m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Соколівка. Троїцький костел/Наследие. Соколовка. Костел Святой Троицы.

Костел знаходиться в селі Соколівка, перша письмова згадка якого відноситься до 1389 році. Соколівка з 2-ї половини 16 століття і аж до 19 століття мала статус міста. Пізнє поселення цього статусу позбулося і перетворилося в село. До кордону 16 і 17 століть Соколовку знали під назвою Сенява.
----------
Костел находится в селе Соколовка, первое письменное упоминание которого относится к 1389 году. Соколовка со 2-ой половины 16 века и вплоть до 19 века обладала статусом города. Позднее поселение этого статуса лишилось и превратилось в село. До рубежа 16 и 17 веков Соколовку знали под названием Сенява.



переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0180_middle.jpg

Середина 15 - кінець 16 століття.
Поселення знаходилося під владою знаменитого шляхетського роду Сенявських. Городок був родовим гніздом Сенявських, представники якого в подальшому багаторазово збільшили свої володіння, залишивши Сенявe на периферії своєї уваги.
1558 рік. Сенява отримує Магдебурзьке право.
----------
Середина 15 – конец 16 века.
Поселение находилось под властью знаменитого шляхетского рода Сенявских. Городок был родовым гнездом Сенявских, представители которого в дальнейшем многократно увеличили свои владения, оставив Сеняву на периферии своего внимания.
1558 год. Сенява получает Магдебургское право.





1593 рік. Перша письмова згадка парафії (приходу) в Сеняві. При цьому варто відзначити, що формальна фундація парафії відбулася дещо пізніше - 2 березня 1594 року що і було засвідчено в акті, виданому Ганною і Софією, дочками Сенявського. У цьому ж документі зазначено, що вже тоді в Сеняві існувала плебанія (двір священика): «даємо в містечку в Сеняві землю Костьольну, на якій є плебанія» ( «dajemy w miasteczku w Sieniawie grunt kościelny, na którym jest plebania»). Священиком в той момент був Міхал Монторс з Бржожі, пізніше його називатимуть першим священиком Сеняви, а крім того саме йому почнуть приписувати будівництво костелу.
Точно не відомо, коли в Сенява почали будувати костел. Є думка, що роботи зі зведення храму почалися ще до того, як парафія була згадана в документі 1594 року окремі фрази документа побічно на це натякають. В якості місця для будівництва храму був обраний один з пагорбів в долині річки, на південь від дороги, що веде з боку Бібрки в напрямку Рогатина. Парафія Сенявф-Соколівки до 1787 року знаходилася під контролем рогатинського деканату, пізніше перейшла під владу Свірзького деканату.
----------
1593 год. Первое письменное упоминание парафии (прихода) в Сеняве. При этом стоит отметить, что формальная фундация парафии состоялась несколько позже – 2 марта 1594 года, что и было засвидетельствовано в акте, выданном Анной и Софией, дочерьми Сенявского. В этом же документе отмечено, что уже тогда в Сеняве существовала плебания (двор священника): «даём в городке в Сеняве землю костельную, на которой есть плебания» («dajemy w miasteczku w Sieniawie grunt kościelny, na którym jest plebania»). Священником в тот момент был Михал Монторс из Бржожи, позднее его будут называть первым священником Сенявы, а кроме того именно ему начнут приписывать строительство костела.
Точно не известно, когда в Сеняве начали строить костел. Есть мнение, что работы по возведению храма начались ещё до того, как парафия была упомянута в документе 1594 года, отдельные фразы документа косвенно на это намекают. В качестве места для постройки храма был выбран один из холмов в долине реки, к югу от дороги, ведущей со стороны Бобрки в направлении Рогатина. Парафия Сенявы-Соколовки до 1787 года находилась под контролем рогатинского деканата, позднее перешла под власть свиржского деканата.





1600 рік. Цікаві відомості можна знайти в документі авторства архієпископа Яна Димитра Соліковського. По-перше, архієпископ зазначив, що будівництво костелу в Сеняві було розпочато Ганною Сенявської, дружиною Станіслава Стадницького, а, після її смерті, добудовою храму займався новий власник містечка белзький каштелян Станіслав Влодек. По-друге, Соліковський писав, що будівництво костелу повинні були закінчити в тому ж році, коли він писав свій документ, тобто в 1600-му. Таким чином, перший етап будівельних робіт можна віднести до 1590-х років. Костел, пристосований для оборони, був не єдиним укріпленим пунктом Сеняви-Соколівки, також тут знаходився оборонний двір (невеликий замок) і, можливо, містечко було оточене лінією власних укріплень, про які, втім, немає ніяких згадок у відомих письмових джерелах.
Окремі польські дослідники вважають, що можна простежити ряд аналогій в архітектурі костелу в Соколівці і костелу в Щирці, побудованому в 15 - 1-ої половини 17 століття. Крім того, вони відзначають подібність структури склепінь костелу в Соколівці зі структурою склепінь каплиці, побудованої в 1568 році в Меджибізькому замку, який також належав Сенявським. Втім, поки не ясно, чи було випадковим схожість архітектурних рис згаданих храмів, або ж між будівництвом цих будівель все ж існувал якийсь зв'язок.
Костел, зведений в Соколівці, був трьохчастинним. Його будова витягнулося уздовж осі захід-схід. Спочатку матеріалом для побудови храму служив камінь, пізніше, в ході перебудов наступних століть, частину будівель відновили, використовуючи в якості будматеріалу цеглю. Із зовнішнього боку стіни храму покривала штукатурка. Обсяг костелу складався з прямокутної в плані нави, до якої зі сходу примикає 5-гранна апсида, а з заходу квадратна в плані вежа-дзвіниця, що колись виконувала оборонні функції. В інтер'єрі апсида відокремлена від нефа масивної напівкруглої аркою. З нефа на 2-й і 3-й ярус дзвіниці можна було потрапити гвинтовими сходами, влаштованими у внутристенной шахті, розташованій в північно-західній частині храму. Зовні ця шахта була виділена у вигляді четвертьсферіческого обсягу. Неф і апсиду перекривали хрестові склепіння.
----------
1600 год. Интересные сведения можно найти в документе авторства архиепископа Яна Димитра Соликовского. Во-первых, архиепископ отметил, что строительство костела в Сеняве было начато Анной Сенявской, женой Станислава Стадницкого, а, после её смерти, достройкой храма занимался новый владелец городка белзский каштелян Станислав Влодек. Во-вторых, Соликовский писал, что строительство костела должны были закончить в том же году, когда он писал свой документ, т.е. в 1600-м. Таким образом, первый этап строительных работ можно отнести к 1590-м годам. Костел, приспособленный для обороны, был не единственным укрепленным пунктом Сенявы-Соколовки, также здесь находился оборонный двор (небольшой замок) и, возможно, городок был окружен линией собственных укреплений, о которых, впрочем, нет никаких упоминаний в известных письменных источниках.
Отдельные польские исследователи считают, что можно проследить ряд аналогий в архитектуре костела в Соколовке и костела в Щирце, построенном в 15 – 1-ой половине 17 века. Кроме того, они отмечают сходство структуры сводов костела в Соколовке со структурой сводов часовни, построенной в 1568 году в Меджибожском замке, который также принадлежал Сенявским. Впрочем, пока не ясно, было ли случайным сходство архитектурных черт упомянутых храмов, или же между строительством этих строений всё же существовала какая-то связь.
Костел, возведённый в Соколовке, был трехчастным. Его строение вытянулось вдоль оси запад-восток. Изначально материалом для постройки храма служил камень, позднее, в ходе перестроек следующих веков, часть строений восстановили, используя в качестве стройматериала кирпич. С внешней стороны стены храма покрывала штукатурка. Объём костела состоял из прямоугольного в плане нефа, к которому с востока примыкает 5-гранная апсида, а с запада квадратная в плане башня-колокольня, некогда выполнявшая оборонные функции. В интерьере апсида отделена от нефа массивной полукруглой аркой. Из нефа на 2-й и 3-й ярус колокольни можно было попасть по винтовой лестнице, устроенной во внутристенной шахте, расположенной в северо-западной части храма. Снаружи эта шахта была выделена в виде четвертьсферического объёма. Неф и апсиду перекрывали крестовые своды.



Будівництво перших укріплень навколо храму відносять ще до рубежу 16 і 17 століття. Згодом вони, безсумнівно, неодноразово перебудовувалися. Так на зміну ранньої кам'яної кладки з часом прийшла цегла, з якої була зведена верхня частина оборонних споруд що дійшли до наших днів . Спочатку храм оточили кам'яною оборонною стіною з 3-ма (?) кутовими вежами - досить рідкісний збережений до наших днів (на жаль, в руїнах) приклад організації укріплень костелу. Як спочатку виглядали ці башточки - точно невідомо, згодом їх перебудовували та вони втратили риси свого первісного вигляду. Головний вхід на територію храму знаходився в нижньому ярусі квадратної в плані 2-ярусної вежі, розташованої в східній стіні комплексу. Який вид мали перші ворота зовнішньої огорожі - невідомо (збережені руїни надбрамної вежі відносяться до періоду однієї з перебудов храму).
-----------
Строительство первых укреплений вокруг храма относят ещё к рубежу 16 и 17 века. Впоследствии они, несомненно, неоднократно перестраивались. Так на смену ранней каменной кладке со временем пришёл кирпич, из которого была возведена верхняя часть дошедших до наших дней оборонительных сооружений. Первоначально храм окружили каменной оборонной стеной с 3-мя (?) угловыми башенками – довольно редкий сохранившийся до наших дней (к сожалению, в руинах) пример организации укреплений костела. Как изначально выглядели эти башенки – точно неизвестно, впоследствии их перестраивали и они утратили черты своего первоначального облика. Главный вход на территорию храма находился в нижнем ярусе квадратной в плане 2-ярусной башни, расположенной в восточной стене комплекса. Какой вид имели первые ворота внешней ограды – неизвестно (сохранившиеся руины надвратной башни относятся к периоду одной из перестроек храма).



Побоюючись секуляризації цінностей костелу в зв'язку з можливістю його переходу під владу священиків-протестантів, меценати храму спочатку передали храм під верховну владу львівського митрополита і його капітулу. Це верховенство було дійсним аж до 1812 року, коли костел перестав вважатися власністю релігійних чинів і перейшов в підпорядкування власника містечка, яким на той момент був Станіслав Мрожовіцкій.
----------
Опасаясь секуляризации ценностей костела в связи с возможностью его перехода под власть священников-протестантов, меценаты храма изначально передали храм под верховную власть львовского митрополита и его капитула. Это главенство было действительным вплоть до 1812 года, когда костел перестал считаться собственностью религиозных чинов и перешёл в подчинение владельца городка, которым на тот момент был Станислав Мрожовицкий.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0188_0193_middle.jpg

1648 рік. У розпал козацького повстання під керівництвом Богдана Хмельницького Соколівка потрапила під удар повстанців, які, крім усього іншого, розграбували і спалили костел.
-----------
1648 год. В разгар казацкого восстания под руководством Богдана Хмельницкого Соколовка попала под удар повстанцев, которые, помимо всего прочего, разграбили и сожгли костел.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0194_middle.jpg

?. У товщі зовнішньої північної стіни храмової огорожі була влаштована арка ще одного проходу. Поява другого входу на територію внутрішнього двору храму була викликана, очевидно, зниженням ймовірності нападу на Соколовку татар та інших легкоозброєних ворожих сил.
-----------
?. В толще внешней северной стены храмовой ограды была устроена арка ещё одного прохода. Появление второго входа на территорию внутреннего двора храма было вызвано, очевидно, снижением вероятности нападения на Соколовку татар и других легковооружённых вражеских сил.



