m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Луцьк. Замок Любарта. Частина 1/Наследие. Луцк. Замок Любарта. Часть 1.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Головна пам'ятка і гордість міста — Верхній замок, або Замок Любарта. Фортець такого рівня збереженності в Україні набереться лише з десяток, тому такою дивною видається завіса безвісності, яка почала розсіюватися над Любартовою твердинею лише в останні роки. Замка наче не існувало для радянських істориків: його й словом не згадано в фундаментальній «Історії Волині» (Михайлюк О.Г. та інші, Львів, 1988), йому присвячено лише кілька абзаців у «Історії Луцька» (Кичій І.В, Михайлюк О.Г, Львів, 1991). Дивно, адже саме ця твердиня охороняла віками столицю Волині і слугувала символом столичної влади.
Надто глибоко в передісторію Луцького замку заглиблюватися не будемо. Вистачить знати, що люди оселилися на цьому клаптику землі над Стиром в Х ст. Серед решток напівземлянок того часу археологи знайшли й сліди майстерні ювеліра.
—————
Главная достопримечательность и гордость города - Верхний замок, или Замок Любарта. Крепостей такого уровня сохранности в Украине наберется всего с десяток, поэтому такой странной кажется занавеса безвестности, которая начала рассеиваться над Любартовой твердыней только в последние годы. Замка будто не существовало для советских историков: его и словом не упомянуто в фундаментальной «Истории Волыни» (Михайлюк О. и другие, Львов, 1988), ему посвящено лишь несколько абзацев в «Истории Луцка» (Кичий И.В, Михайлюк А.Г, Львов, 1991). Странно, ведь именно эта твердыня охраняла веками столицу Волыни и служила символом столичной власти.
Слишком глубоко в предысторию Луцкого замка углубляться не будем. Хватит знать, что люди поселились на этом клочке земли над Стиром в Х в. Среди остатков полуземлянок тех пор археологи нашли и следы мастерской ювелира.

















Наприкінці Х ст. на місці поселення було насипано оборонний глиняно-піщаний вал висотою лише в один метр. Так сільце перетворювалося на град (мається на увазі град як укріплене місто, а не природнє явище). Це не забув відмітити в своїй хроніці польський літописець Ян Длугош: саме 1000 роком він датує заснування Луцька київським князем Володимиром Святославовичем. Сучасні історики з Длугошем особливо не сперечаються: версія цілком ймовірна.  
З часом укріплення над Стирем зміцнювались, вище здіймався вал, на ньому з’явився дерев’яний частокіл. Достатній рівень оборони, аби протриматися під час облоги граду військами польського короля Болеслава Хороброго (1073) чи захистити родину володимирського князя Ярополка Ізясловича, який втік від нескінченних міжусобиць до Польщі (1085). А під час шеститижневої облоги Лучеська в 1150 р. під міськими стінами від граду каміння, яким лучани зустріли непрошених гостей, ледь не загинув син засновника Москви Юрія Долгорукого князь Андрій Боголюбський.
—————
В конце Х в. на месте поселения был насыпан оборонительный глиняно-песчаный вал высотой всего в один метр. Так деревушка превращалось в град (имеется в виду град как укрепленный город, а не естественное явление). Это не забыл отметить в своей хронике польский летописец Ян Длугош: именно 1000 годом он датирует основание Луцка киевским князем Владимиром Святославичем. Современные историки с Длугошем особо не спорят: версия вполне вероятна.
Со временем укрепления над Стиром укреплялись, выше поднимался вал, на нем появился деревянный частокол. Достаточный уровень обороны, чтобы продержаться во время осады града войсками польского короля Болеслава Храброго (1073) или защитить семью владимирского князя Ярополка Изясловича, сбежавший от бесконечных междоусобиц в Польшу (1085). А во время шестинедельной осады Луческа в 1150 под городскими стенами от града камней, которым лучане встретили непрошеных гостей, едва не погиб сын основателя Москвы Юрия Долгорукого князь Андрей Боголюбский.

















На початок ХІІІ ст. дитинець перетворюється на князівський двір, тут виростає перша мурована споруда міста —церква Івана Богослова, майбутня катедра луцьких єпископів. В замку не лише воювали, а й відпочивали. Принаймні, в шахи грали точно: археологи знайшли різьблені кістяні фігури.
Король Данило Романович, що отримав Лучеськ в 1227 р., віддав його своєму брату Васильку, який княжив у Володимирі, тим самим ліквідуючи самостійне Луцьке князівство. А замок невдовзі (1261) теж довелося «ліквідувати» на вимогу татарського воєводи Бурундая — як і інші твердині краю.
Татаро-монгольська орда непривітно ставилася до укріплень на захоплених територіях. Логічно. Нелогічною натомість видається версія відомого українського краєзнавця Григорія Логвина про те, що мурований замок у Луцьку постав наприкінці ХІІІ століття: і хотілося б вірити цій гіпотезі радянських часів, та не виходить. Невірне датування пішло гуляти по сторінках історичних праць, деякі дослідники пішли навіть далі, датуючи з’яву мурованого дитинця ще домонгольськими часами.   
—————
На начало XIII в. детинец превращается в княжеский двор, здесь вырастает первое каменное сооружение города -церковь Иоанна Богослова, будущий собор луцких епископов. В замке не только воевали, но и отдыхали. По крайней мере, в шахматы играли точно: археологи нашли резные костяные фигуры.
Король Данило Романович, получивший Луческ в 1227 году, отдал его своему брату Васыльку, который княжил во Владимире, тем самым ликвидируя самостоятельное Луцкое княжество. А замок вскоре (1261) тоже пришлось «ликвидировать» по требованию татарского воеводы Бурундая - как и другие крепости края.
Татаро-монгольская орда недружелюбно относилась к укреплениям на захваченных территориях. Логично. Нелогичным взамен выдается версия известного украинского краеведа Григория Логвина о том, что каменный замок в Луцке появился в конце XIII века: и хотелось бы верить этой гипотезе советских времен, и не получается. Неверная датировка пошла гулять по страницам исторических трудов, некоторые исследователи пошли даже дальше, датируя появление каменного детинца еще домонгольскими временами.



















Мурований замок з’явився в Лучеську все-таки пізніше, в часи правління князя Любарта. Дивна справа з цим Любартом: називають його литовським князем, а він ніколи не мав уділу в Литві, лише на Русі. Одружився Любарт з Агрипіною, дочкою луцького князя Андрія, отримавши від дружини у придане Луцький уділ (1331). У 1340 р. Любарт з удільного стає великим князем Володимиро-Галицької Русі, а невдовзі своєю столицею обирає саме Луцьк, а не сусідній Володимир. Люстрація (опис) твердині від 1545 р. стверджує: «... Іж напервей Велікій князь Люборт почал бил тиї обадва замкі муроваті, а на нім князь Світрігайло доконивал». На час написання люстрації пройшло вже 160 років від смерті Любарта, та більш ранніх згадок про муровану твердиню Історія не зберегла.
—————
Каменный замок появился в Луческе все же позже, во времена правления князя Любарта. Странное дело с этим Любартом: называют его литовским князем, а он никогда не имел удела в Литве, лишь на Руси. Женился Любарт на Агриппине, дочери луцкого князя Андрея, получив от жены в приданое Луцкий удел (1331). В 1340 году Любарт из удельного становится великим князем Владимиро-Галицкой Руси, а вскоре своей столицей избирает именно Луцк, а не соседней Владимир. Люстрация (описание) твердыни от 1545 утверждает: «... Іж напервей Велікій князь Люборт почал бил тиї обадва замкі муроваті, а на нім князь Світрігайло доконивал». На момент написания люстрации прошло уже 160 лет со смерти Любарта, и более ранних упоминаний о каменную крепость История не сохранила.

















Але чекайте, які ще «обадва» замки? Все вірно: в Луцьку була не одна, а дві твердині. Крім власне замку Любарта був ще Окольний замок, що примикав до нього з заходу і відділявся Перекопом (ровом). Тут жили міщани, витіснені князівською резиденцією з старого дитинця. Дотепер від цих міських укріплень збереглася лише вежа Чарторийських та фрагменти стін. На відміну від все більш популярного Верхнього замку, фрагменти Окольника до туристичних маршрутів майже не входять: піди знайди ту збережену вежу серед плутаної приватної забудови. Хоча було б бажання, а орієнтир у вигляді гострого даху башти побачити не так і важко.
—————
Но подождите, какие еще «обадва» замки? Все верно: в Луцке была не одна, а две твердыни. Кроме собственно замка Любарта был еще Окольный замок, примыкавший к нему с запада и отделялся Перекопом (рвом). Здесь жили мещане, вытесненные княжеской резиденцией с старого детинца. До сих пор от этих городских укреплений сохранилась лишь башня Чарторыйских и фрагменты стен. В отличие от все более популярного Верхнего замка, фрагменты Окольника в туристические маршруты почти не входят: пойди найди ту сохраненную башню среди путаной частной застройки. Хотя было бы желание, а ориентир в виде острого крыши башни увидеть не так уж и сложно.

Окольний замок/Окольный замок


















Народна пам’ять - теж своєрідний документ. Саме вона протягом двох століть, аж до згаданої вже люстрації 1545 р., пам’ятала, як насипав князь Любарт греблю до граду, загативши Стир, щоб фортеця його опинилася на острові, як влаштував у В’їздовій башті підйомний міст; як поступово замінював в закруті (луці, звідси і ім'я міста) Стира дерев’яні укріплення мурованими, домішуючи у розчин курячі яйця; як розширював тісний дітинець, що до того ледь вміщав Іванобогословську церкву. Тут він готувався до війни з Польщею у 1366 р., мріючи повернути загарбані західним сусідом землі.  З 1370 по 1385 рр. замок знову модернізовується: з’являються зубці-мерлони, виростає ще на один ярус В’їздова башта, закладається Стирова вежа.  
—————
Народная память - тоже своеобразный документ. Именно она в течение двух столетий, вплоть до упомянутой люстрации 1545 года, помнила, как насыпал князь Любарт плотину к граду, запрудив Стир, чтобы крепость его оказалась на острове, как устроил во въздной башне подъемный мост; как постепенно заменял в излучине (луке, отсюда и имя города) Стира деревянные укрепления каменными, примешивая в раствор куриные яйца, как расширял тесный детинец, который до того едва вмещал Иванобогословську церковь. Здесь он готовился к войне с Польшей в 1366, мечтая вернуть захваченные западным соседом земли. С 1370 по 1385 замок снова модернизируется: появляются зубцы-мерлоны, вырастает еще на один ярус въздной башня, закладывается Стыровая башня.

повернемось до замку Любарта/вернемся к замку Любарта
















Смерть Любарта принесла місту часті рокіровки правителів: син князя Федір від другої дружини, дочки ростовського князя, не протримався на луцькому престолі й року, вже в 1386 р. місто потрапляє у власність польського короля Ягайла, який ставить у Луцьку своїм намісником то Федора Острозького, то князя Вітовта, то сандомирського каштеляна Креслава з Курозвонок. В 1392 р. Луцьк «навічно» переходить до Вітовта Кейстутовича. Його правління в місті не забули: популярний луцький ресторан носить назву «Корона Вітовта», а серед міських топонімів є ще Вітольдів колодязь. І не дарма: князь часто бував у місті, перетворивши його на своєрідну південну столицю Литовсько-Руської держави, заснував тут католицьку катедру та домініканський монастир, будував мости й дороги, запросив у Луцьк вірменів, караїмів і німців. Замку, все ще напівдерев’яному, теж увагу приділяв: з’являється Владича вежа, а мури нарешті замикають кільце між всіма трьома баштами замку.
—————
Смерть Любарта принесла городу частые рокировки правителей: сын князя Федор от второй жены, дочери ростовского князя, не продержался на луцком престоле и года, уже в 1386 город попадает в собственность польского короля Ягайло, который ставит в Луцке своим наместником то Федора Острожского, то князя Витовта, то сандомирского каштеляна Креслава с Курозвонок. В 1392 Луцк «навечно» переходит к Витовту Кейстутовичу. Его правление в городе не забыли: популярный луцкий ресторан носит название «Корона Витовта», а среди городских топонимов есть еще Витольдов колодец. И не зря: князь часто бывал в городе, превратив его в своеобразную южную столицу Литовско-Русского государства, основал здесь католическую кафедру и доминиканский монастырь, строил мосты и дороги, пригласил в Луцк армян, караимов и немцев. Замку, все еще полудеревянному, тоже внимание уделял: появляется Владычья башня и стены наконец замыкает кольцо между всеми тремя башнями замка.















В січні 1429 р. в Луцьк з’їжджаються європейські монархи з 15 держав. По-протокольному сухо: приїхали німецький імператор Зигмунд, датський король Ерик IV, польський монарх Ягайло, великі магістри Тевтонського та Лівонського орденів, легат Папи римського Андрій, великий князь московський Василій у супроводі митрополита Фотія і князів Тверського та Рязанського, посол візантійського імператора Палеолога, інші можновладці. Про сім’ї монархів та кількість челяді й охорони не варто й згадувати: всього в Луцьк прибуло понад 15 000 (!) гостей. Просто для інформації: сам Луцьк тоді ледве налічував 5 000 мешканців. Хто не помістився в міських мурах, був поселений Вітовтом на приміських фільварках. В Червоному палаці, резиденції князя на Вишньому замку, місця вистачало лише для VIP-гостей.
На цьому середньовічному «самміті» розглядалися важливі проблеми: міждержавні відносини, спільна коаліція проти набираючої сили Османської Порти (ось звідки в Євросоюзу «ноги ростуть»!), рівні права для католицької та православної церков та... коронація Вітовта. Папський нунцій вже віз у столицю Волині обсипану діамантами корону — та чи то вона десь зникла у дорозі, чи, як стверджує луцька легенда, її розрубали на шматки і розвезли в усі куточки Європи, та стати королем Вітовту не судилося. Ягайло рішуче відмовився вважати Вітовта самодержцем, хоча володіння князя простягалися від Балтики до Чорного моря. (Місцеві кажуть, що поляк просто позаздрив красі корони).
—————
В январе 1429 года в Луцк съезжаются европейские монархи из 15 государств. Во-протокольном сухо: приехали немецкий император Зигмунд, датский король Эрик IV, польский монарх Ягайло, большие магистры Тевтонского и Ливонского орденов, легат Папы римского Андрей, великий князь московский Василий в сопровождении митрополита Фотия и князей Тверского и Рязанского, посол византийского императора Палеолога, другие чиновники. О семьях монархов и количестве челяди и охраны не стоит и вспоминать всего в Луцк прибыло более 15 000 (!) гостей. Просто для информации: сам Луцк тогда чуть насчитывал 5000 жителей. Кто не поместился в городских стенах, был поселен Витовтом на пригородных поместьях. В Красном дворце, резиденции князя на Вышнем замка, места хватало только для VIP-гостей.
На этом средневековом «саммите» рассматривались важные проблемы: межгосударственные отношения, совместная коалиция против набирающей силы Османской Порты (вот откуда у Евросоюза «ноги растут»!), Равные права для католической и православной церквей и ... коронация Витовта. Папский нунций уже вёз в столицу Волыни обсыпанную бриллиантами корону - но то ли она исчезла в пути, или, как утверждает луцкая легенда, ее разрубили на куски и развезли во все уголки Европы, стать королем Витовту не было суждено. Ягайло решительно отказался считать Витовта самодержцем, хотя владения князя простирались от Балтики до Черного моря. (Местные говорят, что поляк просто позавидовал красоте короны).















Далі буде тут/Продолжение здесь

також дивимось панорами замку/Также смотрим панорамы замка

Джерело/источник:
castles.com.ua

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))

  • 1

Луцьк. Замок Любарта. Частина 1

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Луцьк. Замок Любарта. Частина 1» в контексте: [...] posted by at Спадщина. Луцьк. Замок Любарта. Частина 1/Наследие. Луцк. Замок Любарта. Часть 1. [...]

Луцьк. Замок Любарта. Частина 2

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Луцьк. Замок Любарта. Частина 2» в контексте: [...] .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки... початок тут/начало здесь [...]

Необычайно интересно. И очень красивые снимки. А замок просто бесподобен!)

да уж - есть на что глянуть и где полазать =)

была там в прошлом году.
но дом с химерами местного городского сумасшедшего больше впечатлил)))

как только он перейдет в стан архитектурной памятки (если доживет) - мы посвятим ему отдельную статью =) ...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account