m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Кривче. Замок.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Важливим етапом розвитку села Оплакане (Кривче) було будівництво оборонного замку на верху гори, та поступове заселення прилеглих територій житловими поселеннями.





Перша письмова згадка, яка дійшла до наших часів, стосовно поселення Кривче, стосується оборонного замку. Одразу після в'їзду в село, яке ще називають Нижнє Кривче, можемо побачити величні залишки колись могутньої оборонної твердині, замку XVII століття. Замок розташований на високому узгір'ї обмеженого, з південної сторони, скалистими берегами річки Циганки, а з з північної сторони глибоким яром і є частиною укріплень Кам'янець-Подільської фортеці. Історичні джерела вказують, що розпочали будівництво замку у Кривче польські магнати Контські у 1639 році.







Замок був одним з найкращих обороноздатних укріплень того часу на Східному Поділлі — мав розвинуту систему сухих оборонних ровів з трьох сторін замку — західної, південної і східної. З північної сторони крутий схил природнього узгір'я на якому розташований замок, утруднював підступи до нього. За планувальною конфігурацією він належить до регулярних, прямокутних замків з наріжними баштами та арсеналом. Замок мав майже квадратну форму з баштами по кутах. З західного боку була влаштована в'їзна брама. В стінах башт знаходилися бійниці, на двох нижніх ярусах з лучковими перемичками, на третьому — ключоподібні бійниці. Закладені отвори бійниць у підвальному ярусі башт дають підстави стверджувати, що первісно рівень поверхні ґрунту був нижчий і башти були чотириярусними. Залишки мурів свідчать про існування прибудованого до західної стіни з боку замкового подвір'я палацу та в'їзної башти зі східного боку.







Вежі та оборонні мури замку муровані з бутового каменю-вапняку, що поширений в даному регіоні, і потиньковані вапняно-пісковим тиньком.
Навіть ті рештки замкових укріплень, що дійшли до нашого часу, дають достатнє уявлення про масштабність будівництва, яке тривало не один рік. Вдало вибране місце робило його неприступним. Він належав до важливих подільських замків. Доля новозбудованого замку була типовою для подільських фортець. Замок у Кривче теж став розмінною монетою у міжнародних військово-політичних баталіях. Зважаючи на непересічне стратегічне й оборонне значення замку у Кривче, він завжди був під пильною увагою можновладців.







Замок багато разів займали татари і турки. Так, щойно збудована фортеця сповна відчула на своїх мурах усі особливості військових маніпуляцій. Під час Визвольної Війни українського народу, в липні 1648 року, козацькі загони Богдана Хмельницького зайняли замок, вигнавши з нього польський гарнізон. Правда, поляки через деякий час все-таки зуміли повернути замок під свою юрисдикцію. Але недовго польська шляхта володарювала в Кривченському замку. Замок відіграв важливе стратегічне значення в воєнних діях Польщі проти Туреччини. В другій половині XVII ст. Кривче зазнало значних руйнувань пов'язаних з боротьбою Польщі проти Туреччини.





Вже в 1672 році після підписання Бучацької угоди між Польщею та Туреччиною замок у Кривче разом із більшою частиною Поділля перейшов у володіння турецького султана. Повертаючись додому із Бучача, турецький султан Магомет IV захопив замок у Кривче й деякий час перебував там зі своїм військом. До 1675 року замок контролювався турецьким гарнізоном. В 1675 р. король Ян ІІІ Собеський наказав взяти в облогу цю твердиню. Під час облоги оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. В тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кричинський з загоном липків (татар). Замок був пошкоджений, але попри постійні руйнування, якими на його могутніх стінах закарбовувалися усі перемоги та поразки, через його важливе військово-стратегічне значення, цю твердиню швидко відбудовували.







Пізніше в 1687 р. вже татарські загони взяли в облогу поляків, що знайшли захист за мурами замку. У 1687 році замок знову взяли татари. Взагалі, його досить часто брали чи то штурмом, чи то облогою. Село декілька раз було спалене. Багато місцевих жителів потрапило у турецьку неволю. Згадкою про ті часи залишається назва «кута» — Оплакана. За легендою, це був хутір розташований на невеликій відстані від села. Турки спалили його і винищили жителів.