1741 рік. Найстаріший з відомих описів храму було знайдено в актах візитації архієпископа Миколи Ігнація Вижицького. Він зазначав, що на той момент в костелі було 4 вівтаря: головний - Матері Божої, три бічних - Святої Трійці, Святого Антонія і Святого Станіслава.
2-а половина 18 - початок 19 століття. Соколівкою володів рід Мрожовіцкіх. В актах візитувань цього періоду споруду костелу часто приписували не Ганні Сенявської, а Міхалу Монторсі, першому священику Сеняви.
----------
1741 год. Самое старое из известных описаний храма было найдено в актах визитации архиепископа Николая Игнация Вижицкого. Он отмечал, что на тот момент в костеле было 4 алтаря: главный – Матери Божей, три боковых – Святой Троицы, Святого Антония и Святого Станислава.
2-ая половина 18 – начало 19 века. Соколовкой владел род Мрожовицких. В актах визитаций этого периода постройку костёла зачастую приписывали не Анне Сенявской, а Михалу Монторсу, первому священнику Сенявы.



1761 рік. Бенедикт Хмелевський, Рогатинський декан, лаконічно описав костел в протоколі своєї візитації. У документі значилося, що костел був присвячений Святій Трійці, а його покровителями вважалися святі Станіслав, Анна і Софія. Крім цього було згадано різноманітне і елегантне внутрішнє оформлення храму («supellex templi et sacristiae sat numerosa et elegans [est]»). Цікавою деталлю документа була згадка якогось дерев'яного огородження, яке в той момент оточувало храм.
----------
1761 год. Бенедикт Хмелевский, рогатинский декан, лаконично описал костел в протоколе своей визитации. В документе значилось, что костел был посвящён Святой Троице, а его покровителями считались святые Станислав, Анна и София. Помимо этого было упомянуто разнообразное и элегантное внутреннее оформление храма («supellex templi et sacristiae sat numerosa et elegans [est]»). Интересной деталью документа было упоминание некого деревянного ограждения, которое в тот момент окружало храм.




переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0208_0219_middle.jpg

1765 рік. У візітаціонном акті в черговий раз згадувалися 4 вівтаря храму. Число заступників костелу до цього моменту збільшилося. Серед них значилися святі Анна, Ядвіга, Софія, Феліціан, Никорий (Никифор?) І Колумб. В акті згадувалася лікарня при костелі, в документі вона значилася як «miserrimum». Документ також повідомляв, що цвинтар, колись примикав до костелу, не було обгороджено, а місцевий священик тоді лише заклав фундамент для майбутньої стіни.
-----------
1765 год. В визитационном акте в очередной раз упоминались 4 алтаря храма. Число покровителей костела к этому моменту увеличилось. Среди них значились святые Анна, Ядвига, София, Фелициан, Никорий (Никифор?) и Колумб. В акте упоминалась больница при костёле, в документе она значилась как «miserrimum». Документ также сообщал, что кладбище, некогда примыкавшее к костелу, не было огорожено, а местный священник тогда лишь заложил фундамент для будущей стены.





?. До апсиді костелу з півночі і півдня були прибудовані прямокутні в плані приміщення ризниці (?).
-----------
?. К апсиде костела с севера и юга были пристроены прямоугольные в плане помещения ризницы (?).


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0220_0225_middle.jpg

1772 рік. В результаті Першого Розділу Речі Посполитої Соколівка, в числі багатьох інших населених пунктів, перейшла під владу Австрії.
-----------
1772 год. В результате Первого Раздела Речи Посполитой Соколовка, в числе многих других населенных пунктов, перешла под власть Австрии.





1774 рік. Під час візитації Соколівки архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський освятив храм.
-----------
1774 год. Во время визитации Соколовки архиепископ Вацлав Иероним Сераковский освятил храм.





1779 - 1782 роки. Австрійськими військовими картографами була складена так звана «Карта Міга», на якій, серед інших населених пунктів, була відображена і забудова Соколівки. На карті схематично було відображено розташування костелу Святої Трійці щодо інших будівель містечка.
----------
1779 – 1782 годы. Австрийскими военными картографами была составлена так называемая «Карта Мига», на которой, в числе прочих населённых пунктов, была отображена и застройка Соколовки. На карте схематично было отображено местоположение костела Святой Троицы относительно других построек городка.

Соколовка на австрийской карте фон Мига. Замчище отмечен жёлтой стрелкой, оборонный костел - оранжевой.


1785 рік. Зафіксовані перші тривожні ознаки наближення реквізиції. В цьому році за наказом австрійських властей (?) був складений список цінностей і предметів, що знаходяться в костелі. Очевидно, після складання списку почалася реквізиція, описана в документах буквально кількома словами: «sacra vasa pretiosa officiose recepta», тобто цінності костелу були поблажливо віддані.
----------
1785 год. Зафиксированы первые тревожные признаки приближающейся реквизиции. В этом году по приказу австрийских властей (?) был составлен список ценностей и предметов, находящихся в костеле. Очевидно, после составления списка началась реквизиция, описанная в документах буквально несколькими словами: «sacra vasa pretiosa officiose recepta», т.е. ценности костела были снисходительно отданы.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0226_0237_middle.jpg

1787 рік. Було ліквідовано Рогатинський деканат, за яким довгий час була закріплена парафія в Соколівці. Після цього парафію закріпили за Свіржський деканатом, який контролював Соколовку до початку 20 століття.
-----------
1787 год. Был ликвидирован рогатинский деканат, за которым долгое время была закреплена парафия в Соколовке. После этого парафию закрепили за свиржским деканатом, который контролировал Соколовку до начала 20 века.



Кінець 18 - початок 19 століття. Австрійська влада кілька разів проводили конфіскацію срібних предметів з костелу, про що збереглися згадки в візітаціонних актах Соколівки 1828 року.
----------
Конец 18 – начало 19 века. Австрийские власти несколько раз проводили конфискацию серебряных предметов из костела, о чём сохранились упоминания в визитационных актах Соколовки 1828 года.



1810 рік. Бережанський циркул видав наказ про чергову конфіскацію цінностей храму. У документі від 1 грудня 1812 року зафіксовано вилучення срібних цінностей з костьолу. Ймовірно, вилучені цінності можна було викупити, оскільки в 1814 році частину з них викупив у австрійських властей Францішек Салезій Раковський, священик з Соколівки.
-----------
1810 год. Бережанский циркул издал приказ об очередной конфискации ценностей храма. В документе от 1 декабря 1812 года зафиксировано изъятие серебряных ценностей из костела. Вероятно, изъятые ценности можно было выкупить, поскольку в 1814 году часть из них выкупил у австрийских властей Францишек Салезий Сераковский, священник из Соколовки.





1811 рік. Замість 4-х вівтарів, наявність яких неодноразово фіксувалося в більш ранніх документах, в описі храму були згадані лише 3 вівтаря.
----------
1811 год. Вместо 4-х алтарей, наличие которых неоднократно фиксировалось в более ранних документах, в описании храма были упомянуты лишь 3 алтаря.



1819 рік. Архієпископ Андрій Алозий Анквіц, який відвідав Соколовку, зазначив в акті візитації, що стіни, вікна, двері, а також орган храму потребують ремонту. Крім того, в поганому стані перебувал одяг для богослужінь, який необхідно було заново пошити. Цікаво, що в документі не зустрічається згадок жодного з срібних предметів, викуплених в 1814 році. В акті згадується Братство Святої Трійці, утворене невідомо ким і коли при костелі.
----------
1819 год. Архиепископ Андрей Алозий Анквиц, посетивший Соколовку, отметил в акте визитации, что стены, окна, двери, а также орган храма нуждаются в ремонте. Кроме того, в плохом состоянии находилась одежда для богослужений, которую необходимо было заново пошить. Интересно, что в документе не встречается упоминаний ни одного из серебряных предметов, выкупленных в 1814 году. В акте упоминается Братство Святой Троицы, образованное неизвестно кем и когда при костеле.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0248_0252_middle.jpg

1829 рік. Візітаціонний акт цього періоду дає мало відомостей про стан храму. Побіжно згадані три вівтаря костелу. Цікава деталь - в той момент в храмі, як і в ряді інших костьолів Свірзького деканату, було встановлено меморіальну плиту на честь Франциска фон Ауера, губернатора Галичини. Ця деталь явно демонструє утиск прав католицької громади з боку австрійських властей. В цілому, конфіскації ніяк особливо не позначалися на самому соруженія, про що може свідчити використання описів храму 1811 в актах візитувань більш пізнього часу.
----------
1829 год. Визитационный акт этого периода даёт мало сведений о состоянии храма. Бегло упомянуты три алтаря костела. Интересная деталь – в тот момент в храме, как и в ряде других костелов свиржского деканата, была установлена мемориальная плита в честь Франциска фон Ауэра, губернатора Галиции. Эта деталь явно демонстрирует ущемление прав католической общины со стороны австрийских властей. В целом, конфискации никак особо не сказывались на самом соружении, о чём может свидетельствовать использование описаний храма 1811 года в актах визитаций более позднего времени.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0253_0257_middle.jpg

Загальний вигляд на руїни костелу та його укріплень з півдня. Автор фото: Filin (квітень 2011)/Обший вид на руины костела и его укреплений с юга. Автор фото: Filin (апрель 2011)


2-а половина 19 століття. Власником Соколівки був Микола Явір.
----------
2-ая половина 19 века. Владельцем Соколовки был Николай Явор.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0258_0260_middle.jpg

Кінець 19 століття. Соколівка перейшла Антонію Лодінскому.
----------
Конец 19 века. Соколовка перешла Антонию Лодинскому.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0261_0266_middle.jpg

Кінець 19 - початок 20 століття. Про стан костелу цього періоду мало що відомо, оскільки у відкритому доступі немає документів, що відносяться до цього періоду історії храму.
----------
Конец 19 – начало 20 века. О состоянии костела этого периода мало что известно, поскольку в открытом доступе нет документов, относящихся к этому периоду истории храма.



Початок 20 століття. Власниками села були Гедеон і Софія з княжого роду Гедройців.
-----------
Начало 20 века. Владельцами села были Гедеон и София из княжеского рода Гедройцев.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0360_middle.jpg

1916 рік. Згадується вилучення австрійськими властями з храму 2-х дзвонів, один з яких важив 162 кілограми, другий - 62 кілограми.
----------
1916 год. Упоминается изъятие австрийскими властями из храма 2-х колоколов, один из которых весил 162 килограмма, второй – 62 килограмма.



?. Десь у проміжку між Першою і Другою Світовими війнами костел отримав скромний дар від архієпископа Болеслава Твардовського - кілька одягу для богослужінь і утварь.
1 березня 1944 року. Соколовку, в зв'язку зі зростаючою загрозою з боку УПА, покинув останній священик - Ян Ясинський. Він відправився в довколишню Бібрку, забравши з собою останній вцілілий раритет храму - книгу 2-ї половини 19 століття, на сторінках якої фіксували дати появи на світ нових жителів Соколівки. Пізніше ця книга була передана на зберігання львівської католицької курії.
----------
?. Где-то в промежутке между Первой и Второй Мировыми войнами костел получил скромный дар от архиепископа Болеслава Твардовского – несколько одежд для богослужений и утварь.
1 марта 1944 года. Соколовку, в связи с растущей угрозой со стороны УПА, покинул последний священник - Ян Ясинский. Он отправился в близлежащую Бобрку, забрав с собой последний уцелевший раритет храма – книгу 2-ой половины 19 века, на страницах которой фиксировали даты появление на свет новых жителей Соколовки. Позднее эта книга была передана на хранение львовской католической курии.


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0354_middle.jpg

6 березня 1944 року. Бійці УПА атакували Соколовку, в результаті чого загинуло 14 осіб з числа місцевого населення. Серед убитих був і Адам Шмідт, у якого знаходилися ключі від костелу. Однак ключі бійцям УПА не дісталися, тому їм довелося рубати двері храму сокирами. Потрапивши всередину, вони розграбували костел, деякі речі спалили, намагаючись влаштувати пожежу в ризниці. Частину цінних речей, захованих прихожанами в товщі стіни дзвіниці, вдалося врятувати від розграбування.
?. Після Другої Світової війни територія костьолу відійшла місцевому колгоспу. На території старого кладовища облаштували майданчик для розміщення сільськогосподарських машин, сам костел перетворили на гараж, а прибудову храму біля вівтаря використовували для зберігання добрив.
Початок 1990-х. Хоча зсередини костел був грунтовно понівечений за роки правління радянської влади, зовні він все ще виглядав досить непогано, до аварійного стану споруди було ще дуже далеко. В такому стані костел знаходився до початку 2000-х років.
----------
6 марта 1944 года. Бойцы УПА атаковали Соколовку, в результате чего погибло 14 человек из числа местного населения. Среди убитых был и Адам Шмидт, у которого находились ключи от костела. Однако ключи бойцам УПА не достались, потому им пришлось рубить двери храма топорами. Попав внутрь, они разграбили костел, некоторые вещи сожгли, стараясь устроить пожар в ризнице. Часть ценных вещей, спрятанных прихожанами в толще стены колокольни, удалось спасти от разграбления.
?. После Второй Мировой войны территория костела отошла местному колхозу. На территории старого кладбища обустроили площадку для размещения сельскохозяйственных машин, сам костел превратили в гараж, а пристройку храма у алтаря использовали для хранения удобрений.
Начало 1990-х. Хотя изнутри костел был основательно изувечен за годы правления советской власти, снаружи он всё ещё выглядел довольно неплохо, до аварийного состояния сооружению было ещё очень далеко. В таком состоянии костел находился до начала 2000-х годов.

вид на костел с северо-запада, фото сделано до 1939 года. По материалам книги «Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego», Część I, Tom 11. Изображением поделился A_Wolkoww


вид на костел и оборонную стену с северо-востока, фото 1993 года. Изображением поделился A_Wolkoww


вид на апсиду костела, фото 1993 года. Изображением поделился A_Wolkoww


вид на хоры костела, фото 2002 года. Изображением поделился A_Wolkoww


своды костела, фото 1993 года. Изображением поделился A_Wolkoww


портал костела, фото 1993 года. Изображением поделился A_Wolkoww


200(?) Рік. Обрушилася покрівля над нефом, що прискорило руйнування, як збережених деталей інтер'єру храму, так і його стін.
-----------
200(?) год. Обрушилась кровля над нефом, что ускорило разрушение, как сохранившихся деталей интерьера храма, так и его стен.

конфискованный (?) предмет интерьера, находящийся в костеле в Бобрке, фото 2002 года. Изображением поделился A_Wolkoww


распятие из костела, ныне находящееся в местной церкви, фото 2002 года. Изображением поделился A_Wolkoww


резные деревянные фигуры костела, фото 1989 года. Изображением поделился A_Wolkoww


Наші дні.
Костел, ще недавно знаходився в отличном состоянии, зараз швидко руйнується. Покрівля над нефом зруйнувалася повністю, впавши вниз разом зі склепіннями і балками перекриттів. Покрівля над вівтарної частиною поки тримається, хоча в такому стані їй судилося простояти недовго. Дзвіницю храму поки ще вінчає старе завершення. Усередині частина нефа завалена цеглою і дерев'яними балками склепінь. На стінах збереглися фрагменти розписів 19 століття. У вівтарній частині храму під цими розписами проступають фрагменти більш ранніх фресок, датованих 18-м століттям. Руйнування покрівлі нефа було фатальним для інтер'єру храму, який, втративши захисту від впливів атмосфери, став швидко руйнуватися. У деяких частинах храму в стінах видно тріщини, які свідчать про аварійний стан споруди.
Оборонний периметр навколо храму уцілів частково. З 3-х кутових башточок в стані руїн до наших днів дійшли 2. Вціліли окремі фрагменти стін між кутовими вежами, а також надбрамна 2-ярусна вежа в східній частині комплексу. Нижні яруси стін і веж зведено з каменю, верхні - з цегли. У верхній частині оборонної огорожі можна побачити фрагменти цегляного бруствера з бійницями. З боку внутрішнього двору бійниці влаштовані в нішах кладки, з зовнішньої сторони вони виражені вузькими щілинами, що пробивають рівну поверхню стіни. Територія біля костелу використовується місцевими жителями в якості звалища.
------------
Наши дни.
Костел, ещё недавно находившийся в отличном состоянии, сейчас быстро разрушается. Кровля над нефом разрушилась полностью, рухнув вниз вместе со сводами и балками перекрытий. Кровля над алтарной частью пока держится, хотя в таком состоянии ей суждено простоять недолго. Колокольню храма пока ещё венчает ветхое завершение. Внутри часть нефа завалена кирпичами и деревянными балками сводов. На стенах сохранились фрагменты росписей 19 века. В алтарной части храма под этими росписями проступают фрагменты более ранних фресок, датированных 18-м веком. Разрушение кровли нефа было фатальным для интерьера храма, который, лишившись защиты от воздействий атмосферы, стал быстро разрушаться. В некоторых частях храма в стенах видны трещины, свидетельствующие об аварийном состоянии сооружения.
Оборонный периметр вокруг храма уцелел частично. Из 3-х угловых башенок в состоянии руин до наших дней дошли 2. Уцелели отдельные фрагменты стен между угловыми башнями, а также надвратная 2-ярусная башня в восточной части комплекса. Нижние ярусы стен и башенок возведены из камня, верхние – из кирпича. В верхней части оборонной ограды можно увидеть фрагменты кирпичного бруствера с бойницами. Со стороны внутреннего двора бойницы устроены в нишах кладки, с внешней стороны они выражены узкими щелями, пробивающими ровную поверхность стены. Территория близ костела используется местными жителями в качестве свалки.

Общий вид на северо-западный участок вала оборонного двора. Автор фото: Filin (апрель 2011)


ну и на последок

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/05. Sokolovka/IMG_0241_0247_middle.jpg

2016-2017 роки. Ініціативною групою небайдужих громадян проводяться расчіскі і прибирання території від сміття. Встановлено нову покрівлю над вежею ...
-----------
2016-2017 годы. Инициативной группой неравнодушных граждан проводятся расчиски и уборки территории от мусора. Установлена новая кровля над башней...

Источники:
- http://zamki-kreposti.com.ua/lvovskaya-oblast/kostel-sokolovka
- «Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego», Część I, Tom 11, Kraków, 2003 (стр. 243-256).
Благодарим Александра Волкова за предоставленный материал
- «Укріплені міста, замки, оборонні двори, та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст.», Володимир Пшик, Львів, 2008 (стр. 66-67)
- «Замки і фортеці Західної України», Орест Мацюк, Львів, 2005 (стр. 105-106)
- «Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини», Галина Петришин, Львів, 2006 (стр. 218)


ну как то так =))

  • 1
Очень классные рассветные фото. вы специально туда приехали к этому часу или просто так получилось?

Спасибо =) на самом деле это за пол часа до заката - Вас наверное ввела в заблуждение дымка - это не туман, а так как поздняя осень - дым от печек, который при низком давлении стелился над землей

  • 1
?

Log in

No account? Create an account