m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Чернелиця. Замок. Частина 1/Наследие. Чернелица. Замок. Часть 1.

Чернелиця - селище міського типу, розташоване на правому березі р. Дністер у Городенківському районі Івано-Франківщини, на відстані близько 22 км від районного і 65 км від обласного центрів.
----------
Чернелица - поселок городского типа, расположенный на правом берегу р. Днестр в Городенковском районе Ивано-Франковской области, на расстоянии около 22 км от районного и 65 км от областного центров.



Віддаленість од головних доріг, як загальнодержавних, так і обласних, призвела до того, що Чернелиця рідко згадується в туристичних путівниках. Тим не менш, історія покутського селища досить багата на події, а в самому населеному пункті збереглося чимало історичних пам'яток, які варто відвідати. Серед них - давньоруське городище ХІ-ХІХ століть, бастіони та в'їзна вежа замку першої половини XVII століття, руїни римо-католицького костелу 1661 року, залишки каплиці Раціборських середини XIX століття, греко-католицька церква Пречистої Діви Марії 1817 року, руїни єврейської синагоги, рештки австрійських оборонних укріплень з часів Першої світової війни. Наша розповідь буде щодо Чернелецкого замку.
-------------------
Удаленность от главных дорог, как общегосударственных, так и областных, привела к тому, что Чернелица редко упоминается в туристических путеводителях. Тем не менее, история покутского поселка достаточно богата на события, а в самом населенном пункте сохранилось немало исторических достопримечательностей, которые стоит посетить. Среди них - древнерусское городище XI-XIX веков, бастионы и въездная башня замка первой половины XVII века, руины римско-католического костела 1661 года, остатки часовни Рациборских середины XIX века, греко-католическая церковь Девы Марии 1817 года, руины еврейской синагоги, остатки австрийских оборонительных укреплений со времен Первой мировой войны. Наш рассказ будет о Чернелицком замке.





Початок і основні етапи будівництва замка / Начало и основные этапы постройки замка.
Найперші сліди фортифікацій на території сьогоднішньої Чернелиці окремі історики вишукують ще в документах середини XV століття. Підставою для такого твердження є акт поділу володінь між Михайлом і Яном Бучацькими від 11 травня 1469 року, в якому перелічені покутські й подільські маєтності, разом із «fortalicimus», в тому числі і Чернелиця. Однак конструкція речення та форма, вжита в документі, «з містами, оборонними дворами і селами» дає змогу відносити ці слова не стільки конкретно до Чернелиці, як загалом до всіх перелічених в актовому документі місцевостей. Тому неможливо точно встановити, в якому із зазначених населених пунктів могли бути оборонні двори чи сторожові вежі.
----------
Первые следы фортификаций на территории сегодняшней Чернелицы определены историками еще в документах середины XV века. Основанием для подобного утверждения является акт разделения владений между Михаилом и Яном Бучацкими от 11 мая 1469 года, в котором перечислены покутские и подольские имения, вместе с «fortalicimus», в том числе и Чернелица. Однако конструкция предложений и форма, употребленные в документе «с городами, оборонительными дворами и селами» позволяет отнести эти слова не конкретно к Чернелице, а в целом ко всем перечисленным в актовом документе местностям. Поэтому невозможно точно установить, в каком из указанных населенных пунктов могли быть оборонительные дворы или сторожевые башни.





Отже, на цій підставі стверджувати, що в середині XV століття в Чернелиці існували оборонні укріплення у вигляді замку, не можемо. Про ймовірні фортифікації Чернелиці нічого не згадують і інші акти Галицького гродського суду, датовані 1490 ми роками. Так само жодних відомостей про замок не знаходимо і в описах володінь Бучацьких і Язловецьких XVI початку XVII століття, котрим у цей період належала Чернелиця. Як бачимо, збережені джерела не дають можливості датувати початок будівництва Чернелицького замку XV століттям.
----------
Итак, на этом основании утверждать, что в середине XV века в Чернелице существовали оборонительные укрепления в виде замка, не можем. О возможных фортификациях Чернелицы ничего не упоминают и другие акты Галицкого городского суда, датированные 1490-ми годами. Так же никаких сведений о замке не находим и в описаниях владений Бучацких и Язловецких XVI начала XVII века, которым в этот период принадлежала Чернелица. Как видим, сохраненные источники не дают возможности датировать начало строительства Чернелицкого замка XV веком.





Перша письмова згадка та початок будівництва фортеці/Первое письменное упоминание о замке и начало его строительства.

В історичній літературі найпоширенішою є теза, за якою замок заклали в перших десятиліттях XVII століття. Щоправда, частина авторів датують цю подію загалом першою половиною XVII століття або, ширше, цілим XVII століттям. Тим не менш, збережені архівні документи уточнюють датування початку будівництва замку. Так, серед актів Галицького земського суду знаходимо скаргу тогочасної власниці Чернелиці Ядвіги Белзецької із Язловецьких на свого зятя, київського воєводу Януша Тишкевича, який у 1636 році вчинив напад та пограбував володіння своєї тещі. Ядвіга скаржилась, що Я. Тишкевич понищив міста Язловець, Городок, Заліщики, а також Чернелицький ключ і «містечко Чернелиця із замком»”. Цей документ є першою відомою на сьогоднішній час письмовою згадкою про замок у Чернелиці. Отже, в 1636 році будівництво фортеці в покутському містечку вже було розпочате. З іншого боку, можна спробувати встановити також нижню межу початку будівництва замку. Як випливає з акту поділу володінь між спадкоємцями великого коронного гетьмана Ієроніма Язловецького, підтвердженого 1622 року, станом на 1607 рік замку в Чернелиці ще не було. Наведені вище джерельні дані дають підстави вважати, що спорудження замку розпочалось між 1607 і 1636 роками.
---------------------
В исторической литературе распространенным является тезис, согласно которому замок заложили в первых десятилетиях XVII века. Правда, часть авторов датируют это событие вообще половиной XVII века или, скорее, целым XVII веком. Тем не менее, сохраненные архивные документы уточняют датировку начала строительства замка. Так, среди актов Галицкого земского суда находим жалобу тогдашней владелицы Чернелицы Ядвиги Белзецкой из Язловецких на своего зятя, киевского воеводу Януша Тышкевича, который в 1636 году совершил нападение и ограбил владения своей тещи. Ядвига жаловалась, что Я. Тышкевич уничтожил города Язловец, Городок, Залещики, а также «городок Чернелица с замком» ». Этот документ является первым известным на сегодняшнее время письменным упоминанием о замке в Чернелице. Итак, в 1636 году строительство крепости в покутском городке уже было начато. С другой стороны, можно попробовать установить также нижнюю границу начала строительства замка. Как следует из акта разделения владений между наследниками великого коронного гетмана Иеронима Язловецкого, принятого в 1622 году, по состоянию на 1607 год замка в Чернелице еще не было. Приведенные выше исходные данные дают основания полагать, что строительство замка началось между 1607 и 1636 годами.



Перший етап будівництва замку/Первый этап строительства замка
Будівництво замку в Чернолиці можно поділити на два єтапи: до 1636 і 1650-1659 роки. Як зазначалося вище, зведення фортеці в покутському містечку розпочалося не пізніше 1636 року. Ініціаторкою будівництва, напевно, була власниця містечка Ядвіга Белзецька, дочка коронного гетьмана Ієроніма Язловецького і вдова ротмістра Анджея Белзецького. На жаль, історія не зберегла імені першого зодчого замку. Однак, поза всякими сумнівами, автор проекту був пов'язаний із Язлівцем і, ймовірно, працював при дворі Язловецьких (Бучацьких). Таке припущення підтверджує характер кам'яної кладки в нижній частині куртин і бастіонів, першого ярусу в'їзної вежі, а також північно-східного бастіону (єдиного з бійницями), в яких чітко простежується схожість з відповідними фрагментами замку в Язлівці.
—————
Строительство замка в Чернолице можно разделить на два этапу: 1636 и 1650-1659 годы. Как отмечалось выше, строительство крепости в покутском городке началось не позднее 1636 г. Инициатором строительства, вероятно, была владелица городка Ядвига Белзецкая, дочь коронного гетмана Иеронима Язловецкого и вдова капитана Анджея Белзецкого. К сожалению, история не сохранила имени первого зодчего замка. Однако, вне всяких сомнений, автор проекта был связан с Язловцем и, вероятно, работал при дворе Язловецких (Бучацких). Такое предположение подтверждает характер каменной кладки в нижней части куртин и бастионов, первого яруса въездной башни, а также северо-восточного бастиона (единственного имеющего бойницы), в которых четко прослеживается сходство с соответствующими фрагментами замка в Язловце.





Важко сказати, як виглядав початковий проект замку. Як слушно зауважив Л. Квятковський, це залежало від основної функції фортеці, яку вона мала виконувати. Замок, очевидно, проектувався як мілітарний об'єкт, відповідно до засад староголландської школи оборонної архітектури, тобто бастіонної системи укріплень. З іншого боку, наявність бійниць в одному з бастіонів - т. зв. «бастіоні Язловецьких» - може свідчити про те, що в проекті замку поєднались як елементи бастіонної, так і попередньої, протобастіонної системи фортифікацій. Що ж до основного призначення замку, то не викликає сумнівів, що воно полягало в необхідності захищати володіння Язловецьких у Чернелицькому ключі. Однак можна припустити, що замок проектувався і як оборонна резиденція.
Результати інвентаризації замку, проведеної українсько-польською експедицією в липні 2012 року, доводять, що за Язловецьких будівничі встигли звести тільки перший ярус в'їзної вежі, північно-східний бастіон ы нижню частину ескарпів куртин та ынших бастіонів. В'їзна вежа виглядала на подвір'я замку. Можливо, тоді було розпочато будівництво палацу. Швидше за все, будівництво замку було призупинене після нападу Я. Тишкевича на володіння Ядвіги Белзецької в 1636 році. Причиною цього був брак коштів - Ядвіга скаржилася королю, що збитки від нападу її зятя становили 900 тис. злотих - величезна сума на ті часи. Ймовірно, саме цей чинник змусив власницю Чернелиці відмовитись від продовження будівництва фортеці.
--------------
Трудно сказать, как выглядел первоначальный проект замка. Как справедливо заметил Л. Квятковский, это зависело от основной функции крепости, которую она должна была выполнять. Замок, очевидно, проектировался как милитаристский объект, в соответствии с принципами староголландской школы оборонной архитектуры, то есть бастионной системы укреплений. С другой стороны, наличие бойниц в одном из бастионов - т. н. «бастионы Язловецких» - может свидетельствовать о том, что в проекте замка объединились как элементы бастионной, так и предыдущей, протобастионной системы фортификаций. Что касается основного назначения замка, то не вызывает сомнений, что оно заключалось в необходимости защищать владения Язловецких в Чернелицком районе. Однако можно предположить, что замок проектировался и как оборонная резиденция.
Результаты инвентаризации замка, проведенной украинской-польской экспедицией в июле 2012 года, показывают, что при Язловецких строители успели возвести только первый ярус въездной башни, северо-восточный бастион и нижнюю часть эскарпов куртин и других бастионов. Въездная башня была направлена во двор замка. Возможно, тогда было начато строительство дворца. Скорее всего, строительство замка было приостановлено после нападения Я. Тышкевича на владение Ядвиги Белзецкой в 1636 году. Причиной этого была нехватка средств - Ядвига жаловалась королю, что убытки от нападения ее зятя составила 900 тыс. злотых - огромная сумма по тем временам. Вероятно, именно этот фактор заставил хозяйку Чернелицы отказаться от продолжения строительства крепости.







Другий етап будівництва замку (1650-1659)/Второй єтап строітельства замка (1650-1659).
Після смерті Ядвіги Язловецької (1641 р.) - останньої представниці роду Язловецьких (єдина дочка Ядвіги, видана заміж за Януша Тишкевича, померла ще за життя матері) - її володіння були поділені між найближчими родичами. Чернелицький ключ із недобудованим замком став власністю Маріанни Станіславської із Чурилів, дружини кам'янецького каштеляна Михайла Станіславського. По смерті Маріанни Чернелицю успадкувала її дочка, Євфросинія Станіславська, видана заміж за снятинського старосту Петра Потоцького, по смерті якого (1648 р.) вийшла заміж за кам'янецького старосту (пізніше брацлавського воєводу) князя Михайла Єжи Чарторийського (початок 1650 р.). Таким чином, Чернелиця із замком опинилась у власності князівської пари Чарторийських, із якою пов'язаний другий етап його будівництва.
Поштовх до продовження зведення замку спричинили також події Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького і втрата Річчю Посполитою значної частини українських земель, зокрема багатого на оборонні укріплення Західного Поділля. Покуття фактично залишилося незахищеним ззовні. Більше того, в покутських володіннях Євфросинії почалися заколоти, викликані селянським повстанням під приводом Семена Височана. Очевидно, саме це підштовхнуло Чарторийських до закінчення спорудження замку в Чернелиці, що міг забезпечити захист усього Чернелицького ключа.
—————
После смерти Ядвиги Язловецкой (1641 г.) - последней представительницы рода Язловецких (единственная дочь Ядвиги, выданная замуж за Януша Тышкевича, умерла еще при жизни матери) - ее владения были разделены между ближайшими родственниками. Чернелицкий край с недостроенным замком стал собственностью Марианны Станиславской из Чурилов, жены каменецкого каштеляна Михаила Станиславского. После смерти Марианны Чернелицу унаследовала ее дочь, Евфросиния Станиславская, выданная замуж за снятинского старосту Петра Потоцкого, после смерти которого (1648 г.) вышла замуж за каменецкого старосту (позже брацлавского воеводу) князя Михаила Ежи Чарторийского (начало 1650). Таким образом, Чернелица с замком оказалась в собственности княжеской пары Чарторийских, с которой связан второй этап его строительства.
Толчок к продолжению возведения замка вызвали также события Национально-освободительной войны под руководством Богдана Хмельницкого и потеря Речью Посполитой значительной части украинских земель, в частности богатого оборонительными укреплениями Западного Подолья. Покутье фактически осталось незащищенным извне. Более того, в покутских владениях Евфросинии начались мятежи, вызванные крестьянским восстанием под руководством Семена Высочана. Очевидно, именно это подтолкнуло Чарторийских к окончания строительства замка в Чернелице, который бы мог обеспечить защиту всего Чернелицкого края.







Дату відновлення будівельних робіт, через брак детальніших даних, пов'язують з часом одруження Михайла і Євфросинії, тобто на початку 1650 року. Тоді було зведено другий ярус в'їзної вежі, на чоловому фасаді якої вміщено чималого розміру кам'яний герб Михайла Чарторийського - Погонь, а на затильному її боці герб Євфросинії - Пілаву. Тоді ж було завершено будівництво куртин, а також північно-західного, південно-східного і південно-західного бастіонів, які, на відміну від північно-східного бастіону, не мали бійниць і були заповнені землею. Можливо, що саме в цей час закінчили й будівництво палацу (розпочате, ймовірно, ще в 1630-х рр.) на замковому дитинці. Що ж до датування завершальної фази зведення фортеці, то в нашому розпорядженні є архівні документи, за якими можна стверджувати, що замок, принаймні основну його частину, закінчили до початку 1659 року. Так в «Інструкції Галицького сеймику послам на Загальний (Вальний) сейм» у Варшаві, датованій 25 лютим 1659 року, у 35-му параграфі зазначено: «Окремо наші пп. посли внесуть інстанцію, зокрема про те що С. Князь Чарторийський п. Воєвода Брацлавський поніс великі видатки на фортифікацію замку в селі Чернелиці, в своїй спадковій місцевості, на фортецю, здавна розпочату і потрібну покутським краям і всій Речі Посполитій, правильно вимурувану і оточену контрвалами, і щоб через це була обдумана компенсація за таку працю і за видатки на перебудову цієї фортеці і за кошти видані на неї, нехай з допомогою конституції наші пп. посли постараються». Отже, Галицький сеймик надав своїм послам інструкцію домогтися від Загального сейму у Варшаві повернення коштів для князя Михайла Чарторийського за будівництво замку в Чернелиці. За наведеним документом можна припустити, що основна частина будівлі станом на 25 лютого 1659 року була завершена. Водночас слова «...фортецю, здавна розпочату...», чітко зазначають достатньо тривалий час будівництва замку.
-------------------
Дату возобновления строительных работ, за неимением более подробных данных, связывают со временем бракосочетания Михаила и Евфросинии, то есть в начале 1650 года. Тогда был возведен второй ярус въездной башни, на лицевом фасаде которой располагались большой каменный герб Михаила Чарторийского - Погонь, а на тыльной его стороне герб Евфросинии - Пилав. Тогда же было завершено строительство куртин, а также северо-западного, юго-восточного и юго-западного бастионов, которые, в отличие от северо-восточного, не имели бойниц и были заполнены землей. Возможно, что именно в это время закончили и строительство дворца (начатое, вероятно, еще в 1630-х годах) на замковом детинце. Что касается датировки заключительной фазы возведения крепости, то в нашем распоряжении есть архивные документы, по которым можно утверждать, что замок, по крайней мере основную его часть, закончили в начале 1659 года. Так в «Инструкции Галицкого сейма послам на общий (вальный) сейм» в Варшаве, датированной 25 февраля 1659 года в 35-м параграфе говорится: «Отдельно наши пп. послы внесут инстанцию, в частности о том, что С. Князь Чарторийский п. Воевода Брацлавский понес большие расходы на фортификацию замка в селе Чернелица, в своей наследственной местности, на крепость, давно начатую и нужную Покутским краям и всей Речи Посполитой, правильно укрепленную и окруженную контрвалами и чтобы в следствии этого была обдуманная компенсация за такой труд и за расходы на перестройку этой крепости и средства выданы на нее, пусть с помощью конституции наши пп. послы постараются ». Итак, Галицкий сейм предоставил своим послам инструкцию, в соответствии с которой требовалось добиться от общего сейма в Варшаве возврата средств для князя Михаила Чарторийского за строительство замка в Чернелице. По приведенным документам можно предположить, что основная часть здания по состоянию на 25 февраля 1659 была завершена. В то же время слова «... крепость, давно начатую ...», четко отмечают достаточно длительное время строительства замка.







На жаль, історія не зберегла імені архітектора, під чиїм керівництвом завершувалося спорудження покутської твердині. В історичній літературі знаходимо припущення, що ним міг бути Франческо Коррасіні, який пізніше будував фортецю в Станіславові (сучасний Івано-Франківськ). Підтвердити чи спростувати це унеможливлює брак даних. Проте на підставі збереженої кореспонденції Михайла Чарторийського можна встановити, що архітектор, невідомий на ім'я, який закінчував будівництво замку, залишив службу у князя перед 1661 роком, оскільки того ж року Чарторийський шукав нового будівничого. Після тривалого листування з найвідомішими львівськими архітекторами співпрацювати з Чарторийським погодився геометр єзуїт Войцех Рожевський, під очільництвом якого здійснювалось будівництво костелу св. Михайла в Чернелиці, закладеного в 1661 році й відданого під опіку монахів-домініканців. Що ж до замку, то наразі не володіємо відомостями щодо можливого продовження будівництва після 1659 року. Ймовірно, основна частина будівельних робіт була завершена саме до цього року. Згодом Чернелиця перетворилася на родинну резиденцію Чарторийських на Покутті і залишалася нею до 1690-х років.
Отже, на основі збережених архівних матеріалів підсумовуємо: будівництво замку в Чернелиці було розпочате між 1607 і 1636 роками з ініціативи і на кошти Ядвіги Белзецької із Язловецьких; після розорення Ядвіги Янушем Тишкевичем в 1636 році будівництво фортеці було призупинене через брак коштів; відсутність прямих спадкоємців у Белзецької зумовила перехід Чернелицького ключа разом із незакінченим замком до Станіславських; після одруження Євфросинії Станіславської із Михайлом Єжи Чарторийським в 1650 році розпочався другий етап будівництва замку, завершений князівським подружжям напередодні лютого 1659 року.
-------------------------
К сожалению, история не сохранила имени архитектора, под чьим руководством было завершено сооружение покутской крепости. В исторической литературе находим предположение, что им мог быть Франческо Коррасини, который позже строил крепость в Станиславе (современный Ивано-Франковск). Подтвердить или опровергнуть это невозможно в следствии недостатка данных. Однако на основании сохранившейся корреспонденции Михаила Чарторийского можно установить, что не названный архитектор, который заканчивал строительство замка, оставил службу у князя перед 1661 годом, поскольку в том же году Чарторийский искал нового архитектора. После длительной переписки с самыми известными львовскими архитекторами сотрудничать с Чарторийским согласился геометр иезуит Войцех Рожевский, под начальством которого осуществлялось строительство костела св. Михаила в Чернелице, заложенного в 1661 году и отданного под опеку монахам-доминиканцам. Что касается замка, то мы пока не располагаем сведениями о возможном продолжении строительства после 1659 года. Вероятно, основная часть строительных работ была завершена именно к этому году. Впоследствии Чернелица превратилась в семейную резиденцию Чарторийских на Покутье и оставалась ею до 1690-х годов.
Итак, на основе сохранившихся архивных материалов суммируем: строительство замка в Чернелице было начато между 1607 и 1636 годами по инициативе и на средства Ядвиги Белзецкой из Язловецких; после разорения Ядвиги Янушем Тишкевичем в 1636 году строительство крепости было приостановлено из-за нехватки средств; отсутствие прямых наследников у Белзецкой обусловило переход Чернелицкого края вместе с незаконченным замком к Станиславским; после бракосочетания Евфросинии Станиславской с Михаилом Ежи Чарторийским в 1650 году начался второй этап строительства замка, завершенный княжеским супругами накануне февраля 1659 года.



Автор тексту - Віталій НАГІРНИЙ

Продовження, частина друга/Продолжение, часть вторая.

Джерело/источник - Пам'ятки України №7-9 за 2015 рік.




ну как то так =))

  • 1

Чернелиця. Замок. Частина 4.

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Чернелиця. Замок. Частина 4.» в контексте: [...] Перша частина/Первая часть [...]

Замок Чернелица

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Замок Чернелица» в контексте: [...] Перша частина тут/Первая часть тут [...]

Питання по самій Чернелиці. По фото складається враження, що навколо геть безлюдно. Дороги грунтові і взагалі такі собі. Я правий?

знімав я між двох дощів , так було безлюдно =), як і в усіх маленьких містечках посеред дня... але як я підгяв коптера у повітря збіглося більш десятка місцевих, дітлахів та дорослих =)... асфальтова дорога у містечку мабуть одна - центральна, та й вона уся в ямах =( дорога до самої Чернелиці - так собі...

Хочу цього літа покататись на велосипеді по Городенці і околицям, от думаю, чи варто пертись у таку даль. А то ж Ви на велосипеді у першому кадрі?:)

ні =) то місцевий траншпорт ...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account