m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Самчики. Частина 3. Інші приміщення/Наследие. Самчики. Усадьба. Часть 3. Другие помещения.



Оглянувши палац зовні і зсередини, пройдемося тепер до решти споруд. Всі вони розташовані по праву руку від озерного фасаду.
————————
Осмотрев дворец снаружи ив нутри, пройдемся теперь к оставшимся постройкам. Все они расположены по правую руку от озерного фасада. 



На знімку - правий боковий фасад. Як пише сайт музею, з боків розташовувалися кімнати для гостей, приміщення для челяді. Наприклад при Угримових тут проживав єгер і татарин Мусін з дружиною, які готували кумис для Марії Павлівни Угримової.
————————
На снимке  — правый боковой фасад. Как пишет сайт музея, по бокам располагались комнаты для гостей, помещения для челяди. Например при Угримових тут проживал егерь и татарин Мусин с женой, которые готовили кумыс для Марии Павловны Угримовой.



Мені залишається розповісти ще про останніх власників маєтку - Шестакових. Невблаганний плин часу привів до того що стару дворянську садибу викупив успішний як би ми зараз сказали "менеджер", а по російськи - керуючий, Михайло Петрович Шестаков (1856-1926). Крім спогадів внука Івана Олександровича Угримова відома інша версія покупки - маєток було куплено через підставних осіб, коли І. А. Угримов був змушений продати його на аукціоні для сплати боргів. Крім Самчиків Шестаков володів також частиною сусіднього села Сахневці, до 1895 року належало іншим недавнім власникам Самчиків - Ляшковим.
———————— 
Мне остается рассказать еще о последних владельцах имения — Шестаковых. Неумолимый бег времени привел к тому что старую дворянскую усадьбу выкупил преуспевающий как бы мы сейчас сказали "менеджер", а по русски — управляющий, Михаил Петрович Шестаков (1856-1926). Помимо воспоминаний внука Ивана Александровича Угримова известна другая версия покупки — имение было куплено через подставных лиц, когда И. А. Угримов был вынужден продать его на аукционе для уплаты долгов. Кроме Самчиков Шестаков владел также частью соседнего села Сахневцы, до 1895 года принадлежавшего другим недавним владельцам Самчиков — Ляшковым.


Михайло Петрович Шестаков/Михаил Петрович Шестаков

Михайло Петрович закінчив училище землеустрою, отримавши атестат вченого керуючого. Його першим місцем служби мабуть і були Самчики. Пізніше, після описаного раніше злету Михайла Петровича його посади стали зовсім іншими - крім керуючого цукровими заводами фірми Терещенко, він був членом Південно-Західного відділу Російської Експертної палати, був Головою Правління Південно-Російського товариства заохочення землеробства і сільської промисловості, членом Правління Всеросійського Товариства цукрозаводчиків , був уповноваженим I-го Російського Страхового товариства. В історію він також увійшов і як київський видавець - видавав газети «Ведомості сільського господарства і промисловості», щотижневий журнал «Господарство». Не чуждий був і допомозі культурі - так він був членом опікунської ради Комерційного інституту, почесним членом Ради Київського Художнього училища, почесним куратором Київської гімназії № 2. Збирав колекцію творів мистецтва. Займався і банківською діяльністю - був членом правління Київського земельного банку, членом Ради Київського Приватного Комерційного банку. Займався і громадською роботою - був секретарем зборів Волинської губернії і Ватажком дворянства Старокостянтинівського повіту. Взагалі, скажімо прямо, не байдикував). У Самчиках же Михайло Петрович Шестаков відзначився влаштуванням так званої регулярної або французької частини парку біля садиби - наприклад де фонтан, та й чіткі алеї під прямим кутом в іншому парку - то ж його рук справа. Навколо парку який обіймав при Михайлі Петровичі 18.8 га він вибудував кам'яний паркан, що зберігся до сих пір.
У шлюбі у Михайла Петровича і Софії Семенівни Куксін народилося аж п'ять дочок і жодного сина. Одна з його дочок, Віра Михайлівна, вийшла заміж за Володимира Володимировича Толлі (Vladimir Vladimirovich Tolli), сина власника маєтку в Тиманівці
————————  
Михаил Петрович закончил училище землеустройства, получив аттестат ученого управляющего. Его первым местом службы надо полагать и были Самчики. Позже, после описанного ранее взлета Михаила Петровича его должности стали совсем другими — помимо управляющего сахарными заводами фирмы Терещенко, он состоял членом Юго-Западного отдела Российской Экспертной палаты, был Председателем Правления Южно-Российского товарищества поощрения земледелия и сельской промышленности, членом Правления Всероссийского Общества сахарозаводчиков, был уполномоченным I-го Русского Страхового общества. В историю он также вошел и как киевский издатель — издавал газеты «Ведомости сельского хозяйства и промышленности», еженедельный журнал «Хозяйство». Не чужд был и помощи культуре — так он состоял членом опекунского совета Коммерческого института, почетным членом Совета Киевского Художественного училища, почетным куратором Киевской гимназии № 2. Собирал коллекцию произведений искусства. Занимался и банковской деятельностью — был членом правления Киевского Земельного банка, членом Совета Киевского Частного Коммерческого банка. Занимался и общественной работой — состоял секретарем собрания Волынской губернии и Предводителем дворянства Староконстантиновского уезда. Вообщем, скажем прямо, не бездельничал). В Самчиках же Михаил Петрович Шестаков отметился устроением так называемой регулярной или французской части парка возле усадьбы — например где фонтан, да и четкие аллеи под прямым углом в остальном парке — то же его рук дело. Вокруг парка занимавшего при Михаиле Петровиче 18.8 га  он выстроил каменный забор, сохранившийся до сих пор.
В браке у Михаила Петровича и Софьи Семеновны Куксиной родилось аж пять дочек и ни одного сына. Одна из его дочерей, Вера Михайловна,  вышла замуж за Владимира Владимировича Толли (Vladimir Vladimirovich Tolli), сына владельца имения в Тимановке


Михайло Петрович Шестаков, можливо з онуком, Олексієм П'ятаковим/Михаил Петрович Шестаков, возможно с внуком, Алексеем Пятаковым.

Як людина ділова, Михайло Петрович узявся за місцеву інфраструктуру і промисловість - вибудував нинішній міст через Случ з водоскидів для роботи водяного млина.
————————  
Как человек деловой, Михаил Петрович взялся за местную инфраструктуру и промышленность — выстроил нынешний мост через Случ с водосбросом для работы водяной мельницы.  





Млин видно з боку палацу/Мельница видна со стороны дворца.





Механізми на греблі явно вже радянського періоду, але ось кам'яні споруди - старі.
————————
Механизмы на плотине явно уже советского периода, но вот каменные сооружения — старые.





Млин похмурий/Мельница мрачноватая.


На ній дата побудови - 1904 рік/На ньому дата постройки — 1904 год.





Навпаки, на іншому березі річки збереглася одна з господарських будівель часів Шестакова (хоча стверджувати точно, що це саме вона, не стану). Але нам треба далі, в сторону графський воріт.
————————  
Напротив, на другом берегу реки сохранилось одна из хозяйственных построек времен Шестакова (хотя утверждать точно, что это именно оно, не стану). Но нам надо дальше, в сторону Графских ворот.







Пам'ятайте розповідь про Хоєцьких? Так ось це непоказне на вигляд спорудження будівлі 1725 року, точніше його частина - та, що на старому фото внизу - це і був їх садибний будинок. Довга прибудова зліва і маленька справа - плоди існувала тут лікарні. Це був головний фасад. Замість маленької прибудови справа раніше була галерея на дерев'яних стовпах.
————————  
Помните рассках о Хоецких? Так вот это неказистое на вид сооружение постройки 1725 года, точнее его часть — та, что на старом фото внизу — это и был их усадебный дом. Длинная пристройка слева и маленькая справа — плоды существовавшей тут больницы.  Это был главный фасад. Вместо маленькой пристройки справа раньше была галерея на деревянных столбах.



Протилежний фасад, що виходить на дорогу. Над аркою раніше був балкон на металевих красивих кронштейнах, двері тут теж були повністю скляні. Балкон прибрали в 1960-му році. Так що фото це зроблено після 1960-го.
————————  
Противоположный фасад, выходящий на дорогу. Над аркой раньше был балкон на металических красивых кронштейнах, Дверь тут тоже была полностью стеклянная.  Балкон убрали в 1960-м году. Так что фото это сделано после 1960-го.





А це той самий фасад в наші дні .. Коли прибудували лікарню і невелику прибудову на місці галереї, знесли і масивні контрфорси, які підтримували будівлю по кутах. При Угримових і Шестакових тут була кухня.
————————  
А это этот же фасад в наши дни.. Когда пристроили больницу и небольшую пристройку на месте галлереи, снесли и массивные контрфорсы, поддерживавшие здание по углам. При Угримовых и Шестаковых здесь была кухня.






Попереду - Китайський будинок і приватні будиночки.
———————— 
Впереди — Китайский дом и привратные домики.







Зберігся флюгер з датою спорудження будинку (може і "ремейк")
———————— 
Сохранился флюгер с датой постройки дома (может и "римейк")



Будинок спочатку був каплицею. Пізніше перебудований в льодовик. У центрі глибокого льоху вмурована квадратна камера, перекрита підлогою цоколя, крізь отвір в якому засипали лід. У стінах камери є ніші з полками, де можна було зберігати продукти.
————————  
Дом изначально был часовней. Позже перестроен в ледник. В центре глубокого погреба вмурована квадратная камера, перекрытая полом цоколя, сквозь отверстие в котором засыпали лед. В стенах камеры есть ниши с полками, где можно было хранить продукты.







