m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Зірне. Маєток Малинських/Наследие. Зорное. Усадьба Малинских.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Історія населеного пункту Зірне починається в другій половині XIX століття. Саме тоді у спадок від одного з найбільших землевласників Волині Михайла Коржанівського переходять навколишні землі до Михайла Малинського, що був одружений на його близькій родичці. На території Березнівського району Малинський володів 18 тисячами десятин лісу і 700 десятинами орної землі. В 70-х роках XIX століття неподалік від Березного Михайло закладає новий маєток. Його назву пов'язують з ім’ям сина Зурена, що загинув в молодому віці. Ця назва закріпилось за новим маєтком, а потім і населеним пунктом перейменованим на Зірне.
—————
История населенного пункта Зорное начинается во второй половине XIX века. Именно тогда в наследство от одного из крупнейших землевладельцев Волыни Михаила Коржанивського переходят окрестные земли к Михаилу Малинському, который был женат на его близкой родственнице. На территории Березновского района Малинський владел 18 тысячами десятин леса и 700 десятинами пахотной земли. В 70-х годах XIX века неподалеку от Березного Михаил закладывает новое имение. Его название связывают с именем сына Зурена, погибшего в молодом возрасте. Это название закрепилось за новым имением, а затем и населенным пунктом переименованим в Зорное.



колишня господарська будівля/бывшее хозяйственное строение


















Місцевість була вибрана не дуже вдало — близьке болото в урочищі Гало, знижені, перезволожені землі. Поступово було зведено будівлі для обслуги, управителя Палацу Малинських, електростанція, генератор якої приводила в рух парова машина, господарський двір для худоби, склад для насіневого зерна, конюшня. Для забезпечення маєтку водою, споруджується водонапірна вежа, яка збереглася і працює до нині.
—————
Местность была выбрана не очень удачно - близкое болото в урочище Гало, сниженые, переувлажненные земли. Постепенно было возведено здание для обслуживающего персонала, управляющего дворца Малинских, электростанция, генератор которой приводила в движение паровая машина, хозяйственный двор для скота, состав для семенного зерна, конюшня. Для обеспечения имения водой, сооружается водонапорная башня, которая сохранилась и работает до сих пор.

останкі автентики вседені - сходи та пройоми/остатки аутентичного внутри, лестницы и проемы














Окрасою маєтку стала прекрасна будівля триповерхового палацу з пробкового дерева, що був зведений у стилі модерн. Місцеві жителі дивувалися красі палацу — інтер'єри його 44 кімнат були вишукано оздоблені дзеркалами, хрустальними люстрами, паркетною підлогою на свинцевій основі, кахельними грубками, для опалення, на вікнах висіли важкі гардини, всюди висіли картини. Інтер'єр палацу прикрашала ліпнина. Стіни з картинами оббили тканинами. Очевидців вражав протяжний зал, розділений на дві частини вільно стоячими колонами. Розкішну резиденцію Малинський називав "замком", а прислуга та селянські діти - навіть "замчищем". Це пов'язують з адресою палацу - вулиця Замкова, 38. Перекази доносять деякі подробиці цього будівництва — матеріали возили з-за кордону, а тисячі селян вимощували возами болотисту місцевість, осушуючи єї за допомогою вручну проритих каналів. Залишки їх ще й зараз подекуди збереглися в селі. Кажуть, що палац було зведено на честь французької княгині Клео де Мерод, у яку пан був палко закоханий. Якщо це та сама Клео, майже легендарна танцівниця, котра надихала на творчість цілу купу митців і яку називали царицею краси, то у Малинського був непоганий смак. Чи точно палац був з корка і чи відповідав він красі княгині-танцівниці сказати важко: в 1945-му будівля геть згоріла.
—————
Украшением поместья стало великолепное здание трехэтажного дворца из пробкового дерева, которий был возведен в стиле модерн. Местные жители удивлялись красоте дворца - интерьеры его 44 комнат были изысканно украшены зеркалами, хрустальными люстрами, паркетным полом на свинцовой основе, кафельными печками, для отопления, на окнах висели тяжелые гардины, везде висели картины. Интерьер дворца украшала лепнина. Стены с картинами обили тканями. Очевидцев поражал протяжный зал, разделенный на две части свободно стоящими колоннами. Роскошную резиденцию Малинский называл "замком", а прислуга и крестьянские дети - даже "Замчища". Это связывают с адресом дворца - улица Замковая, 38. Рассказы доносят некоторые подробности этого строительства - материалы возили из-за границы, а тысячи крестьян мостили телегами болотистую местность, осушая её с помощью вручную прорыт каналов. Остатки их и сейчас кое-где сохранились в селе. Говорят, что дворец был возведен в честь французской княгини Клео де Мерод, в которую господин был страстно влюблен. Если это та самая Клео, почти легендарная танцовщица, которая вдохновляла на творчество целую кучу художников и которую называли царицей красоты, то в Миланского был неплохой вкус. Точно дворец был из пробки и соответствовал он красоте княгини-танцовщицы сказать трудно: в 1945-м здание совершенно сгорело.

колишні стайні та ще щось господарське/бывшие конюшни и еще что то хозяйственное
















Малинський для осушення земель його маєтку запросив так звану «Західну експедицію з осушення боліт», якою керував відомий геолог І. І. Жилінський. З 1874 по 1897 роки експедиція працювала на території Прип'ятського Полісся. У складі експедиції працювали відомі вчені - ґрунтознавці О. П. Карпінський, В. В. Докучаєв, О. І. Волков, Г. І. Танфільєв. що вели ґрунтознавчі і геоботанічні наукові дослідження.
—————
Малинський для осушения земель его поместья пригласил так называемую «Западную экспедицию по осушению болот», которой руководил известный геолог И. И. Жилинский. С 1874 по 1897 годы экспедиция работала на территории Припятского Полесья. В составе экспедиции работали известные ученые-почвоведы А. П. Карпинский, В. В. Докучаев, А. И. Волков, Г. И. Танфильев, что вели почвоведческие и геоботанические научные исследования.

























В кінці XIX століття біля мастку закладається прекрасний парк площею 17 га. Керував спорудженням парку садівник Вольський. Парк був спланований зі смаком, наймані робітники висадили біля сотні порід дерев, деякі привезено з-за кордону, розбиті доріжки, що освітлювались карбідними ліхтарями, викопано три ставки, в яких розводили рибу, прогулювались на човнах, відпочивали в літній альтанці на острівку, насипаному посеред найбільшого ставка біля палацу. Неподалік ставка знаходився звіринець зверинец з ведмедем, вовком, павичем, подалі невелика художня майстерня, де любив працювати нащадок Михайла Малинського Емануель. З західної сторони парк обнесений був цегляною огорожею з воротами зі сторони Березного і хвірткою до господарського двору. Решта парку була обгороджена дощатим парканом.
—————
В конце XIX века возле имения закладывается прекрасный парк площадью 17 га. Руководил сооружением парка садовник Вольский. Парк был спланирован со вкусом, наемные рабочие высадили около сотни пород деревьев, некоторые было привезено из-за границы, разбиты дорожки, что освещались карбидноми фонарями, выкопано три ставка, в которых разводили рыбу, прогуливались на лодках, отдыхали в летней беседке на островке, насыпанной посреди самого большого пруда возле дворца. Неподалеку ставка находился зверинец с медведем, волком, павлином, подальше небольшая художественная мастерская, где любил работать потомок Михаила Малинського Эмануэль. С западной стороны парк обнесен был кирпичной оградой с воротами со стороны Березного и калиткой к хозяйственному двору. Остальная часть парка била огорожена дощатым забором.

колишня електростанція/бывшая электростанция


















В'їзд і сам парк охороняла неозброєна охорона. В самому парку і до сьогодні збереглися віковічні ялини, сосна Веймутова, модрини, кедри, навесні повсюду цвіте жасмин. Особливо багато в парку кленів, які багряно горять щоосені своїм листям, встеляючи стару бруковану алею і навіюють легенду про палке кохання молодої пари Малинських: Емануеля та Анни Врангель. Молода дружина попросила у дарунок …. осінь. Справжнє кохання творить дива і незабаром почалося будівництво зеленої казки. Так справжнє кохання створило це зелене диво, що вже більше ста років милує своєю красою у всі пори року.
—————
Въезд и сам парк охраняла невооруженная охрана. В самом парке и до сих пор сохранились вековые ели, сосна Веймутова, лиственницы, кедры, весной повсюду цветет жасмин. Особенно много в парке кленов, которые багрово горят каждую осень своей листвой, устилая старую мощеную аллею и внушают легенду о пылкой любви молодой пары Малинских: Эмануэля и Анны Врангель. Молодая жена попросила в дар .... осень. Настоящая любовь творит чудеса и вскоре началось строительство зеленой сказки. Так любовь создало это зеленое чудо, что уже более ста лет радует своей красотой в любое время года.























В 1905 році з Березно переноситься невелика ґуральня, яка працювала сезонно 2-3 місяці на власній сировині. Ґуральня мала парову машину французького виробництва, яка працювала на дровах, а потім і на місцевому торфі. Фільварок Малинський розташував на найкращих в околицях землях. Малинський після смерті своєї дружини рідко став з'являтися в своєму родовому мастку. Весь свій час, проводив за кордоном. До 1920-х років управителем маєтку був Міхал Ястжембовський, а потім Береювський. Контора управителя разом з бухгалтерією і касою переїжджає з середини 20-х в Зурно.
—————
В 1905 году из Березно переносится небольшая винокурня, которая работала сезонно 2-3 месяца на собственном сырье. Винокурня імела паровую машину французского производства, которая работала на дровах, а затем и на местном торфе. Поместье Малинский расположил на лучших в окрестностях землях. Малинский после смерти своей жены редко стал появляться в своем родовом поместье. Все свое время проводил за рубежом. До 1920-х годов управляющим имения был Михал Ястжембовский, а потом Береювский. Контора управляющего вместе с бухгалтерией и кассой переезжает с середины 20-х в Зорное.

















При маєтку працювали ковалі, шорники, стельмахи. Кузня була неподалік ґуральні, ковалями були Юзеф Жилінський та Євген Кржицький. Фільварок мав два фруктові сади — менший в Зурному і 25 гектарний в Чорнилі, також оранжерею, де цілий рік вирощували квіти, огород і ягідник. З 1925 року для потреб польської армії почали вирощувати коней. Це була вигідна справа — бойовий кінь коштував 1000–1200 злотих, коли робочий тільки 80-120. За рік продавали 5-8 скакунів на аукціонах в Луцьку. В маєтку до 1939 року стояв ескадрон Польської охорони пограничней, звідки вони виходили на бойове чергування кордону.
—————
При имении работали кузнецы, шорники, ободники. Кузница была неподалеку винокурни, кузнецами были Юзеф Жилинский и Евгений Кржицкий. Поместье имело два фруктовых сада - меньшій в Зорном и 25 гектарний в Черниле, также оранжерею, где круглый год выращивали цветы, огород и ягодник. С 1925 года для нужд польской армии начали выращивать лошадей. Это была выгодное дело - боевой конь стоил 1000-1200 злотых, когда рабочий только 80-120. За год продавали 5-8 скакунов на аукционах в Луцке. В имении до 1939 года стоял эскадрон Польской охраны пограничной, откуда они выходили на боевое дежурство границы.

десь тут біля ставка був панський палац/гдето тут около ставка бул панскій дворец


старе фото палацу/старое фото дворца










мощена каменем паркова доріжка/мощенная камнем парковая дорожка


останки огорожи/останки ограды


щось з господарского/чтото из хозяйственного


Нащадок Малинського Емануель Малинський заповів маєток дитячим притулкам Польщі. У 1939 році до Зірного приїздять черниці, аби організувати у садибі притулок для сиріт. Закінчити цей задум завадила Друга світова війна. З приходом Червоної армії 17 вересня 1939 черниці виїхали до Польщі, а сюди прийшла радянська влада. 4 грудня 1939 року створена Рівненська область, а територія нинішнього Березнівського району ввійшла до Костопільського. Рішенням Костопільської повітової ради депутатів трудящих у пана Малинського було націоналізовано електростанцію, водокачку, спиртзавод, а також всі поміщицькі землі та ліси: за даними Рівненського обласного державного архіву 7б0 га. На землях маєтку в 1940 році створено колгосп їм. 17 вересня.
—————
Потомок Малинського Эмануэль Малинский завещал имение детским приютам Польши. В 1939 году в Зорное приезжают монахини, чтобы организовать в усадьбе приют для сирот. Закончить этот замысел помешала Вторая мировая война. С приходом Красной армии 17 сентября 1939 монахини выехали в Польшу, а сюда пришла советская власть. 4 декабря 1939 создана Ровенская область, а территория нынешнего Березновского района вошла в Костопольский. Решением Костопольского уездного совета депутатов трудящихся у господина Малинського было национализировано электростанцию, водокачку, спиртзавод, а также все помещичьи земли и леса: по данным Ровенского областного государственного архива 7б0 га. На землях имения в 1940 году создан колхоз им. 17 сентября.

головна прикраса маєтку/главное украшение усадьбы
















До цього часу з усього маєтку дожили лише окремі споруди у стилі швейцарських шале. Колись це були художня майстерня, стайні, сторожка, електростанція й певно ще якісь господарські приміщення. Нині тут туберкульозний диспансер. Але найцікавішою вцілілою спорудою є водонапірна вежа. Вона стоїть на одній з окраїн парку, незвичайна цегляна водонапірна вежа (висотою близько 25 м), яка скоріше нагадує елемент якогось мавританського замку з ассиметричними модерністськими вікнами.
—————
До нынешнего времени из всего имения дожили лишь отдельные сооружения в стиле швейцарских шале. Когда-то они были художественной мастерской, конюшнями, сторожкой, электростанцией и вероятно еще какими-то хозяйственными помещениями. Сейчас здесь туберкулезный диспансер. Но самой интересной уцелевшей постройкой является водонапорная башня. Она стоит на одной из окраин парка, необычная кирпичная водонапорная башня (высотой около 25 м), которая скорее напоминает элемент какого-то мавританского замка с ассиметричными модернистскими окнами.

ну і на останок, колишня сторожка та місце в'їздної брами/ну і на последок, бывшая сторожка и место въездных ворот








паркова клумба та смітничок(мабуть колись це був вазон для квітів)/парковая клумба и урна(может раньше это был вазон для цветов)




Джерела/источники:
wikipedia.org
igotoworld.com
mr-brut.livejournal.com
ukrainaincognita.com
hroniky.com

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))

  • 1

Зірне. Маєток Малинських

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Зірне. Маєток Малинських» в контексте: [...] Originally posted by at Спадщина. Зірне. Маєток Малинських/Наследие. Зорное. Усадьба Малинских. [...]

Очень красивые дома! Очень люблю фахверковые домики, как сторожка.
Спасибо за красивые фото!

Эхх! Если бы еще и дворец дожил бы до наших дней - была бы вообще сказка...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account