m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Меджибіж. Замок. Частина 1. Погляд з небес/Наследие. Меджибож. Замок. 1. Взгляд с небес.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Меджибі́зький замок — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття, виконана у стилі Ренесанс. Розташований у селищі Меджибіж Хмельницької області.
Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України під № 764 0.
Меджибізький замок побудований на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок. Через таку топографію у плані він має форму видовженого трикутника з могутніми стінами і кутовими вежами, які значно виступають за лінію стін. Подвір'я замку має довжину 130 м, найбільшу ширину (з західного боку) — 85 м, його площа становить 0,75 га. Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м.
—————
Меджибожский замок - памятник фортификационной архитектуры XVI века, выполненый в стиле Ренессанс. Расположен в поселке Меджибож Хмельницкой области.
Крепость внесена в Государственный реестр национального культурного достояния Украины под № 764 0.
Меджибожский замок построен на мысе, образованном реками Южный Буг и Бужок. Из-за такой топографию в плане он имеет форму удлиненного треугольника с мощными стенами и угловыми башнями, которые значительно выступают за линию стен. Двор замка имеет длину 130 м, наибольшую ширину (с западной стороны) - 85 м, его площадь составляет 0,75 га. Толщина стен - до 4 м, высота в высших местах - до 17 м.









Фортечні мури, завтовшки 1,8 м, мають прямокутні стрільниці, що суттєво відрізняються від давнішних. Їх перекривають кам'яні плити. Розміром стрільниці сягають 65х77 та 50х60 см (їхні попередники були розміром 33х28 см). Із зовнішнього боку їхня підстрільнична частина скошена. Такого типу архаїчних стрільниць залишилося в Україні небагато, бо з розвитком фортифікаційного мистецтва в другій половині XV століття структура стрільниць змінюється: вони мають ззовні, а часто і зсередини аркове перекриття. Ці архаїчні стрільниці містилися на мурах, які оточували кам'яниці XV століття.
—————
Крепостные стены, толщиной 1,8 м, имеют прямоугольные бойницы, которые существенно отличаются от давнишних. Их перекрывают каменные плиты. Размером бойницы достигают 65х77 и 50х60 см (их предшественники были размером 33х28 см). С внешней стороны их подстрельничная часть скошена. Такого типа архаичных бойниц осталось в Украине немного, потому что с развитием фортификационного искусства во второй половине XV века структура бойниц меняется: они имеют извне, а часто и изнутри арочное перекрытие. Эти архаичные бойницы располагались на стенах, которые окружали каменицы XV века.









Одну з кам'яниць, схожу на триповерхову вежу, прибудовано із зовнішнього боку східного прясла (частини) фортечного муру, друга, яка слугувала за житло і була так само триповерхова, врізається в південне прясло. Поверхи як першої, так і другої кам'яниць були перекриті кам'яними склепіннями та складчастим дахом. Широкі вікна, двері завершувалися лучковими кам'яними арками. В кімнатах були коминки, один з них зберігся.
—————
Одна из камениц, похожую на трехэтажнцю башню, пристроено с внешней стороны восточного прясла (части) крепостной стены, вторая, что служила жильем и была так же трехэтажной, врезается в южное прясло. Этажи как первой, так и второй камениц были перекрыты каменными сводами и складчатой крышей. Широкие окна завершались лучковыми каменными арками. В комнатах были камины, один из них сохранился.









Церква святого Миколая (Замкова церква).
Замкова церква розташована посеред двору. У 1586 році реконструйована й освячена як католицька каплиця. В плані — це прямокутна однонефна будова з вапняку і шатровим дахом, з круглою вежкою. Будівля перенесла ряд архітектурних змін, продиктованих як релігією, яка в ній сповідувалась, так і побажаннями власників.
—————
Церковь святого Николая (Замковая церковь).
Замковая церковь расположена посреди двора. В 1586 году реконструирована и освящена как католическая часовня. В плане - это прямоугольное однонефное строение из известняка с шатровой крышей, с круглой башенкой. Здание перенесло ряд архитектурных изменений, продиктованных как религией, которая в ней исповедовалась, так и пожеланиями владельцев.









Офіцерська башта.
Збудована на межі XV—XVI століть. Розташована у східному куті замку. Біля неї — колишній в'їзд до замку. Башта складається з декількох частин, винесених за оборонні стіни. З середини XVII століття долішні перші яруси забутовані землею. Підстава вежі складається з ромбоподібної триярусної різнорівневої частини з виступаючим у бік річки кутом, до якого з обох сторін примикають по дві попарно з'єднані напівкруглі вежі. У 1848 році на підставі вежі зведено надбудову у формах восьмигранного прямокутника зі стрілчастими дверними й віконними отворами і прикрашеними карнизами в стилі бароко.
З внутрішнього боку до вежі примикає палац і кругла декоративна вежа з великими овальними отворами вікон третього ярусу і декорованим входом. Усі ці елементи композиції ще не відреставровані.
—————
Офицерская башня.
Построена на рубеже XV-XVI веков. Расположена в восточном углу замка. Рядом с ней - бывшый въезд в замок. Башня состоит из нескольких частей, вынесенных за оборонительные стены. С середины XVII века нижние первые ярусы забутовани землей. Основание башни состоит из ромбовидной трехъярусной разноуровневой части с выступающим в сторону реки углом, к которому с обеих сторон примыкают по две попарно соединены полукруглые башни. В 1848 году на основании башни возведены надстройки в формах восьмигранного прямоугольника со стрельчатыми дверными и оконными проемами и украшенными карнизами в стиле барокко.
С внутренней стороны к башне примыкает дворец и круглая декоративная башня с большими овальными отверстиями окон третьего яруса и декорированным входом. Все эти элементы композиции еще не отреставрированы.











Північна Вежа.
Зведена у 1540–1586 роках після перенесення в'їзду в замок із сходу на захід. Вежа була прибудована до барбакану у вигляді витягнутого восьмигранника, який у верхній частині значно поступається круглому цоколю, завдяки чому утворюється тераса з елегантним чавунним балконом. Вежа трьохповерхова, виступає 5 боками. Побудована з цегли на вапняному розчині і прикрашена портиком іонічного ордера і ромбоподібними нішами над віконними прорізами. Бастіон фланкував зовнішні стіни, а його бійниці секторного обстрілу дозволяли вести прямий та перехресний вогонь. З внутрішнього оздоблення збереглися каміни. Від вежі з двох боків ведуть комори.
—————
Северная Башня.
Сводная в 1540-1586 годах после переноса въезда в замок с востока на запад. Башня была пристроена к барбакану в виде вытянутого восьмигранника, который в верхней части значительно уступает размером круглому цоколю, благодаря чему образуется терраса с элегантным металлическим балконом. Башня трехэтажная, выступает 5 боками. Построена из кирпича на известковом растворе и украшена портиком ионического ордера и ромбовидными нишами над оконными проемами. Бастион фланкировал внешние стены, а его бойницы секторного обстрела позволяли вести прямой и перекрестный огонь. Из внутренней отделки сохранились камины. От башни с двух сторон идут амбары.













Лицарська Вежа.
Вежа «пунтоне» з амбразурами розташована в західній частині замку. Винесена за лінію стін замку для оборони центральних воріт цитаделі. У периметрі являє собою неправильний п'ятикутник, складений з гладкого вапняку. Вінчає чотири оборонних яруси шатровий реставрований дах з маленькою надбудовою і флюгером на вершечку. Артилерійські стрільниці на всіх ярусах мали із внутрішнього боку передстрільничі ніші з отворами для виведення диму від гарматних випалів. Товщина стін сягала 4-х метрів. Вежа датована XVI століттям.
—————
Рыцарская башня.
Башня «пунтоне» с амбразурами расположена в западной части замка. Вынесена за линию стен замка для обороны центральных ворот цитадели. В периметре представляет собой неправильный пятиугольник, составленный из гладкого известняка. Венчает четыре оборонных яруса шатровая реставрированная крыша с маленькой надстройкой и флюгером на вершине. Артиллерийские бойницы на всех ярусах имели с внутренней стороны передстрельничьи ниши с отверстиями для вывода дыма от пушечных выстрелов. Толщина стен достигала 4-х метров. Башня датируется XVI веком.











Палацовий комплекс.
Палац побудований у другій половині XVI ст. Палацовий комплекс зведений в південно-східній частині комплексу. Двоярусна будівля примикає до Офіцерської вежі. Палац відбудовано на глибоких підвалах стратегічного призначення і декоровано стрілчастими вікнами з білокам'яним різьбленням і вазонами та зубцями з червоної цегли на другому поверсі та ромбоподібними нішами — на першому. Ренесансною аркатурою оздоблено фасад. З середини XVII століття у палаці змінені габарити вікон і дверей, перебудовано коминки — частину їх замінили на печі, облицьовані витонченою керамікою, яка донині збереглася лише фрагментарно. Фігурні аттики теж усе ще можна побачити на замковому палаці. Будівлю в процесі реставрації.
—————
Дворцовый комплекс.
Дворец построен во второй половине XVI в. Дворцовый комплекс возведен в юго-восточной части комплекса. Двухъярусное здание примыкает к Офицерской башне. Дворец отстроен на глубоких подвалах стратегического назначения и декорирован стрельчатыми окнами с белокаменным резьбой, вазонами и зубцами из красного кирпича на втором этаже и ромбовидными нишами - на первом. Ренессансной аркатурой украшен фасад. С середины XVII века во дворце изменены габариты окон и дверей, перестроено каминны - часть их заменили печи, облицованные изящной керамикой, которая по сей день сохранилась лишь фрагментарно. Фигурные аттики тоже все еще можно увидеть на замковом дворце. Здание в процессе реставрирации.









Ранні укріплення.
Перші древньоруські укріплення на місці замку були зведені до монгольського нашестя, проте в середині XIII століття вони були знищені за наказом монголів так само, як і на решті території Волині і Поділля. В той час Меджибізька фортеця була цитаделлю, яку захищали земляні вали. Ядро цього форпосту давньоруських часів виявили на глибині 11 метрів у результаті розкопок на замковому подвір'ї. Тоді укріплення займало площу на схилі високого пагорба. Храм на території фортеці існував уже в ті часи.
—————
Ранние укрепления.
Первые древнерусские укрепления на месте замка были возведены до монгольского нашествия, однако в середине XIII века были уничтожены по приказу монголов так же, как и на остальной территории Волыни и Подолья. В то время Меджибожская крепость была цитаделью, которую защищали земляные валы. Ядро этого форпоста древнерусских времен обнаружили на глубине 11 метров в результате раскопок на замковом дворе. Тогда укрепления занимало площадь на склоне высокого холма. Храм на территории крепости существовал уже в те времена.









Над місцем з'єднання Бужка і Бугу з'явилася вежа з брамою, від якої фортечні мури розходилися на північ і захід. Західне прясло, перед яким було викопано глибокий рів, поділяло подвір'я фортеці навпіл. На рогах фортечних мурів стояли круглі вежі, одна з них збереглася дотепер у перебудованому вигляді.
Підступи до брами захищав прямокутний барбакан, розміром у плані 10х8 метрів і 10 метрів заввишки. Його в'їзна брама мала герсу (пристрій для підняття й опускання воріт) ворітниці, про що свідчать щілини завширшки 28 см у кладці одвірків. Якщо б ворог прорвався через першу перешкоду — герсу, внутрішній простір передукріплення боронили б з навколишніх дерев'яних галерей.
Схожу структуру мали Золоті ворота в Києві. Але там вони були прорізані в земляних валах, а в Меджибожі прясла фортечних стін муровані.
—————
Над местом соединения Бужка и Буга появилась башня с воротами, от которой крепостные стены расходились на север и запад. Западное прясло, перед которым был выкопан глубокий ров, разделяло двор крепости пополам. На рогах крепостных стен стояли круглые башни, одна из них сохранилась до сих пор в перестроенном виде.
Подступы к воротам защищал прямоугольный барбакан, размером в плане 10х8 метров и 10 метров высотой. Его въездные ворота имели герсу (устройство для поднятия и опускания ворот) воритници, о чем свидетельствуют щели шириной 28 см в кладке косяков. Если бы враг прорвался через первое препятствие - герсу, внутреннее пространство предукрепления защищали бы из окружающих деревянных галерей.
Похожую структуру имели Золотые ворота в Киеве. Но там они были прорезаны в земляных валах, а в Меджибоже прясла крепостных стен каменные.





За Коріятовичів.
Після перемоги литовського князя Ольгерда на Синіх Водах в 1362 році, литовці відвоювали Поділля у татар, і Ольгерд передає Меджибіж своїм племінникам — братам Коріатовичам. Вони відбудовують та розширюють фортецю. Первісне її ядро увійшло в ансамбль як дитинець, де були ще й житлові та господарчі будівлі, очевидно, дерев'яні.
У XIV сторіччі на пагорбі перед дитинцем звели церкву, що нагадує романські храми Європи.
У 1385 році замок офіційно отримав звання королівського, як визнання його стратегічної важливості при обороні південно-східних кордонів імперії. У 1432 році Польська Корона відтяла під свою зверхність Поділля разом із Меджибізьким замком, який залишився у коронному, тобто державному володінні.
—————
Времена Корятовичей.
После победы литовского князя Ольгерда на Синих Водах в 1362 году, литовцы отвоевали Подолье у татар, и Ольгерд передает Меджибож своим племянникам - братьям Кориатовичам. Они восстанавливают и расширяют крепость. Первоначальное ее ядро ​​вошло в ансамбль как детинец, где были еще и жилые и хозяйственные постройки, очевидно, деревянные.
В XIV веке на холме перед детинцем возвели церковь, что напоминает романские храмы Европы.
В 1385 году замок официально получил звание королевского, как признание его стратегической важности при обороне юго-восточных границ империи. В 1432 году Польская Корона отрезала под свое превосходство Подолье вместе с Меджибожским замком, который остался в коронном, то есть государственном владении. На перекрестке Кучманского и Черного путей Меджибожская крепость стала форпостом защиты окружающих земель, часто разрушалась и восстанавливалась.







На перехресті Кучманського та Чорного шляхів Меджибізька фортеця стала форпостом захисту навколишніх земель, часто руйнувалася та відбудовувалася. Так, на зламі XV—XVI століть знову укріплюють північний бік замку, який виходив на дорогу. З'являються дві потужні вежі — західна п'ятикутна (Лицарська) та східна кругла (Офіцерська) з мурами чотириметрової товщини і бійницями. Лицарська вежа, винесена за лінію мурів замку, використовувалася також як спостережний пункт. Це підтверджує і гравюра початку XIX століття, де видно сторожову альтанку на вежі.
Інтенсивність татарських нападів на початку і в середині XVI ст. була вкрай високою. Так, у 1516 році татари пішли на Поділля і взяли Меджибізький замок в облогу. Проте будівництво нових укріплень зіграло свою роль — кам'янецький староста Станіслав Лянцкоронський у двох сутичках розбив нападників.
—————
Так, на рубеже XV-XVI веков вновь укрепляют северную сторону замка, который выходила на дорогу. Появляются две мощные башни - западная пятиконечная (Рыцарская) и восточная круглая (Офицерская) со стенами четырехметровой толщины и бойницами. Рыцарская башня, вынесенная за линию стен замка, использовалась также как наблюдательный пункт. Это подтверждает и гравюра начала XIX века, где видно сторожевую беседку на башне.
Интенсивность татарских нападений в начале и в середине XVI в. была крайне высокой. Так, в 1516 году татары пошли на Подолье и взяли Меджибожский замок в осаду. Однако строительство новых укреплений сыграло свою роль - каменецкий староста Лянцкоронский в двух схватках разбил нападающих.

для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті/для просмотра панорамы на всем экране нажмите на плашку с её названием в левом вехнем углу


Heritage. Medzhybizh. Castle.

Частина друга/Часть вторая

Джерела/источники:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Меджибізький_замок
http://www.etoretro.ru/city3613.htm
https://polona.pl

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".




ну как то так =))

  • 1

Меджибіж. Замок. Частина 1. Погляд з небес

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Меджибіж. Замок. Частина 1. Погляд з небес» в контексте: [...] Спадщина. Меджибіж. Замок. Частина 1. Погляд з небес/Наследие. Меджибож. Замок. 1. Взгляд с небес. [...]

Меджибіж. Замок. Частина 2. Погляд з землі

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Меджибіж. Замок. Частина 2. Погляд з землі» в контексте: [...] апоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки... Частина перша/часть первая [...]

Меджибіж. Замок. Частина 2. Погляд з землі

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Меджибіж. Замок. Частина 2. Погляд з землі» в контексте: [...] ка старих фото/несколько старых фото та малюнків/і рисунков Частина перша/часть первая [...]

Пощастило вам з погодою. Ми на дощ потрапили але після Летичева цей замок вразив.

Там, між хмарками з дощем відпрацювали замок =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account