Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

Підписуйтесь на стронки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram

мапа проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина", клікабельно...



Передмова
ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Використання фотографій проекту можливо в некомерційних цілях з вказівкою авторства, посиланням на сайт проекту чи публікацію в ЖЖ.
У більшості випадків в проекті використовуються оригінальні фотографії, але в статті можуть потрапити Ваші фотографії з різних інтернет-ресурсів, без вказівки авторства. Заздалегідь приносимо своє вибачення і просимо дозволу на їх використання. Як правило ми вказуємо ресурс звідки були взяті матеріали (текстового або образотворчого змісту). Але, якщо Ви виявили фотографію зроблену Вами, без посилання на Вас або Ваш ресурс, напишіть нам, і ми оперативно зазначимо Ваше авторство, Ваш ресурс або приберем їх зі статті. Також, якщо Ви помітили орфографічну помилку в тексті, напишіть в особистому повідомленні і ми по можливості оперативно виправимо її.


Власне, про проект:
( Collapse )

1. Карта Монобанку (4441 1144 1071 2358) отримувач Ян Рітус,
Monobank card ( 4441 1144 1071 2358 ) recipient Jan Ritus

2. А також Ви можете фінансово нам допомогти всього в пару кліків, скористувавшісь новим сервісом БАНКА від Monobank-у, це буде аккумуляція коштів для наступної експедиції,
And you can help us financially in just a couple of clicks, using the new service of the BANKА from Monobank, it will be the accumulation of funds for the next expedition,

Н А Т И С К А Є М/P R E S S
на банку/at the bank ===>


===>
і ваше пожертвування в нашій банці-скарбничці/and your donation to our banka-treasury..
( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

За́мок Пала́нок (Мука́чівський за́мок) — замок у закарпатському місті Мукачево. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів, пам'ятка архітектури національного значення (№ 168).
Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і посідає площу 13 930 кв. м. Точний час заснування замку невідомий, але в документах, які позначаються XI століттям, він уже згадується.

погляд з півдня

( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Коли дивишся на цей храм здалеку - він малюється красивим і цілим. Це вводить в велику оману, так як стан його не просто жалюгідний - стан його ДУЖЕ поганий. Після чергового падіння великого шмата декору, храм був оточений парканом з аварійною зоною. Влада за владою розповідали про те, що не може передати церкву католицькій громаді, бо немає куди дівати органу залу. Спочатку робили вигляд шо шукають приміщення для переїзду, потім казали шо шукають місце, де можна буде побудувати новий зал, були чутки що "йдуть перемовини з інвестором, який дасть гроші на ̶"к̶р̶а̶д̶і̶в̶н̶і̶ц̶т̶в̶о̶ будівництво" до поки не відбулась ... пожежа в вівтарі... Запалав орган, той шо за великі гроші ще радянська влада, з блюзнірством втулила в саме святе місце храму - вівтар. Любий священник любої релігії Вам скаже - вівтар, одне з самих святих місць і по більшості до нього окрім священника не може ступити нога мирянина, не кажучи по мирянок. Орган згорів вщент, наробивши великої біди. Зараз комісія проводить експертну оцінку нанесених пошкоджень і хочеться вірити шо озвучать те, що є насправді.
Органної зали тепер немає, переносити нема чого, грошей в держави на ремонт не передбачено - здавалося би, ось він, час католиків, заберіть його - відремонтуйте - та використовуйте. Але, ні, пішли пожертви на відновлення - мільйони грошей і маю думку, що поки їх не ̶в̶к̶р̶а̶д̶у̶т̶ь̶ освоять, ніякого руху не буде. А храм і далі буде розвалюватись, католики будуть й далі вимушені молитись в підвалі свого храму, а "собака буде сидіти на сіні" все так само...
( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Раніше, у 2015 році ми відвідували цей замок і була велика стаття на три частини. Цього разу ми відзнявши руїну з неба і побачивши, шо особистих змін по її приведенню до гарного стану нема, до гори вже не пішли - бо нема по що... А так - руїни ще стоять, трошки змінилась церква - з "времянки", в таку собі повноцінну будівлю. А більш нічого, хащі як були так і є, а природа бере своє, прибираючи те, що не потрібно людині...


( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Знайти її було тим ще випробуванням. Місцеві не особово знають про горишню церкву. Знаходиться вона на пагорбі, що над Глибоким Потіком, з іншого боку вулиця Гагаріна в частиня селища що носить назву Діброва. Церква оточена деревами і ми майже з коптера не спершоро разу її роздивились. Ця церква могла бути другою прикрасою Нижньої Апши. Але. Але, але, але =(. Пійдем істориєю поступово...
( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Ця дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Нижня Апша, Тячивського району, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 202). На відміну від дерев'яних храмів хустської групи (Крайнікове, Данилове, Сокирниця, Олександрівка), а також своїх найближчих "сусідів" з Середнього Водяного і Колодного, церква в Нижній Апші вкрай рідко згадується у путівниках Закарпаттям, інформацію про неї можна зустріти переважно в спеціалізованій літературі.
( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



поїхав вигуляти телефотіки - olympus 70-150 та canon 70-300 з переходкою
( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Як і прошлого разу, нажаль, до середини нам попасти не вдалось... тому літаємо зовні...


( Collapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Населені пункти колишнього Ужанського комітату, Паладь і Комарівці, у 1943 році були поєднані, і таким чином утворилося сьогоднішне село Паладь-Комарівці. Розташована у паладьській частині реформатська церква – це одна з найзначніших середньовічних архітектурних пам’яток Закарпаття, однак фахова література з історії мистецтва досі ледь згадувала про неї. Вперше на неї звернули увагу, коли наприкінці XIX століття зайшла мова про її реставрацію. Проте, окрім того, що процес йшов своїм шляхом, церква не привернула на себе увагу фахівців. Вона не увійшла навіть репрезентативний огляд пам’яток романської епохи Тібора Геревіча. На відміну від нього на будівлю звернув увагу Ерне Фьорк, котрий під час класифікації типів церков назвав її (разом з церквою села Маріафалва) прикладом пам’яток з єдиним внутрішнім простором, тобто з однаковою шириною нави та апсиди, без будь якої згадки про різницю в часі будівництва двох частин будівлі. Однак те, що Іштван Мьоллер у 1892 році обстежив церкву і склав про неї свою думку, успішно полягло в основу реформатських публікацій, датуючих її таким чином другою проловиною XIII століття. У колі фахівців церква й надалі відігравала маргінальну роль і викликала увагу лише як близько споріднена з храмом села Чарода (Csaroda). За останній період вона увійшла в огляди, які займаються Закарпаттям але справжній перелом нарешті приніс початок досліджень і реставрації у 2006 році. Ці роботи виявилися настільки результативними, що нарешті викликали потребу проведення монографічного аналізу: таким чином у 2009 році Рената Герцег написала першу окрему наукову працю про дану пам’ятку.
Разом з просуванням досліджень видається доцільним повторний розгляд пов’язаних з церквою проблем, звертаючи увагу і на те, що за останні десятиліття історіографія також принесла нові результати стосовно Ужанського комітату.
( Collapse )