m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Наследие. Бакотський монастир у 1880 році.

Оригинал взят у dmytro_babyuk в Бакотський монастир у 1880 році


Бакота у перекладі з давньоруської мови означає бажане, прекрасне місце. Знаходиться воно на березі Дністра — на території Національного природного парку «Подільські Товтри». Бакота — стародавня столиця «Русі Дольної» — так називали у XIII–XIV ст. територію між Дністром і Південним Бугом, яка у XIII ст. входила до складу Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис відзначає, що в епоху Київської Русі Бакота була важливим торговим портом на Дністрі.
Неподалік Бакоти над Дністром височить Біла гора, де ще у XII–XIII ст. на місці язичницького капища виник найдавніший печерний монастир Подільської землі — це і є Бакотський скельний монастир. Узвишшя «Біла гора» утворене твердими силурійськими вапняками, в яких Дністер прорізав каньйон глибиною до 120 м.


Вперше досліджувати Бакотський монастир почав у 1884 році відомий археолог професор Київського університету В. Антонович. Тут було відкрито курганне жіноче поховання і печеру в глибині гори. Експедиція В. Б. Антоновича виявила на вершині Білої гори підземний хід, який заглиблювався в скелю, як гвинтові сходи. На дні ходу було виявлено дві невеликі келії. Скельний печерний монастир був зруйнований, очевидно, під час татарської навали, а пізніше повністю похований під великим обвалом, який зійшов з верхньої частини схилу гори. Частина скельного монастиря з Михайлівською церквою збереглися на південно-західному схилі Білої гори. Бакотський печерний скельний монастир проіснував до 30-х років XV ст. коли остаточно був поруйнований. Занепад монастиря дослідники пов'язують з подіями польсько-литовської війни за Поділля 1431–1434 рр.


Сучасний майданчик монастиря має розмір 40×10 м; печери заглиблені в товщу гори ще на 7-9 м; загальна площа пам'ятки близько 760 м². Основні споруди монастиря складаються з 3 печер (на плані № 1 — 3) та ніші (№ 4), розміщених в два яруси. На першому ярусі знаходиться печера № 1, а решта споруд знаходиться на другому ярусі, на висоті 4-4,5 м над першим ярусом. В давнину перший і другий яруси було об'єднано двоповерховою дерев'яною прибудовою. В скельній підлозі печер вирубано 19 гробниць.
Старовинний напис на стіні вказує посвяту монастиря архангелу Михаїлу і називає ім'я засновника і першого ігумена — Григорій.
Бакотський Михайлівський монастир функціонував протягом 300 років з середини ХІІ до середини XV ст. Це найбільший і найкраще збережений серед усіх печерних монастирів Подністров'я, яких нараховують до двадцяти. Бакотський монастир — найдавніша пам'ятка культових підземних споруд і поширення православ'я на Поділлі.

(матеріал з Вікіпедії)


Ну а ми повертаємось до фотографій. Одразу скажу, що авторство невідоме, але є припущення, що це фотографував М.Грейм. Фотографію, представлену вище бачив у його колекції фотографій з тим самим роком - 1880. Всі інші фотографії з іншої колекції, але рік той самий.

тут у центрі видно щось типу маленького вівтаря. Ймовірно ікона, яка обкладена рушниками з вишивкою та товста книжка поруч. Ікона розміщена під таким кутом, яким розміщені ікони перед вівтарем у церквах.

фрагмент


Мою теорію довотить та річ, що перед цією іконою на стіні закріплений образ Божої Матері, який обкладений вінком зі свічками.


Ну і ще раз повторю фотографію, але вже з відміченими місцями, описаними вище


всі інші фотографії того ж року, але іншого періоду, так як образ Божої Матері в тій самій ніші, але вже в іншому оформленні.


трішки ближче


Далі фото каменя зліва з відновленими фресками. Рік 1880. Промальовка на холсті.




і образ Божої Матері крупним планом




Цікавий камінь, який перегороджує вхід :)



Цей самий камінь, але вже відреставрований. Промальовка на холсті.



елемент декору у монастирі

Чорно-жовто-білий прапор (прапор гербових кольорів, гербовий прапор Російської імперії) - прапор Російської імперії з 11 червня (23 червня) 1858 по 29 квітня (11 травня) 1896. Формально його використання поширювалося на урядові та адміністративні установи, в той час як приватні особи могли використовувати тільки біло-синьо-червоний прапор. З 29 квітня (11 травня) 1896 у всіх згаданих випадках став використовуватися біло-синьо-червоний національний прапор, тим не менш, чорно-жовто-білий прапор піднімався в присутності членів імператорської сім'ї або монарха, а так само у випадках, так чи інакше пов'язаних з правлячим домом або монаршої владою.


напис на фото: Розміщення герьових кольорів Імперії на стягах, прапорах та інших предметах,
які використовуються для прикрас при урочистостях.
Далі у колекції йдуть загальні плани:



Загалом, хоч в джерелі вказаний чітко 1880 рік для всіх фотографій, у мене склалося враження, що фотографії були зроблені у різних періодах, скажемо, з 1880 по 1896 рр.. Дуже вже багато фотографій, які в деталях мають суттєві відмінності. Але це не робить їх менш унікальними. В будь-якому випадку вони мають дуже велику цінність.

Tags: Бакота, Грейм, монастир, прапор, фотографія, фреска
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments