m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Буданів. Замок/Наследие. Буданов. Замок.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Буданівський замок в селі Буданів. Тип споруди: замок, частина якого у 2-й половині 18 століття перебудували в костел.
--------
Будановский замок в селе Буданов. Тип сооружения: замок, часть которого во 2-й половине 18 века перестроили в костел.







Також відомий як / Так же известен как:
- Будзанов (рус.), Будзанів (укр.) - названа міста з 1549 по 1945 р.
- Замок у селі Буданів (укр.)
- Буданівський замок (укр.)







Перший етап будівництва: середина або 2-а половина 16 століття (дерев'яний замок), початок 17 століття (кам'яний замок)
Останній етап будівництва: 2-а половина 20 століття
--------
Первый этап строительства: середина или 2-ая половина 16 века (деревянный замок), начало 17 века (каменный замок)
Последний этап строительства: 2-ая половина 20 века









Буданов - одне з небагатьох старовинних містечок на території України, заснування якого можна прив'язати до конкретної дати.
1549 рік. Перша письмова згадка Будзанова. В цьому році польський король Сигізмунд II Август (1520 - 1572) дав дозвіл Якубу Будзановському і його дружині Катерині з Золотників перейменувати село Скомрось (за іншими даними - Скоморохи або Скоморош) над Серетом на Будзанів. Однак Скомрось, що належала Будзановським, в Будзанов так і не перетворилася, оскільки нове містечко в результаті вирішили розвивати на землях, розташованих трохи північніше від згаданого села. Нині Скомрось - це село Скоморохи, яке знаходиться в парі кілометрів на південь від Буданова.
-------------
Буданов – один из немногих старинных городков на территории Украины, основание которого можно привязать к конкретной дате.
1549 год. Первое письменное упоминание Будзанова. В этом году польский король Сигизмунд II Август (1520 - 1572) дал разрешение Якубу Будзановскому и его жене Катерине из Золотников переименовать село Скомрось (по другим данным - Скоморохи или Скоморош) над Серетом на Будзанов. Однако Скомрось, принадлежащее Будзановским, в Будзанов так и не превратилось, поскольку новый городок в итоге предпочли развивать на землях, расположенных немного северней упомянутого села. Ныне Скомрось - это село Скоморохи, которое находится в паре километров к югу от Буданова.









Місце для заснування нового містечка вибрали на лівому березі річки Серет. Городок, відразу отримав Магдебурзьке право, на честь свого засновника спочатку отримав назву Злотня Будзановська (Złotnia Budzanowska), але ця назва не прижилася. Трохи пізніше за містечком остаточно закріпилася назва Будзанов. Ймовірно, одночасно із заснуванням Будзанова, тобто на початку 1550-х років, був тут побудований і захисник містечка - замок, основу фортифікацій якого спочатку складали дерев'яно-земляні укріплення.
-------------
Место для основания нового городка выбрали на левом берегу реки Серет. Городок, сразу получивший Магдебургское право, в честь своего основателя первоначально получил название Злотня Будзановская (Złotnia Budzanowska), но это название не прижилось. Чуть позже за городком окончательно закрепилось название Будзанов. Вероятно, одновременно с основанием Будзанова, т.е. в начале 1550-х годов, был здесь построен и защитник городка – замок, основу фортификаций которого изначально составляли деревянно-земляные укрепления.









Як місце для будівництва замку була обрана височина, що має форму гострокутного мису. Замковий пагорб домінував над розташованим у його підніжжя містечком, звідси також легко можна було контролювати шлях у вздовж русла річки Серет, яка в районі Будзанова робила крутий поворот. Майданчик мису був найбільш доступним зі сходу, з півдня і особливо з півночі доступ до замчища утруднювали круті схили мису, що спускаються в долину річки.
--------------
В качестве места для строительства замка была выбрана возвышенность, имеющая форму остроугольного мыса. Замковый холм доминировал над развивающимся у его подножия городком, отсюда также легко можно было контролировать пути вдоль русла реки Серет, которая в районе Будзанова делала крутой поворот. Площадка мыса была наиболее доступной с востока, с юга и особенно с севера доступ к замчищу затрудняли крутые склоны мыса, спускающиеся в долину реки.









1575 рік. Найперша з відомих письмових згадок замку, який в цьому році не витримав татарського нападу і був спалений.
?. Часті спустошливі набіги татар призвели до того, що землі навколо Будзанова сильно обезлюдніли. Щоб якось поліпшити ситуацію, що склалася, Вільчек, який заволодів містечком після Будзановських, залучав сюди колоністів з Мазовії, центральної області Польщі.
Початок 17 століття. Власники замку, Ян і Мартін Ходоровські, на місці старих дерев'яно-земляних укріплень будують новий кам'яний замок.
------------
1575 год. Самое раннее из известных письменных упоминаний замка, который в этом году не выдержал татарского нападения и был сожжён.
?. Частые опустошительные набеги татар привели к тому, что земли вокруг Будзанова сильно обезлюдели. Чтобы как-то улучшить создавшуюся ситуацию, Вильчек, завладевший городком после Будзановских, привлекал сюда колонистов из Мазовии, центральной области Польши.
Начало 17 века. Владельцы замка, Ян и Мартин Ходоровские, на месте старых деревянно-земляных укреплений строят новый каменный замок.







Замок мав в плані форму неправильного чотирикутника, близького до трапеції. Таке планування укріплень було продиктоване клиноподібною, поступово звужуючуюся, формою мису, в частині якого будувався форпост. Як матеріал для будівництва укріплення служив ламаний камінь. Кути замкового комплексу посилювали 4 круглі в плані вежі. Довжина північної і південної замкових стін становила близько 70 метрів, довжина підлоги (східної стіни) - близько 50 метрів, а західна стіна була найкоротшою - її довжина близько 30 метрів. Укріплення були пристосовані до багаторівневої системи оборони: у веж було 4 оборонних яруси, біля стін - не менше 2-х. У стінах і вежах замку були влаштовані бійниці з лучковими перемичками. Усередині, уздовж оборонного периметра, двір замку був забудований житловими і господарськими будівлями, які примикали до оборонних мурів твердині. Замковий палац, ймовірно, був прибудований до північної (найменш доступної для штурму) стіни замку. У товщі мису був видовбаний глибокий колодязь.
-----------------
Замок имел в плане форму неправильного четырёхугольника, близкого к трапеции. Такая планировка укреплений была продиктована клиновидной, постепенно сужающейся, формой мыса, в оконечности которого строился форпост. В качестве материала для строительства укрепления служил ломаный камень. Углы замкового комплекса усиливали 4 круглые в плане башни. Длина северной и южной замковых стен составляла около 70 метров, длина напольной (восточной стены) - около 50 метров, а западная стена была самой короткой - её длина около 30 метров. Укрепления были приспособлены к многоуровневой системе обороны: у башен было 4 оборонных яруса, у стен – не менее 2-х. В стенах и башнях замка были устроены бойницы с лучковыми перемычками. Внутри, вдоль оборонного периметра, двор замка был застроен жилыми и хозяйственными постройками, которые примыкали к оборонным стенам твердыни. Замковый дворец, вероятно, был пристроен к северной (наименее доступной для штурма) стене замка. В толще мыса был выдолблен глубокий колодец.







Про земляні укріпленнях замку мало що відомо. Напевно зі східної (для підлоги) сторони, а також із західної, був викопаний рів і вал. Також можна припустити, що старі кам'яні укріплення замку в 17-м столітті могли спробувати посилити за рахунок нової системи земляних фортифікацій бастіонного зображення (голландська схема).
1631 рік. Замок переходить у власність Олександра Сенінського. Після нього замком володів рід Левочінскіх.
---------
О земляных укреплениях замка мало что известно. Наверняка с восточной (напольной) стороны, а также с западной, был вырыт ров и вал. Также можно предположить, что старые каменные укрепления замка в 17-м веке могли попытаться усилить за счёт новой системы земляных фортификаций бастионного начертания (голландская схема).
1631 год. Замок переходит в собственность Александра Сенинского. После него замком владел род Левочинских.







1648 рік. У розпал повстання під керівництвом Богдана Хмельницького замок, за підтримки місцевих жителів, захопили козаки. Активна підтримка повстанців з боку міщан, ймовірно, не залишила замку шансів на успішну оборону, до того ж зовсім неподалік, в Теребовлі, знаходився значний центр повстанського руху, тому утримати замок силами невеликого гарнізону в ситуації, що склалася було неможливо. Після спаду першої хвилі повстанського руху, замок, що знову опинився під контролем поляків, був частково відновлений.
1651 рік. Під час чергового етапу козацьких війн замок знову атакують повстанці. Сходу взяти зміцнення їм не вдалося, тільки після декількох днів, проведених в запеклих боях, повстанці захопили замок. Після цього Будзановський форпост був розграбований і зруйнований, а більша частина його захисників потрапила до татарів в ясир. Можливо, це вказує на участь в захопленні твердині татарських загонів.
----------
1648 год. В разгар восстания под руководством Богдана Хмельницкого замок, при поддержке местных жителей, захватили казаки. Активная поддержка повстанцев со стороны мещан, вероятно, не оставила замку шансов на успешную оборону, к тому же совсем неподалёку, в Теребовле, находился значительный центр повстанческого движения, потому удержать замок силами небольшого гарнизона в сложившейся ситуации было невозможно. После спада первой волны повстанческого движения, замок, снова оказавшийся под контролем поляков, был частично восстановлен.
1651 год. Во время очередного этапа казацких войн замок снова атакуют повстанцы. Сходу взять укрепление им не удалось, только после нескольких дней, проведённых в ожесточённых боях, повстанцы захватили замок. После этого Будзановский форпост был разграблен и разрушен, а большая часть его защитников попала к татарам в ясыр. Возможно, это указывает на участие в захвате твердыни татарских отрядов.







1661 рік. Був складений інвентар, де було зафіксовано поганий стан замку в зазначений період. До цього часу прогнили і зруйнувалися перекриття та покрівлі веж, в такому ж жалюгідному стані перебували бойові дерев'яні галереї замку, потребували ремонту стіни. В описі внутрішніх приміщень було відзначено, що колодязь зруйнований, а в житлових будівлях вибиті вікна і розвалені каміни. Підсумовуючи опис занепаду форпосту, хронікер зазначив, що в замку «всюди для хлопа вистачає гною». Можливо, весь описаний занепад був викликаний погромом 1651 року, тобто близько 10 років (з моменту козацького штурму і до 1661 роки) замок грунтовно так і не ремонтували.
1660-і роки (?). Томаш Лужецький, староста Будзанова, активно взявся ремонтувати замок.
-----------
1661 год. Был составлен инвентарь, где было зафиксировано плачевное состояние замка в указанный период. К этому времени прогнили и разрушились перекрытия и кровли башен, в таком же плачевном состоянии находились боевые деревянные галереи замка, нуждались в ремонте стены. В описании внутренних помещений было отмечено, что колодец разрушен, а в жилых строениях выбиты окна и развалены камины. Подытоживая описание упадка форпоста, хроникёр отметил, что в замке «везде для хлопа хватает навоза». Возможно, весь описанный упадок был вызван погромом 1651 года, т.е. около 10 лет (с момента казацкого штурма и до 1661 года) замок основательно так и не ремонтировали.
1660-е годы (?). Томаш Лужецкий, староста Будзанова, активно принялся ремонтировать замок.







1672 рік. Потужна турецько-татарська армія під особистим командуванням султана Мехмеда IV (1642 - 1693) завдала нищівного удару по південно-східним кордонам Речі Посполитої - почалася руйнівна Польсько-турецька війна (1672 - 1676). Безліч подільських замків і укріплених міст були захоплені. Гарнізон Будзановського замку надав ворогам несподівано сильний опір, у результаті чого замок під контроль турків перейшов тільки після декількох днів запеклих боїв. Всіх уцілілих захисників твердині, включаючи командувача обороною Томаша Лужецького, стратили. Але відчайдушний опір невеликого гарнізону, що складався з місцевої шляхти і жителів Будзанова, був настільки мужнім, що в той час історія захисту Будзанова прославилася по всій Речі Посполитої.
-----------
1672 год. Мощная турецко-татарская армия под личным командованием султана Мехмеда IV (1642 - 1693) нанесла сокрушительный удар по юго-восточным границам Речи Посполитой - началась разрушительная Польско-турецкая война (1672 - 1676). Множество подольских замков и укреплённых городов были захвачены. Гарнизон Будзановского замка оказал врагам неожиданно сильное сопротивление, в результате чего замок под контроль турок перешёл только после нескольких дней ожесточённых боёв. Всех уцелевших защитников твердыни, включая командующего обороной Томаша Лужецкого, казнили. Но отчаянное сопротивление небольшого гарнизона, состоящего из местной шляхты и жителей Будзанова, было настолько мужественным, что в то время история зашиты Будзанова прославилась по всей Речи Посполитой.







1675 рік. Після того, як польський Сейм відмовився ратифікувати укладений раніше Бучацький мирний договір (жовтень 1672), почався новий етап військових дій. На цей раз на захоплення південно-східних територій Речі Посполитої Османська імперія кинула потужні об'єднані турецько-татарські війська під командуванням паші Ібрагіма Шишмана. Похід в чомусь носив каральний характер, тому безліч укріплених міст і замків в цей період були зруйновані вщент. Така доля судилася і Будзановському замку, який був дуже сильно зруйнований, пограбований і спалений. З одного боку руйнування замку були дуже значними, з іншого боку з кінця 17 століття починає знижуватися загроза нападів турків і татар, тому в подальшому Будзановський замок більш не розглядався наступними власниками як стратегічно важливий укріплений пункт.
------------
1675 год. После того, как польский Сейм отказался ратифицировать заключённый ранее Бучачский мирный договор (октябрь 1672), начался новый этап военных действий. На этот раз на захват юго-восточных территорий Речи Посполитой Османская империя бросила мощные объединённые турецко-татарские войска под командованием паши Ибрагима Шишмана. Поход во многом носил карательный характер, потому множество укреплённых городов и замков в этот период были разрушены до основания. Такая судьба была уготована и Будзановскому замку, который был очень сильно разрушен, разграблен и сожжён. С одной стороны разрушения замка были очень значительными, с другой стороны с конца 17 века начинается снижаться угроза нападений турок и татар, потому в дальнейшем Будзановский замок более не рассматривался последующими владельцами в качестве стратегически важного укрепленного пункта.







18 століття. Період відродження Будзанова. При цьому замок і надалі перебуває в руїнах і запустінні. Будзанов у власності роду Скузсков. Потім містечко і замок переходять у власність могутнього роду Потоцьких.
-------
18 век. Период возрождение Будзанова. При этом замок продолжает пребывать в руинах и запустении. Будзанов в собственности рода Скузсков. Потом городок и замок переходят в собственность могущественного рода Потоцких.







1765 рік. Євстахій і Марія Потоцькі фінансували будівництво в Будзанові костелу, основою для якого послужили перебудовані замкові стіни західного крила укріплень. Фасадна частина костелу і його апсида розмістилися на території північно-західної і південно-західної оборонних веж замку, які, ймовірно, були демонтовані в процесі будівництва храму. Оскільки костел будували не на рівному місці, а в якості його основи використовували існуючі будови старого замку, це відбилося на плануванні храму. Зокрема, вхід в костел був влаштований в західному бічному фасаді, причому вхід був зсунутий на північ відносно основної осі споруди. Ця частина храму була увінчана високим фронтоном. Апсида, розташована в південній частині храму, з зовнішньої сторони була декорована пілястрами.
-----------
1765 год. Евстахий и Мария Потоцкие финансировали постройку в Будзанове костёла, основой для которого послужили перестроенные замковые стены западного крыла укреплений. Фасадная часть костела и его апсида разместились на территории северо-западной и юго-западной оборонных башен замка, которые, вероятно, были демонтированы в процессе постройки храма. Поскольку костёл строили не на ровном месте, а в качестве его основы использовали существующие строения старого замка, это отразилось на планировке храма. В частности, вход в костёл был устроен в западном боковом фасаде, причём вход был смещен к северу относительно основной оси сооружения. Эта часть храма была увенчана высоким фронтоном. Апсида, расположенная в южной части храма, с внешней стороны была декорирована пилястрами.



Буданівський замок станом на кінець 18 століття: проект реконструкції Миколи Козурака./
Будановский замок по состоянию на конец 18 века: проект реконструкции Николая Козурака.







1779 - 1782 роки. Австрійськими військовими картографами була складена так звана «Карта Міга», на якій, серед інших населених пунктів, була відображена і забудова Будзанова. Територія замку на цій карті була схематично позначена у вигляді прямокутника з 2-ма напівкруглими виступами на місці збереженої на той час вежі. Західне крило замку, перетворене в костел, схематично показано у вигляді великого хреста.
-----------
1779 – 1782 годы. Австрийскими военными картографами была составлена так называемая «Карта Мига», на которой, в числе прочих населённых пунктов, была отображена и застройка Будзанова. Территория замка на этой карте была схематично обозначена в виде прямоугольника с 2-мя полукруглыми выступами на месте сохранившихся к тому времени башен. Западное крыло замка, превращённое в костёл, схематично показано в виде большого креста.

Буданов на австрійській карті фон Міга. Замок відзначений стрілкою./Буданов на австрийской карте фон Мига. Замок отмечен стрелкой.


План. На плані відсутня прибудова радянських часів, зведена із зовнішнього боку південної стіни укріплень./
План. На плане отсутствует пристройка советских времён, возведённая с внешней стороны южной стены укреплений.




План знайдений в книзі «Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej», część II «Podole»./
План найден в книге «Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej», część II «Podole»


1846 рік. З волі священика Міхала Кульчицького на основі замкових будівель був заснований монастир Сестер Милосердя (klasztor SS. Miłosierdzia). Для потреб нового монастиря біля східної стіни замку будується нова будівля. Черниці в монастирі організували навчальний заклад і госпіталь.
-------------
1846 год. По воле священника Михала Кульчицкого на основе замковых строений был основан монастырь Сестёр Милосердия (klasztor SS. Miłosierdzia). Для нужд нового монастыря у восточной стены замка строится новое здание. Монашки в монастыре организовали учебное заведение и госпиталь.





панорама двору/панорама двора

Heritage. Budaniv. Courtyard of the castle.

191(?) Рік. У період Першої Світової війни в околицях Будзанова проходили запеклі бої, в результаті яких місто і замок були сильно зруйновані.
1920-ті роки. Олексадр Чоловський, знаменитий дослідник укріплень Галичини, оглянувши Будзавнівський замок, зазначив, що його «південне крило з початковими воротами, з боку міста, в руїнах». Будівлі монастиря (східний корпус?) в той період також перебували в руїнах, і тільки костел «був недавно відреставрований».
----------
191(?) год. В период Первой Мировой войны в окрестностях Будзанова проходили ожесточённые бои, в результате которых город и замок были сильно разрушены.
1920-е годы. Алексадр Чоловский, знаменитый исследователь укреплений Галиции, осмотрев Будзавновский замок, отметил, что его «южное крыло с первоначальными воротами, со стороны города, в руинах». Постройки монастыря (восточный корпус?) в тот период также пребывали в руинах, и только костел «был недавно отреставрирован».







1940 рік. Будзанов втратив статус міста і перейшов в статус села, хоча при цьому до 1959 року залишався райцентром.
Березень 1944 року. У період Другої Світової війни, в ніч з 21 на 22 березня, на Будзанов напав сильний загін УПА. Місцеве польське населення містечка, підозрюючи про небезпеку подібного нападу, сховалося на ніч в замку. Це врятувало багатьом полякам життя. Бійцям УПА не вдалося захопити організований в стінах старого замку вузел оборони. В ході перестрілки, що зав'язалася були вбиті 7 поляків, але втрати могли бути набагато більш значними, якби жителі Будзанова залишилися ночувати в долині річки. Бійці УПА спалили близько 90 польських господарств і після цього відступили.
1945 рік. Будзанов перейменований в Буданов.
------------
1940 год. Будзанов потерял статус города и перешёл в статус села, хотя при этом до 1959 года оставался райцентром.
Март 1944 года. В период Второй Мировой войны, в ночь с 21 на 22 марта, на Будзанов напал сильный отряд УПА. Местное польское население городка, подозревая об опасности подобного нападения, укрылось на ночь в замке. Это спасло многим полякам жизнь. Бойцам УПА не удалось захватить организованный в стенах старого замка узел обороны. В ходе завязавшейся перестрелки были убиты 7 поляков, но потери могли быть намного более значительными, если бы жители Будзанова остались ночевать в долине реки. Бойцы УПА сожгли около 90 польских хозяйств и после этого отступили.
1945 год. Будзанов переименован в Буданов.







1945 - 1950-ті роки. За радянської влади в приміщеннях Будзановського замку вирішили помістити обласну психіатричну лікарню. Це рішення мало для замку погані наслідки. Радянські будівельники без оглядки на цінність пам'ятки архітектури займалися переплануванням старих приміщень і перебудовою існуючих споруд. Зокрема, в цей період великий зал старого костелу був розділений перекриттями і поперечними перегородками на окремі поверхи і приміщення. З'явилися залізобетонні перекриття у старих вежах і т.д. і т.п. Замок був грунтовно понівечений.
------------------
1945 – 1950-е годы. При советской власти в помещениях Будзановского замка решили поместить областную психиатрическую больницу. Это решение имело для замка плохие последствия. Советские строители без оглядки на ценность памятника архитектуры занимались перепланировкой старых помещений и перестройкой существующих сооружений. В частности, в этот период обширный зал старого костёла был разделён перекрытиями и поперечными перегородками на отдельные этажи и помещения. Появились железобетонные перекрытия у старых башен и т.д. и т.п. Замок был основательно изувечений.







1990-ті роки. Костел повернули віруючим, після чого почалося поступове відродження храму. На жаль, за роки правління радянської влади інтер'єр храму був повністю знищений. Лише завдяки зусиллям пастви вдалося заховати і зберегти чотири дуже цінних різьблених зображення (скульптури?) Святих. Ці твори мистецтва, що раніше прикрашали головний вівтар костьолу, датують 1760-ми роками. Деякі дослідники вважають, що вони належать авторству одного з учнів школи знаменитого українського скульптора Йоганна Пінзеля (? - Близько 1761). Нині скульптури знаходяться у Львові.
------------
1990-е годы. Костёл вернули верующим, после чего началось постепенное возрождение храма. К сожалению, за годы правления советской власти интерьер храма был полностью уничтожен. Лишь благодаря усилиям паствы удалось спрятать и сохранить четыре очень ценных резных изображения (скульптуры?) святых. Эти произведения искусства, ранее украшавшие главный алтарь костела, датируют 1760-ми годами. Некоторые исследователи считают, что они принадлежат авторству одного из учеников школы знаменитого украинского скульптора Иоганна Пинзеля (? – около 1761). Ныне скульптуры находятся в Львове.







26 березня 1999 року. На сесії сільської ради був затверджений новий герб Буданова. В якості одного з його центральних елементів була обрана оборонна вежа з прилеглими до неї стінами - символічне відсилання до укріплень старого замку. Таким чином, замок був офіційно визнаний одним з основних символів села, що, втім, не особливо позначилося на добробуті пам'ятника архітектури.
----------
26 марта 1999 года. На сессии сельского совета был утверждён новый герб Буданова. В качестве одного из его центральных элементов была выбрана оборонная башня с примыкающими к ней стенами – символическая отсылка к укреплениям старого замка. Таким образом, замок был официально признан одним из основных символов села, что, впрочем, не особо отразилось на благосостоянии памятника архитектуры.









Наші дні. Замкові споруди, пройшовши через безліч етапів перебудов, збереглися відносно непогано. Старий оборонний периметр все ще добре «читається», з 3-х сторін збереглися ділянки старих замкових стін. З 4-ого боку стіна не збереглася, оскільки на її місці ще в 1760-х був побудований костел. З чотирьох початкових веж комплексу до наших днів відносно непогано збереглися дві (північно-східна і південно-східна). Костел, побудований на території замку в 1765 році, зберігся у відносно непоганому стані, хоча його інтер'єр і був повністю знищений в роки радянської влади, в період, коли замок пристосовували під потреби психіатричної лікарні.
-------------
Наши дни. Замковые сооружения, пройдя через множество этапов перестроек, сохранились относительно неплохо. Старый оборонный периметр всё ещё хорошо «читается», с 3-х сторон сохранились участки старых замковых стен. С 4-й стороны стена не сохранилась, поскольку на её месте ещё в 1760-х был построен костёл. Из четырёх первоначальных башен комплекса до наших дней относительно неплохо сохранились две (северо-восточная и юго-восточная). Костёл, построенный на территории замка в 1765 году, сохранился в относительно неплохом состоянии, хотя его интерьер и был полностью уничтожен в годы советской власти, в период, когда замок приспосабливали под нужды психиатрической больницы.

трохи старих фото/немного старых фото


















Погляд на останок/Взгляд на последок




Джерело/источник: zamki-kreposti.com.ua

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...




ну как то так =))

  • 1
Всегда удивляет в таких сооружениях отсутствие какой-либо системы отопления. Ни фотографии, ни рассказа.
Как будто не знали о печках во время строительства.

Ну почему же =)
Как правило в стародавние времена в жилых помещениях замков и дворцов присутствовали камины либо грубы.
На протяжении прошлого века их активно изводили, меняя на системы центрального отопления и от них либо не оставалось следов, либо они становились полностью не функциональными.
Там где была предусмотрена продвинутая система отопления по каналам проложенным от каминов и груб в полах и стенах, она зачастую в последующих перепланировках тоже рушилась.

В некоторых статьях проекта о таких системах упоминалось, другое дел, что их следы как правило почти полностью уничтожены, ну и во многие заведения, которые нынче проживают в замках и дворцах доступ сильно ограничен. Например сюда - здесь сейчас психлечебница ...

Спасибо. Да, никто не видел, что было в стародавние времена. Следов не осталось.
Стены и пол в руинах есть, а закопчённых каналов там не видно. Но почему-то в статьях пишут что были печи.
А может не было? Доказательств нет, только вера в то, что они были.
Есть ролики одного исследователя, который рассмотрел что в храмах печи встраивали намного позже строительства самих храмов

Фиксировали =) и не раз, просто каждый хозяин перестраивал жилые части под себя и свои потребы, опять же, приходили татары, казаки, поляки, русские и зачастую сравнивали с землей строения внутри замков и крепостей, так как они были не такими капитальными как башни и стены замков =), поэтому отследить зачастую очень сложно ибо остались как правило только самые мощные капитальные стены в которых собственно системы отопления не встраивали...

Внутри замков и крепостей вряд ли сравнивали с землей несущие опоры. Ни в одной стене уцелевших полностью замков нет даже намека на отопление.Также как на ваших фото, где сводчатый потолок.

  • 1
?

Log in

No account? Create an account