m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Кременець. Богоявленський монастир.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Заснували монастир у 1633 році українські шляхтичі Лаврентій Древинський і Данило Єло-Малинський за привілеєм короля Владислава IV Вази як православний чоловічий монастир. За «благословенною грамотою» Петра Могили (1636) підпорядковувався Вселенському Патріархові та його Екзарху — Київському митрополитові.
При Богоявленському монастирі діяли братство, школа (працювала за навчальним планом Києво-Могилянської колегії), друкарня й шпиталь.
Із видань друкарні найбільше відома т. зв. «Кременецька Граматика» (1638).
У 1-й чверті 18 століття Богоявленський монастир визнав унію з Римом і увійшов у чин св. Василія Великого.





1807 року за указом російського імператора Алєксандра I: оо. Василіяни віддали територію свого монастиря з усіма будівлями Волинській гімназії (колишнього колегіуму) і перейшли в будівлі реформатського монастиря; також ченців ордену реформатів переселили до монастиря в Дедеркалах, в звільнені споруди (костел та прилеглий до нього двоповерховий корпус келій, збудовані за проектом архітектора Антоніо Кастеллі на кошти княгині Теофілі Вишневецької (з Лещинських)).





1839 року Богоявленський монастир припинив існування, 1865 — відновлений як однойменний православний чоловічий монастир РПЦ.
У Богоявленському монастирі була резиденція вікарного єпископа Волинської єпархії (1873–1922, 1924–1934 з перервами), якого титулували Острозьким, а від 1902 — Кременецьким, правлячого Волинського і Кременецького архієпископа (1922–1923, 1934–1941), глави так званої Автономної Православної Церкви в Україні (1941–1943).





До 1953-го мешкаючых тут 13 ченців розселили по інших монастирях єпархії, а сюди з благословення архієпископа Панкратія з Микільської обителі села Обич перевели 65 сестер з ігуменею Зоєю (Харкевич). Так з чоловічого монастир став жіночим. Виходить, що історія жіночого Кременецького монастиря починається з середини ХХ століття - періоду гонінь на церкву. Уже в 1959 році обитель закривають, а монахинь насильно вивозять або в Корецький монастир на Волині, або в психіатричну лікарню.





У головному храмі обителі - Богоявленському соборі - атеїсти зробили спортзал, причому на місці вівтаря встановили роздягальню. Бібліотеку спалили, церковне начиння розграбували. Дзвіницю в 1959 році спалили, залишилися тільки кам'яні стіни. Дивом вдалося вивезти в Почаївську Лавру головну святиню монастиря - чудотворну ікону Божої Матері "Скорботна". У житлових корпусах розмістили лікарню ".





У серпні 1990 році обитель була знову відкрита, а головна святиня - ікона Божої Матері "Скорботна" - повернулася додому, в занепалу і давно не ремонтовану обитель. Відновлювати монастир прийшли п'ять сміливих монахинь на чолі з ігуменею Херувимой і її помічницею Мариониллой (нинішньої настоятелькою обителі).
"Монастир був в жалюгідному стані. Весь розпис зафарбован брудної фарбою. Кругом купи сміття, - розповідає" Сегодня "сестра Єлизавета. - Але Цариця Небесна допомагала. З різних куточків світу сюди приходили люди і жертвували на відновлення монастиря.





Історії меценатства тут найрізноманітніші. Наприклад, один з благодійників привіз цілу машину продуктів в Почаївську лавру. Чекає-чекає економа, щоб продукти віддати, а той все не йде. Раптом підходить жінка і тихо говорить: "Вези це в Кременець" та йде. Він спочатку уваги не звернув, почекав ще. Економа немає, зате в вухах голос жіночий: "Вези це в Кременець". Благодійник злякався, з'ясував у людей, як доїхати до Кременця. Люди і вказали дорогу в жіночий монастир. Коли приїхав, виявилося, що у наших сестричок з їжі тільки кілька шматочків хліба залишилося. Вони як побачили цю машину з продуктами, впали на коліна і просто розплакалися від щастя ".





Сьогодні в монастирі живуть 80 насельниць. Незважаючи на те що місце для городів не дуже зручне - на горі, матінки, за порадою агрономів, створили ступінчасті городи, провели туди крапельний полив. Так що овочі і фрукти в монастирі свої, а також молоко, сметана і сир - в обителі живе 8 корів. На виході паломників пригощають монастирськими квасом і медовими пряниками.





До ансамблю монастиря, оточеного мурованою загорожею, належать Богоявленський собор, двоповерховий чернечий корпус із Миколаївською церквою (обидві споруди середини 18 ст. в стилі пізнього бароко), дзвіниця з невеликою церквою преподобного Іова Почаївського (поч. 20 ст.) і господарські будівлі.



Погляд на останок


дзвінниця 1986 рік



https://uk.wikipedia.org/wiki/Богоявленський_монастир_(Кременець)
http://www.segodnya.ua/life/travel/po-svyatym-mestam-chudesa-kremeneckogo-monastyrya-544719.html


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні






ну як то так =))
Tags: Тернопольщина, Тернопілля, монастир, монастырь, храм, церква, церковь
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments