m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Токи. Замок/Спадщина. Токі. Замок.

нагадую, по кліку дивимося великі картинки/напоминаю, по клику смотрим большие картинки...

Також відомий як:/Так же известен как:
Замок у селі Токи/Ожигівці (укр.) замок в селе Токи (рус), Zamek w Tokach (пол.), Zamek w Ozohowcach (пол.), Ожиговецький замок (укр.), Токівський замок (укр.)



Перший етап будівництва: кінець 16 століття, останній етап будівництва: 18 століття (?)/
Первый этап строительства: конец 16 века, последний этап строительства: 18 век (?)





30 березня 1430 рік. Перша письмова згадка села Ожигівці. Тоді литовський князь Свидригайло Ольгердович (1355 - 1452) подарував село Іванові Мукасевічу. У жалуваной грамоті значилося, що Іван Мукасевіч за вірну службу отримував у вічне володіння ряд сіл, в тому числі і Ожигівці.
1442 рік. Ожигівці згадуються в числі 19 сіл (до слова, в їх числі був Старий Збараж), які за згодою короля польського Казимира IV Ягелллона (1427 - 1492) перейшли під владу Дениса Мукасевіча з роду Корибутів.
——
30 марта 1430 год. Первое письменное упоминание села Ожиговцы. Тогда литовский князь Свидригайло Ольгердович (1355 - 1452) подарил село Ивану Мукасевичу. В жалованной грамоте значилось, что Иван Мукасевич за верную службу получал в вечное владение ряд сёл, в том числе и Ожиговцы.
1442 год. Ожиговцы упоминаются в числе 19 сёл (к слову, в их числе был Старый Збараж), которые при согласии короля польского Казимира IV Ягелллона (1427 - 1492) перешли под власть Дениса Мукасевича из рода Корибутов.







1545 рік. В описі Кременецького замку згадуються скарги місцевих міщан, незадоволених високими митами, які встановив Михайло Збаразький в Ожигівці.
????. За однією з версій Стефан Збаразький отримав від короля право закласти в Ожигівці місто на Магдебурзькому праві.
1583 рік. Ожигівці були значним населеним пунктом, який знаходився у власності брацлавського воєводи Януша Збаразького (близько 1553 - 1608). Януш був відомим воєначальником свого часу. В 1575 під Старим Збаражем він розбив татарські загони, відзначився він в період російсько-польської війни. На початку 1580-х років житлова забудова Ожигівці складалася з 247 будинків. З волі Януша назву міста спробували змінити на «Новий Збараж», але ця назва не прижилася. Деякі дослідники вважають, що саме Януш, а не Стефан Збаразький, домігся для міста Магдебурзького права.
——
1545 год. В описи Кременецкого замка упоминаются жалобы местных мещан, недовольных высокими пошлинами, которые установил Михаил Збаражский в Ожиговцах.
????. По одной из версий Стефан Збаражский получил от короля право заложить в Ожиговцах город на Магдебургском праве.
1583 год. Ожиговцы были значительным населённым пунктом, который находился в собственности брацлавского воеводы Януша Збаражского (около 1553 - 1608). Януш был известным военачальником своего времени. В 1575 году под Старым Збаражем он разбил татарские отряды, отличился он в период русско-польской войны. В начале 1580-х годов жилая застройка Ожиговцев состояла из 247 домов. По воле Януша название города попытались изменить на «Новый Збараж», но это название не прижилось. Некоторые исследователи считают, что именно Януш, а не Стефан Збаражский, добился для города Магдебургского права.







Кінець 16 століття. Януш Збаразький будує в Ожигівці кам'яний замок. Твердиня була побудований в стратегічно важливому місці - на схід від укріплень знаходилося місце, де в одне «русло» зливалися сумнозвісні Кучманський і Чорний шляхи. І той і інший шлях активно використовували татари для нападу на землі Речі Посполитої. Від місця злиття двох шляхів в сторону Збаража татари рухалися одним шляхом. На одній з дільниць цього основного татарського шляху і був побудований замок. Замку спочатку була уготована роль захисника краю від татарських набігів, з цією роллю він добре справлявся.
——
Конец 16 века. Януш Збаражский строит в Ожиговцах каменный замок. Твердыня была построен в стратегически важном месте – к востоку от укреплений находилось место, где в одно «русло» сливались печально известные Кучманский и Чёрный шлях. И тот и другой шлях активно использовали татары для нападения на земли Речи Посполитой. От места слияния двух путей в сторону Збаража татары двигались одним путём. На одном из участков этого основного татарского пути и был построен замок. Замку изначально была уготована роль защитника края от татарских набегов, с этой ролью он хорошо справлялся.







Замок в Ожигівці/Токах має дуже рідкісний для України тип розташування щодо навколишньої місцевості. Він знаходиться на вершині невеликого кам'янистого пагорба, розташованого посередині штучного озера. Озеро, що має підковоподібну форму, оточувало височину своїми водами. Замковий пагорб має витягнуту форму. Нині це півострів, але, можливо, спочатку замок знаходився не на півострові, а на острові, тобто був оточений водою з усіх боків і не з'єднувався перешийком з берегом річки. Озеро було створено в заболоченій місцевості, в долині річки Збруч. Води Збруча наповнювали це штучне водоймище. До Замчищу вела штучна земляна дамба. Ймовірно, на ближніх підступах до воріт твердині дамба переходила в дерев'яний міст. Можливо, спочатку південний рів, через який був перекинутий міст, був більш глибоким і заповнювався водою з озера. Є думка, що підступи до дамби захищала окремо стояча вежа.
——
Замок в Ожиговцах/Токах имеет очень редкий для Украины тип расположения относительно окружающей местности. Он находится на вершине небольшого каменистого холма, расположенного посредине искусственного озера. Озеро, имеющее подковообразную форму, окружало возвышенность своими водами. Замковый холм имеет вытянутую форму. Ныне это полуостров, но, возможно, изначально замок находился не на полуострове, а на острове, т.е. был окружён водой со всех сторон и не соединялся перешейком с берегом реки. Озеро было создано в заболоченной местности, в долине реки Збруч. Воды Збруча наполняли этот искусственный водоём. К замчищу вела искусственная земляная дамба. Вероятно, на ближних подступах к воротам твердыни дамба переходила в деревянный мост. Возможно, изначально южный ров, через который был переброшен мост, был более глубоким и заполнялся водой из озера. Есть мнение, что подступы к дамбе защищала отдельно стоящая башня.











Замок мав форму неправильного трикутника. Дві його сторони (південно-західна і північна) виходили на озеро, третя (південно-східна) була підложною і найбільш доступною для штурму. Саме з цього боку і зосередилися найпотужніші укріплення замку. Матеріалом для побудови укріплень служив піщаник, скріплений вапняним розчином. Замкові стіни досягали товщини 2 - 3 метрів. Південна башта замку була 5-гранной, в північно-західному куті замку знаходилася напівкругла бастея, а щодо форми 3-й (північно-східній) вежі єдиної думки немає. Одні дослідники вважають, що там знаходилася 5-гранна вежа, інші вважають, що там була побудована напівкругла бастея. Четверта (надбрамна) вежа, звернена в підлогову сторону, була розташована в товщі куртини між південною та північно-східній вежами, причому надбрамна вежа була зміщена ближче до північно-східної замкової вежі. Надбрамна вежа замку була забезпечена підйомним мостом. Ймовірно, вона була квадратної в плані. Кутові вежі замку були 3-ярусними (?), в кожному з ярусів були влаштовані лінії бійниць. Надбрамна вежа могла бути 2-ярусної. Двір замку був значно піднятий щодо рівня землі у зовнішнього підніжжя стін. Фактично двір знаходився на рівні лінії кордону 2-го і 3-го ярусів веж.
——
Замок имел форму неправильного треугольника. Две его стороны (юго-западная и северная) выходили на озеро, третья (юго-восточная) была напольной и наиболее доступной для штурма. Именно с этой стороны и сосредоточились самые мощные укрепления замка. Материалом для постройки укреплений служил песчаник, скреплённый известковым раствором. Замковые стены достигали толщины 2 – 3 метров. Южная башня замка была 5-гранной, в северо-западном углу замка находилась полукруглая бастея, а касательно формы 3-й (северо-восточной) башни единого мнения нет. Одни исследователи считают, что там находилась 5-гранная башня, другие считают, что там была построена полукруглая бастея. Четвёртая (надвратная) башня, обращённая в напольную сторону, была расположена в толще куртины между южной и северо-восточной башнями, причём надвратная башня была смещена ближе к северо-восточной замковой башне. Надвратная башня замка была снабжена подъёмным мостом. Вероятно, она была квадратной в плане. Угловые башни замка были 3-ярусными (?), в каждом из ярусов были устроены линии бойниц. Надвратная башня могла быть 2-ярусной. Двор замка был значительно приподнят относительно уровня земли у внешнего подножия стен. Фактически двор находился на уровне линии границы 2-го и 3-го ярусов башен. 









1602 рік. Зберігся інвентарний опис замку цього періоду. У цьому опису зокрема згадується, що озброєння замку на той момент включало 1 велику і 4 малих гармати, а так само 34 гаківниці.
1629 рік. У місті налічувалося близько 500 будинків.
1631 рік. Помирає Юрій (Єжи) Збаразький (? - 1631), останній представник знатного роду. Після згасання роду Збаразьких замок переходить до роду Вишневецьких. Замок належав Вишневецьким до 1744 роки, тобто до моменту згасання цього славного роду по чоловічій лінії.
При Вишневецьких старі укріплення замку перебудовувалися і проходили модернізацію. Ймовірно, більшу частину вцілілих до наших днів укріплень стоїть відносити до 1-ої половини 17 століття. Класичні польські історики і краєзнавці також схильні називати твердиню «замком Вишневецьких», а не «замком Збаразьких».
——
1602 год. Сохранилось инвентарная опись замка этого периода. В этой описи в частности упоминается, что вооружение замка на тот момент включало 1 большую и 4 малых пушки, а так же 34 гаковницы.
1629 год. В городе насчитывалось около 500 домов.
1631 год. Умирает Юрий (Ежи) Збаражский (? - 1631), последний представитель знатного рода. После угасания рода Збаражских замок переходит к роду Вишневецких. Замок принадлежал Вишневецким до 1744 года, т.е. до момента угасания этого славного рода по мужской линии.
 При Вишневецких старые укрепления замка перестраивались и проходили модернизацию. Вероятно, большую часть уцелевших до наших дней укреплений стоит относить к 1-ой половине 17 века. Классические польские историки и краеведы также склонны называть твердыню «замком Вишневецких», а не «замком Збаражских».











1648 рік. У розпал повстання під керівництвом Богдана Хмельницького замок був захоплений козаками (війська Максима Кривоноса?), розграбований та зруйнований.
1675 рік. На заключному етапі Польсько-турецької війни (1672 - 1676) турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням перебувало потужне об'єднане турецько-татарське військо. Ці сили почали спустошувати Поділля. Атакуючі війська захопили і зруйнували безліч замків. Не минула ця доля і Ожіговецкій замок, який також був захоплений і зруйнований.
Кінець 17 - 1-ша половина 18 століття (?). Після зниження рівня загрози з боку турків і татар замок перестають розглядати як стратегічно важливе укріплення. Його відновлюють, але при цьому пристосовують суворий оборонний об'єкт під житлові потреби, намагаючись перетворити замок в комфортну для проживання резиденцію. У цей період верхні яруси веж перестоюють, перетворюючи їх в житлові приміщення. Зокрема, в верхньому ярусі південної 5-гранной вежі з'явилися широкі прямокутні вікна. Паралельно занепадають і інші оборонні споруди. Саме в цей період могли почати засипати рів замку з напільного боку.
——
1648 год. В разгар восстания под руководством Богдана Хмельницкого замок был захвачен казаками (войска Максима Кривоноса?), разграблен и разрушен.
1675 год. На заключительном этапе Польско-турецкой войны (1672 - 1676) турецкий паша Ибрагим Шишман начал масштабное наступление на Львов. Под его командованием находилось мощное объединённое турецко-татарское войско. Эти силы начали опустошать Подолье. Атакующие войска захватили и разрушили множество замков. Не миновала эта участь и Ожиговецкий замок, который также был захвачен и разрушен.
Конец 17 - 1-ая половина 18 века (?). После снижения уровня угрозы со стороны турок и татар замок перестают рассматривать как стратегически важное укрепление. Его восстанавливают, но при этом приспосабливают суровый оборонный объект под жилые нужды, стараясь превратить замок в комфортную для проживания резиденцию. В этот период верхние ярусы башен перестаивают, превращая их в жилые помещения. В частности, в верхнем ярусе южной 5-гранной башни появились широкие прямоугольные окна. Параллельно приходят в упадок и другие оборонительные сооружения. Именно в этот период могли начать засыпать ров замка с напольной стороны.











1-ша половина 18 століття. Князь Міхал-Сервацій Вишневецький (1680 - 1744), останній з роду Вишневецьких, планував зайнятися перебудовою Ожіговецкого замку. Що саме йому вдалося зробити, точно невідомо, є лише згадка того, що при Михалє-Сервації окремо стоячя вежа замку, та, яка колись прикривала дамбу, була перебудована в католицький храм. Варто відзначити, що Міхал-Сервацій в цей період підняв з руїн замковий комплекс у Вишнівці, перетворивши його в розкішний палац.
1746 рік. В одній із замкових веж був знайдений подвійно просмолена труна, в який лежав у багатому вбранні небіжчик. На ньому була соболина шапка, шуба з блакитного оксамиту, підбита соболями, руки покійного були прикрашені золотими браслетами і дорогоцінним перснем. Знайдені цінності дісталися місцевому ксёндзу, покійного перепоховали в костелі.
1764 рік. Ожигівці з замком купив Брацлавський каштелян Ян Антоній Чарнецький (1700 - 1774), відомий тим, що він був нагороджений королем Речі Посполитої орденом Білого Орла за вдало укладений договір з татарським ханом.
В цьому ж році правобережна частина села Ожигівці (де і знаходився замок) вперше в письмових джерелах згадується як окреме село під назвою Токи.
????. Замок під владою роду Матковських.
——
1-ая половина 18 века. Князь Михал-Серваций Вишневецкий (1680 - 1744), последний из рода Вишневецких, планировал заняться перестройкой Ожиговецкого замка. Что именно ему удалось сделать, точно неизвестно, есть лишь упоминание того, что при Михале-Сервацие отдельно стоящая башня замка, та, которая когда-то прикрывала дамбу, была перестроена в католический храм. Стоит отметить, что Михал-Серваций в этот период поднял из руин замковый комплекс в Вишневце, превратив его в роскошный дворец.
1746 год. В одной из замковых башен был найден двойной просмоленный гроб, в котором лежал богато одетый покойник. На нём была соболиная шапка, шуба из голубого бархата, подбитая соболями, руки покойного были украшены золотыми браслетами и драгоценным перстнем. Найденные ценности достались местном ксёндзу, покойного перезахоронили в костеле.
1764 год. Ожиговцы с замком купил брацлавський каштелян Ян Антоний Чарнецкий (1700 - 1774), известный тем, что он был награждён королём Речи Посполитой орденом Белого Орла за удачно заключённый договор с татарским ханом.
 В этом же году правобережная часть села Ожиговцы (где и находился замок) впервые в письменных источниках упоминается как отдельное село под названием Токи.
????. Замок под властью рода Матковских.









1772 рік. В ході Першого поділу Речі Посполитої територія сучасної України була розділена між Російською та Австрійською імперіями. Одна з ділянок кордону між двома державами простягнувся вздовж річки Збруч. В результаті відбутого розділу, село Ожигівці на правому березі річки відійшло до Російської імперії, тоді як інша частина села (Токи) разом із замком стала власністю Австрії.
Кінець 18 століття. Перебудований замок перебував у відносно доброму стані, але з переходом Токів під владу Австрії намітився занепад замкового комплексу.
19 століття. Замок залишався житловим аж до 2-ї половини 19 століття. Проте, його споруди поступово приходять в запустіння, старіють і починають розбиратися місцевим населенням на будівельний матеріал.
????. Останнім приватним власником замку був якийсь Генріх Дорнбах.
——
1772 год. В ходе Первого раздела Речи Посполитой территория современной Украины была разделена между Российской и Австрийской империями. Один из участков границы между двумя государствами протянулся вдоль реки Збруч. В результате состоявшегося раздела, село Ожиговцы на правом берегу реки отошло к Российской империи, тогда как другая часть села (Токи) вместе с замком стала собственностью Австрии.
 Конец 18 века. Перестроенный замок находился в относительно хорошем состоянии, но с переходом Токов под власть Австрии наметился упадок замкового комплекса.
19 век. Замок оставался жилым вплоть до 2-ой половины 19 века. Тем не менее, его сооружения постепенно приходят в запустенье, ветшают и начинают разбираться местным населением на строительный материал.
????. Последним частным владельцем замка был некий Генрих Дорнбах.









