m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Золотой Поток. Замок. Часть 1/Спадщина. Золотий Потік. Замок. Частина 1.

Фотографій реально дуже багато, бажано дочекатися повного завантаження/
Фотографий реально очень много, желательно дождаться полной загрузки.


нагадую, по кліку дивимося великі картинки/
напоминаю, по клику смотрим большие картинки...




Так само відомий як:/Так же известен как:
Загайполе (укр. + рос.) - назва села з 1388 по 1570 роки, Золотий Потік (укр.) - назва міста, а потім сіла з 1570, Золотой Поток (рус.) – название города, а затем села с 1570.













Золотий Потік на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650/
Золотой Поток на фрагменте специальной карты Украины Боплана, 1650




Перший етап будівництва: Початок 16 століття
Останній етап будівництва: середина 20 століття (?)
1388 рік. Перша письмова згадка поселення, яке тоді називалося Загайполе.
Загайполе відоме від кінця 14 ст. У писмених джерелах від 1443 р., згадується як село Потік. За переказами і легендами, назва містечка пояснюється тим, що під час довгої ворожої облог, його захисники,яким не вистачало вод, у скрутний моменту підземеллі замку виявили джерело,яке назвали золотим. За іншою легендою, а також статтею Швано-Франківської газети в річці Золотій відмивали золото. Цйе й послужило приводом до назви Золотий Потік.
1-ша половина 16 століття. Король Речі Посполитої Сигізмунд I (1467 - 1548) подарував графу Якубу Потоцькому (1517/1520 - 1572) в числі інших володінь село Загайполе.
1570 рік. Власник Загайполя домігся для села статусу містечка і одночасно перейменував його в Золотий Потік.
——— 
Первый этап строительства: Начало 16 века
Последний этап строительства: середина 20 века (?)
1388 год. Первое письменное упоминание поселение, которое тогда носило название Загайполе.
Загайполе известно с конца 14 в. В писмених источниках от 1443, упоминается как село Поток. По преданиям и легендам, название города объясняется тем, что во время долгой вражеской осады, его защитники, которым не хватало вод, в трудный момент в подземелье замка обнаружили источник, который назвали золотим. За другой легенде, а также статьей Ивано-Франковской газети в реке Золотой отмывали золото.Это и послужило поводом к названию Золотой Поток.
1-ая половина 16 века. Король Речи Посполитой Сигизмунд I (1467 - 1548) подарил графу Якубу Потоцкому (1517/1520 - 1572) в числе других владений село Загайполе.
1570 год. Владелец Загайполя добился для села статуса городка и одновременно переименовал его в Золотой Поток.















На початку 17 ст. для захисту від татар Степан Потоцький збудував замок-фортецю. При вході є меморіальна таблиця, яка свідчить, що це пам’ятка архетектури 12 ст. Ця фортеця має 4-кутну форму з чотирма триярусними баштами, і в’їзною брамою з напівциркулярним з’їздом. Над нею двохярусна башта. Замок був оточений земляним валом і глибокими ровами, заповненими водою.
Північно-західна сторона замку переходила в 2-поверховий замковий палац. Палац спочатку був одноповерховим, другий поверх надбудовано пізніше. З південно-східної сторони замкова сторона переходила в будівлю для військової обслуги. Стіни замку мали ширину 2 м.і більше, а висоту до 10 м. Біля західної башти було викопано 70-метровий колодязь, засипаний в ХІХ ст.. Як стверджують старожили, від фортеці на південний захід йшов підземний хід.
——— 
В начале 17 в. для защиты от татар Степан Потоцкий построил замок-крепость. При входе есть мемориальная таблица, которая гласит, что это памятник архитектуры 12 в. Эта крепость имеет 4-конечную форму с четырьмя трехъярусными башнями и въездными воротами с полу-циркулярным съездом. Над ней двухъярусная башня. Замок был окружен земляным валом и глубокими рвами, заполненными водой.
Северо-западная сторона замка переходила в 2-этажный замковый палац. Дворец сначала был одноэтажным, второй этаж построен позже. С юго-восточной стороны замковая сторона переходила в здание для военной обслуги. Стены замка имели ширину 2 м и больше, а высоту до 10 м. У западной башни было выкопано 70-метровый колодец, засыпанный в ХІХ веке. Как утверждают старожилы, от крепости на юго-запад шел подземный ход.













1601 рік. Золотий Потік отримало Магдебурзьке право. Від Стефана Потоцького (1568 - 1631), сина Якуба, вимагали побудувати в місті укріплений замок, який би зміг забезпечити безпеку
міста що розвивалося. В цей же період Стефан був власником замку в Бучачі та замку в Чорткові.
Місце для спорудження укріплень обрали на південній околиці села, де біля правого берега невеликої річки (притока Дністра) височів невисокий пагорб. Південно-східна сторона замку, що розташовувалась на вершині пагорба, виходила до річки, інші секції замку були мало захищені природними укріпленнями і тому покладалися лише на штучний захист.
Замок був регулярним, квадратним в плані. Матеріалом для побудови слугував піщаник, темно-червоного (гранітного) кольору. Ось замкової споруди розташована по діагоналі - вона простяглася з південного заходу на північний схід. Кути замкового квадрата (західний, північний, східний і південний) були укріплені 4-ма кутовими вежами, в 5-ій вежі (надбрамної) були влаштовані ворота. Кам'яні укріплення замку були додатково посилені ровом з ескарпів (крутим внутрішнім укосом рову) і земляним валом.
———  
1601 год. Золотой Поток получил Магдебургское право. От Стефана Потоцкого (1568 - 1631), сына Якуба, требовалось построить в городе укреплённый замок, который бы смог обеспечить безопасность развивающегося города. В этот же период Стефан был владельцем замок в Бучаче и замка в Чорткове. 
Место для постройки укреплений выбрали на южной окраине села, где у правого берега небольшой реки (приток Днестра) возвышался невысокий холм. Юго-восточная сторона замка, расположившегося на вершине холма, выходила к реке, остальные секции замка были мало защищены естественными укреплениями и потому полагались лишь на искусственную защиту.
Замок был регулярным, квадратным в плане. Материалом для постройки служил песчаник, тёмно-красного (гранитного) цвета. Ось замкового сооружения расположена по диагонали – она протянулась с юго-запада на северо-восток. Углы замкового квадрата (западный, северный, восточный и южный) были укреплены 4-мя угловыми башнями, в 5-ой башне (надвратной) были устроены ворота. Каменные укрепления замка были дополнительно усилены рвом с эскарпом (крутым внутренним откосом рва) и земляным валом.

панорама з двох різних джерел для зручності перегляду/панорама из двух разных источников для удобства просмотра





Zolotoy Potok (Golden Stream) 2

Кутові вежі:
Кути замку були посилені 4-ма вежами. У плані вежі представляли собою п'ятигранні споруди, що поєднують в собі риси древніх (квадратних в плані) веж і більш сучасних бастіонних укріплень. Всі 4 вежі сильно виступають за лінію оборонних стін (зовнішні стіни веж віддалені від замкових стін на відстань близько 7 метрів), вдало фланкіруя підніжжя стін замкового рову. Спочатку вежі були 3-ярусними, товщина їх стін збільшувалася від верхівки споруд до їх підстав. Ширина зовнішніх граней веж становила близько 12 - 14 метрів. Ймовірно, перші яруси веж мали склепінні перекриття, а 2-гий та 3-тій яруси були перекриті дерев'яним настилом. У кожному з 3-х ярусів веж були влаштовані бійниці з лучковими перемичками.
Надбрамна вежа:
По центральній осі північно-східного фасаду замку, в товщі замкової стіни була влаштована надбрамна вежа. Споруда 3-ярусна, квадратна в плані. На відміну від кутових веж, надбрамна вежа не виступає за лінію стін. Іншими словами - споруда була пристосована для фланкирования простору безпосередньо перед воротами, але в той же час вежа не дуже вдало фланкирован рів і підстава замкових стін, прилеглих до надбрамної вежі. У першому ярусі вежі був влаштований в'їзд на територію замку. Арка воріт перекрита напівциркульним склепінням. У 2-му і 3-му ярусі вежі були розташовані житлові приміщення, пристосовані до оборони. Ймовірно, спочатку стіни башти прорізали бійниці (пізніше на їх місці будуть прорізані вікна).
———   
Угловые башни:
Углы замка были усилены 4-мя башнями. В плане башни представляли собой пятигранные сооружения, сочетающие в себе черты древних (квадратных в плане) башен и более современных бастионных укреплений. Все 4 башни сильно выступают за линию оборонительных стен (наружные стены башен удалены от замковых стен на расстояние около 7 метров), удачно фланкируя подножие стен у замкового рва. Изначально башни были 3-ярусными, толщина их стен увеличивалась от верхушки сооружений к их основаниям. Ширина наружных граней башен составляла около 12 – 14 метров. Вероятно, первые ярусы башен имели сводчатые перекрытия, а 2-ые и 3-и ярусы были перекрыты деревянным настилом. В каждом из 3-х ярусов башен были устроены бойницы с лучковыми перемычками.
Надвратная башня:
По центральной оси северо-восточного фасада замка, в толще замковой стены была устроена надвратная башня. Сооружение 3-ярусное, квадратное в плане. В отличие от угловых башен, Надвратная башня не выступает за линию стен. Иными словами – сооружение было приспособлено для фланкирования пространства непосредственно перед воротами, но в то же время башня не очень удачно фланкировала ров и основание замковых стен, прилегающих к надвратной башне. В первом ярусе башни был устроен въезд на территорию замка. Арка ворот перекрыта полуциркульным сводом. Во 2-м и 3-м ярусе башни были расположены жилые помещения, приспособленные к обороне. Вероятно, изначально стены башни прорезали бойницы (позднее на их месте будут прорезаны окна).















Стіни:
Вежі замку з'єднувалися між собою кам'яними стінами, лінії яких утворювали в плані квадрат. Довжина стін між 2-ма сусідніми кутовими вежами становила близько 80 метрів. Товщина стін - близько 1,5 метрів. Замкові стіни були прорізані бійницями.
Палац:
Замковий палац приєднався до внутрішньої північно-західній стіні укріплень. Прямокутна в плані споруда спочатку була 1-поверховою, з склепінчастим підвалом. Його довжина становила близько 46 метрів. Внутрішнє планування - коридорне з одностороннім розміщенням анфілади кімнат, звернених у двір. Зовнішня стіна палацу (коридорна) досягала товщини 1,8 метрів. Поздовжній і торцевий дворові фасади були оформлені «ґанками» і відкритою галереєю. Портал початкового входу і лиштви вікон були декоровані ренесансним різьбленням.
———   
Стены:
Башни замка соединялись между собой каменными стенами, линии которых образовывали в плане квадрат. Длина стен между 2-мя соседними угловыми башнями составляла около 80 метров. Толщина стен - около 1,5 метров. Замковые стены были прорезаны бойницами.
Дворец:
Замковый дворец примкнул к внутренней северо-западной стене укреплений. Прямоугольное в плане сооружение изначально было 1-этажным, со сводчатым подвалом. Его длина составляла около 46 метров. Внутренняя планировка — коридорная с односторонним размещением анфилады комнат, обращенных во двор. Внешняя стена дворца (коридорная) достигала толщины 1,8 метров. Продольный и торцовый дворовые фасады были оформлены «ганками» и открытой галереей. Портал первоначального входа и наличники окон были декорированы ренессансной резьбой.



















Лютий 1672 рік. Золотий Потік відвідав шведський мандрівник Ульріх фон Вердум, який згадав у своїх записках місто і замок.
Жовтень 1672 року. Османська імперія вирішує направити свої зусилля на відвоювання земель Речі Посполитої. Війська під керівництвом султана Магомета IV (1642 - 1691) захопили потужні укріплення Кам'янця-Подільського, а потім рушили в наступ в напрямку Бучача і Львова. Замок в Бучачі був узятий, тоді ж був захоплений і розташований неподалік замок в Золотому Потоці.
1675 рік. Після того як сейм Речі Посполитої відмовився ратифікувати Бучацький польсько-турецький мирний договір, Османська імперія почала новий етап військових дій. В рамках розпочатої компанії турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням було 20 - 30 000 турків і близько 30 000 татар. Ці сили почали спустошувати Поділля. Замок в Бучачі та в Золотому Потоці знову були зруйновані.
———  
Февраль 1672 год. Золотой Поток посетил шведский путешественник Ульрих фон Вердум, который упомянул в своих записках город и замок.
Октябрь 1672 года. Османская империя решает направить свои усилия на отвоевание земель Речи Посполитой. Войска под руководством султана Магомета IV (1642 - 1691) захватили мощные укрепления Каменка-Подольского, а затем двинулись в наступление в направлении Бучача и Львова. Замок в Бучаче был взят, тогда же был захвачен и расположенный неподалёку замок в Золотом Потоке.
1675 год. После того как сейм Речи Посполитой отказался ратифицировать Бучацкий польско-турецкий мирный договор, Османская империя начала новый этап военных действий. В рамках начавшейся компании турецкий паша Ибрагим Шишман начал масштабное наступление на Львов. Под его командованием было 20 – 30 000 турок и около 30 000 татар. Эти силы начали опустошать Подолье. Замок в Бучаче и в Золотом Потоке вновь были разрушены.

Увійдемо на подвір'я замку/
Войдем на подворье замка



тут явно був подпал і горіло, на голівках арок - леви, одного ще можна роздивитись, другого вже скоріше ні = (/
здесь явно был подпал и горело, на головках арок - львы, одного еще можно разглядеть, второго уже скорее нет =(





надвратна брама/
надвратная башня



над вікнами ще можна роздивитись головки, Потоцького і його дружини/
над окнами еще можно разглядеть головки, Потоцкого и его жены












правий бік будівлі надбрамної вежі і вхід в підвал/
правый бок строения надвратной башни и вход в подвал





йдемо до східної вежі/
идем к восточной башне










????. Укріплення були побудовані і в відносно незмінному вигляді проіснували до кінця 18 століття.
????. Бійниці надбрамної вежі були розтесані і перетворені в прямокутні вікна. Лиштви вікон другого ярусу були прикрашені різьбленням рослинного орнаменту, іоніками і масками в стилі ренесансу.
Кінець 18 століття. Микола Потоцький, який володів у той час Золотим Потоком, почав продавати окремі села, що входили в його володіння.
1786 рік. Село разом з замком купив Гнат Скворчинський, нащадок давнього шляхетського роду.
????. Золотий Потік разом з палацом переходить у власність магната Ольшевського, нащадка роду Потоцьких.
———  
????. Укрепления были отстроены и в относительно неизменном виде просуществовали до конца 18 века.
????. Бойницы надвратной башни был растёсаны и превращены в прямоугольные окна. Наличники окон второго яруса были украшены резьбой растительного орнамента, иониками и масками в стиле ренессанса.
Конец 18 века. Николай Потоцкий, владевший в то время Золотым Потоком, начал продавать отдельные сёла, входившие в его владения.
1786 год. Село вместе с замком купил Гнат Скварчинский, потомок древнего шляхетского рода.
????. Золотой Поток вместе с замком переходит в собственность магната Ольшевского, потомка рода Потоцких.

Золотий Потік (Поток) на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках/
Золотой Поток (Поток) на карте Королевства Галиции и Владимирии в 1777-1782 годах



йдемо далі/
идем дальше






південна вежа/
южная башня








тут місце західної вежі, якої нема/
тут место западной башни, которой нет



1840 рік. Ольшевський почав будівництво на пагорбі (неподалік від замку) палац. Будівництво палацу принесло замку непоправної шкоди - практично всі білокам'яні деталі оформлення замку (балюстради, обрамлення вікон і дверей) були видерті зі стін. Розпочате будівництво палацу виявилося куди більш масштабним підприємством, ніж припускав власник, і кошти на будівництво палацу закінчилися раніше, ніж споруда була побудована. Власник Золотого Потоку в результаті збанкрутував і був змушений продати село і замок.
Золотий Потік перейшов у власність Яна Стойовського.
????. Ян Стойовський продає замок равину Ізраїлю Фрідману. У цей період триває занепад міста і замку.
1875 рік. Золотий Потік разом з замком у равина купує австрійський посол Володимир-Іполит Гневош (1838 - 1909). Новий власник намагався зберегти споруди замку що дожили до тих днів. Гневошам замок належав до 1939 року.
———   
1840 год. Ольшевский начал строительство на холме (неподалёку от замка) дворец. Строительство дворца принесло замку непоправимый вред – практически все белокаменные детали оформления замка (балюстрады, обрамления окон и дверей) были выдраны из стен. Начатое строительство дворца оказалось куда более масштабным предприятием, чем предполагал владелец, и средства на постройку дворца закончились раньше, чем сооружение было построено. Владелец Золотого Потока в итоге обанкротился и был вынужден продать село и замок.
Золотой Поток перешёл в собственность Яна Стойовского.
????. Ян Стойовский продаёт замок раввину Израилю Фридману. В этот период продолжается упадок города и замка.
1875 год. Золотой Поток вместе с замком у раввина покупает австрийский посол Владимир-Ипполит Гневош (1838 - 1909). Новый владелец старался сохранить дожившие до тех дней сооружения замка. Гневошам замок принадлежал до 1939 года.



далі тут.../продолжение тут...

джерела/источники:
zamki-kreposti.com.ua
wikipedia.org
pslava.info




Ну как то так =))

  • 1
оці панорами на 360 градусів це мрія будь якої пам'ятки
дуже класні

Дякую,
насправді з 360-градусними фотографіями сьогодні немає ніяких проблем.
Фактично це вміють робити більш-менш все смартфони.
Різниця тільки в якості матриць і вмілості інсталюваного софта...

Золотой Поток. Замок. Часть 1.

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Золотой Поток. Замок. Часть 1.» в контексте: [...] нал взят у в Наследие. Золотой Поток. Замок. Часть 1. [...]

Золотой Поток. Замок. Часть 1.

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Золотой Поток. Замок. Часть 1.» в контексте: [...] села с 1570, Золотой Поток (рус.) – название городка, а затем села с 1570. Дальше еще есть [...]

Прекрасный старинный замок! Очень красивый.

только находиться в "тмутаракани" и судьба его в остаточном принципе, к сожалению...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account