m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Раковець. Замок.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Замок тут побудував Домінік Войцех Бієневський, галицький підчаший, в середині XVII століття, вже по закінченню національно-визвольної війни. Будівництво датують 40-ми роками XVII століття, завершення в 1660 році. Вхід до фортеці був через двоповерхову браму з напівкруглими склепіннями, до якої через виритий рів був перекинутий міст. В західній частині замку були житлові приміщення, а на північному сході розміщувалась каплиця. Посередині східної замкової стіни височіла 6-кутна башта з глибокими пивницями. Від неї до донжона вела аркова галерея.







О.Чоловський відзначає наявність на надбрамній башті слідів звідного мосту, величезних пивниць біля шестикутної вежі, а також природного джерела на замковому подвір'ї. Не виключено, що саме джерело (воно й тепер є в північному куточку замкового двору) стало вирішальним чинником у виборі місця для замку, а вигоди, пов'язані з постачанням питної води, переважили вади, що їх мав майданчик. Захищати ділянку, над якою височів крутосхил, було важко: з горішньої тераси обстрілювався весь замковий двір. Це значно послаблювало оборонні якості споруди. І хоч Б.Ґеркен зауважує, що теоретик артилерійської справи Дієго Уффано обґрунтовує переваги, пов'язані з розміщенням гармат нижче від об'єктів обстрілу, нам здається, що ця обставина щонайменше вплинула на вибір місця для замку.









Раковецький замок був в плані неправильним багатокутником, форма його підпорядковувалася абрису майданчика. Він мав загальні розміри 40х60 метрів, якщо не брати до уваги веж, що виступали за периметр оборонних стін. Їх було три: південно-західна надбрамна (з боку поселення), північно-західна (з боку косогору), південно-східна (над стрімким берегом). В кінці XIX століття, судячи по стародавнім фотографіям Раковецького замку і графічним його зображенням, крім збереженої на повну висоту (близько 20 м) північно-західної шестикутної в плані вежі, існувала ще підложна частина прямокутної в плані триярусної надбрамної вежі, а також майже трикутна в плані південно-східна вежа на висоту одного ярусу. Їх з'єднували збережені майже по всьому периметру (крім частини над стрімким берегом Дністра) оборонні стіни Раковецького замку висотою від 2 до 8 м, в яких подекуди збереглися бійниці.







Оборонні стіни, прилеглі до башти, були завтовшки 1,7 - 1,8 метрів і висотою близько 9 метрів. На них розміщувалися два бойові яруси. Бойовий хід верхнього ярусу Раковецького замку був на обрізі стіни на висоті близько 6,5 метрів над землею. З наполья він обмежувався бруствером висотою 2,6 метра, в якому також, як і в башті, були два рівня бійниць. Вони з боку замкового двору мали бойові отвори близько 0,45 х 0,45 метрів, з напільного - отвори двох типів: квадратні і щілиновидні, тотожні отворам вежі, - також розташовані з висотним зміщенням.





Цей цікавий прийом дуже рідкісний, його використовували на стінах Раковецького замку, які утворювали головне чоло Раковецького замку з боку в'їзду та прилягали до надбрамної вежі Раковецького замку, де були два яруси бійниць традиційного розміщення з арковими перемичками. За цією ознакою в'їзну частину Раковецького замку можна вважати більш пізньої по північній, що склалася шестикутної вежею і системою стін довільної в плані конфігурації.







Стрільниці шестикутної вежі розміщені за дуже рідкісною системою, що давала змогу воякові, майже не змінюючи місця, вести обстріл у різних напрямках. В інтер'єрі вежі стрільниці в межах одного бойового ярусу розміщувалися двома рівно леглими рядами, один над одним, але з невеликим зміщенням квадратових отворів (розміром близько 0,35 х 0,35 м). У товщі мурів канали стрільниць відхилялися по горизонталі й вертикалі, дістаючи напрямки залежно від своїх секторів обстрілу. Назовні стрільниці виходили як квадратовими (близько 0,2 х 0,2 м), так і щілиноподібними (0,15 х 0,4 м) отворами. Можна стверджувати, що таке вирішення - це давній прототип багатоканальних стрільниць зі схрещеними каналами й спільною камерою, які з'явилися на початку XVI століття. Особливістю стрільниць долішнього ярусу був різкий ухил каналів догори - для обстрілу крутосхилу.







1657 р., хоча будівництво ще не було завершене, замок витримав облогу козацьких військ, які йши на відсіч князеві Ракоці. 1667 р. фортецю безуспішно намагались взяти татари. Але 1672 та 1676 рр. турецьке військо захоплювало таки замок та зруйнувало його. По відбудові твердиня в Раковці, як і замок в Чернелиці, що знаходиться неподалік, відігравала важливу роль в війнах Яна ІІІ Собєского з турками.







Джерела повідомляють про один з епізодів війни, пов'язаний з Раковецьким замком. Беньовський зі шляхтою та селянами мужньо відбивав напади татар, аж доки в замку скінчився провіант. Потім оборонці мусили розпочати переговори з татарами. І тоді юнак, ім'я якого лишилося невідомим, спустився вночі по мотузці зі стрімкої скелі над річкою, двічі переплив Дністер і дістався Чернелиці, де отаборилися поляки. Він розповів їм про скруту оборонців і переконав, що Раковецький замок можна легко відбити. Поляки вночі блискавично оточили ворожий табір. Беньовський з оборонцями також зробив вилазку з боку замку. Татарів розгромили.







Наприкінці XVII століття там, де містився Раковецький замок, була переправа через Дністер, а в замку зберігалися запаси провіанту й амуніції. Саме тому цей важливий воєнно-стратегічний об'єкт ставав місцем військових сутичок.







В XVIII ст. замок втратив своє оборонне значення і слугував за житло. Під час Барської конфедерації в 1768 році фортеця згоріла і вже ніколи не піднялася з руїн. 1840 року власник Раковця Дверницький організував на території замку поташеву фабрику, але й вона невдовзі згоріла. Наприкінці того ж століття власником руїн став Шмуль Баран. Від часів занепаду замку місцеві жителі потроху розбирали споруду: огорожі їхніх садиб муровані з червонястого замкового каменю.









Орест Мацюк писав, що ще в 60-х рр. ХХ ст. були навколо збереженої східної башти великі фрагменти оборонних мурів, та моторні аборигени розібрали навіть фундаменти. Зберігся лише невеликий фрагмент північно-західного муру. Біля башти є ще вхід до величезної пивниці.

панорама з двох різних джерел для зручності перегляду



Rakowiec. Castle.

декілька старих фото та літографія


















декілька фото зmapio.net






Село на Дністрі в Городенківському районі Івано-Франківської області. До нього навіть є дороговказ, а це, повірте, зустрічається не так вже й часто. Доїхавши до центру села, лишаєте машину там - або біля каплички - і далі йдете пішки.

місце на мапі/место на карте

Джерела:

О.Пламеницкая. Раковецкий замок XIV-XVII веков
castles.com.ua
interestingukraine.kiev.ua
www.abebooks.it
audiovis.nac.gov.pl

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні






ну як то так =))
Tags: Івано-Франківщина, Ивано-франковщина, башня, вежа, замок, крепость, руина, руїна, фортеця
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments