m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Київ. Феофанія. Монастир/Наследие. Киев. Свято-Пантелеимоновскиймонастырь. Взгляд с небес.

Сегодня мы полеталы над двумя монастырями - Свято-Пантелеимоновском и Выдубечским. Итак - Свято-Пантелеимоновском женский монастырь (пустынь «Феофания»).
-----------
Сегодня мы полетали над двумя монастырями - Свято-Пантелеимоновским и Выдубечским. Итак - Свято-Пантелеимоновский женский монастырь (пустынь «Феофания»).


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00087_middle.jpg


Історія.
У 1800 році в Київській єпархії була відновлена посада вікарного єпископа. Йому засвоювався титул «Чигиринський» і настоятельство в Свято-Архангело-Михайлівському Золотоверхому монастирі. Першим єпископом Чигиринським став владика Феофан (Шиянов).
----------
История.
В 1800 г. в Киевской епархии была восстановлена должность викарного епископа. Ему усваивался титул «Чигиринский» и настоятельство в Свято-Архангело-Михайловском Златоверхом монастыре. Первым епископом Чигиринским стал владыка Феофан (Шиянов).


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00088_middle.jpg

У тому ж році він почав клопотання про відвід йому з казенних земель - як належної по штату ділянки для заміського будинку - урочища «Лазаревщина», або «Пасічне», що знаходиться на південь від Голосіївського лісу (своєю старою назвою місцевість зобов'язана, за переказами, благочестивому старцеві Лазарю, який тримав тут пасіку; в сучасних описах обителі топонім «Лазаревщина» пов'язують з київським жіночим Лазарєвим монастирем, який згадуються в Іпатіївському літописі під 1113 роком без певних географічних координат).
----------
В том же году он начал ходатайство об отводе ему из казенных земель – в качестве полагающегося по штату участка для загородного дома – урочища «Лазаревщина», или «Пасечное», находящегося к югу от Голосеевского леса (своим старым названием местность обязана, по преданию, благочестивому старцу Лазарю, державшему здесь пасеку; в современных описаниях обители топоним «Лазаревщина» связывают с киевским женским Лазаревым монастырем, упоминаемым в Ипатьевской летописи под 1113 г. без определенных географических координат).


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00089_middle.jpg

У 1802 році клопотання було задоволено, і єп. Феофан приступив до будівництва церкви Чуда св. Архангела Михайла з прилеглим архієрейським будинком; в 1803 році Київський митрополит Гавриїл (Банулеско-Бодоні) здійснив освячення храму і особливою грамотою перейменував Лазаревщину в Феофанію; тоді ж віддалік церкви були збудовані 3 будиночки для братії і необхідні служби.
----------
В 1802 г. ходатайство было удовлетворено, и еп. Феофан приступил к постройке церкви Чуда св. Архангела Михаила с примыкающим архиерейским домом; в 1803 г. Киевский митрополит Гавриил (Банулеско-Бодони) совершил освящение храма и особой грамотой переименовал Лазаревщину в Феофанию; тогда же поодаль церкви были выстроены 3 домика для братии и необходимые службы.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00090_middle.jpg

Під час перебування вікарним єп. Чигиринським (1836-1841), тут тривалий час жив (з ранньої весни до пізньої осені) свт. Інокентій Херсонський (Борисов, † 1857): він назвав різні куточки Феофанії іменами священних біблійних місць (Фавор, Синай, Єлеон, Хорив, Кедрон, Силоам, Іосафатова долина) і спорудив в них альтанки, які відвідував під час прогулянок (на згадку про це , сьогодні «Феофанію» величають «Київським Єрусалимом», хоча, в широкому сенсі слова, ця назва відноситься до всіх православних святинь міста: «Другим Єрусалимом» Київ назвав ще давньоруський книжник XI ст. Яків Чернець у своїй «Похвалі св. князю Володимиру»).
==========
В бытность свою викарным еп. Чигиринским (1836-1841), здесь подолгу жил (с ранней весны до поздней осени) свт. Иннокентий Херсонский (Борисов, †1857): он нарек разные уголки Феофании именами священных библейских мест (Фавор, Синай, Елеон, Хорив, Кедрон, Силоам, Иосафатова долина) и соорудил в них беседки, которые посещал во время прогулок (в память об этом, сегодня «Феофанию» величают «Киевским Иерусалимом», хотя, в широком смысле слова, данное название относится ко всем православным святыням города: «Вторым Иерусалимом» Киев нарек еще древнерусский книжник XI в. Иаков Монах в своей «Похвале св. князю Владимиру»).


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00091_middle.jpg

З ініціативи Чигиринського єп. Серафима (Аретінского), згодом архиєп. Воронезького, з 1861 року в Феофанії йшло облаштування скиту Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: до 1871 року - працями прп. Воніфатія (Виноградського), потім - схіігумена Іринарха (Дорогавцева). Прп. Воніфатій, в миру Даміан (1785 † 1871 році, пам'ять - 9 січня н.ст.), народився в с. Михайлівка Олександрійського повіту Херсонської губернії. З юних років він прагнув до чернецтва, але, з послуху матері, 20-ти років одружився (при цьому переконав дружину жити як брат з сестрою); в роки військової служби - брав участь у відбитті наполеонівського навали (1812); після виходу у відставку - займався веденням домашнього господарства; потім, за згодою дружини, роздав половину майна бідним і пішов до Києва - для вступу на чернечий шлях; Спочатку в Києві - разом з юродивим Іоанном Босим (Расторгуєвим, † 1849) опікував мандрівників, для яких знімав приміщення під храмом св. ап. Андрія Первозванного на Андріївському узвозі;
----------
По инициативе Чигиринского еп. Серафима (Аретинского), впоследствии архиеп. Воронежского, с 1861 г. в Феофании шло обустройство скита Свято-Михайловского Златоверхого монастыря: до 1871 г. – трудами прп. Вонифатия (Виноградского), затем – схиигумена Иринарха (Дорогавцева). Прп. Вонифатий, в миру Дамиан (1785†1871, память – 9 января н.ст.), родился в с. Михайловка Александрийского уезда Херсонской губернии. С юных лет он стремился к монашеству, но, из послушания матери, 20-ти лет вступил в брак (при этом убедил супругу жить как брат с сестрой); в годы военной службы – участвовал в отражении Наполеоновского нашествия (1812); после выхода в отставку – занимался ведением домашнего хозяйства; затем, по согласию жены, раздал половину имущества бедным и удалился в Киев – для вступления на монашескую стезю; первое время в Киеве – вместе с юродивым Иоанном Босым (Расторгуевым, †1849) опекал странников, для которых снимал помещения под храмом св. ап. Андрея Первозванного на Андреевском спуске;


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00092_middle.jpg

в 1851 році був прийнятий на послух у Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир, в 1854 - пострижений у чернецтво, в 1856 - висвячений у сан ієродиякона, в 1860 - в ієромонаха, в 1868 - возведений у сан ігумена; в 1861 році його відвідали земляки з проханням побудувати у них монастир, але коли о. Воніфатій прийшов за благословенням до єп. Серафиму, той відповідав: «Іди в хутір Феофанію, засновуй там скит». При о. Воніфатія, який у всьому являв братії приклад істинного подвижника, в скиту було введено щоденне богослужіння і невсипуще читання Псалтиря, побудовані кам'яний храм Всіх Святих (1867) і додаткові келії, готель і будинок для прочан (в якому щорічно зимували до 50 чол.).
----------
в 1851 г. был принят на послушание в Свято-Михайловский Златоверхий монастырь, в 1854 – пострижен в монашество, в 1856 – рукоположен в иеродиакона, в 1860 – в иеромонаха, в 1868 – возведен в сан игумена; в 1861 г. его посетили земляки с просьбой построить у них монастырь, но когда о. Вонифатий пришел за благословением к еп. Серафиму, тот отвечал: «Иди в хутор Феофанию, основывай там скит». При о. Вонифатии, который во всем являл братии пример истинного подвижника, в скиту было введено ежедневное богослужение и неусыпное чтение Псалтири, построены каменный храм Всех Святых (1867) и дополнительные кельи, гостиница и странноприимница (в которой ежегодно зимовали до 50 чел.).


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00096_DJI00097_middle.jpg

23 грудня 2010 року Свящ. Синод УПЦ прийняв рішення про канонізацію прп. Воніфатія (його могила біля вівтаря храму Всіх Святих не збереглася внаслідок перебудови будівлі за радянських часів). Помічник і наступник о. Воніфатія схііеромонах Иринарх (згодом схиігумен, † 1905) підтримував заведений попередником порядок в обителі, оновлював старі і зводив нові споруди, в т.ч. храм Володимирської ікони Божої Матері (1900, не зберігся), провів водогін.
-----------
23 декабря 2010 г. Свящ. Синод УПЦ принял решение о канонизации прп. Вонифатия (его могила у алтаря храма Всех Святых не сохранилась вследствие перестройки здания в советское время). Помощник и преемник о. Вонифатия схииеромонах Иринарх (впоследствии схиигумен, †1905) поддерживал заведенный предшественником порядок в обители, обновлял ветхие и возводил новые постройки, в т.ч. храм Владимирской иконы Божией Матери (1900, не сохранился), провел водопровод.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00098_00100_middle.jpg

Прямо чи опосередковано з Феофанією XIX в. пов'язані також долі ряду інших подвижників. Так, при о. Воніфатії тут тимчасово трудився (до відбуття в 1867 року в паломництво на Святу Землю і Афон) майбутній прп. Гавриїл Афонський (1849 † 1901) - в ту пору молодий послушник Георгій. Під керівництвом о. Ірінарха в обителі завершила свій земний шлях, прийнявши чернецтво (пізніше - схиму з ім'ям Алексія) і викопав печеру, одна колишня паломниця, яка принесла з собою чудову ікону Божої Матері - дар, прийнятий від свт. Феофана Затворника в роки його служіння в Руської духовної місії в Єрусалимі (1847-1855). Варта уваги і доля процьовавшого в Феофанії послушника Костянтина - осліплого воїна, який не впав у відчай від хвороби, але всією душею звернувся до Бога, досконало освоїв кліросний справу і вступив в обитель, де знанням кола церковних читань і співів перевершував багатьох зрячих.
-----------
Прямо или косвенно с Феофанией XIX в. связаны также судьбы ряда иных подвижников. Так, при о. Вонифатии здесь временно подвизался (до отбытия в 1867 г. в паломничество на Святую Землю и Афон) будущий прп. Гавриил Афонский (1849†1901) – в ту пору юный послушник Георгий. Под руководством о. Иринарха в обители завершила свой земной путь, приняв монашество (позже – схиму с именем Алексии) и ископав пещеру, одна бывшая паломница, которая принесла с собой замечательную икону Божией Матери – дар, принятый от свт. Феофана Затворника в годы его служения в Русской духовной миссии в Иерусалиме (1847–1855). Достойна внимания и судьба трудившегося в Феофании послушника Константина – ослепшего воина, который не впал в уныние от болезни, но всей душой обратился к Богу, в совершенстве освоил клиросное дело и поступил в обитель, где знанием круга церковных чтений и песнопений превосходил многих зрячих.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00101_middle.jpg

У 1901 року скит у Феофанії отримав офіційний статус. У 1904-1914 рр. тут звели грандіозний Свято-Пантелеймонівський собор. У 1915 році обитель була перетворена в самостійний монастир. У 1920-х рр. на його території спільно проживали чернеча громада і дитячий будинок, який змінив кооперативне господарство. У 1930 році всі храми були закриті. У 1941-1945 рр. богослужіння в Свято-Пантелеймонівському соборі вдалося відновити. Після Великої Вітчизняної війни монастирські будівлі належали Інституту механіки Академії Наук України.
-----------
В 1901 г. скит в Феофании получил официальный статус. В 1904-1914 гг. здесь возвели грандиозный Свято-Пантелеимоновский собор. В 1915 г. обитель была преобразована в самостоятельный монастырь. В 1920-х гг. на его территории совместно проживали монашеская община и детский дом, который сменило кооперативное хозяйство. В 1930 г. все храмы были закрыты. В 1941-1945 гг. богослужение в Свято-Пантелеимоновском соборе удалось возобновить. После Великой Отечественной войны монастырские здания принадлежали Институту механики Академии Наук Украины.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00104_middle.jpg

У 1990 році собор повернули віруючим, його настоятелем був призначений архімандрит Серафим (Дем'янів). З 1993 року прихід храму був перетворений в скит Києво-Покровського жіночого монастиря: під патронатом цієї обителі вдалося оформити повернення ряда інших будівель, провести колосальні ремонтно-відновлювальні роботи, відродити в Феофанії чернече життя. 24 квітня 2002 році Свящ. Синод УПЦ ухвалив перетворити скита в самостійний монастир. У 2007 році архим. Серафим хіротонізован на єп. Яготинського, вікарія Київської Митрополії, в 2012 - зведений в сан архієпископа.
-----------
В 1990 г. собор возвратили верующим, его настоятелем был назначен архимандрит Серафим (Демьянов). С 1993 г. приход храма был преобразован в скит Киево-Покровского женского монастыря: под патронатом этой обители удалось оформить возвращение ряда других зданий, провести колоссальные ремонтно-восстановительные работы, возродить в Феофании монашескую жизнь. 24 апреля 2002 г. Свящ. Синод УПЦ постановил преобразовать скит в самостоятельный монастырь. В 2007 г. архим. Серафим хиротонисан во еп. Яготинского, викария Киевской Митрополии, в 2012 – возведен в сан архиепископа.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00106_middle.jpg

Джерело:
http://feofania.church.ua/istoriya/

і, погляд на останок/и, взгляд на последок


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/ST_Panteleimon/DJI00105_middle.jpg


ну как то так =)

  • 1

Чарівна Україна — Киев. Свято-Пантелеимоновский женск

Пользователь bytebuster463 сослался на вашу запись в своей записи «Чарівна Україна — Киев. Свято-Пантелеимоновский женский монастырь (пустынь «Феофания»).» в контексте: [...] фотографиями-переростками, как всегда, ко мне - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/148266.html [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account