?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Кременець. Замок. Частина 3. Старі фото та археологія/Наследие. Кременец. Замок. Часть 3.

Частина 1/Часть 1
Частина 2/Часть 2

Дана стаття заснована на інформації з сайту zamki-kreposti.com.ua/Данная статья основана на информации с сайта zamki-kreposti.com.ua


старі польські фото і поштові картки 1910-30 років/старые польские фото и почтовые карточки 1910-30 годов

Тема самого раннього етапу формування укріплень в Кременці викликає чимало суперечок. Немає єдиної думки з питання, коли саме на Замковій горі з'явилися перші укріплення. Але ще більш інтригуючим є питання - коли з'явилися перші кам'яні фортифікації? Одні дослідники вважають, що перші кам'яні укріплення були побудовані не пізніше 2-ї половини 13 століття, тобто вже після того, як по давньоруським землям пройшли орди Батия. Інші впевнені, що кременецький форпост міг похвалитися кам'яними укріпленнями ще в 12 столітті чи 1-ої половини 13 століття.
—————
Тема самого раннего этапа формирования укреплений в Кременце вызывает немало споров. Нет единого мнения по вопросу, когда именно на Замковой горе появились первые укрепления. Но ещё более интригующим является вопрос - когда появились первые каменные фортификации? Одни исследователи считают, что первые каменные укрепления были построены не позднее 2-ой половины 13 века, т.е. уже после того, как по древнерусским землям прошли орды Батыя. Другие уверены, что кременецкий форпост мог похвастаться каменными укреплениями ещё в 12 веке или 1-ой половине 13 века.















Справа за "малим" - дати можливість попрацювати на замчище археологам, які б допомогли уточнити датування комплексу. І вони непогано попрацювали, причому давним-давно, в 1973 - 1974 роках, коли на Замковій горі влаштувалася експедиція під керівництвом Євгенії Пламеницької. Що ж відомо про матеріали цих досить масштабних розкопок? Виявляється, відомо не дуже багато. Хоча правильніше буде сказати так - більшість людей про ці розкопки не знають взагалі нічого. Але ж тоді на Замковій горі було зроблено сенсаційну знахідку - кам'яні укріплення, які датували * барабанний дріб * 9 століттям!
Як так вийшло, що величезний пласт нової інформації про замок так і не був повноцінно введений в науковий обіг?
—————
Дело за "малым" - дать возможность поработать на замчище археологам, которые бы помогли уточнить датировку комплекса. И они неплохо поработали, причём давным-давно, в 1973 – 1974 годах, когда на Замковой горе обосновалась экспедиция под руководством Евгении Пламеницкой. Что же известно о материалах этих довольно масштабных раскопок? Оказывается, известно не очень много. Хотя правильней будет сказать так - большинство людей об этих раскопках не знают вообще ничего. А ведь тогда на Замковой горе была сделана сенсационная находка – каменные укрепления, которые датировали *барабанная дробь* 9 веком!
Как так получилось, что огромный пласт новой информации о замке так и не был полноценно введён в научный оборот?















Володимир Собчук в статті «Кременецький замок» побіжно про розкопки на замчище пише наступне:
Археологічні дослідження на території замку започаткував повітовий стряпчий Володимир Сивицький який улітку 1844 р. за дорученням київського генерал-губернатора Д. Бібікова обстежив тут криницю й розкопав підвали у башті, що нависає над містом, але від його робіт до нас дійшов лише короткий рапорт . Матеріали археологічних розкопок, які в 1946, а потім, здається, в 1949 рр. проводив на території замку краєзнавець Михайло Островський, розпорошилися у фондах Кременецького краєзнавчого музею і практично випали з наукового обігу. Результати досліджень Євгенії Пламеницької, започаткованих 1972 р., значно ширших за обсягом і проведених на професійному рівні, не опрацьовані й неопубліковані. Три роки тому речові матеріали передані Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику, але без польової документації, яка, імовірно, втрачена.
—————
Владимир Собчук в статье «Кременецький замок» бегло о раскопках на замчище пишет следующее:
Археологические исследования на территории замка начал уездный стряпчий Владимир Сивицкий который летом 1844 по поручению киевского генерал-губернатора Д. Бибикова обследовал здесь колодец и раскопал подвалы в башне, нависающей над городом, но от его работ до нас дошел лишь краткий рапорт. Материалы археологических раскопок, которые в 1946, а потом, кажется, в 1949 годах проводил на территории замка краевед Михаил Островский, рассеялись в фондах Кременецкого краеведческого музея и практически выпали из научного оборота. Результаты исследований Евгении Пламеницкой, начатых 1972 году, значительно более широких по объему и проведенных на профессиональном уровне, не проработаны и неопубликованные. Три года назад вещественные материалы переданы Кременецко-Почаевского государственного историко-архитектурном заповеднике, но без полевой документации, которая, вероятно, утрачена.















Цінність уцілілих знахідок велика (загальна кількість знахідок обчислювалася багатьма тисячами!), Але ключова і особливо важлива інформація перебувала в польових щоденниках Євгенії Пламеницької, а вони, як ви вже знаєте, вважаються втраченими. Іноді доводилося чути думку, що ці щоденники потрапили в руки її дочки Ольги Пламеницької, проте це не так. На жаль, врятувати щоденники від забуття Ользі Пламеницької свого часу не вдалося, і невідомо, де вони знаходяться зараз. Хочеться вірити, що їх не знищили, що вони не згинули на якому-небудь звалищі, тому що стає неймовірно прикро від згадки, що такий унікальний пласт знань міг просто зникнути. Історію абсолютно безглуздої ситуації, в якій опинилися напрацювання Євгенії Пламеницької по Кременцю, сподіваюся, трохи пізніше опише Ольга Пламеницька. Благо, вона погодилася розповісти, як це було, і, сподіваюся, незабаром ми цю історію дізнаємось. До речі, варто відзначити, що матеріали, передані заповіднику, потрапили туди завдяки старанням Ольги Пламеницької.
—————
Ценность уцелевших находок велика (общее количество находок исчислялось многими тысячами!), но ключевая и особенно важная информация находилась в полевых дневниках Евгении Пламеницкой, а они, как вы уже знаете, считаются утраченными. Иногда приходилось слышать мнение, что эти дневники попали в руки её дочери Ольги Пламеницкой, однако это не так. К сожалению, спасти дневники от забвения Ольге Пламеницкой в своё время не удалось, и неизвестно, где они находятся сейчас. Хочется верить, что их не уничтожили, что они не сгинули на какой-нибудь свалке, потому что становится невероятно обидно при мысли, что такой уникальный пласт знаний мог просто исчезнуть. Историю совершенно нелепой ситуации, в которой оказались наработки Евгении Пламеницкой по Кременцу, надеюсь, чуть позже опишет Ольга Пламеницкая. Благо, она согласилась рассказать, как это было, и, надеюсь, в скором времени мы эту историю узнаем. Кстати, стоит отметить, что материалы, переданные заповеднику, попали туда благодаря стараниям Ольги Пламеницкой.















Ольга Пламеницька поділилася з нами унікальними фотографіями 1974 року народження, зробленими під час розкопок, а також своєю маловідомої статтею по темі ранніх кам'яних укріплень Кременецького замку. Скажімо їй за це спасибі!
Отже, фотофіксація.
Розкопки в східній частині замку:
—————
Ольга Пламеницкая поделилась с нами уникальными фотографиями 1974 года, сделанными во время раскопок, а также своей малоизвестной статьёй по теме ранних каменных укреплений Кременецкого замка. Скажем ей за это спасибо!
Итак, фотофиксация.
Раскопки в восточной части замка:




Розкопки старої надбрамної вежі (Башта Черлена)/Раскопки старой надвратной башни (Башта Черлена):







Але найцікавіше, звичайно ж, це розкопки тієї самої архаїчної стіни з невеликою башточкою, які були датовані 9 століттям. Ось так виглядало початок розкопок в північній частині замчища:
—————
Но самое интересное, конечно же, это раскопки той самой архаической стены с небольшой башенкой, которые были датированы 9 веком. Вот так выглядело начало раскопок в северной части замчища:



А це вже здалася стародавня стіна з невеликою трёхстенной (відкритої з тилу) башточкою/А это уже показалась древняя стена с небольшой трёхстенной (открытой с тыла) башенкой:









Ще одне фото з розкопок в Кременці 1973 року знайшов у статті "Реставратор Євгенія Пламеніцька", опублікованій в "Пам'ятки України", №3-4, 2000 рік:
На фото зліва направо: Анатолій Тюпіч,?, Євгенія Пламеницька, Сергій Буркацький.
—————
Ещё одно фото с раскопок в Кременце 1973 года нашёл в статье "Реставратор Євгенія Пламеницька", опубликованной в "Пам'ятках України", №3-4, 2000 год:
На фото слева направо: Анатолий Тюпич, ?, Евгения Пламеницкая, Сергей Буркацкий.



І як десерт стаття «До питання про розвиток мурованих фортіфікацій Західної України в IX-XIII ст.»
—————
И в качестве десерта статья «До питання про розвиток мурованих фортифікацій Західної України в IX-XIII ст.»:





Як випливає з даних статті, основний масив стін, які окреслюють територію замку, почали зводити в 2-ій половині 13 століття. Таким чином, до більш раннього етапу відноситься тільки дивна архаїчна стіна з башточкою. І тут, виникає нова загадка - як така стіна могла з'явитися в 9 столітті? Йшла би мова про 12 - 13 століттях, то інформація особисто легше б засвоювалася, але тут 9 століття, неймовірно ранній період, як для такої знахідки. Наприклад, в Жванці та в Кам'янці-Подільському були виявлені схожі трёхстенние вежі, зведення яких Євгена Пламеницька була схильна відносити до 2 - 3 століть н.е. і пов'язувати появу цих укріплень з діяльністю римських військових інженерів. Звичайно, в таке важко повірити, але ця версія здається практично такий же несподіваною, як і версія про те, що в 9 столітті слов'яни будували кам'яні стіни з баштовими виступами ...
—————
Как следует из данных статьи, основной массив стен, которые очерчивают территорию замка, начали возводить во 2-ой половине 13 века. Таким образом, к более раннему этапу относится только странная архаическая стена с башенкой. И тут, возникает новая загадка – как такая стена могла появиться в 9 веке? Шла бы речь о 12 – 13 веках, то информация легче бы усваивалась, но здесь 9 век, невероятно ранний период, как для такой находки. Например, в Жванце и в Каменце-Подольском были обнаружены похожие трёхстенные башни, возведение которых Евгения Пламеницкая была склонна относить к 2 – 3 векам н.э. и связывать появление этих укреплений с деятельностью римских военных инженеров. Конечно, в такое сложно поверить, но эта версия кажется практически такой же неожиданной, как и версия о том, что в 9 веке славяне строили каменные стены с башенными выступами...

1977




















Сподіваємося, що з часом інформація з датування кам'яних стін буде уточнена, або за рахунок виявлення всіх матеріалів розкопок 1973 - 1974 років, або за рахунок матеріалів, отриманих під час нових розкопок, якщо такі будуть проведені.
—————
Надеемся, что со временем информация по датировке каменных стен будет уточнена, либо за счёт обнаружения всех материалов раскопок 1973 - 1974 годов, либо за счёт материалов, полученных во время новых раскопок, если таковые будут проведены.

1991






















Джерела/источники:
zamki-kreposti.com.ua

polona.pl

pslava.info

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування весняної експедиції. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Це можуть бути, як грошові кошти перераховані на мою карту Приватбанку (5363 5426 0205 1337), так і талони на паливо або власне саме паливо. Для тих що є нашими друзями за кордоном України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию весенней экспедиции. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Это могут быть, как денежные средства перечисленные на мою карту Приватбанка (5363 5426 0205 1337), так и талоны на топливо или собственно само топливо. Для тех что является нашими друзьями за рубежом Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту"Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.




ну как то так =))