m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Дворец Протасовых-Бахметьевых/Спадщина. Тиманівка. Палац Протасових-Бахметьевих. Частина 3

продовження/продолжение

Частина 1/Часть 1 - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/247432.html
Частина 2/Часть 2 - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/247557.html

ще деяка кількість кадрів палацу зі сторони фасаду/еще некоторое количество кадров дворца со стороны фасада




переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/IMG_2865_middle.png






переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/IMG_2860_2862_middle.png


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/IMG_2871_middle.png

Закінчимо з палацом і підемо подивимося, що є навколо/Закончим с дворцом и пойдем посмотрим, что есть вокруг.



Отже переходжу до останнього власника маєтку в Тиманівці, до представника стародавнього російського роду Шереметьєвих, графа Олександра Дмитровича Шереметьєва (Alexandr Dmitriyevich Sheremetev). Прямий нащадок кохання графа Миколи Шереметьєва і кріпасної актриси Параски Жемчугової, Олександр Дмитрович народився 27 лютого 1859 в Санкт-Петербурзі. Його батько, граф Дмитро Миколайович Шереметьєв (count Dmitriy Nikolayevich Sheremetev) був попечителем Страннопрімного будинку в Москві. Як і його батько, він жертвував величезні суми на благодійність для цього та інших закладів. У той час навіть склалася приказка «жити на шереметьєвський рахунок» - на гроші родини Шереметьєвих існували московські храми, обителі, гімназії, притулки і частково навіть Петербурзький університет. Про те якою повагою користувалася сім'я графа Дмитра Миколайовича можна судити по тому факту, що Імператор Олександр II і Імператриця Марія Олександрівна, приїхавши в переддень коронації в Москву надали величезну честь Шереметьєвим, цілий тиждень проживши в розкішному маєтку Шереметьєвих Останкіно - а адже за усталеною традицією, Імператорська сім'я ніколи не проживає в приватному будинку, завжди використовуючи для цього або свої власні, або наймаючи будинок цілком. У Дмитра Миколайовича було дві дружини, нас цікавить друга дружина, Олександра Григорівна Мельникова (1825-1874), з якою він одружився досить пізно, в 1857 році, будучи 52 років від народження і будучи старше своєї нареченої на 22 роки. У цьому шлюбі і народилися Олександр Дмитрович Шереметьєв і його сестра Катерина.
----------
Итак перехожу к последнему владельцу имения в Тимановке, к представителю древнего русского рода Шереметевых, графу Александру Дмитриевичу Шереметеву (Alexandr Dmitriyevich Sheremetev). Прямой потомок любви графа Николая Шереметева и крепостной актрисы Прасковьи Жемчуговой, Александр Дмитриевич родился 27 февраля 1859 в Санкт-Петербурге. Его отец, граф Дмитрий Николавевич Шереметев (count Dmitriy Nikolayevich Sheremetev) был попечителем Страннопримного дома в Москве. Как и его отец, он жертвовал огромные суммы на благотворительность для этого и других учреждений. В то время даже сложилась поговорка «жить на шереметевский счёт» — на деньги семьи Шереметевых существовали московские храмы, обители, гимназии, приюты и отчасти даже Петербургский университет. О том каким уважением пользовалась семья графа Дмитрия Николаевича можно судить по тому факту, что Император Александр II и Императрица Мария Александровна, приехав в предверии коронации в Москву оказали огромную честь Шереметевым, целую неделю прожив в роскошном имении Шереметевых Останкино — а ведь по установившейся традиции, Императорская семья никогда не проживает в частном доме, всегда используя для этого либо свои собственные, либо нанимая дом целиком. У Дмитрия Николаевича было две супруги, нас интересует вторая жена, Александра Григорьевна Мельникова (1825—1874), с которой он вступил в брак довольно поздно, в 1857 году, будучи 52 лет отроду и будучи старше своей невесты на 22 года. В этом браке и родились Александр Дмитриевич Шереметев и его сестра Екатерина.


граф Олександр Дмитрович Шереметєв на знаменитому придворному балу 1903 року/граф Александр Дмитриевич Шереметев на знаменитом придворном балу 1903 года.

У 1879 році Граф Олександр Дмитрович Шереметьєв був зарахований у камер-пажі. У 1881 році він закінчив Пажеський Його Імператорської Величності корпус, звідки був випущений корнетом в Кавалергардський полк. У 1886 році отримав чин поруччика. Через три роки на п'ять років вийшов у відставку, а в 1889-1894 роках служив ад'ютантом Головнокомандувача військами Гвардії і Петербурзького Військового Округу, яким був тоді Великий Князь Володимир Олександрович. У 1894 році отримує придворний титул шталмейстера, з 1899 року стає офіцером для особливих доручень при військовому міністрі. При дворі його кар'єра триває - в 1902 році - флігель-ад'ютант і генерал-майор Свити у 1909.
Олександр Дмитрович, крім Тиманівки, володів безліччю маєтків, розташованих у Володимирській, Воронезькій, Костромській, Курській, Московській, Нижегородській, Пензенській, Петербурзькій, Саратовській, Симбірській, Смоленській, Харківській, Чернігівській губерніях. Найвідомішими його садибами були Високе, Улянка і Александрино.
Головними справами Олександра Дмитровича були музика і пожежна справа. Спочатку про музику. Відчуваючи в собі деякий музичний талант, молодий граф брав уроки у видатних музикантів того часу - наприклад у Федора Йосиповича Лешетицького на фортепіано. Брав уроки вокалу, уроки гри на інших інструментах, навчався мистецтву диригента. У 1882 р заснував свій приватний сімфоніческій оркестр, який з 1898 року давав симфонічні концерти, доступні для широкої публіки. До оркестру додався ще й хор півчих. Обидва музичних колективи граф утримував аж до 1917 року ... У 1908 році він пожертвував велику суму в 20 000 рублів на заснування стипендій імені М. А. Римського-Корсакова в Петербурзькій консерваторії. У 1910-1916 роках очолював у Санкт-Петербурзі Музично-Історичне Товариство. У суспільстві читалися лекції з музичної культури та історії музики, давалися концерти. Оркестр Товариства познайомив столичну публіку з творами таких композиторів, як Ян Сібеліус і Ріхард Штраус. 21 грудня 1913 в Музично-Історичному Товаристві з ініціативи Шереметєва вперше в Росії була представлена ​​опера Ріхарда Вагнера «Парсифаль». З ініціативи Шереметєва в Петербурзі були встановлені меморіальні дошки Олександру Даргомижському, Мілію Балакіреву, Олександру Сєрову і Модесту Мусоргському, проводився збір коштів на пам'ятник Чайковському. Він вів переписку з багатьма композиторами, в т.ч. з Костянтином Глазуновим і Цезарем Кюї. Граф крім того був диригентом, і сам не цурався складати музику, в його архіві збереглися написані ним твори духовної музики. Його заслуги в музичній справі були високо оцінені при Дворі - в 1909 році йому запропонували стати начальником придворної співочої капели, цю посаду він обіймав до самої революції.
----------
В 1879 году Граф Александр Дмитриевич Шереметев был зачислен в камер-пажи. В 1881 году он окончил Пажеский Его Императорского Величества корпус, откуда был выпущен корнетом в Кавалергардский полк. В 1886 году получил чин поручка. Через три года на пять лет вышел в оставку, а в 1889-1894 годах служил адъютантом Главнокомандующего войсками Гвардии и Петербургского Военного Округа которым был тогда Великий Князь Владимир Александрович. В 1894 году получает придворный титул шталмейстера, с 1899 года становится офицером для особых поручений при Военном Министре. При дворе его карьера продолжается — в 1902 году — флигель-адъютант и генерал-майор Свиты в 1909.
Александр Дмитриевич, помимо Тимановки, владел множеством имений, расположенных во Владимирской, Воронежской, Костромской, Курской, Московской, Нижегородской, Пензенской, Петербургской, Саратовской, Симбирской, Смоленской, Харьковской, Черниговской губ. Самыми известными его усадьбами были Высокое, Ульянка и Александрино.
Главными делами Александра Дмитриевича были музыка и пожарное дело. Сначала о музыке. Чувствуя в себе некоторый музыкальный талант, молодой граф брал уроки у выдающихся музыкантов того времени — например у Федора Осиповича Лешетицкого на фортепиано. Брал уроки вокала, уроки игры на других инструментах, обучался искусству дирижера. В 1882 г. основал свой частный симфонический оркестр, который с 1898 года давал симфонические концерты, доступные для широкой публики. К оркестру добавился еще и хор певчих. Оба музыкальных коллектива граф содержал вплоть до 1917 года… В 1908 году он пожертвовал большую сумму в 20 000 рублей на учреждение стипендий имени Н. А. Римского-Корсакова в Петербургской консерватории. В 1910-1916 гг. возглавлял в Санкт-Петербурге Музыкально-Историческое Общество. В обществе читались лекции по музыкальной культуре и истори музыки, давались концерты. Оркестр Общества познакомил столичноую публику с произведениями таких композиторов, как Ян Сибелиус и Рихард Штраус. 21 декабря 1913 в Музыкально-Историческом Обществе по инициативе Шереметева впервые в России была представлена опера Рихарда Вагнера «Парсифаль». По инициативе Шереметева в Петербурге были установлены мемориальные доски Александру Даргомыжскому, Милию Балакиреву, Александру Серову и Модесту Мусоргскому, проводился сбор средств на памятник Чайковскому. Он вел переписку с многими композиторами, в т.ч. с Константином Глазуновым и Цезарем Кюи. Граф кроме того был дирижером, и сам не чуждался сочинять музыку, в его архиве сохранились написанные им произведения духовной музыки. Его заслуги в музыкальном деле были высоко оценены при Дворе — в 1909 году ему предложили стать начальником Придворной Певческой Капеллы, эту должность он занимал до самой революции.


Граф Олександр Дмитрович Шереметєв у диригентського пульта/Граф Александр Дмитриевич Шереметев у дирижерского пульта.

Іншою справою, яка займала Олександра Дмитровича все життя була справа пожежна.
Що саме спонукало Олександра Дмитровича зайнятися цією непростою справою мені не відомо. Можливо державний розум, можливо якісь дитячі враження чи бажання. Але з молодого віку він став цим займатися дуже серйозно. В одній з книг зазначено, що вже в 1879 році він організував Російське Пожежне Суспільство, але це ймовірно помилка, оскільки товариство було відкрито пізніше. Але може бути якусь організацію 20-річний граф створив вже тоді. Як би там не було, вже в 1884 році, будучи 25 рочним, він на свої кошти заснував і навчив зразкову пожежну команду, спочатку в своєму маєтку Улянка, потім повторив це в маєтку Високе. Його турбував стан пожежної справи в Росії (де в деяких провінційних містах будинки були чи не суцільно дерев'яні), і слабке поширення знань про правильну боротьбу з пожежами і новітніми досягненнями в цій галузі. Для того щоб заповнити цей вакуум, граф починає видавати перший російський професійний журнал "Пожежний". 14 червня 1892 в Санкт-Петербурзі з ініціативи Шереметєва відкривається перший З'їзд російських діячів пожежної справи, метою якого були розробка заходів щодо попередження пожеж, ліквідації пожеж, допомоги пожежним і особам, які постраждали від пожеж, поліпшення протипожежного водопостачання, видання пожежно-технічної літератури, проведення з'їздів, виставок, конгресів та ін. На цьому з'їзді і було створено Російське Пожежне Товариство, з 1901 року відзначене честт називатися Імператорським. Менш ніж через тиждень, 23 травня 1892, він, разом з князем Львовим, вже відкривав у Михайлівському манежі Санкт Петербурга Першу Всеросійську Пожежну Виставку, яка за свідченнями очевидців і газет, мала «грандіозний успіх і видатне значення в історії пожежної справи».
----------
Другим делом, занимавшим Александра Дмитриевича всю жизнь было дело пожарное.
Что именно подвигло Александра Дмитриевича заняться этим непростым делом мне не известно. Возможно государственный ум, возможно какие-то детские впечатления или желания. Но с молодого возраста он стал этим заниматься очень серьезно. В одной из книг указано, что уже в 1879 году он организовал Российское Пожарное Общество, но это вероятно ошибка, так как общество было открыто позже. Но может быть какую-то организацию 20-летний граф создал уже тогда. Как бы там ни было, уже в 1884 году, будучи 25 лет, он на свои средства основал и обучил образцовую пожарную команду, сначала в своем имении Ульянка, затем повторил это в имении Высокое. Его беспокоило состояние пожарного дела в России (где в некоторых провинциальных городах дома были едва ли не сплошь деревянные), и слабое распространение знаний о правильной борьбе с пожарами и новейшими достижениями в этой области. Для того чтобы заполнить этот вакуум, граф начинает издавать первый русский профессиональный журнал "Пожарный". 14 июня 1892 года в Санкт- Петербурге по инициативе Шереметева открывается первый Съезд российских деятелей пожарного дела, целью которого были разработка мер по предупреждению пожаров, ликвидации пожаров, помощи пожарным и лицам, пострадавшим от пожаров, улучшения противопожарного водоснабжения, издания пожарно-технической литературы, проведения съездов, выставок, конгрессов и пр. На этом съезде и было создано Российское Пожарное Общество, с 1901 года удостоенное чести называться Императорским. Менее чем через неделю, 23 мая 1892 года, он, вместе с князем Львовым, уже открывал в Михайловском манеже Санкт Петербурга Первую Всероссийскую Пожарную Выставку. которая по свидетельству очевидцев и газет, имела «грандиозный успех и выдающееся значение в истории пожарного дела».



Граф Александр Дмитриевич Шереметев, один из главных экспонентов пожарной выставки, так же как и князь Львов (Александр Дмитриевич — прим.), много положил труда, энергии и средств на образцовое устройство собственных пожарных команд — Ульяновской и Высоковской. Каталог экспонируемых им предметов заключает в себе более 40 нумеров, все экспонаты помещены в громадном павильоне выставки, поставленном вдоль Михайловскаго манежа; в нём имеются отдельные киоски для электрическаго сигнальнаго аппарата, телефона, а также киоск журнала "ПОЖАРНЫЙ", созданнаго впервые в России графом А. Д. Шереметевым, состоящим издателем онаго. Благодаря громадным средствам графа Шереметева, а также благодаря художественному вкусу архитектора выставки г. Григорьева, павильон графа Шереметева привлекает особое внимание посетителей выставки. Нельзя пройти молчанием серьезный личный труд графа Шереметева — карта Азиатской и Европейской России (громадных размеров) с показанием на ней особыми условленными знаками всех пожарных депо в России, пожарных обществ, — дающая наглядное представление о количестве пожарной помощи в известной местности.*
*Журнал "Нива", 1892, №23. А.Хвостов "Главные представители пожарнаго дела". ЦРБ Краснос. р-на

17 травня 1893 в його маєтку в Ульянівці в присутності представника Міністерства Внутрішніх Справ Росії відбулася урочиста церемонія освячення прапора Російського Пожежного Товариства. Два роки граф Олександр Дмитрович був першим головою Головної Ради Російського Пожежного Товариства, але в 1894 році він склав з себе повноваження, передавши їх своєму першому помічникові, князю А. Д. Львову, а Олександр Дмитрович більше став займатися практичною діяльністю. Так, його пожежній команді, що іменувалася Пожежна дружина ім. Петра Великого, було надано захищати значну частину Санкт-Петербурга і його околиць. З 1894 розпочато видання журналу "Пожежна справа" ...
За його постійний інтерес до пожежної справи отримав прізвисько "Брандмейстерскій граф". Його племінник Н. С. Шереметьєв писав, що "Він навіть влаштував з Государем так, що якщо він був на якомусь прийомі або балі в Зимовому Палаці, а де-небудь в Петербурзі була пожежа, його зараз же повідомляли. Він тоді кидав все, переодягався в пожежний костюм і в колясці або автомобілі нісся на пожежу ".
З початком Великої Війни все звичайно змінилося, хоча до самого кінця Імперії граф підтримував свої починання. У 1915 році він був призначений начальником Авіаційно-Автомобільних Дружин при 6-й армії, звідки був звільнений "через хворобу" 14 квітня 1917 - судячи з дати "хвороба" була радше у Росії, ніж у графа ...
В особистому житті мабуть у Олександра Дмитровича все було вдало - в 1883 році він одружився на фрейліні графині Марії Федорівні Гейден (countess Maria Fiodorovna Geiden) (1863-1939) дочці графа Федора Логгіновіч Гейдена (Fiodor Logginovich Geiden), Генерал-губернатора Князівства Фінляндського, і Єлизавети Миколаївни, уродженої графині Зубової (Elizaveta Nikolayevna Zubova). Марія Федорівна була молодшою ​​сестрою графа Дмиртий Федоровича Гейдена (count Dmitry Fiodorovich Geiden), власника сусіднього маєтку Сутиски. У них народилося четверо дітей - Єлизавета, Дмитро, Олександра і Георгій.
----------
17 мая 1893 года в его имении в Ульяновке в присутствии представителя Министерства Внутренних Дел России состоялось торжественное церемония освящения знамени Российского Пожарного Общества. Два года граф Александр Дмитриевич был первым председателем Главного Совета Российского Пожарного Общества, но в 1894 году он сложил с себя полномочия, передав их своему первому помощнику, князю А. Д. Львову, а Александр Дмитриевич больше стал заниматься практической деятельностью. Так, его пожарной команде, именовавшейся Пожарная дружина им. Петра Великого, было предоставлено защищать значительную часть Санкт-Петербурга и его окрестностей. С 1894 начато издание журнала "Пожарное дело"…
За его постоянный интерес к пожарному делу получил прозвище "Брандмейстерский граф". Его племянник Н. С. Шереметев писал, что "Он даже устроил с Государем так, что если он был на каком-нибудь приеме или бале в Зимнем Дворце, а где-нибудь в Петербурге был пожар, его сейчас же уведомляли. Он тогда бросал все, переодевался в пожарный костюм и в коляске или автомобиле несся на пожар".
С началом Великой Войны все конечно изменилось, хотя до самого конца Империи граф поддерживал свои начинания. В 1915 году он был назначен начальником Авиационно-Автомобильных Дружин при 6-й армии, откуда был уволен "по болезни" 14 апреля 1917 — судя по дате "болезнь" была скорее у России, чем у графа…
В личной жизни по-видимому у Александра Дмитриевича все было удачно — в 1883 году он женился на фрейлине графине Марии Фёдоровне Гейден (countess Maria Fiodorovna Geiden) (1863—1939) дочери графа Фёдора Логгиновича Гейдена (Fiodor Logginovich Geiden), Генерал-губернатора Княжества Финляндского, и Елизаветы Николаевны, урождённой графини Зубовой (Elizaveta Nikolayevna Zubova). Мария Федоровна была младшей сестрой графа Дмиртия Федоровича Гейдена (count Dmitry Fiodorovich Geiden), владельца соседнего имения Сутиски. У них родилось четверо детей — Елизавета, Дмитрий, Александра и Георгий.



За свою діяльність граф Олександр Дмитрович був нагороджений такою кількістю орденів і медалей, що їх перелік зайняв би довгий час, тому перерахую лише країни, які крім Російської Імперії нагородили графа Шереметьєва - він був удостоєний двох орденів Швеції, орденів Сербії, Чорногорії, Туреччини, Великобританії , Італії, Греції, Китаю, Персії та цілих два ордена Почесного Легіону Франції різних ступенів.
Що залишив після себе граф Олександр Дмитрович Шереметьєв у Тиманівці? За відомостями, які публікує Ольга Солдатова в своєму рефераті "Історія та топоніміка села Тиманівка", Шереметьєв добудував "ще один фронтон" на парковому фасаді. "Для прикраси парку були завезені саджанці сибірського ясеня та екзотичного ріжкового дерева. Також у парку було влаштовано штучне озеро, біля якого граф, за словами літніх людей, наказував випускати ведмедя, щоб похвалитися перед друзями”. Де на "задньому" фасаді "ще один фронтон" - не знаю. Озера ми не бачили, можливо воно більше не існує. А чим граф хвалився, випускаючи ведмедя, не зовсім ясно.
----------
За свою деятельность граф Александр Дмитриевич был награжден таким количеством орденов и медалей, что их перечисление заняло бы долгое время, поэтому перечислю лишь страны, которые помимо Российской Империи наградили графа Шереметева — он был удостоен двух орденов Швеции, орденов Сербии, Черногории, Турции, Великобритании, Италии, Греции, Китая, Персии и целых два ордена Почетного Легиона Франции разных степеней.
Что оставил после себя граф Александр Дмитриевич Шереметев в Тимановке? По сведениям, которые публикует Ольга Солдатова в своем реферате "История и топонимика села Тимановка", Шереметев достроил "еще один фронтон" на парковом фасаде. "Для украшения парка были завезены саженцы сибирского ясеня и экзотичного рожкового дерева. Также в парке было устроено искусственное озеро, возле которого граф, по словам пожилых людей, приказывал выпускать медведя, чтобы похвастаться перед друзьми". Где на "заднем" фасаде "еще один фронтон" — не знаю. Озера мы не видели, возможно оно больше не существует. А чем граф хвастался, выпуская медведя, не совсем ясно.



Навколо палацу, з боку його головного фасаду, розкидані кілька будівель, але зрозуміти безперечно, чи належать вони до часів маєтка складно. Ось це можливо відноситься.
----------
Вокруг дворца, со стороны его главного фасада, разбросаны несколько строений, но понять определенно, относятся ли они к временам имения сложно. Вот это возможно относится.



Припускаю це судячи за деякими елементами обробки, в т.ч. і ось цьому шпилю, що повторює втрачені шпилі на палаці.
----------
Предполагаю это судя по некоторым элементам отделки, в т.ч. и вот этому шпилю, повторяющему утраченные шпиле на дворце.





Це більше схоже на радянську споруду, але висота дверей і форма слухового віконця над ним дають можливість припустити що це теж дореволюційні будівлі.
----------
Это больше похоже на советскую постройку, но высота дверей и форма слухового окошка над ним дают возможность предположить что это тоже дореволюционные постройки.



А ось це - залишки стаєнь графа Шереметьєва. М-да .. саме що залишки .../А вот это — остатки конюшен графа Шереметева. М-да.. именно что остатки…

ну і наостанок - погляд з небес/ну и на последок - взгляд с небес


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/DJI00051_middle.png


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/DJI00053_middle.png


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/DJI00055_middle.png


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/DJI00059_middle.png


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/DJI00060_middle.png


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/DJI00061_middle.png


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/10. TIMANOVKA/DJI00064_middle.png

На цьому оповідь закінчую, ще раз висловлюю подяку за можливість використовувати текст і фотоматеріли Сергію Котелко і його сайту sergekot.com, де за посиланням ви можете ще більше дізнатися про Тиманівку, музеї Суворова та інших дрібницях, що не увійшли в мою оповідь
----------
На этом повествование заканчиваю, еще раз выражаю благодарность за возможность использовать текст и фотоматерилы Сергею Котелко и его сайту http://sergekot.com/тимановка/, где по ссылке вы можете еще больше узнать о Тимановке, музее Суворова и прочих мелочах, не вошедших в моё повествование.




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account