У XVIII столітті на Поділлі стає спокійніше, відпала загроза нападу татар і турків, через це замок у Кривче втрачає своє оборонне призначення, його почали відбудовувати і він поступово перебудовується із фортеці на панський маєток, село також почало відбудовуватись і розширюватись,. Тепер жителі почали селитися і на горі біля замку. Після поділу Польщі, у 1772 р. Кривче разом з іншими територіями Борщівщини потрапляє під владу Австрійської імперії. І хоч Австрія була на той час відсталою країною Європи, Борщівщина, як і всі західноукраїнські землі в економічному відношенні ще більше відставала від розвитку корінних австрійських земель. Спочатку Кривче входило до Заліщицького, пізніше — до Чортківського округів.
Повновладним господарем села весь час залишався польський поміщик Голійовський, який до середини XIX ст. був власником Кривченського замку у якому він і проживав. Очевидно, що в цей період замкові оборонні мури були понижені, сухі оборонні рови — засипані.







Після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 році панські маєтності надаються в оренду та у відкуп євреям. Масової руйнації замок зазнав у другій половині XIX ст., коли він перейшов у руки єврея Л. Зейдмана. Будучи байдужим до всіляких історичних сентиментів, свято дотримуючись лише вигоди, підприємливий ділок за короткий час розібрав на каміння дві замкові башти й північні, східні та західні мури оборонної фортеці. З «історичного» каміння Зейдман побудував винокурню, решту продав селянам. Й зараз у селі збереглися споруди побудовані з того каменю. Дійсно, що було Зейдману до чужої йому історії, для нього важили лише власні надприбутки. Тільки завдячуючи втручанню спілки охорони та консервації пам'яток архітектури руйнація замку була зупинена.











В 70-их рр. XIX ст. власником був Соломон Боцман. У 1892 р. польський історик А. Чоловський ще бачив фундамент розібраних стін і веж.
На початку ХХ ст.. замком володів Лазар Мельцер, який віддав в дарунок землі, на яких розташований вхід до печери й залишки замку Подільському туристично-краєзнавчому товариству, завдяки чому, у 20-х рр. XX ст. цим товариством була зроблена друга спроба реставрації замку. З первісних замкових споруд збереглися західна і східна оборонні вежі та фрагмент оборонного муру, а також фрагмент в'їздової вежі. На той час відновили і накрили одну вежу. В середині вежі обладнали кілька приміщень на зимовий та літній періоди для туристів. З фундаментів зруйнованих стін і веж місцеві жителі повибирали весь камінь на господарські потреби.



360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities


У 1939 р. від колишнього замку ще зберігалися дві вежі і мур між ними, а також в'їздна брама з напівзруйнованою надбрамною вежею. В 1946 р. для будівництва дороги почали розбирати як в'їзну браму, так і залишки мурів. В 50-ті роки під час будівництва сільського клубу в безпосередній близькості від замку були розібрані залишки в'їздової вежі. Третя спроба реставрації замку була зроблена в 1990 р. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам'ять про оборонну твердиню, ініціювавши її реставрацію.







Але важливе значення замку і як археологічної пам'ятки. Тому перед початком ремонтних робіт група київських археологів провела архітектурно-археологічні обстеження. Завдяки їхній наполегливій роботі вдалося розчистити майже повністю засипаний землею і сміттям перший ярус двох веж, знайшли залишки оборонного муру. Під час розкопок археологи знайшли: кілька польських та польсько-литовських монет XVII ст., кахлі з XVII ст., кілька козацьких люльок, леміш для плуга та чавунну гарматну бомбу. Майстерністю виготовлення виділяються скляні посудини середньовічного часу. Всі згадані знахідки потрапили до Києво-Печерського заповідника.
У 2008 року замок у Кривче увійшов до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля».

декілька старих фото:



1914


1925


1929


1930


1937




Фото з книжки Мацюка, ст. 141








1988-89














Погляд на останок


Джерела:
uk.wikipedia.org
polona.pl
http://tarnopolskie.fotopolska.eu/
А. Волков
tolik-fort.livejournal.com
http://www.pslava.info
relicfinder.info


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Тернопольщина, Тернопілля, башни, вежи, замок, крепость, руина, руїна, фортеця
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment