m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Скалат. Замок. Частина перша/Наследие. Скалат. Замок. Часть первая.

Тип сооружения: замок, выполнявший функции городской цитадели/Тип споруди: замок, що виконував функції міської цитаделі
Так же известен как/Так само відомий як:
- Скалатський замок (укр.)
- Замок Вихровского в Скалате (рус.)
Первый этап строительства: 2-ая половина 16 века (?), последний этап строительства: конец 19 века/Перший етап будівництва: друга половина 16 століття (?), останній етап будівництва: кінець 19 століття



фото клікабельні/фото кликабельные




??. Поселення в Скалаті було засновано на берегах річки Корілівкі, притоки річки Гнила Рудка.
1512 рік. Перша письмова згадка Скалата. Тоді поселення відносилося до Теребовлянського повіту Руського воєводства.

16 століття. Окремі польські дослідники відносять спорудження замку в Скалаті до цього періоду. У ході розкопок 2007 - 2008 років біля південно-західної стіни кам'яного замку (з боку внутрішнього двору) були виявлені залишки оборонного валу, ширина якого складала близько 12-14 метрів. Можна припустити, що цей вал був частиною якогось раннього дерев'яно-земляного укріплення, на місці якого згодом звели кам'яний замок.

??На одному з етапів формування Скалата, підступи до укріплень з північного боку надійно перекрили води штучного озера, яке живила річка Корілівка. У той же час на південний-захід і північний-захід від замку існувала заболочена низина - ще один елемент природного захисту замку. Таким чином, водні перешкоди грали далеко не останню роль у захисті замку.
Кінець 16 - початок 17 століття. Король Речі Посполитої Сигізмунд III Ваза (1556 - 1632) надає місту Магдебурзьке право.
----------
??. Поселение в Скалате было основано на берегах реки Кориливки, притока реки Гнилая Рудка.
1512 год. Первое письменное упоминание Скалата. Тогда поселение относилось к Теребовлянскому повету Русского воеводства.
16 век. Отдельные польские исследователи относят возведение замка в Скалате к этому периоду. В ходе раскопок 2007 – 2008 годов у юго-западной стены каменного замка (со стороны внутреннего двора) были обнаружены остатки оборонного вала, ширина которого составляла около 12-14 метров. Можно предположить, что этот вал был частью некого раннего деревянно-земляного укрепления, на месте которого впоследствии возвели каменный замок.
??. На одном из этапов формирования Скалата, подступы к укреплениям с северной стороны надёжно перекрыли воды искусственного озера, которое питала река Кориливка. В то же время к юго-западу и северо-западу от замка существовала заболоченная низина – ещё один элемент естественной защиты замка. Таким образом, водные преграды играли далеко не последнюю роль в защите замка.
Конец 16 – начало 17 века. Король Речи Посполитой Сигизмунд III Ваза (1556 - 1632) предоставляет городу Магдебургское право.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1019_1022_middle.jpg




переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1164_middle.jpg

1630-і роки. Скалатом в цей період володів шляхтич Кшиштоф (Христофор) Віхровскій, який був відомий своєю відвагою і доблестю. Він брав участь у війнах з Туреччиною, у зіткненнях з козаками, на свої власні кошти містив гусарську корогву. На початку 17 століття Віхровскій будує (або перебудовує?) в заплаві річки, на південно-західній околиці міста, кам'яний замок. Матеріалом для побудови укріплень служив піщаник.
Замок регулярний в плані, чотирикутний (форма замку наближена в плані до квадрата). Внутрішній двір твердині оточували стіни, посилені по кутах чотирма вежами, орієнтованими по сторонах світу. Брама була влаштована в західній (?) частини укріплень. До південно-східної стіни примикав замковий палац. Уздовж інших стін, ймовірно, розміщувалися інші житлові і господарські будівлі. Замок був оточений з чотирьох сторін глибоким ровом, наповненим водою. Глибина рову була не менш 2 метрів.
----------
1630-е годы. Скалатом в этот период владел шляхтич Кшиштоф (Христофор) Вихровский, который был известен своей отвагой и доблестью. Он участвовал в войнах с Турцией, принимал участие в столкновениях с казаками, на свои собственные средства содержал гусарскую хоругвь. В начале 17 века Вихровский строит (или перестраивает?) в пойме реки, на юго-западной окраине города, каменный замок. Материалом для постройки укреплений служил песчаник.
Замок регулярный в плане, четырёхугольный (форма замка приближена в плане к квадрату). Внутренний двор твердыни окружали стены, усиленные по углам четырьмя башнями, ориентированными по сторонам света. Ворота были устроены в западной (?) части укреплений. К юго-восточной стене примыкал замковый дворец. Вдоль других стен, вероятно, размещались другие жилые и хозяйственные постройки. Замок был окружен с четырёх сторон глубоким рвом, наполненным водой. Глубина рва была не менее 2 метров.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1165_1171_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1172_1177_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1178_1184_middle.jpg

Цікавим є той факт, що спочатку замок був не 4-кутовим в плані (збереглися до наших днів залишки стін окреслюють саме 4-кутову територію), а 5-кутовим. Іншими словами, раніше у замку була інша структура і більш значна площа внутрішнього двору. На початковому етапі будівництва кам'яного замку між його північною і західною вежами існували дві куртини, які були висунуті у бік рову. Ці куртини утворювали залом, що висувався за лінію основного оборонного периметра на відстань більше 10 метрів, таким чином, стіни утворювали клин, звернений в західну сторону. Про те, що колись у замку існував залом куртин, не згадується в жодному з наявних писемних джерел. Первісна конфігурація стін була виявлена в ході розкопок 2007 - 2008 років, коли залишки заломлених куртин були знайдені під шаром грунту в основі західного замкового рову. Залишається відкритим питання на тему того, коли і за яких обставин залом куртин був зруйнований, і коли замість нього була споруджена звичайна пряма стіна, що простяглася між північній і західній вежам.
----------
Интересен тот факт, что изначально замок был не 4-угольным в плане (сохранившиеся до наших дней остатки стен очерчивают именно 4-угольную территорию), а 5-угольным. Иными словами, ранее у замка была другая структура и более значительная площадь внутреннего двора. На начальном этапе строительства каменного замка между его северной и западной башнями существовали две куртины, которые были выдвинуты в сторону рва. Эти куртины образовывали залом, выдвинувшийся за линию основного оборонного периметра на расстояние более 10 метров, таким образом, стены образовывали клин, обращённый в западную сторону. О том, что некогда у замка существовал залом куртин, не упоминал не один из известных письменных источников. Первоначальная конфигурация стен была обнаружена в ходе раскопок 2007 – 2008 годов, когда остатки заломленных куртин были найдены под слоем грунта в основании западного замкового рва. Остаётся открытым вопрос на тему того, когда и при каких обстоятельствах залом куртин был разрушен, и когда вместо него была сооружена обычная прямая стена, протянувшаяся между северной и западной башней.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1185_1188_middle.jpg





Стіни:
 Замок був оточений стінами, висота яких становила близько 9-10 метрів, а товщина - близько 2 метрів. Висота стін сягала верхньої частини 3 ярусу веж. У верхній частині стіни була влаштована крита гонтом бойова галерея з бійницями, влаштованими в кам'яній стіні. Цей загальний бойовий хід пов'язував між собою всі ділянки комплексу - з однієї стіни можна було легко потрапити на іншу або ж перейти в примикаючої до стіни вежі через дверні прорізи, влаштовані в 3-х ярусах веж на рівні стін.
Вежі:
На кутах замкового комплексу були побудовані 4 п'ятигранні вежі. Вежі були сильно висунуті за лінію стін, що давало можливість добре фланкірувати замковий оборонний периметр. Товщина стін веж досягала 2 метрів. Ймовірно, спочатку вежі були 4-ярусними. Вхід в підвальний ярус кожної з веж здійснювався через довгий тунель, що виходив у двір замку. Перекриття між верхніми ярусами були дерев'яними, опорою для них служили балки, вмуровані в товщу стін. У кожному з трьох оборонних ярусів були влаштовані бійниці. Перший і другий яруси веж, крім круглих і квадратних бійниць, мали також характерні для подільських замків трьохканальні бійниці. Ці бійниці, на відміну від звичайних одноканальних отворів в стіні, мали відразу три перехресні вогневі канали, що давало можливість використовувати окремі бійниці для ведення перехресного вогню. Вінчали вежі гонтові шатрові дахи.
----------
Стены:
Замок был окружён стенами, высота которых составляла около 9-10 метров, а толщина – около 2 метров. Высота стен достигала верхней части 3 яруса башен. В верхней части стены была устроена крытая гонтом боевая галерея с бойницами, устроенными в каменной стене. Этот общий боевой ход связывал между собой все участки комплекса – с одной стены можно было легко попасть на другую или же перейти в примыкающие к стене башни через дверные проёмы, устроенные в 3-х ярусах башен на уровне стен.
Башни:
На углах замкового комплекса были построены 4 пятигранные башни. Башни были сильно выдвинуты за линию стен, что давало возможность хорошо фланкировать замковый оборонный периметр. Толщина стен башен достигала 2 метров. Вероятно, изначально башни были 4-ярусными. Вход в подвальный ярус каждой из башен осуществлялся через длинный туннель, выходивший во двор замка. Перекрытия между верхними ярусами были деревянными, опорой для них служили балки, вмурованные в толщу стен. В каждом из трёх оборонных ярусов были устроены бойницы. Первый и второй ярусы башен, кроме круглых и квадратных бойниц, имеют также характерные для подольских замков трёхканальные бойницы. Эти бойницы, в отличие от обычных одноканальных отверстий в стене, имели сразу три скрещивающихся огневых канала, что давало возможность использовать отдельные бойницы для ведения перекрёстного огня. Венчали башни гонтовые шатровые крыши.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1191_1196_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1023_1053_360_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1054_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1055_middle.jpg

Загалом вежі були однотипними за формою і конструкцією, але були у них і свої відмітні особливості. Наприклад, у західної вежі другий ярус мав 6-метрову висоту, тоді як висота інших ярусів - близько 4 метрів. У цьому високому ярусі була влаштована внутрішня обхідна галерея, піднесена над рівнем підлоги на висоту 1,5 метрів. Було висловлено припущення, що простір між галереєю і перекриттям нижнього ярусу могли використовувати як склад боєприпасів. Верхні яруси північної вежі були зруйновані у другій половині 17 століття, пізніше (кінець 17 - початок 18 століття) їх відновили, але вже з більш тонкими стінами. У східної вежі був особливе облаштування нижнього ярусу - його стіни відрізняються значною товщиною (більше 2-х метрів). Ймовірно, стіни спочатку були тонкіші (близько 1,5 метрів), але в якийсь момент (можливо, після ушкодження нижнього ярусу) товщину стін збільшили за рахунок обкладки ярусу із зовнішнього боку додатковим шаром кам'яної кладки. Товщина зовнішнього шару кладки коливалася від 30 до 70 см. На відміну від нижніх ярусів інших веж, у східній вежі не було розвинутої системи бійниць підошвового бою, ярус пронизувала всього одна стрільниця. Така ізольованість і захищеність нижньої секції східної вежі, ймовірно, пояснюється тим, що саме тут знаходився колодязь.
Брама:

До замку вів дерев'яний міст, перекинутий через рів. Брама була влаштована в центральній частині північної Замкової стіни. Можливо, арка брам знаходилася в надбрамній вежі. Пізніше (у 18 столітті) на цьому місці побудували декоративні брами. На основі досліджень 2007 - 2008 років був зроблений інший висновок - єдині брами замку знаходилися в його західній частині, поблизу західної вежі.
----------
В общих чертах башни были однотипными по форме и конструкции, но были у них и свои и отличительные особенности. Например, у западной башни 2-ой ярус имел 6-метровую высоту, тогда как высота других ярусов – около 4 метров. В этом высоком ярусе была устроена внутренняя обходная галерея, приподнятая над уровнем пола на высоту 1,5 метров. Было высказано предположение, что пространство между галереей и перекрытием нижнего яруса моги использовать в качестве склада боеприпасов. Верхние ярусы северной башни были разрушены во 2-ой половине 17 века, позднее (конец 17 – начало 18 века) их восстановили, но уже с более тонкими стенами. У восточной башни было особое устройство нижнего яруса – его стены отличаются значительной толщиной (более 2-х метров). Вероятно, стены изначально были тоньше (около 1,5 метров), но в какой-то момент (возможно, после повреждения нижнего яруса) толщину стен увеличили за счёт обкладки яруса с внешней стороны дополнительным слоем каменной кладки. Толщина внешнего слоя кладки колебалась от 30 до 70 см. В отличие от нижних ярусов других башен, у восточной башни не было развитой системы бойниц подошвенного боя, ярус пронизывала всего одна бойница. Такая изолированность и защищённость нижней секции восточной башни, вероятно, объясняется тем, что именно здесь находился колодец.
Ворота:
К замку вёл деревянный мост, переброшенный через ров. Ворота были устроены в центральной части северной (?) замковой стены. Возможно, арка ворот находилась в надвратной башне. Позднее (в 18 веке) на этом месте построили декоративные ворота. На основе исследований 2007 – 2008 годов был сделан другой вывод – единственные ворота замка находились в его западной части, вблизи западной башни.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1056_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1057_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1058_middle.jpg


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/10.%20Skalat/IMG_1059_middle.jpg

Палац:

Про будову старого замкового палацу точних відомостей практично немає. Відомо, що його 2-ярусна, прямокутна в плані будівля примикала до південно-східної стіни, поблизу східної вежі. Під будівлею були вириті підвали. Палац неодноразово руйнувався, відновлювався і перебудовувався протягом 17, 18 і 19 століть.
Флігель:
Напроти палацу, біля західної замкової стіни, в 17 столітті було зведено кам'яну будівлю з підвалами, що виконувала, ймовірно, господарські функції. Ця будівля, так само як і палац, перебудовувалась протягом 17, 18 і 19 століть.

Замок і місто:
Як і в багатьох інших середньовічних містах, в Скалаті замок був включений в загальний захисний міський периметр. Таким чином, замок міг використовуватися ще й в якості міської цитаделі. Територія міста примикала до замкових укріплень зі сходу, витягаючись, від стін замку уздовж осі північний захід - південний схід. Східні замкові укріплення своїми зовнішніми стінами виходили прямо на ринкову площу, що розкинулася перед фортифікаціями твердині. Від міста замок був відділений ровом. Міська площа, оточена будівлями лише по периметру, могла використовуватися як добре прострілюваний відкритий простір, у випадку якщо ворогові вдавалося захопити міські укріплення і підійти до замку зі сходу. Подібна структура взаємодії замку з міською площею існувала в Жовкві.
----------
Дворец:
О строении старого замкового дворца точных сведений практически нет. Известно, что его 2-ярусное (?) прямоугольное в плане здание примыкало к юго-восточной стене, вблизи восточной башни. Под зданием были вырыты подвалы. Дворец неоднократно разрушался, восстанавливался и перестраивался в течение 17, 18 и 19 веков.
Флигель:
Напротив дворца, у западной замковой стены, в 17 веке было возведено каменное строение с подвалами, выполнявшее, вероятно, хозяйственные функции. Это здание, так же как и дворец, перестраивалось в течение 17, 18 и 19 веков.
Замок и город
Как и во многих других средневековых городах, в Скалате замок был включён в общий защитный городской периметр. Таким образом, замок мог использоваться ещё и в качестве городской цитадели. Территория города примыкала к замковым укреплениям с востока, вытягиваясь, от стен замка вдоль оси северо-запад – юго-восток. Восточные замковые укрепления своими внешними стенами выходили прямо на рыночную площадь, раскинувшуюся перед фортификациями твердыни. От города замок был отделён рвом. Городская площадь, окружённая зданиями лишь по периметру, могла использоваться в качестве хорошо простреливаемого открытого пространства, в случае если неприятелю удавалось захватить городские укрепления и подойти к замку с востока. Подобная структура взаимодействия замка с городской площадью существовала в Жолкве.

джерело/источник: http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/zamok-skalat

стоп-кадры з повітря/стоп-кадры с воздуха: https://www.youtube.com/watch?v=j9BULtxm9QE


Далі буде/продолжение следует... Частина друга/часть вторая - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/171083.html



ну как то так =))

Recent Posts from This Journal


  • 1
спасибо за предложение =) пока, напряг младшее поколение в переводчество ... пусть побарахтаются

Edited at 2015-09-08 03:51 pm (UTC)

ну так я ужеж перевел, там много ошибок в окончаниях, при переводе, в некоторых словах меняется род, соответственно должно меняться во всем предложении, а автоматом переводит по отдельности слова.
ну в общем если нужна помощь, то я могу..

  • 1
?

Log in

No account? Create an account