m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Берестечко. Храм, костёл, курган и "Мурованый столб".

Оригинал взят у zalgalina в "Берестечко. Храм, костёл, курган и "Мурованый столб".
"Мы делали переход из Хотина в Берестечко. Бойцы дремали в высоких седлах. Песня журчала, как пересыхающий ручей. Чудовищные трупы валялись на тысячелетних курганах. Мужики в белых рубахах ломали шапки перед нами... Мы проехали казачьи курганы и вышку Богдана Хмельницкого. Из-за могильного камня выполз дед с бандурой и детским голосом спел про былую казачью славу. Мы прослушали песню молча, потом развернули штандарты и под звуки гремящего марша ворвались в Берестечко..."
Исаак Бабель "Конармия".




Чому Берестечко? За однією з версій, місто заснували переселенці з міста Берестя (так називався колись Брест). За іншою - в цій місцевості з давніх пір росте багато дерев, які називаються берест. Для зацікавлених - це різновид в'яза.
-----
Почему Берестечко? По одной из версий, город основали переселенцы из города Берестье (так назывался когда-то Брест). По другой - в этой местности с давних пор растёт много деревьев, которые называются берест. Для интересующихся - это разновидность вяза.


Невелика довідка: десь з 11-го століття - ця територія Волині входила до складу Київської Русі, потім Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Росії, Польщі, німецької окупації, Радянського Союзу, України.
-----
Небольшая справка: где-то с 11-го века - эта территория Волыни входила в состав Киевской Руси, затем Великого Княжества Литовского, Речи Посполитой, России, Польши, немецкая оккупация, Советский Союз, Украина.

В'їжджаємо в місто Берестечко. Чистенький, схоже, що доглянутий. Ще в 1547 році тут було отримано Магдебурзьке право. Читаємо в грамоті, виданої Великим Литовський князем, королем Польщі Сигізмундом Другим Августом:
-----
Въезжаем в город Берестечко. Чистенький, похоже, что ухоженный. Еще в 1547 году здесь было получено Магдебургское право. Читаем в грамоте, выданной Великим Литовский князем, королем Польши Сигизмундом Вторым Августом:
"Где та местность (то есть Берестечко) княжны Маруси Богушевны Богодивной, что досталась её любимому князю Фридриху Глебовичу Пронскому, разрешить ему в Берестечке город возводить, иметь корчмы с мёдом и пивом, корчмы самогонные и винные, получать чоповый, торговый налог, торги проводить каждый понедельник, а ярмарки на Илью и перед Филипповкой".

Запомним фамилию - Пронский.
-----
Запам'ятаємо прізвище - Пронский.


В середині 16 століття це було одне із відомих міст Речі Посполитої. Тут навіть відбувалися засідання сеймику, тобто обирали послів на Сейм. Що говорить про те, що місто було населене, якщо не дуже багатою, але все ж шляхтою. Хоча, як знати. На березі річки Стир, яка тут протікає, збереглися залишки палацу (за місцевою традицією, зараз тут знаходиться будинок престарілих). Цей палац був узятий народними повстанцями в 1649 році. Якщо ви пам'ятаєте, я розповідала про те, що біля Берестечка в 1651 році відбулася знаменита битва між королівськими військами Польщі і військом Богдана Хмельницького.
Очевидно палац був неабияк зіпсований козацькими і королівськими військами, тому що великий польський магнат Ян Замойський вибудував на тому ж місці новий палац, і заклав поруч парк, від якого зараз не залишилося і сліду. А адже планував його свого часу знаменитий ірландський садовий дизайнер Мак Клер .. У палаці гостював польський король Станіслав Август Понятовський. Сталося це в 1787 році, коли король повертався з Канева, де зустрічався з Катериною Другою, з якої його пов'язували не тільки дружні відносини.
-----
В середине 16 века это был один из известных городов Речи Посполитой. Здесь даже происходили заседания сеймика, то есть избирали послов на Сейм. Что говорит о том, что город был населён, если не очень богатой, но всё же шляхтой. Хотя, как знать. На берегу речки Стыр, которая здесь протекает, сохранились остатки дворца (по местной традиции, сейчас здесь находится дом престарелых). Этот дворец был взят народными повстанцами в 1649 году. Если вы помните, я рассказывала о том, возле Берестечка в 1651 году состоялась знаменитая битва между королевскими войсками Польши и войском Богдана Хмельницкого.
Очевидно дворец был изрядно подпорчен казацкими и королевскими войсками, потому что крупный польский магнат Ян Замойский выстроил на том же месте новый дворец, и заложил рядом парк, от которого сейчас не осталось и следа. А ведь планировал его в своё время знаменитый ирландский садовый дизайнер Мак Клер.. Во дворце гостил польский король Станислав Август Понятовский. Случилось это в 1787 году, когда король возвращался из Канева, где встречался с Екатериной Второй, с которой его связывали не только дружеские отношения.

Картина "Відправлення Катерини Другої з Канева в 1787 році." Десь на березі стоїть Понятовський. Його доля, як і доля його Польщі вже вирішена. Річ Посполита в 1795 році буде поділена між Австрією, Пруссією і Росією. Берестечко відійде до Російської імперії.
-----
Картина "Отправление Екатерины Второй из Канева в 1787 году." Где-то на берегу стоит Понятовский. Его судьба, как и судьба его Польши уже решена. Речь Посполита в 1795 году будет поделена между Австрией, Пруссией и Россией. Берестечко отойдет к Российской империи.


Але це буде потім. А поки Берестечко процвітає. У 1767 році Станіслав Август підтверджує Магдебурзьке право для міста. У 18 столітті тут в промислових масштабах ткали полотно з льону і конопель, вивозили на ринок пшеницю, м'ясо, худобу, рослинне масло, сушені фрукти. У місті працювало два цементних заводи, на складах яких зберігалися сотні тисяч мішків цементу і сотні тисяч штук черепиці.
Було в Берестечку 4 пасіки. Скрізь в фільварках (поміщицьке господарство) були ставки, де розводили рибу. Особливо великі доходи були від винокурень.
А що зараз? ......
-----
Но это будет потом. А пока Берестечко процветает. В 1767 году Станислав Август подтверждает Магдебургское право для города. В 18 веке здесь в промышленных масштабах ткали полотно из льна и конопли, вывозили на рынок пшеницу, мясо, скот, растительное масло, сушеные фрукты. В городе работало два цементных завода, на складах которых хранились сотни тысяч мешков цемента и сотни тысяч штук черепицы.
Было в Берестечке 4 пасеки. Везде в фольварках (помещичье хозяйство) были пруды, где разводилась рыба. Особенно большие доходы были от винокурен.
А что сейчас?......

На цій чудовій гравюрі розглядаються два великих споруди. До них зараз ми і попрямуємо.
-----
На этой замечательной гравюре просматриваются два крупных сооружения. К ним сейчас мы и направимся.


У центрі міста стоїть величний Свято-Троїцький собор. Він величезний, красивий і у нього дуже цікава історія.
-----
В центре города стоит величественный Свято-Троицкий собор. Он огромен, красив и у него очень интересная история.


На початку 20-го століття (Берестечко в складі Російської імперії) церква, побудована в 1825 році поступово приходила в непридатність. Була створена Будівельна комісія, яка прийняла рішення побудувати храм, схожий на Свято-Володимирський Собор у Києві.
-----
В начале 20-го века (Берестечко в составе Российской империи) церковь, построенная в 1825 году постепенно приходила в негодность. Была создана Строительная комиссия, которая приняла решение построить храм, похожий на Свято-Владимирский Собор в Киеве.


Це повинен був бути пам'ятник козакам, що полягли під час Берестецької битви. Власниця Берестечка, католичка, не погодилася продати ділянку землі під будівництво православного храму. Тому були зруйновані стіни старої церкви і заклали новий храм. Але раптово під фундаментом з'явилася вода, яку зупинити було неможливо. Це затримало будівництво храму, - до початку Першої світової війни були зведені лише зовнішні стеї і заготовлена цегла для закінчення будівництва. Але війна сплутала всі плани. Під час військових дій місто переходило з рук в руки. Стіни храму були пробиті артснарядами. Але найголовніше - вся заготовлена цегла була вивезена австро-німецькими військами для мощення доріг. Крім того - розібрали внутрішні пілони.
Коли війна закінчилася і Берестечко стало польським містом, будівництво православного храму повільно все-таки тривало, і було закінчено в 30-х роках.
Потрібно відзначити, що храм виглядає дещо непропорційно. Він не прагне вгору, що, як правило, властиво всім християнським храмам. Причина в тому, що добудовувався він в ті часи, коли панувала католицька Польща, і звичайно ж, допустити, що православний храм височить над католицьким було неможливо. Тому була накладена заборона на будівництво за проектом. Храм вкоротили.
-----
Это должен был быть памятник казакам, которые полегли во время Берестецкой битвы. Владелицей Берестечка,католичка, не согласилась продать участок земли под строительство православного храма. Поэтому были разрушены стены старой церкви и заложили новый храм. Но внезапно под фундаментом появилась вода, которую остановить было невозможно. Это задержало постройку храма, - к началу Первой мировой войны были возведены только внешние стеы и заготовлен кирпич для окончания строительства. Но война спутала все планы. Во время военных действий город переходил из рук в руки. Стены храма были пробиты артснарядами. Но самое главное - весь заготовленный кирпич был вывезен австро-немецкими войсками для мощения дорог. Кроме того - разобрали внутренние пилоны.
Когда война окончилась и Берестечко стал польским городом, стоительство православного храма медленно всё-таки продолжалось, и было всё-таки закончено в 30-х годах.
Нужно отметить, что храм выглядит несколько непропорционально. Он не стремится вверх, что, как правило, свойственно всем христианским храмам. Причина в том, что достраивался он в те времена, когда властвовала католическая Польша, и конечно же, допустить, что православный храм возвышается над католическим было невозможно. Поэтому был наложен запрет на строительство по проекту. Храм укоротили.


Але все одно храм дуже хороший. Шкода тільки, що не довелося зайти всередину через його закриття.
-----
Но всё равно храм очень хорош. Жаль только, что не пришлось зайти внутрь по причине его закрытия.


Перед храмом - пам'ятник Богдану Хмельницькому. Як бачимо, територія навколо собору добре доглянута. Та й сам пам'ятник виглядає цілком гідно державного мужа. Що не можна сказати про те, що я побачила навпроти.
-----
Перед храмом - памятник Богдану Хмельницкому. Как видим, территория вокруг собора хорошо ухожена. Да и сам памятник выглядит вполне достойно государственного мужа. Что нельзя сказать о том, что я увидела напротив.


А навпроти стояв маленький, нещасний, забруднений Тарас Григорович Шевченко. Але ж Тарас Григорович присвятив місту Берестечко стільки славних рядків своєї поезії, перебуваючи в аральскому засланні.
-----
А напротив стоял маленький, несчастный, замызганный Тарас Григорьевич Шевченко. А ведь Тарас Григорьевич посвятил городу Берестечко столько славных строчек своей поэзии, находясь он в аральской ссылке.


Зовсім поруч зі Свято-Троїцьким собором знаходиться ще один Свято-Троїцький храм, але - католицький. Це саме той храм, який не повинен був бути нижче православного. Будівництво костелу розпочалося в 1765 році і було закінчено в 1771 році. Храм також присвячувався битві 1651 року за Берестечком. Але повинен був символізувати перемогу королівського війська над армією Богдана Хмельницького.
На жаль, про внутрішнє оздоблення костелу ми можемо почитати тільки у атеїста Бабеля.
-----
Совсем рядом со Свято-Троицким собором находится еще один Свято-Троицкий храм, но - католический. Это именно тот храм, который не должен был быть ниже православного. Строительство костёла началось в 1765 году и было окончено в 1771 году. Храм также посвящался битве 1651 года под Берестечком. Но должен был символизировать победу королевского войска над армией Богдана Хмельницкого.
К сожалению, про внутреннее убранство костёла мы можем почитать только у атеиста Бабеля." Он был полон света, этот костел, полон танцующих лучей, воздушных столбов, какого-то прохладного веселья. Как забыть мне картину, висевшую у правого придела и написанную Аполеком? На этой картине двенадцать розовых патеров качали в люльке, перевитой лентами, пухлого младенца Иисуса"...


Пишуть, що всередині костелу знаходилися картини, що зображують перемогу поляків у цій знаменній для Польщі битві. Внутрішнє оздоблення вражало своєю розкішшю в стилі рококо. Стіни були оформлені фресками, виконаними монахом-худоніком братом Юзефом Прехтлем і італійським художником Кармароні, який тут же був похований. Прекрасний величезний вівтар оформляли кращі різьбярі по дереву. У бічних вівтарях розміщувалися фігури святих Ордену Тринітаріїв, який існував в Берестечку з 17 століття. Звичайно ж, був орган, який судячи з розповіді Бабеля, ще грав в 1920 році.
З костелом був з'єднаний монастир тринітаріїв. Внизу були келії, трапезна, кухня. На другому поверсі - бібліотека, зал для послушників.
-----
Пишут, что внутри костёла находились картины, изображающие победу поляков в этой знаменательной для Польши битве. Внутреннеее убранство поражало своей роскошью в стиле рококо. Стены были оформлены фресками, выполненными монахом-худоником братом Юзефом Прехтлем и итальянским художником Кармарони , который здесь же был похоронен. Прекрасный огромный алтарь оформляли лучшие резчики по дереву. В боковых алтарях размещались фигуры святых Ордена Тринитариев, который существовал в Берестечке с 17 века. Конечно же, был орган, который судя по рассказу Бабеля, еще играл в 1920 году.
С костёлом был соединён монастырь тринитариев. Внизу были келии, трапезная, кухня. На втором этаже - библиотека, зал для послушников.


На зовнішній стороні костела була фреска, що зображає битву під Берестечком, також кисті Юзефа Прехтля. У 19 столітті її заштукатурили. Очевидно, вона була в цьому полукруглом еркері. Яка шкода! І взагалі шкода цю напівзруйновану будівлю.
-----
На внешней стороне костёла была фреска, изображающая битву под Берестечком, также кисти Юзефа Прехтля. В 19 веке она была заштукатурена. Очевидно, она была в этом полукруглом эркере. Как жаль! И вообще жаль это полуразрушенное здание.


У 1889 році була проведена повна реставрація, від якої зараз мало що залишилося ..
Костел був діючим до 1941 року. Під час фашистської окупації був порожній. Думаю, що німці потихеньку вивозили з нього всі цінності. Потім там щось вибухнуло, і загорівся дах. Пожежу вдалося загасити. Дерев'яні скульптури, яких тут було безліч, в 50-і роки вивезли у Львівські музеї. Деякі з них знаходяться в Олеському замку.
-----
В 1889 году была проведена полная реставрация, от которой сейчас мало что осталось..
Костёл был действующим до 1941 года. Во время фашистской оккупации пустовал. Думаю, что немцы потихоньку вывозили из него все ценности. Потом там что-то взорвалось, и загорелась крыша. Пожар удалось потушить. Деревянные скульптуры, которых здесь было множество, в 50-е годы вывезли во Львовские музеи. Некоторые из них находятся в Олеськом замке.


Збоку костел виглядає так, як ніби-то з нього здерли шкіру. Страшно дивитися на цю будівлю. Судячи по фасаду, схоже, що його намагалися привести в божеський вид, починали штукатурити. Але так і залишили.
-----
С боковой стороны костёл выглядит так, как будто-бы с него содрали кожу. Страшно смотреть на это здание. Судя по фасаду, похоже, что его пытались привести в божеский вид, начинали штукатурить. Но так и оставили.


До 1952 року в костелі зберігали зерно. У приміщенні монастиря була сироварня. З 1970 року костел стояв абсолютно безхазяйним. Потім, як мені сказали, його віддали греко-католикам.
-----
До 1952 года в костёле сохраняли зерно. В помещении монастыря была сыроварня. С 1970 года костёл стоял абсолютно бесхозным. Затем, как мне сказали, его отдали греко-католикам.


Тут же, в центрі Берестечка, в оточенні високих ялин, стоїть пам'ятник загиблим воїнам. Повинна відзначити, що монумент чудовий. Три меча з найбільш пам'ятними і трагічними датами міста.
-----
Здесь же, в центре Берестечка, в окружении высоких елей, стоит памятник погибшим воинам. Должна отметить, что монумент замечательный. Три меча с самыми памятными и трагическими датами города.


1651 рік - Берестецька битва. 1920 - на цей рік почалася польсько-радянська війна. На Південно-Західному фронті проти армії Пілсудського воювали конармії Будьонного і Ворошилова. Хто читав "Конармію" Ісаака Бабеля, з цитатою з якої я почала свою розповідь, тому буде цікаво, що саме під Берестечком відбувалися запеклі бої, коли Берестечко було відбито у поляків. Трохи відпочивши (читати Бабеля) частини Першої Кінної Армії рухають на Захід. А Берестечко тут же захоплюють польські війська. І в панському маєтку вже розміщується їх штаб ...
-----
1651 год - Берестецкая битва. 1920 - в этот год началась польско-советская война. На Юго-Западном фронте против армии Пилсудского воевали конармии Будённого и Ворошилова. Кто читал "Конармию" Исаака Бабеля, с цитатой из которой я начала свой рассказ, тому будет интересно, что именно под Берестечком происходили ожесточенные бои,когда Берестечко было отбито у поляков. Немного отдохнув (читать Бабеля) части Первой Конной Армии двигают на Запад. А Берестечко тут же захватывают польские войска. И в панском маетке уже размещается их штаб...

У вересні 1939 року в Берестечко знову вступає Червона Армія. І починає працювати страшна машина репресій.
Потім 1941 рік - фашистська окупація. Загальна кількість жертв - 4 тисячі осіб, з них 3 тисячі євреїв, розстріляних в гетто. Потім боротьба НКВД з ОУНівцями. І знову безліч розстріляних, загиблих під тортурами. Трупи скидали в рів біля річки Стир. Лише в наш час, в 1991 році були перепоховані їх останки.
Страшні цифри. Кількість населення за роки ВВВ і наступних чисток зменшилася в 5 разів, і становило в 1947 році - 1180 осіб.
-----
В сентябре 1939 года в Берестечко вновь вступает Красная Армия. И начинает работать страшная машина репрессий.
Затем 1941 год - фашистская оккупация. Общее число жертв - 4 тысячи человек, из них 3 тысячи евреев, растрелянных в гетто. Затем борьба НКВД с ОУНовцами. И опять множество расстрелянных, погибших под пытками. Трупы сбрасывали в ров возле реки Стыр. Лишь в наше время, в 1991 году были перезахоронены их останки.
Страшные цифры. Количество населения за годы ВОВ и последующих чисток уменьшилась в 5 раз, и составляло в 1947 году - 1180 человек.


І знову буде досить-таки сумна сторінка історії.
В 1658 (Леонід Чучман "Берестечко") татари напали на монастир, ігуменею якого була матінка Текля. Черниці чинили запеклий опір, але що вони могли зробити проти жорстоких азіатів? Очевидно, їх відсіч так озлобив татар, що все черниці були вбиті, але перед цим над ними жорстоко знущалися: відрізали груди, забивали в голову цвяхи ... Було цих черниць чи то 500, чи то 40 ... Але яка різниця скільки їх було? Народ пам'ятає цю історію, називає це місце - курган Святої Теклі і схоже, навіть доглядає за ним ..
-----
И опять будет довольно-таки печальная страничка истории.
В 1658 году (Леонид Чучман "Берестечко") татары напали на монастырь, настоятельницей которого была матушка Текля. Монахини оказали упорное сопротивление, но что они могли сделать против жестоких азиатов? Очевидно, их отпор так озлобил татар, что все монахини были убиты, но перед этим над ними жестоко издевались: отрезали груди, забивали в голову гвозди...Было этих монашек то ли 500, то ли 40...Но какая разница сколько их было? Народ помнит эту историю, называет это место - курган Святой Текли и похоже, даже ухаживает за ним..


Принаймні охоронна табличка зовсім нова, так що, можливо, найближчим часом ця пам'ятка Берестечка буде приведена в нормальний вигляд.
-----
По крайней мере, охранная табличка совсем новая, так что, возможно, в ближайшее время эта достопримечательность Берестечка будет приведена в нормальный вид.


Головною здобиччю татар під час їх набігів на ці землі був ясир, тобто, взяття в полон. Для цього кожен татарин брав в похід кілька запасних коней, мотузки і великі кошики, так як підбирали і маленьких дітей. Як відомо, татари погоджувалися воювати на стороні війська Богдана Хмельницького тільки в тому випадку, якщо за цю послугу їм було дозволено брати ясир. Полонених гнали до Криму, до Кафи (Феодосія), де був величезний невільницький ринок. Потім невільників переправляли в Царгород (Стамбул), Анатолію, Персію, де вони чекали своєї долі.
-----
Главной добычей татар во время их набегов на эти земли был ясыр,т.е. взятие в плен. Для этого каждый татарин брал в поход несколько запасных коней , веревки и большие корзины, так как подбирали и маленьких детей. Как известно, татары соглашались воевать на стороне войска Богдана Хмельницкого только в том случае, если за эту услугу им было разрешено брать ясыр Пленных гнали в Крым, в Кафу (Феодосия), где был огромный невольничий рынок. Затем невольников переправляли в Царьгород ( Стамбул), Анатолию, Персию, где они ожидали своей участи.


А тепер переходимо до самої головної визначної пам'ятки, яку мені дуже хотілося побачити в Берестечку.
Бачите, далеко щось нагадує обеліск? Туди і йдемо по цьому безкрайньому рівному полю,
-----
А теперь переходим к самой главной достопримечательности, которую мне очень хотелось увидеть в Берестечке.
Видите, вдали что-то напоминающее обелиск? Туда и идём по этому бескрайнему ровному полю,


Яке незабаром змінюється чорної переораної землі. Добре, що немає дощу - інакше пройти було б проблематично.
Ми з вами йдемо до усипальниці князя Олександра Фрідріховича Пронского, яку народ називає "Мурований стовп".
-----
Которое вскоре сменяется черной перепаханной землей. Хорошо, что нет дождя - иначе пройти было бы проблематично.
Мы с вами идём к усыпальнице князя Александра Фридриховича Пронского, которую народ называет "Мурованый столб".


Чим ближче до піраміди-усипальниці, тим все більш збиралися хмари. Що ще більше посилювало мій містичний настрій. Який, за правду, кілька зменшився, дивлячись на цей блакитний парканчик.
-----
Чем ближе к пирамиде-усыпальнице, тем всё более сгущались тучи. Что еще более усиливало мой мистический настрой. Который, правды ради, несколько поубавился, глядя на этот голубой заборчик.


Читаємо у відомого історика і публіциста Миколи Костомарова, який відвідав Берестечко в середині 19 століття і залишив дуже цікаві записи:
-----
Читаем у известного историка и публициста Николая Костомарова, который посетил Берестечко в середине 19 века и оставил очень интересные записи:" ...версты за две от городка Берестечка, стоит высокий памятник, возведенный, как свидетельствует запись на нём, над телом князя Пронского, который умер в 1533 году. Он, по легенде, был еретик, и, зная, что после смерти попадет под власть дьявола и будучи мертвецом, будет ходить и пугать живых людей, приказал прикрепить свой гроб к внутренней стене памятника. И я, действительно, видел обрывки цепей под куполом склепа. Князь Пронский был одним из рязанских князей, которые убежали в Литву после насильного присоединения рязанской земли к Москве. Понятно, что народная легенда о том, что он еретик, не имеет исторической основы."

Костомаров помилявся. Дійсно, з точки зору католиків, князь Пронский був єретик. Так хто ж він був і чому спорудив собі такий пам'ятник?
-----
Костомаров ошибался. Действительно, с точки зрения католиков, князь Пронский был еретик. Так кто же он был и почему воздвиг себе такой памятник?


Його батько, київський воєвода Фрідріх Глібович Пронський отримав Берестечко в 1544 році, як придане його дружини. У них було четверо дітей, - один з яких був названий Олександром. Читаємо в Вікіпедії: "Князь Олександр Пронський (бл. 1550 - бл. 1595) - державний діяч Великого князівства Литовського, стольник великий литовський (1576-1587), староста луцький (з 1580 року) каштелян Трокський (1591-1595)". Там же описані його діяння на державному терені, але нас цікавить лише одна строчка "сповідував кальвінізм". У князя з'явилася маса послідовників. Незабаром, правда, вже після його смерті, Берестечко стає центром середньовічних "єресей" - навчань Кальвіна і Социна.
Чому ж це протестантський рух поширився на Волині? Саме тут були володіння українських магнатів: Острозькі, Чарторийські, Сангушки, Любомирські ... А кальвінізм виступав за ліквідацію церковного землеволодіння, що було на руку місцевої шляхти. Крім того, "кальвіністська доктрина про абсолютне приречення служила обгрунтуванню" богообраності "магнатів і шляхти".
-----
Его отец, киевский воевода Фридрих Глебович Пронский получил Берестечко в 1544 году, как приданое его супруги. У них было четверо детей, - один из которых был назван Александром. Читаем в Википедии:"Князь Александр Пронский (ок. 1550 — ок. 1595) — государственный деятель Великого княжества Литовского, стольник великий литовский (1576—1587), староста луцкий (с 1580 года), каштелян трокский (1591—1595)". Там же описаны его деяния на государственном поприще, но нас интересует лишь одна строчка "исповедовал кальвинизм". У князя появилась масса последователей. Вскоре, правда, уже после его смерти, Берестечко становится центром средневековых "ересей" - учений Кальвина и Социна.
Почему же это протестантское движение получило распространение на Волыни? Именно здесь были владения украинских магнатов: Острожские, Чарторыйские, Сангушки, Любомирские... А кальвинизм выступал за ликвидацию церковного землевладения, что было на руку местной шляхте. Кроме того, "кальвинистская доктрина об абсолютном предопределении служила обоснованию "богоизбранности" магнатов и шляхты".

В 1595 (1633? 1 601?) Році Олександр Пронський вмирає, але його "справа не пропала". Вдова виходить заміж за єдиновірця-фаната графа Андрія Лещинського. Він запрошує західно-європейських вчених-кальвіністів в Берестечко, засновує тут школу і бібліотеку. У школі викладають богослов'я, латинську і грецьку мови, поезію, риторику, філософію, математику ...
У першій половині 17 століття Берестечко стає центром соцініанства на Волині! Але звичайно ж, католицька церква допустити такого поширення "єресі" Кальвіна і Социна не могла. Іновірці стали переслідуватися, і у 1658 році сейм Речі Посполитої прийняв рішення вигнати социніан з України. Що і було зроблено.
Велика частина жителів Берестечка емігрувала до Румунії. Але пам'ять про засновника громад соцініан у вигляді "Мурованого стовпа", які ставили на могилах соцініан, залишилася і навіть стала історичною пам'яткою, охоронюваною законом.
-----
В 1595 (1633?1601?) году Александр Пронский умирает, но его "дело не пропало". Вдова выходит замуж за единоверца-фаната графа Андрея Лещинского. Он приглашает западно-европейских ученых-кальвинистов в Берестечко, основывает здесь школу и библиотеку. В школе преподают богословие, латинский и греческий языек, поэзию, риторику, философию, математику...
В первой половине 17 века Берестечко становится центром социнианства на Волыни! Но конечно же, католическая церковь допустить такого распространения "ереси" Кальвина и Социна не могла. Иноверцы стали преследоваться, и в 1658 году сейм Речи Посполитой принял решение изгнать социниан из Украины. Что и было сделано.
Большая часть жителей Берестечка эмигрировала в Румынию. Но память об основателе общин социниан в виде "Мурованого столба", которые ставили на могилах социниан, осталась и даже стала историческим памятником, охраняемым законом.


Я довго ходила-ходила навколо цієї усипальниці. Дуже хотілося заглянути всередину. Але отвір було засипано землею. Але ж колись ця споруда була абсолютно порожньою. І там, на ланцюгах, висів труну!
-----
Я долго ходила-бродила вокруг этой усыпальницы. Очень хотелось заглянуть внутрь. Но отверстие было засыпано землей. А ведь когда-то это сооружение было абсолютно полым. И там, на цепях, висел гроб!


На початку посту я вам розповідала, що в 1787 році В Берестечку гостював король Станіслав Август Понятовський. Оглядаючи околиці, він, звичайно ж, не міг пропустити цей кам'яний стовп-піраміду. Правда чи легенда, - але пишуть, що заглянувши в склеп, він побачив срібний труну, який висів на ланцюгах. Труну розкрили, там була ще одна труна - дубова, а в ній лежали останки Олександра Пронського. Король наказав закопати труну в землю. На згадку про цю подію він надряпав на одній цеглі напис "Ст.Август король одна тисяча сімсот вісімдесят сім". Звичайно ж, по-польськи.
На жаль, цей королівський напис я не знайшла. Але там було багато інших цікавих написів, датованих 19 століттям!
-----
В начале поста я вам рассказывала, что в 1787 году В Берестечке гостил король Станислав Август Понятовский. Осматривая окрестности, он, конечно же, не мог пропустить этот каменный столб-пирамиду. Правда или легенда, - но пишут, что заглянув в склеп, он увидел серебряный гроб, который висел на цепях. Гроб вскрыли, там был еще один гроб - дубовый, а в нём лежали останки Александра Пронского. Король приказал закопать гроб в землю. В память об этом событии он нацарапал на одном из кирпичей надпись Ст.Август король 1787 Конечно же, по-польски.
К сожалению, эту выцарапанную королевскую надпись я не нашла. Но там было много других интереснейших надписей, датированных 19 веком!




Зверху була прикріплена табличка, ще з того, далекого 17 століття. Але розглянути, а тим більше сфотографувати її я не могла.
-----
Вверху была прикреплена табличка, еще с того, далёкого 17 века. Но рассмотреть, а тем более сфотографировать её я не могла.


Добрі люди виклали її в Інтернеті. знайшла ТУТ
У перекладі з польської: "Олександр Фридрихович Пронский, каштелян, помер року 1601, останні дні березня".
-----
Добрые люди выложили её в Интернете. Нашла ЗДЕСЬ
В переводе с польского: "Александр Фридрихович Пронский, каштелян, скончался года 1601, последние дни марта".
Берестечко-2011. Berestechko-36 (Путешествия) Украина

