m_a_d_m_a_x

Посилання до карти передбачуваних до відвідування та вже відвіданих і опублікованих місць.



Передмова

Використання фотографій проекту можливо в некомірційних цілях з вказівкою авторства, посиланням на сайт проекту чи публікацію в ЖЖ.
У большости випадків в проекті використовуються оригінальні фотографії, але в статті можуть потрапити Ваші фотографії з різних інтернет-ресурсів, без вказівки авторства, заздалегідь приношу своє вибачення і прошу дозволу на їх використання. Як правило ми вказуємо ресурс звідки були взяті матеріали (текстового або образотворчого змісту). Але, якщо Ви виявили фотографію зроблену Вами, без посилання на Вас або Ваш рессурса, напишіть мені, і я оперативно вкажу Ваше авторство, Ваш ресурс або приберу їх зі статті. Також, якщо Ви помітили орфографичну помилку в тексті, напишіть мені в особистому повідомленні і я по можливості оперативно виправлю її.


Власне, про проект:
( Read moreCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



«Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна з найдавніших датованих споруд Східної Європи, символ Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді).
Історик Микола Закревський назвав Золоті ворота: «дорогоцінним залишком давньої величі й слави Києва».
Про будівництво Золотих воріт згадується в літописі під 1037 роком:
«Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він… потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої Богородиці».
( Далі ще єCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Хоча Кукільники лежать в кількох км від рогатинської траси, дорога туди загалом непогана. В польські часи село називалось не так іграшково - Какольники або Конкольники (Konkolniki, Kakolniki). Зараз в цьому поселенні на ріцчі Бибелці проживає півтисячі мешканців. Часом дуже хочеться подивитися в очі тих, хто складав списки пам'яток архітектури в радянські часи. До Більшівців, заслужено поселившихся в чотиритомнику з своїми пам'ятками національного значення - неповні 10 км. І в Більшівцях, і в Кукільниках - велетенські старовинні церкви, в Кукільниках ще й розписаний відомим майстром С. Строїнським. Яким чином храм XVIII ст. не потрапив до охоронного списку, зрозуміти не можна. Назва в села не вийшла? Тупо не доїхали туди? У чому річ? Нема відповіді.  
( Далі ще єCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Підга́йчики — село Теребовлянського району в Тернопільській області. Розташоване на річці Серет. Перша писемна згадка про поселення відноситься до 1508 року. До 1940-х називалося Підгайчики Юстинові. До 1939 року основну частину населення села складали поляки. В 2007 році в селі проживало 904 особи.
( Далі ще єCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Минуле Озерної тісно пов'язане з історією Галичини. З 981 року Галичина близько ста років була частиною Київської держави, потім стала окремим Галицьким князівством, найвизначнішим князем якого був Ярослав Осмомисл. Після його смерті Волинський князь Роман Мстиславич об'єднав його з Волинським і створив міцну Галицько-Волинську Державу. Вона проіснувала близько 150 років.
( Далі ще єCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Розвиток галицьких міст, наділених високою милістю короля польського Сигізмунда I (1467 – 1548) Магдебурзьким правом, не забарився позначитися на процвітанні всього краю. Однією з тих, хто оцінив переваги економічної ситуації в польських містах, що склалися на зламі другого тисячоліття, та змогла скористатися її перевагами була єврейська громада. Саме вона стала быля початку зародження нового суспільства. У Бережанах отримали нову систему міського самоврядування в 1530 році, а вже через тридцять років (1563) в документальних джерелах зустрічається перша згадка про поки ще нечисленну (в п‘ять сімей) єврейську громаду. Першим офіційним духовним пастирем громади, яка збільшувалася з кожним роком, був Мордехай ха-Коен ( – 1630).
( Далі ще єCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Бережани, як один з великих торгових центрів Галицької землі, не могли оминути своєю увагою всюдисущі купці вірменської діаспори, які спочатку навідувалися сюди по комерційних справах (перша згадка датована +1686 роком), а потім і осідаючи на постійне місце проживання визнавши місто гідним своєї уваги. В кінці XVII століття вірмени мали в Бережанах дерев'яну церкву, а також близько 200 будинків, свого війта і свою судову владу. У 1710 році власник міста Адам Миколай Сенявський навіть призначив для утримання вірменської церкви і священика 300 золотих на рік. При храмі були вірменська школа і братство.
( Далі ще єCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Сьогодні ми подивимось на римо-католицьку церкву у Звенигороді, маленькому селі поблизу Бучача. Поруч - замок в Підзамочку і скельний монастир в Рукомиші. Звенигород відомий з XVIII ст., хоча люди тут, вздовж Стрипи, звичайно ж, селилися задовго до того - не дарма ж археологи віднайшли тут артефакти трипільської та давньоруської культур.
( Далі ще єCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Дерев'яна церква в Лазарівці, яка збереглася до сьогодні, постала у 1812 році, ймовірно, замість давнішої дерев'яної. Також зустрічалося датування - 1667-1669 роки (можливо це дата будівництва попередньої церкви), причому першу згадку про Лазарівку датують кінцем не XVII ст., а XVIII ст. Теперішня була філіяльною до парафіяльної церкви в селі Задарів. Не відомо чи була чинною в радянський період. Сьогодні в користуванні громади УГКЦ.
( Далі ще єCollapse )

Для бажаючих підтримати проект, а також небайдужих громадян до нашої архітектурної спадщини, нашим проектом перелицьован календар минулого року (версія 1), а також підготовлен новий (версія 2). Обидва календаря створені під А2 розмір (≈ 60х40 см.)



( Дальше еще естьCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Запис 21 грудня 1439 року в «Актах ґродських та земських» свідчить про існування поселення (села або міста) Мужилів (згадується Стефан з Мужилова, лат. Stephano de Muzilow). наступна – 1447 р. Назва села походить, за однією з версій, від першого поселенця Мужила, або волоха Івана Могили (Мугили).
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Згідно з місцевою легендою, с. Вишнів було засноване переселенцями із зруйнованого під час татарського набігу с. Грабів. На місце заснування нового села вказала чудодійна ікона, яка зникла із Грабівського монастиря, й дивовижним чином опинилася серед лісу, підвішеною на вишні (звідки й назва), далеко від Грабова. На місці віднайденої ікони було споруджено церкву, а довкола збудовано село, що й отримало назву Вишнів.
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



У 70-х роках ХХ століття було проведено размеження селища Завалів на власне Завалів та Заставне(Заставче), на далекій околиці якого, по дорозі на Підгайці перебуває цвінтар, з каплицею родини Рачинських.
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Піднявшись до витоків Золотої Липи, опиняємось у найвищій точці Подільської платформи, що лежить між Золочевом і селом Плуговом. Хоча і Плугів, і Золочів входять тепер до складу Львівської області, однак архітектурою й мистецтвом, а також історично вони ближчі до Поділля.
Плугів дуже мальовничо розташований у долині, а церква – на високому пагорбі. Щодо форм зрубів, обрисів бань, ладу пропорцій плугівська церква цілком належить до подільської школи. Її три монументальні бані з одним заломом мають верхи дуже стародавньої форми. Вони повторюють класично строгі силуети сталевих шоломів XII – XIII століття, з гострим шишаком у завершенні, замість ліхтарика в банях ренесансної форми.
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Як розповідає портал decerkva.org.ua - ця церква постала у 1702 році. 21 вересня 2007 року офіційно в селі святкували 305-й ювілей церкви. Простоявши більше 115 років, у 1818 її перебудуває майстер Назаркевич. Церква є пам'яткою архітектури національного значення і зараз знаходиться у користуванні громади УГКЦ. Як часто у неї проводять службу - не відомо. Знайти когось з ключами ми не змогли, да й поспілкуваться в середені дня нікого поруч не знайшли.
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...


Хотин із старовинною фортецею, що височить серед скель над плесом Дністра, належить до тих українських міст, які набули значення символів національної слави.
Назва міста, ймовірно, походить від дієслова “хотіти”: це місце було завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити у цьому красивому і багатому краї.
Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами, дерев'яна фортеця, її незначні рештки виявлені під час археологічних розкопок. Поряд з дерев'яною фортецею й одночасно з нею існувало неукріплене селище. На його території розкопані напівземлянки з печами-кам'янками, які датуються ІХ – Х ст., а на глибині 1,2 -1,4 метра виявлено культурний шар VII – VIII ст. Ці матеріали свідчать про існування Хотина як слов'янського поселення вже у VIII ст. З того часу життя на його території не припинялось.
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Частина перша
Частина друга



Для того, щоб цілковито знищити славу Матері Божої, прославленої в Кохавинській чудотворній іконі, можновладці вирішили приєднати цю місцину до Гніздичева. Відтоді історична назва «Кохавино» перестала існувати, зникнувши навіть з позначення на картах.
Ще не так давно храм знаходився у жахливому й жалюгідному стані. Всі вікна були забиті дошками. Прогнив дах, просвічуючи дірками та зарісши мохом, а де-не-де і кущами. Оскільки під час дощів затікала вода, то набубнявіли вологою стіни. Від цього почала осипатися штукатурка. Усередині поробилися тріщини, все покрилось пилюкою та брудом. Через невідповідне використання приміщення та не встановлений відвід води навколо нього від основної конструкції почала відколюватися вежа.
Та все ж, незважаючи на все це, Всевишній та Небесна Володарка не забули про шматочок землі, який колись обласкали. А значить цілком логічним було…
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

початок тут



Слава відпустового місця не вивітрилася навіть через десятиліття. Стара церква вже не вміщала усіх охочих помолитися в ній, та й каплиця з плином часу псувалася. Парох Євген Петруський за допомогою вікарія Владислава Дроздовського розпочинає мурувати нову святиню. 7 червня 1868 року посвячено наріжний камінь. Храм у романському стилі задумували величезним. Проте, як то часто буває, плани були грандіозними, можливості – не дуже. Зібраних коштів стало лише на фундамент. Зрушив процес з місця адміністратор Іван Красовський, котрий за згодою пароха продав кілька знаменитих вікових кохавинських дубів. Злі язики ще й понині плещуть, що включно з тим, на якому об’явилася ікона. Утім, храм доріс до рівня вікон… і все. Знову забракло грошей.
Між іншим, звертає на себе увагу дивовижна віротерпимість цього місця, адже тут молилися римо-католики, греко-католики, вірмени. Якщо хочете: екуменізм – не на словах, а на ділі. І реставрація каплиці в 1848 році відбулася, певно, на кошти віруючих різних конфесій.
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



В легенді, як і годиться, фігурують незрозумілі з’яви високоповажним панам. Отже, кажуть, в 1646 році пані Анна Войнаковська їхала кіньми до міста Жидачева з своєї вотчини Руди. І раптом на дубі в кохавинському ліску, через який вела багниста дорога (а дуби тут ще ті, кремезні і міцні!), побачила начебто образ діви Марії (розміром 70 на 100 см, початок XVII століття, чудова копія відомого образу Марії Сніжної). Четвірка коней впала перед незрозумілою з’явою на свої кінські коліна. Анна побачила, що не все так просто. Тим більш, навколо зображення в лісі палали свічки. Вона взялася молитися, візник – теж. О диво, коні раптом витягли карету з багна!
Войнаковська розповіла про це ксьондзу. Ксьондз повів до лісу людей. Мельник Коробка заліз на дуба, щоб зняти образ – але невідомою силою був скинутий на землю, хоча не відчув болю. Більше бажаючих зняти образ не було.
Невдовзі поголос про чудернацькі події поширився краєм. Про це навіть було написано в рудецьких міських книгах. Войнаковська хутенько перенесла за допомогою місцевого пароха ікону до себе в маєток, в сусіднє містечко Руда. При чому несли шанобливо, з усіма почестями. Не на той образ напали! Розписана дошка тричі поверталася до свого улюбленого дуба, причому в першу ж ніч після перенесення.
( “ДаліCollapse )

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Надрі́чне — село в Бережанському районі, Тернопільської області. До 1946 року називалося Дрищів. Розташоване на берегах річки Золота Липа. Перша писемна згадка відноситься до 1420 року, село згадане як власність Я. Лабонти, та з приводу надання містечку магдебурзького права. В центрі села Надрічне, на узбіччі центральної дороги, над річковою долиною, стоїть невеликий за розмірами, але ще досі красивий готичний костел. Про костел відомо дуже мало, а якщо точніше, то майже нічого.
( “ДаліCollapse )