Будинок цей - частина прибрамного комплексу і пов'язаний з ними одноповерховим критим переходом. Перехід веде до одного з двох приватних павільйонів. Сходи на кшталт відреставрували, але на малюнку Наполеона Орди (нижче) вони явно не з круглою нішею, а з такою, як на фото внизу.
————————  
Дом этот — часть привратного комплекса и связан с ними одноэтажным крытым переходом. Переход ведет к одному из двух привратных павильонов. Лестницу вроде отреставрировали, но на рисунке Наполеона Орды (ниже) она явно не с круглой нишей, а с такой, как на фото внизу.



Китайський павільйон. 1970-ті.
———————— 
Китайский павильон. 1970-е.


2016-й





Зліва - китайський будинок, в центрі - лівий приватний будиночок, праворуч - видніються самі ворота./
———————— 
Слева — китайский дом, в центре — левый привратный домик, справа — виднеются сами ворота.







Ось і Графські ворота!
———————— 
Вот и Графские ворота!





Самі ворота були дубовими, у вигляді ромбовидної плетінки.
———————— 
Сами ворота были дубовыми, в виде ромбовидной плетенки.



Це єдине (на жаль, не дуже якісне) зображення костелу, яке поки вдалося знайти - він праворуч від воріт. Тут також видно, що Китайський будинок тоді виглядає точнісінько, як і зараз.
Малюнок Наполеона Орди.
————————  
Это единственное (к сожалению, не очень качественное) изображение костела, которое пока удалось найти — он справа от ворот.  Здесь же видно, что Китайский дом тогда выглядил также, как и сейчас.
Рисунок Наполеона Орды.



А тут видно ті самі леви, які мені так сподобалися перед фасадом. Насправді видно тільки один лев. Очевидно ця фотографія зроблена в 1951році - одного лева вже перевезли до фасаду, другого ще немає. Тут же видно, що на самих левах сиділи янголята. На сайті castles.com.ua я прочитав версію про те, що леви дивилися в різні боки - один лев дивився на тих хто приїжджав і посміхався їм, а другий дивився сумно на тих, хто їхав ...)
————————  
А здесь видны те самые львы, которые мне так понравились перед фасадом. Правда виден только один лев. Очевидно эта фотография сделана в 1951году — одного льва уже перевезли к фасаду, второго еще нет. Здесь же видно, что на самих львах сидели ангелочки. На сайте castles.com.ua я прочитал версию о том, что львы смотрели в разные стороны — один лев смотрел на тех кто приезжал и улыбался им, а второй смотрел грустно на тех, кто уезжал…)





Вази на воротах оригінальні.
———————— 
Вазы на воротах оригинальные.





А ось що точно зробив Михайло Петрович Шестаков - це ці ворота. Це частина кам'яного муру, що оперізує весь маєток. Справа в тому, що він додав до нього ще більше трьох гектарів землі (див. карту вгорі - виділені фіолетовим і написом ХХ століття), старі ворота виявилися вже всередині маєтку, тому виникла необхідність в нових.
————————  
А вот что точно сделал Михаил Петрович Шестаков — это эти ворота. Это часть каменной ограды, опоясывающей все имение. Дело в том. что он добавил к нему еще более трех гектар земли (см. карту вверху — выделены фиолетовым и надписью ХХ век), старые ворота оказались уже внутри имения, поэтому возникла необходимость в новых.





Вазочки на воротях пластикові). А ось металеві ворота і хвіртки - все оригінальне.
————————  
Вазочки на воротах пластиковые). А вот металлические ворота и калитки — все оригинальное.





Кам'яна огорожа і нові ворота Шестакова.
————————  
Каменная ограда и новые ворота Шестакова.







Бічна огорожа ще цілком нічого, чого не скажеш про її товарку ззаду садиби ...
————————
Боковая ограда еще вполне ничего, чего не скажешь о её товарке сзади усадьбы...

Михайло Петрович Шестаков напевно дуже любив Самчики. У 1912 році в Києві, на вул. Шовковичній він вибудував собі маєток, не те щоб копія садиби в Самчиках, але на мій погляд, дуже на нього схожий.
————————   
Михаил Петрович Шестаков по видимому очень любил Самчики. В 1912 году в Киеве, на ул. Шелковичной он выстроил себе особняк, не то чтобы копия усадьбы в Самчиках, но на мой взгляд, очень на него похожий.



Ось така вона, садиба в Самчики ... І ще трохи кадрів не увійшли в попередні частини.
————————
Вот такая она, усадьба в Самчиках... И еще немного кадров не вошедших в предыдущие части.













































і трохи планів і архівних кадрів/и немного планов и архивных кадров


кликабельно






























ну как то так =))

  • 1
Впечатляет! Последний владелец был не только красавец, но и очень деловой мужчина!

Наследие. Самчики. Усадьба. Часть 3. Другие помещения/Сп

Пользователь kulupa сослался на вашу запись в своей записи «Наследие. Самчики. Усадьба. Часть 3. Другие помещения/Спадщина. Самчики. Частина 3. Інші приміщення.» в контексте: [...] дие. Самчики. Усадьба. Часть 3. Другие помещения/Спадщина. Самчики. Частина 3. Інші приміщення. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account