Є ще одна легенда, яку розповідають місцеві жителі. "Одного разу в студену зимову пору" прийшов в Берестечко якийсь жебрак. Постукав у двері панського маєтку в надії отримати притулок від холоду і голоду. Але князь Пронский не велів його пускати. Пойшов жебрак геть і знайшов притулок в простій сільській хаті. Переночував, а вранці, прощаючись, побажав господарям всього хорошого, а про того князя, який його не пустив, сказав: "Не буде він мати спокою після своєї смерті. А тіло його з'їдять миші". Дійшли ці слова до князя Пронського. Міцно він задумався. І повелів, щоб після смерті поклали його тіло в дерев'яну труну, який вставити в срібну. Але труну не закопувати в землю, а побудувати кам'яний стовп і підвісити труну в середині стовпа на ланцюгах. Що і було виконано ".
Хочете вірте, хочете - ні. Я вірю. Тому що була там, поруч з цим загадковим "Мурованим стовпом". Ось тільки шкода, що всередину заглянути не вдалося.
Знайшовся сміливець, який проник через верхній отвір усередину, зробив фотографії зсередини і дуже барвисто описав своє пригода.
-----
Есть еще одна легенда, которую рассказывают местные жители. "Однажды в студеную зимнюю пору" забрёл в Берестечко какой-то нищий. Постучал в двери панского имения в надежде получить убежище от холода и голода. Но князь Пронский не велел его пускать. Побрёл нищий восвояси и нашёл приют в простой сельской хате. Переночевал, а утром, прощаясь, пожелал хозяевам всего хорошего, а про того князя, который его не пустил, сказал: "Не будет он иметь спокойствия после своей смерти. А тело его съедят мыши". Дошли эти слова до князя Пронского. Крепко он задумался. И повелел, чтобы после смерти положили его тело в деревянный гроб, который вставить в серебряный. Но гроб не закапывать в землю, а построить каменный столб и подвесить гроб в середине столба на цепях. Что и было исполнено".
Хотите верьте, хотите - нет. Я верю. Потому что была там, рядом с этим загадочным "Мурованым столбом". Вот только жаль, что внутрь заглянуть никак не получилось.
Нашёлся смельчак, который проник через верхнее отверстие внутрь, сделал фотографии изнутри и очень красочно описал своё приключение.


І тільки прощаючись з цією пірамідою-усипальницею-Мурованим стовпом, я виявила, що на самій вершині лелеки спорудили собі гніздо. Цікаво, скільки століть вони прилітають сюди, в це дивне місце, щоб вивести своїх пташенят на кам'яному статую, яку не змогли зруйнувати ні війни, ні бурі, ні ураганні вітри. Яку чомусь не розбила людська байдужість, що не рознесло по цеглинці. Про якому мало хто знає навіть з місцевих жителів - стоїть собі стовп серед поля - ну і нехай стоїть ... Що коштувало порушити його бульдозером? - Адже стільки було б будівельного матеріалу ...
Почав накрапати дощик. Я зрозуміла, що потрібно йти. Все одно ніколи не розкрию я для себе таємницю цього дивного стовпа, який згадую досі.
-----
И только прощаясь с этой пирамидой-усыпальницей-мурованым столбом, я обнаружила, что на самой вершине аисты соорудили себе гнездо. Интересно, сколько веков они прилетают сюда, в это странное место, чтобы вывести своих птенцов на каменном изваянии, которое не смогли разрушить ни войны, ни бури, ни ураганные ветры. Которое почему-то не разбило людское равнодушие, не разнесло по кирпичику. О котором мало кто знает даже из местных жителей - стоит себе столб среди поля - ну и пусть стоит... Что стОило сдвинуть его бульдозером? - ведь столько было бы строительного материала...
Начал накрапывать дождик. Я поняла, что нужно уходить. Всё равно никогда не раскрою я для себя тайну этого странного столба, который вспоминаю до сих пор.


З Берестечка я їхала переповнена емоціями. Радість впізнавання нового, скорбота про навічно залишене в цій землі і в величезному саркофазі на "Козацьких могилах", причетність до історії, дотик до минулого - все змішалося і переплуталося в моїй бідній голівоньці. І тільки зараз, перезгадувавши і переглянувши свої фотографії, я зрозуміла, в якому знаковому історичному місці я побувала.
-----
Из Берестечка я уезжала переполненная эмоциями. Радость узнавания нового, скорбь о навечно оставшихся в этой земле и в огромном саркофаге на "Казацких могилах", причастность к истории, прикосновение к прошлому - всё смешалось и перепуталось в моей бедной головушке. И только сейчас, перевспоминав и пересмотрев свои фотографии, я поняла, в каком знаковом историческом месте я побывала.



  • 1
католицький храм там в дуже страшному стані
і я б писав ліпше теґ "Волинь" )

як то здавнини повелося в тегах писати - Київщина, Рівненщина, Львівщина, ну і Волинщина. Але для Вас, додав - Волинь =).

хе-хе ) вдячний

Дякую за екскурсію!


Дякую з Вамі пані Галині Залгаліной =)

І я Вам щиро дякую за перепост та за переклад.

не весь текст помістився з переказами з-за обмежень ЖЖ, але суть я спробував зберегти =)
Пишіть ще, коли воно добре і цікаво, то воно - добре, і цікаво ...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account