January 21st, 2016

Спадщина.Андрушівка.Маєток графів Тишкевичів. Часть 1/Наследие. Андрушевка. Имение графов Тишкевичей

Андрушівка (укр).
Андрушевка (рос)— Andruszówka (pol).
 


Погребищенського району Вінницької області, раніше — містечко Андрушівка   
Липовецького повіту Київської губернії.
------------
Погребищенского района Винницкой области, ранее - городок Андреевка
Липовецкого уезда Киевской губернии.
Collapse )

Спадщина.Андрушівка.Маєток графів Тишкевичів. Часть 2/Наследие. Андрушевка. Имение графов Тишкевичей

початок тут/начало здесь - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/245719.html


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/32. ANDRUSHIVKA/DJI00375_middle.png
 
Третій брат, Михайло Станіславович (Michał hr. Tyszkiewicz-Łohojski z Andruszówki h. Leliwa), був фактичним власником Андрушівки, хоча іншим братам належало по 1 / 3 спадку, що разом складало близько 920 га землі. Проте саме Михайлу було заповідано територію з садибою. Михайло з 1884 року був одружений на Софії Челмицькій (Zofia Chełmicka h. Nałęcz),, дочка Юліана (Julian Stanisław Chełmicki h. Nałęcz) і Кароліни Челмицьких (Karolina Chełmicka h. Nałęcz) 1858-1938 — батьки нареченої дійсно належали до гілок однієї і тієї ж сім'ї Челміцкіх.
Михайло був натурою творчою — закінчив Петербурзьку Академію Мистецтв, потім продовжив навчання в Парижі. Крім того він був істориком. Він заснував фонд допомоги літераторам і артистам при Варшавській Спільноті  Витончених Мистецтв. У них були два сини: Єржи (Jerzy hr. Tyszkiewicz-Łohojski h. Leliwa).(нар. 16 жовтня 1886 в Андрушівці, пом. 18 лютого 1956 в Познані, Польща, одружений був на Leontyna Janta-Połczyńska h. Bończa. Молодший, Станіслав (Stanisław hr. Tyszkiewicz-Łohojski z Andruszówki h. Leliwa), був єзуїтом і провів велику частину життя у Ватикані). Після того, як Михайло прийняв маєток, він затіяв істотні зміни в нім. Прибудував дві будівлі на східній частині старого і переніс туди головний вхід. Стара головна будівля була перетворена в овальний танцзал, який назвали Гобеленовою залою, — гобелени прикрашали її стіни. На схід від Гобеленової зали була більярдна. На заході були їдальня, вітальня та спальня
----------
Третий брат, Михаил Станиславович (Michał hr. Tyszkiewicz-Łohojski z Andruszówki h. Leliwa), был фактическим владельцем Андрушевки, хотя другим братьям принадлежало по 1/3 наследия, что вместе составляло около 920 га земли. Однако именно Михаилу было завещано территорию с усадьбой. Михаил с 1884 года был женат на Софье Челмицькой (Zofia Chełmicka h. Nałęcz) ,, дочери Юлиана (Julian Stanisław Chełmicki h. Nałęcz) и Каролины Челмицьких (Karolina Chełmicka h. Nałęcz) 1858-1938 - родители невесты действительно принадлежали к ветвям одной и той же семьи Челмицких.
Михаил был натурой творческой - окончил Петербуржскую Академию Художеств, затем продолжил обучение в Париже. Кроме того, он был историком. Он основал фонд помощи литераторам и артистам при Варшавском Сообществе Изящных Искусств. У него было два сына: Ержи (Jerzy hr. Tyszkiewicz-Łohojski h. Leliwa). (Род. 16 октября 1886 в Житомире, пом. 18 февраля 1956 в Познани, Польша, женат был на Leontyna Janta-Połczyńska h. Bończa). Младший Станислав (Stanisław hr. Tyszkiewicz-Łohojski z Andruszówki h. Leliwa), был иезуитом и провел большую часть жизни в Ватикане. После того, как Михаил принял поместье, он затеял существенные изменения в нем. Пристроил два здания на восточной части старого и перенес туда главный вход. Старое главное здание было преобразовано в овальный танцзал, который назвали гобеленовым залом, - гобелены украшали его стены. К востоку от гобеленового зала была бильярдная. В западной части были столовая, гостиная и спальня.
Collapse )