1915 рік. У період Першої Світової війни замок сильно постраждав, коли частина його укріплень була розібрана для будівництва дороги між Волочиськом (Хмельницька обл.) та Підволочиськом (Тернопільська обл.). Кажуть, що тоді замок від повного знищення врятував місцевий житель Григорій Костецький, який написав скаргу про свавілля військових в Петербург, звідки у відповідь прийшов наказ зупинити руйнування замку.
????. Однією з перших, вочевидь, була розібрана надбрамна вежа і вежа в північно-східному кутку замкового двору. Також постраждали замкові стіни і внутрішні будівлі, значна частина яких була розібрана до фундаментів.
1920-ті роки. Після Першої Світової війни основний оборонний периметр замку все ще добре простежувався. Північно-східна бастея, південна 5-гранна вежа і частина замкових стін знаходилися в пристойному ступені збереження. Але від інтер'єрів замкових будівель нічого не вціліло, ні написів, ні гербів, ні інших елементів декору. Олександр Чоловський, знаменитий історик і дослідник замкової архітектури на землях Галичини, оглянувши руїни замку, назвав твердиню одним з найпрекрасніших укріплень Волині.
Після Першої Світової замок почали активно розбірать місцеві жителі.
????. Розібрана північно-західна бастея та прилягалі до неї ділянки стін.
——
1915 год. В период Первой Мировой войны замок сильно пострадал, когда часть его укреплений была разобрана для строительства дороги между Волочиском (Хмельницкая обл.) и Подволочиском (Тернопольская обл.). Говорят, что тогда замок от полного уничтожения спас местный житель Григорий Костецкий, написавший жалобу о произволе военных в Петербург, откуда в ответ пришёл приказ остановить разрушение замка.
 ????. Одной из первых, очевидно, была разобрана надвратная башня и башня в северо-восточном углу замкового двора. Также пострадали замковые стены и внутренние постройки, значительная часть которых была разобрана до фундаментов.
1920-е годы. После Первой Мировой войны основной оборонный периметр замка всё ещё хорошо прослеживался. Северо-восточная бастея, южная 5-гранная башня и часть замковых стен находились в пристойной степени сохранности. Но от интерьеров замковых строений ничего не уцелело, ни надписей, ни гербов, ни других элементов декора. Александр Чоловский, знаменитый историк и исследователь замковой архитектуры на землях Галиции, осмотрев руины замка, назвал твердыню одним из самых прекрасных укреплений Волыни.
После Первой Мировой замок принялись активно розбирать местные жители.
????. Разобрана северо-западная бастея и примыкавшие к ней участки стен.











2005 рік. Тернопільська турфірма «Оксамит КЛ» за підтримки волонтерів провела розчищення замчища від сміття і заростей. Частково була проведена консервація руїн - почищену від сміття і чагарнику вцілілу 5-гранную вежу покрили тонким шаром цементного розчину, що має призупинити її руйнування.
20 березня 2006 року. Рішенням сільської ради був затверджений герб села Токи. Як центральний елемент нового герба було використано символічне зображення надбрамної вежі замку з підйомним мостом.
13 липня 2012 року. Група добровольців чистила замок від заростей і сміття. Акцію організовало управління з питань туризму.
Наші дні. Збереглася перебудована кутова 5-гранна вежа замку на висоту 3-х ярусів. У нижніх ярусах цієї вежі можна бачити автентичні бійниці. 3 інші вежі замку (2 кутові і 1 надбрамна) втрачені. Велика частина замкових стін втрачена, частково збереглися лише відрізки стін, що примикають до 5-гранной вежі. Від внутрішніх будівель замку над рівнем землі нічого не залишилося. Замчище не забудовано, використовується місцевим населенням як місця для випасу худоби та домашньої птиці. В наші дні замок належить до села Токи (Тернопільська обл., Правий берег Збруча), а село Ожигівці, за яким раніше був закріплений замок, зараз знаходиться на лівому березі Збруча і відноситься до Хмельницької області.
——
2005 год. Тернопольская турфирма «Оксамит КЛ» при поддержке волонтёров провела расчистку замчища от мусора и зарослей. Частично была проведена консервация руин – почищенную от мусора и кустарника уцелевшую 5-гранную башню покрыли тонким слоем цементного раствора, что должно приостановить её разрушение.
20 марта 2006 года. Решением сельского совета был утверждён герб села Токи. В качестве центрального элемента нового герба было использовано символическое изображение надвратной башни замка с подъёмным мостом.
13 июля 2012 года. Группа добровольцев чистила замок от зарослей и мусора. Акцию организовало управление по вопросам туризма. 
Наши дни. Сохранилась перестроенная угловая 5-гранная башня замка на высоту 3-х ярусов. В нижних ярусах этой башни можно видеть аутентичные бойницы. 3 другие башни замка (2 угловые и 1 надвратная) утрачены. Большая часть замковых стен утрачена, частично сохранились лишь отрезки стен, примыкающие к 5-гранной башне. От внутренних построек замка над уровнем земли ничего не осталось. Замчище не застроено, используется местным населением в качестве места для выпаса скота и домашней птицы. В наши дни замок относится к селу Токи (Тернопольская обл., правый берег Збруча), а село Ожиговцы, за которым ранее был закреплён замок, сейчас находится на левом берегу Збруча и относится к Хмельницкой области.

декілька старих фото/
несколько старых фото



















Джерела/источники:
zamki-kreposti.com.ua
polona.pl




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account