?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Королевский замок Нялаб. Часть 1./Спадщина. Королівський замок Нялаб. Частина 1.



Королівський замок Нялаб в смт. Королево
Тип споруди: замок, побудований на території слов'янського (?) Городища
Перший етап будівництва: 9 - 10 століття (городище?), друга половина 13 століття (замок)
Останній етап будівництва: перша половина або середина 17 століття, 1993 год (відновлення церковки)
----------------
Королевский замок Нялаб в пгт. Королево
Тип сооружения: замок, построенный на территории славянского (?) городища
Первый этап строительства: 9 – 10 века (городище?), 2-ая половина 13 века (замок)
Последний этап строительства: 1-ая половина или середина 17 века, 1993 год (восстановление церквушки)

Так само відомий як/Так же известен как:
- Нялабский замок (рус.), Нялабський замок (укр.), Nyaláb vár (венг.)
- Королівський замок Ньолаб (укр.)
- Замок в Королево (рус.)
- Кірагаза (укр.), Кірайгаза (укр.), Кіральхаза (укр.), Királyháza (венг.) – старое название пгт. Королево






Поселення, яке пізніше отримає назву Кіральхаза, було засновано на лівому березі річки Тиси. В якості місця для будівництва укріплень був обраний скелястий пагорб, що підноситься над долиною річки, недалеко від її русла. У наші дні це північно-західна околиця селища. Пагорб має витягнуту овальну в плані форму. Його висота над навколишньою місцевістю складає близько 50 метрів. Верхній майданчик пагорба має довжину понад 200 метрів. Коли поверхню пагорба пристосовували під будівництво оборонних споруд, майданчик розсікли двома поперечними штучними ровами, в результаті чого утворилися дві тераси (північна і південна), на яких і сформувалися укріплення замку.
---------------------
Поселение, которое позже получит название Киральхаза, было основано на левом берегу реки Тисы. В качестве места для строительства укреплений был выбран скалистый холм, возвышающийся над долиной реки, неподалёку от её русла. В наши дни это северо-западная окраина поселка. Холм имеет вытянутую овальную в плане форму. Его высота над окружающей местностью составляет около 50 метров. Верхняя площадка холма имеет длину более 200 метров. Когда поверхность холма приспосабливали под строительство оборонительных сооружений, площадку рассекли двумя поперечными искусственными рвами, в результате чего образовались две террасы (северная и южная), на которых и сформировались укрепления замка.



9 - 10 століття. Вважається, що ще до приходу на ці землі угорців, на території замкового пагорба існувало городище. Серед місцевого населення був відомий топонім «городище», яким називали північно-східну частину Королево. Ніякої більш детальної інформації з історії цього укріпленого поселення поки знайти не вдалося.
--------------
9 – 10 века. Считается, что ещё до прихода на эти земли венгров, на территории замкового холма существовало городище. Среди местного населения был известен топоним «городище», которым называли северо-восточную часть Королево. Никакой более детальной информации по истории этого укрепленного поселения пока найти не удалось.



Починаючи з 10 століття, Закарпаття поступово переходить під владу угорських королів.
-----------
Начиная с 10 века, Закарпатье постепенно переходит под власть венгерских королей.



1241 рік. Монголо-татари на чолі з Батиєм почали завоювання Угорського королівства. Війська кочівників проходили по землях Закарпаття. Невідомо, наскільки сильно цей похід відбився на поселенні в районі Королево (якщо таке там існувало в першій половині 13 століття). Надалі досвід військових зіткнень з монголо-татарами стимулював розвиток фортифікаційних споруд у північно-східних прикордонних районах Угорщини.
------------------
1241 год. Монголо-татары во главе с Батыем начали завоевание Венгерского королевства. Войска кочевников проходили по землям Закарпатья. Неизвестно, насколько сильно этот поход отразился на поселении в районе Королево (если таковое там существовало в 1-ой половине 13 века). В дальнейшем опыт военных столкновений с монголо-татарами стимулировал развитие фортификационных сооружений в северо-восточных приграничных районах Венгрии.



1250-ті - початок 1260-х років (?). Ліси навколо поселення, що буяють всякого роду дичиною, привернули увагу угорського короля Іштвана V (1239 - 1272), який неодноразово приїжджав сюди на полювання. За велінням короля на вершині пагорба було збудовано дерев'яний мисливський будиночок. Королівський будиночок («domus regalis») дав назву поселенню, яке з цього моменту і далі протягом багатьох століть називали «Кіральхаза» («Király háza»), що в перекладі з угорської означає «Будинок короля».
------------------
1250-е – начало 1260-х годов (?). Леса вокруг поселения, изобиловавшие всякого рода дичью, привлекли внимание венгерского короля Иштвана V (1239 - 1272), который неоднократно приезжал сюда на охоту. По велению короля на вершине холма был построен деревянный охотничий домик. Королевский домик («domus regalis») дал название поселению, которое с этого момента и далее в течение многих веков называли «Киральхаза» («Király háza»), что в переводе с венгерского означает «Дом короля».


 
1262 рік. Королево, під назвою Кіральхаза, вперше згадується в письмовому джерелі, де значилося, що тут було місце королівського полювання.
------
1262 год. Королево, под названием Киральхаза, впервые упоминается в письменном источнике, где значилось, что здесь было место королевской охоты.


 
1264 рік. Королево під назвою «Queraliaza» згадано в листі папи Урбана IV (1195 або 1200 - 1264), адресованому Іштвану V.
-----------
1264 год. Королево под названием «Queraliaza» упомянуто в письме папы Урбана IV (1195 или 1200 - 1264), адресованном Иштвану V.


 
Друга половина 13 століття. При королі Ласло IV (1262 - 1290), сина Іштвана V, мисливський будиночок поступово зміцнюється і перетворюється на замок.
------------
2-ая половина 13 века. При короле Ласло IV (1262 - 1290), сыне Иштвана V, охотничий домик постепенно укрепляется и превращается в замок.


 
1272 рік. У письмовому джерелі (королівського привілею) значилося, що німецькі колоністи відтепер отримували право полювати в навколишніх лісах на ведмедів, диких кабанів, кіз і оленів. Німецькі колоністи (в основному, ремісники) селилися в околицях Королево зана запрошенням короля, якому вони потрібні були тут для обслуговування придворної знаті, котра гостювала в замку. За це колоністам надавався ряд привілеїв, у тому числі і згаданий привілей на полювання.
---------------
1272 год. В письменном источнике (королевской привилегии) значилось, что немецкие колонисты отныне получали право охотиться в окрестных лесах на медведей, диких кабанов, коз и оленей. Немецкие колонисты (в основном, ремесленники) селились в окрестностях Королево по приглашению короля, которому они нужны были здесь для обслуживания придворной знати, гостившей в замке. За это колонистам предоставлялся ряд привилегий, в том числе и упомянутая привилегия на охоту.


 
1279 рік. Перша письмова згадка замку як сторожового укріплення, що захищає торгові шляхи, що ведуть з Мараморошської долини. У цей період для Угорського королівства особливе значення мали соляні копальні Закарпаття, звідки добуту сіль, що ценувалась в середні століття на вагу золота, переправляли уздовж Тиси в центральні райони Угорщини. Сіль з копалень Марамороша приносила королівству чималий дохід, тому для забезпечення безпеки важливої торговельної артерії вздовж Тиси будувалися замки: Вишково, Хуст, Севлюш (Виноградів) і Нялаб.
--------------
1279 год. Первое письменное упоминание замка как сторожевого укрепления, защищающего торговые пути, ведущие из Мараморошской долины. В этот период для Венгерского королевства особое значение имели соляные копи Закарпатья, откуда добытую соль, ценившуюся в средние века на вес золота, переправляли вдоль Тисы в центральные районы Венгрии. Соль из копей Марамороша приносила королевству немалый доход, потому для обеспечения безопасности важной торговой артерии вдоль Тисы строились замки: Вышково, Хуст, Севлюш (Виноградов) и Нялаб.



Кінець 13 століття. Починаючи з цього періоду, в документах замок все частіше зустрічається під назвою «Нялаб». За іншими даними замок під назвою «Нялаб» був вперше згаданий в 1315 році. Про походження цієї назви точних відомостей немає, є лише кілька гіпотез. Найпопулярніша з них відсилає до історії лицаря-розбійника на ім'я Нялаб, який, згідно з легендою, захопив замок в Королево та деякий час володів ним. За іншою версією замок отримав свою назву від торгових мит, які стягувалися з проїжджаючих повз купців. А платили купці за проїзд якимись «пучками» («nyaláb» в перекладі з угорської - «пучок», іноді перекладають як «сніп», «оберемок» або «в'язка»).
------------------
Конец 13 века. Начиная с этого периода, в документах замок всё чаще встречается под названием «Нялаб». По другим данным замок под названием «Нялаб» был впервые упомянут в 1315 году. О происхождении этого названия точных сведений нет, есть лишь несколько гипотез. Самая популярная из них отсылает к истории рыцаря-разбойника по имени Нялаб, который, согласно легенде, захватил замок в Королево и некоторое время владел им. По другой версии замок получил свое название от торговых пошлин, которые взимались с проезжавших мимо купцов. А платил купцы за проезд некими «пучками» («nyaláb» в переводе с венгерского – «пучок», иногда переводят как «сноп», «охапка» или «вязанка»).


 
Наприкінці 13 століття замок в Королево, ймовірно, був захищений дерев'яними і кам'яними укріпленнями. Можна припустити, що розвиток комплексу, що почався в кінці 13 століття, продовжився на початку 14 століття. У цей період замок часто змінює своїх власників.
----------------
В конце 13 века замок в Королево, вероятно, был защищен деревянными и каменными укреплениями. Можно предположить, что развитие комплекса, начавшееся в конце 13 века, продолжилось в начале 14 века. В этот период замок часто меняет своих владельцев.



1312 рік. Біхарсий жупан Беке Боршо, який володів у той період Севлюшем (нині - Виноградово), прилучився до сильної коаліції феодалів, яка вела запеклу боротьбу проти короля Карла Роберта (1288 - 1342). За іншими даними проти короля виступив не Беке Боршо, а його брат Копас, який займав високу посаду палатина (прем'єр-міністр і верховний суддя королівства). Так чи інакше, Севлюш перетворюється в один з центрів фронди. Коли ж в 1312 році виступаючі проти короля феодали були розгромлені, а коаліція знищена, король приступив до покарання своїх непокірних васалів. У тому ж році королівські війська займають Севлюш і штурмом захоплюють Севлюшський замок, який, ймовірно, був зруйнований. У той же час сам Беке Боршо поспішив сховатися в замку Нялаб. Зруйнувавши замок в Севлюші, війська короля висунулися до Кіральхази і обложили Нялаб. Ймовірно, в той період замок був добре укріплений, оскільки його облога затяглася. Військові дії призвели до руйнації ряду замкових будівель. У підсумку Нялаб був захоплений.
------------------------
1312 год. Бихарский жупан Беке Боршо, владевший в тот период Севлюшем (ныне - Виноградово), примкнул к сильной коалиции феодалов, которая вела ожесточённую борьбу против короля Карла Роберта (1288 - 1342). По другим данным против короля выступил не Беке Боршо, а его брат Копас, занимавший высокую должность палатина (премьер-министр и верховный судья королевства). Так или иначе, Севлюш превращается в один из центров фронды. Когда же в 1312 году выступавшие против короля феодалы были разгромлены, а коалиция уничтожена, король приступил к наказанию своих непокорных вассалов. В том же году королевские войска занимают Севлюш и штурмом захватывают Севлюшский замок, который, вероятно, был разрушен. В то же время сам Беке Баршо поспешил укрыться в замке Нялаб. Разрушив замок в Севлюше, войска короля выдвинулись к Киральхазе и осадили Нялаб. Вероятно, в тот период замок был хорошо укреплён, поскольку его осада затянулась. Военные действия привели к разрушению ряда замковых построек. В итоге Нялаб был захвачен.
 


?. Незабаром після захоплення замку король повелів відремонтувати його зруйновані укріплення. Ймовірно, паралельно з ремонтом проходила і модернізація замку.
------------------
?. Вскоре после захвата замка король повелел отремонтировать его разрушенные укрепления. Вероятно, параллельно с ремонтом проходила и модернизация замка.



1378 рік. Король Сигізмунд I Люксембург (1368 - 1437) передає замок і домінію «Нялаб» у володіння валахському воєводі Дразі. Новий господар замку був могутнім феодалом, про його багатство можна судити хоча б з того факту, що він під заставу позичав гроші самому Сигізмунду I. Ймовірно, саме залежність від воєводи спонукала короля передати йому Нялаб в якості компенсації за борги. При Дразі система укріплень замку була посилена. Під владою роду Драга замок перебував близько 27 років.
-------------------
1378 год. Король Сигизмунд I Люксембург (1368 - 1437) передает замок и доминию «Нялаб» во владение валашскому воеводе Драге. Новый хозяин замка был могущественным феодалом, о его богатстве можно судить хотя бы по тому факту, что он под залог ссужал деньги самому Сигизмунду I. Вероятно, именно зависимость от воеводы побудила короля передать ему Нялаб в качестве компенсации за долги. При Драге система укреплений замка была усилена. Под властью рода Драга замок пребывал около 27 лет.



1405 рік. Зростання впливу валашских воєвод Драги і Балки турбувало короля, адже під контролем згаданих феодалів знаходився не тільки Нялаб, а й Хустський замок, одне з найпотужніших укріплень біля північно-східного кордону королівства. У сформованій ситуації король вирішив протиставити Драге і Балці не менше могутнього магната - Перені, свого довіреного ставленика. Король призначив Петера Перені керуючим мараморошськими соляними копаленами, забезпечивши тим самим свій контроль над «соляним шляхом», а в 1405 році, в нагороду за участь у придушенні заколоту феодалів, Перені отримує у своє володіння королівський замок Нялаб з усіма прилеглими до нього селами. Раніше під контроль Перені перейшов і розташований неподалік замок в Севлюші. Нялаб у Драги забрали попри його волі, з чим воєвода і його нащадки не змирилися. Почалася їхня судова тяжба з баронами Перені, що тривала майже сторіччя, проте повернути замок нащадкам волоського воєводи так і не вдалося. Колишні власники замку намагалися відновити справедливість не тільки в суді, часом справа доходила і до військових зіткнень. Немає відомостей про те, що Драга або його нащадки силою намагалися відбити у Перені Нялаб, проте відомо, що їхні війська атакували Севлюшський замок. У сформованій напруженій ситуації магнати Перені продовжують зміцнювати замок, а утримувати Кіральхазу під своїм контролем їм допомагали королівські війська. Поступово замок перетворився на головну резиденцію роду Перені. Зростання значення Нялаба в очах Перені призвело до того, що Севлюшський замок, позбавлений колишньої уваги свого власника, перестають розглядати як найзначніше укріплення навколишніх земель.
---------------
1405 год. Рост влияния валашских воевод Драги и Балки беспокоил короля, ведь под контролем упомянутых феодалов находился не только Нялаб, но и Хустский замок, одно из мощнейших укреплений у северо-восточной границы королевства. В сложившейся ситуации король решил противопоставить Драге и Балке не менее могучего магната – Перени, своего доверенного ставленника. Король назначил Петера Перени управляющим мараморошских соляных копей, обеспечив тем самым свой контроль над «соляным путём», а в 1405 году, в награду за участие в подавлении мятежа феодалов, Перени получает в свое владение королевский замок Нялаб со всеми прилегающими к нему сёлами. Ранее под контроль Перени перешел и расположенный неподалёку замок в Севлюше. Нялаб у Драги забрали помимо его воли, с чем воевода и его потомки не смирились. Началась их судебная тяжба с баронами Перени, длившаяся почти столетие, однако вернуть замок потомкам валашского воеводы так и не удалось. Бывшие владельцы замка пытались восстановить справедливость не только в суде, временами дело доходило и до военных столкновений. Нет сведений о том, что Драга или его потомки силой пытались отбить у Перени Нялаб, однако известно, что их войска атаковали Севлюшский замок. В сложившейся напряженной ситуации магнаты Перени продолжают укреплять замок, а удерживать Киральхазу под своим контролем им помогали королевские войска. Постепенно замок превратился в главную резиденцию рода Перени. Рост значения Нялаба в глаза Перени привел к тому, что Севлюшский замок, лишенный былого внимания своего владельца, перестают рассматривать как самое значительное укрепление окрестных земель.



1467 рік. На запрошення короля Матьяша I Корвіна (1443 - 1490) в Угорщину приїжджає італійський архітектор і військовий інженер Аристотель Фіоравенті (1415 - не раніше 1486), який повинен був зайнятися будівництвом мостів через Дунай, а також взяти участь у посиленні окремих замків і фортець. Ці укріплення повинні були, на думку короля, відігравати важливу роль у угорсько-турецьких війнах. Фіоравенті пробув в Угорщині до початку 1470-х і в цей період йому доручають зайнятися модернізацією укріплень замку Нялаб. Точно невідомо, чи було це зроблено за прямою вказівкою короля або ж сам Перені, який знаходиться при дворі, зумів залучити до зміцнення своєї резиденції італійця. Так чи інакше, під керівництвом Фіоравенті замок пережив перебудову. Вважається, що під час цих робіт в замку з'явилося кілька нових будов, найзначнішою з яких була потужна килевидна в плані башта, руїни якої й донині знаходяться в південній частині замкового двору. Окремі ділянки укріплень були декоровані сітчастим орнаментом з цегли-залізняку. На головних воротах замку був вирізаний герб Кіральхази, основними елементами якого була річка, риба і башта замку.
-----------------
1467 год. По приглашению короля Матьяша I Корвина (1443 - 1490) в Венгрию приезжает итальянский архитектор и военный инженер Аристотель Фиоравенти (1415 - не ранее 1486), который должен был заняться строительством мостов через Дунай, а так же принять участие в усилении отдельных замков и крепостей. Эти укрепления должны были, по мнению короля, играть важную роль в венгерско-турецких войнах. Фиоравенти пробыл в Венгрии до начала 1470-х и в этот период ему поручают заняться модернизацией укреплений замка Нялаб. Точно неизвестно, было ли это сделано по прямому указанию короля или же сам Перени, находящийся при дворе, сумел привлечь к укреплению своей резиденции итальянца. Так или иначе, под руководством Фиоравенти замок пережил перестройку. Считается, что во время этих работ в замке появилось несколько новых строений, самым значительным из которых была мощная килевидная в плане башня, руины которой и по сей день находятся в южной оконечности замкового двора. Отдельные участки укреплений были декорированы сетчатым орнаментом из кирпича-железняка. На главных воротах замка был вырезан герб Киральхазы, основными элементами которого была речка, рыба и башня замка.
 


Пізніше, по поверненню до Італії, Аристотель отримав запрошення від російського царя Івана III Васильовича (1440 - 1505) приїхати до Москви, де архітектор прославився, побудувавши в 1475 - 1479 роках знаменитий Успенський собор Московського Кремля. Деякі дослідники вважають, що Фіоравенті також займався розробкою генерального плану нових укріплень Московського кремля, старі білокам'яні укріплення якого в 1485 - 1495 роках були замінені на більш досконалі нові оборонні споруди, побудовані в стилі італійської фортифікаційної школи.
--------------
Позднее, по возвращению в Италию, Аристотель получил приглашение от российского царя Ивана III Васильевича (1440 - 1505) приехать в Москву, где архитектор прославился, построив в 1475 – 1479 годах знаменитый Успенский собор Московского кремля. Некоторые исследователи считают, что Фиоравенти также занимался разработкой генерального плана новых укреплений Московского кремля, старые белокаменные укрепления которого в 1485 - 1495 годах были замены на более совершенные новые оборонительные сооружения, построенные в стиле итальянской фортификационной школы.



15 століття. Відомо, що в цей період серед інших повинностей селян, була і обов'язок нести сторожову службу в замку.
--------------
15 век. Известно, что в этот период среди прочих повинностей крестьян, была и обязанность нести сторожевую службу в замке.



Кінець 15 століття (?). Отримавши під свій контроль значну ділянку «соляного шляху», деякі представники роду Перені не втрачали можливості нажитися за рахунок грабежів проїжджаючих уздовж Тиси торгівельних караванів, про що свідчать збережені купецькі скарги угорському королю Уласло II Ягеллону (1456 - 1516).
------------
Конец 15 века (?). Получив под свой контроль значительный участок «соляного пути», некоторые представители рода Перени не упускали возможности нажиться за счёт грабежей проходивших вдоль Тисы торговых караванов, о чём свидетельствуют сохранившиеся купеческие жалобы венгерскому королю Уласло II Ягеллону (1456 - 1516).

Продовження тут/продолженіе тут - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/229287.html

джерело - http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/korolevskij-zamok-njalab




ну как то так =))


  • 1

Королевский замок Наляб. Часть 1.

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 1.» в контексте: [...] Оригинал взят у в Наследие. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 1.

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 1.» в контексте: [...] евский замок Наляб. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 1.

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 1.» в контексте: [...] 1. / Спадщина. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 1.

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 1.» в контексте: [...] івський замок Ньолаб. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 1.

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 1.» в контексте: [...] на 1. [...]

  • 1