m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Митки. Палац Чихачова.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Палац-садиба адмірала Миколи Матвійовича Чихачова розташована в с.Митки Барського р-ну Вінницької області, що за 14 км від районного центру на шляху Бар - Копайгород. Палац збудований із жовтої цегли на пагорбі серед парку.















Історія.
Микола Чихачов — адмірал російського імператорського морського флоту, керуючий морським міністерством, член Державної ради, генерал-ад'ютант, державний діяч. Народився Чихачов М.М. 17(29) квітня 1830 р. у Псковській губернії, помер 2(15) січня 1917 р. в Петрограді.

















Адмірал, кругосвітній мандрівник, дослідник Амура і Татарської протоки. У 1850-51 рр. мічманом на корветі "Олівуца" (під командою капітан-лейтенанта І. Н. Сущева) перейшов з Кронштадта навколо м. Горн в Петропавловськ-Камчатський і в гирло Амура. Влітку 1851 року брав участь в експедиції Г. І. Невельського по дослідженню низовий Амура і північній частині Татарської протоки: на човнах, а взимку 1851/52 р на нартах із собачою упряжкою обстежив весь басейн р. Горін (приплив Амура), потім з низовий Амура переїхав в Де-Кастрі, а звідти на човні через протоку Невельського повернувся в червні 1852 в гирло Амура.

















У 1853 році отримав звання лейтенанта і в тому ж році в капітан-лейтенанти; на корветі "Олівуца" (під командою Н. Н. Назимова) перейшов з Петропавловська до Гавайських о-вів, а звідти - до о. Бонин. Потім старшим офіцером на шхуні "Схід" і на тій же "Олівуца" (ескадра Е. В. Путятіна) плавав в Тихому океані. У 1854-55 рр. під час Східної війни, на посаді капітана Петропавлівського порту, евакуював місцевих жителів на р. Амур; брав участь у військових діях проти англо-французької ескадри в бухті Де-Кастрі. У 1856 році, командуючи загоном, справив сплав по Амуру до Миколаївська. Звідти через Сибір повернувся в Петербург, завершивши таким чином кругосвітню подорож. У 1857 році через Сибір прибув в гирло Амура; командуючи пароплавом "Америка", перейшов з гирла Амура до південного Сахаліну для затвердження там російської влади.















У 1858 році в чині капітана 2 рангу, командуючи тим же пароплавом, перейшов в Тяньцзинь, звідки через Сибір проїхав в Петербург. У 1859-60 рр., командуючи фрегатом "Світлана", перейшов із Середземного моря навколо м. Доброї Надії до берегів Китаю; проведений в капітани "1 рангу. Кур'єром тим же шляхом повернуться на батьківщину. У 1877 році в чині контр-адмірала, командуючи флотилією, брав участь на Дунаї в Російсько-турецькій війні. У 1885-88 рр. в чині віце-адмірала виконував обов'язки морського міністра. З 1892 року - повний адмірал.













Чихачов придбав маєток в 1860-х роках, згодом збудував палац, для будівництва якого матеріали завозились із-за кордону (Англія). Навколо палацу він насадив парк (10 га) для своєї доньки Софії. За оповідями старожилів дерева в парку наче були висаджені ім'ям доньки -"СОНЯ".

зайдемо всередину


















Дружина адмірала Євгенія Федорівна Корф народила девять дітей:
Микола (1859), Євгенія (1861), Олександра (1864), Софія (1868), Катерина (1870), Віра (1871—1953), Ганна (1872), Наталія (1874), Дмитро (1876—1919), громадський діяч і політик, член III и IV Державної думи від Подільскої губернії.
В 1867 Чихачов став також власником маєтку в Мурованих Курилівцях, що в той час належали до Подільської губернії.

















XIX-XX століття.
До Другої світової війни в маєтку розміщувалася школа, під час війни — шпиталь. Після війни районне керівництво видало наказ, щоб розібрати будинок, але місцеві жителі захистили приміщення від розвалу. За часи існування палац змінювався, перебудовувались входи. Приміщення палацу мало горище, підвали та підземні ходи. В башті з вітражами ще у 1970-х була збірка картин - в тому числі і портрет Соні.







дах, в 70-х тут була пожежа








Наш час.
У палаці зараз розміщена Митківська загальноосвітня школа I-III ст. У школі є музей, де зібрані інструменти побуту різних часів - від кам'яних ножів до дерев'яних ложок. У величезному підвалі зараз спортивні зали та велика їдальня. З інтер'єру минулого залишилась так звана «сцена», яку можна опустити - або сховати. Насправді її вже немає - забита гіпсокартоном і перетворена в комору ...

вежа












а ось за цією стінкою була та сама сцена.../а вот за этой станой была сцена...


Погляд на останок


Джерела:
wikipedia.org
navy.su

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram





ну як то так =))
Tags: Винничина, Вінниччина, взгляд с небес, дворец, маєток, палац, погляд з небес, садиба
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments