m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Зимне. Святогорський Успенський ставропігійний монастир. Погляд з землі.

Початок тут/Начало здесь.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Святогірський Успенський монастир в Зимному, що на Волині, на відміну від знаменитого донецького Святогірського монастиря – жіноча обитель. І точно що давніша – за легендою два храми і княжий терем збудував у 1001-му неподалік від міста свого імені ще Володимир Великий.
—————
Святогорский Успенский монастырь в Зимнем, что на Волыни, в отличие от знаменитого донецкого Святогорского монастыря - женская обитель. И точно что древнее - по легенде два храма и княжеский терем построил в 1001-м недалеко от города своего имени еще Владимир Великий.





Терем мав би служити за зимову резиденцією, через що і село зветься Зимне. Комплекс будували на горі, яку здавна облюбували монахи – печери збереглися до наших днів. Того й назвали ту гору Святою.
Перші ж достовірні відомості про існування обителі подає вже у ХІ ст. запис у «Патерику» щодо обставин смерті у 1062 році ігумена Києво-Печерського монастиря преподобного Варлама. Той помер у Зимненському монастирі, повертаючись з Константинополя до Києва.
“В монастирє, наріцаємом Святая Гора, сущи близ града Влодимера успє с міром о Господе, житію конец пріят преподобний Варлаам” – згадує про обитель Нестор-літописець в “Житії Феодосія Печерського”.
—————
Терем должен служить за зимнюю резиденцией, из-за чего и село называется Зимнее. Комплекс строили на горе, которую издавна облюбовали монахи - пещеры сохранились до наших дней. Того и назвали гору Святой.
Первые достоверные сведения о существовании обители подает уже в XI в. запись в «Патерике» относительно обстоятельств смерти в 1062 году игумена Киево-Печерского монастыря преподобного Варлаама. Тот умер в Зимненском монастыре, возвращаясь из Константинополя в Киев.
“В монастыре, нарицаемом Святая Гора, сущи ок града Влодимера успе с миром в Господи, житию конец прият преподобный Варлаам“ - вспоминает об обители Нестор-летописец в "Житии Феодосия Печерского».







Спочатку обитель була печерною та дерев’яною, – це підтвердили дослідження археологів, що провадилися у 1975-1990 роках. Вся підземна частина плато мала розгалужену систему ходів та стародавніх печер, а до того ж ефективну мережу відводу дощових і підґрунтових вод.
Навряд чи всі ті первісні будови дожили до XV століття, коли згадується вже саме про Святогірський монастир. Від тих часів до наших днів вціліла невеличка Троїцька церква 1465-го року. Вона залишалась діючою навіть у часи занедбання обителі. Від неї печерні ходи ведуть до підземного храму святого Варлаама.
—————
Сначала обитель была пещерной и деревянной - это подтвердили исследования археологов, проводились в 1975-1990 годах. Вся подземная часть плато имела разветвленную систему ходов и древних пещер, а к тому же эффективную сеть отвода дождевых и грунтовых вод.
Вряд ли те первобытные строения дожили до XV века, когда упоминается уже именно о Святогорский монастырь. От тех времен до наших дней уцелела небольшая Троицкая церковь 1465-го года. Она оставалась действующей даже во времена запустения обители. От нее пещерные ходы ведут в подземный храм святого Варлаама.





Тож, коли в середині ХV ст. князь Олександр Чарторийський  задумав будувати на цьому місці мурований монастир-фортецю, історія обителі налічувала вже більш ніж півтисячоліття.
Рід Чарторийських, тривалий час залишались православними. За наказом луцького старости Феодора Чарторийського на місці первісного дерев’яного володимирського храму в 1495-му будується кам’яний Свято-Успенський храм.
—————
Поэтому, когда в середине ХV в. князь Александр Чарторыйский задумал строить на этом месте каменный монастырь-крепость, история обители насчитывала уже более полтысячелетия.
Род Чарторыйских, длительное время оставались православными. По приказу луцкого старосты Феодора Чарторыйского на месте первоначального деревянного владимирского храма в 1495-м строится каменный Свято-Успенский храм.







Поруч – споруда, яку називають “Теремом святого Володимира”. В ній колись були сім келій, а невеличкі вікна-бійниці і товстезні стіни чітко вказують і на оборонне значення “терема”. Нині це церква святої Юлiанiї Ольшанської.
Навколо зводиться мурований замок з чотирма кутовими і однією надбрамною вежею. Монастир стає справжньою фортецею.
—————
Рядом - сооружение, которое называют "Терем святого Владимира". В ней когда-то были семь келий, а небольшие окна-бойницы и толстенные стены четко указывают и оборонное значение "терема". Сейчас это церковь святой Юлiанiи Ольшанской.
Вокруг возводится каменный замок с четырьмя угловыми и одной надвратной башней. Монастырь становится настоящей крепостью.







Син Федора, Олександр Чарторийський, перебудовує в’їзну вежу на дзвіницю…
…і дарує відлитий спеціально з цією метою дзвін. Так і написав на 700-кілограмовому литві “Си звон дал уробити Олександро Чарторіскі до Зимна”. Дзвін згодом передадуть до іншого монастиря, потім – до Рівненського краєзнавчого музею, а в 2001-му повернуть до обителі.
—————
Сын Федора, Александр Чарторыйский, перестраивает въездную башню на колокольню ...
... и дарит отлит специально с этой целью колокол. Так и написал на 700-килограммовую литье "Си звон дал уробиты Александро Чарториски к Зимняя". Колокол впоследствии передадут в другой монастырь, затем - в Ровенского краеведческого музея, а в 2001-м вернут в обители.





На початку XVII нащадки похованого тут же Олександра переходять до католицизму. (Про це я згадував в розповіді про Клевань). Монастир стає об’єктом запеклої боротьби (переважно судової) між уніатами і православними. З 1682-го Зимненська обитель стає греко-католицькою.
—————
В начале XVII потомки похороненного здесь же Александра переходят в католицизм. (Об этом я вспоминал в рассказе о Клевань). Монастырь становится объектом ожесточенной борьбы (преимущественно судебной) между униатами и православными. С 1682-го Зимненская обитель становится греко-католической.







У 1724-му село вкупі з монастирем купує Михайло Чацький, теж волинський староста. За його наказом Успенську церкву перебудовують на костел. Чацький ніби як зазіхнув і на дорогоцінну ікону, за що і був покараний сліпотою й скорою смертю. Проте за подальшу історію обителі були кривдники й гіршими за Чацького. Монастир фактично перестав існувати та перебував у запустінні аж до 30-х років XIX століття. Тоді, після польського повстання, російська влада заходилась всюди впроваджувала православ’я.
—————
В 1724-м село вместе с монастырем покупает Михаил Чацкий, тоже волынский староста. По его приказу Успенскую церковь перестраивают в костел. Чацкий вроде как посягнул и на драгоценную икону, за что и был наказан слепотой и скорую смерть. Однако за дальнейшую историю обители были обидчики и хуже Чацкого. Монастырь фактически перестал существовать и находился в запустении до 30-х годов XIX века. Тогда, после польского восстания, российские власти принялась везде внедряла православия.







В 1839-му в Зимному засновується жіночий монастир.
За даними у Географічному словнику Королівства Польського…, в підземіллі церкви були поховані представники родин, які володіли маєтками довкола, зокрема, князів Чорторийських, Четвертинських, Козеків тощо. Наприкінці 19 ст. у храмі знаходилась пам'ятна надгробка таблиця князя Дмитра Козеки (помер 1583 року в Замличах).
————
В 1839 году в Зимнем основывается женский монастырь.
По данным в Географическом словаре Королевства Польского ..., в подземелья церкви были похоронены представители семей, владевших имениями вокруг, в частности, князей Черторийских, Четвертинских, Козека тому подобное. В конце 19 в. в храме находилась памятная надгробия таблица князя Дмитрия Козека (умер 1583 в Замличи).





На пожертви, у тому числі й імператорського двору, у кілька заходів проводяться масштабні реставраційні роботи, завершені аж в 1894-му. В архітектурі комплексу починає домінувати псевдо-руський стиль.
Обитель кадрово укріплюють черниці з Корецького монастиря. Звідти ж через сто років прибудуть нинішні господарі Святогір’я.
Монастир не надто сильно постраждав під час Першої світової і вже з 1920-го знову діяв.
З 20-тих років ХХ ст. вже Польща, якій після Першої світової відійшла Волинь, знов-таки, роблячи політичні реверанси, віддає монастир Польській Автокефальній православній церкві…
—————
На пожертвования, в том числе и императорского двора, в несколько мероприятий проводятся масштабные реставрационные работы, завершены аж в 1894-м. В архитектуре комплекса начинает доминировать псевдо-русский стиль.
Обитель кадрово укрепляют монахини из Корецкого монастыря. Оттуда же через сто лет прибудут нынешние хозяева Святогорье.
Монастырь не слишком сильно пострадал во время Первой мировой и уже с 1920-го снова действовал. С 20-х годов ХХ ст., уже Польша, которой после Первой мировой отошла Волынь, опять-таки, делая политические реверансы, отдает монастырь Польской Автокефальной православной церкви ...











Та справжня біда приходить у 1939 році. Після приєднання Західної України одних волинян відправляють до Сибіру, інших – в тюрми, а то й розстрілюють, а монастир ліквідовують. Монашок переганяють у Корецьку обитель, що на Рівненщині, а на території Свято-Успенського монастиря розташовується радянська військова частина. При німцях монастир майже вигорів, а після повернення совєтів в ньому розмістили тракторну бригаду.
—————
Но настоящая беда приходит в 1939 году. После присоединения Западной Украины одних Волыни отправляют в Сибирь, другие - в тюрьмы, а то и расстреливают, а монастырь ликвидируют. Монашек перегоняют в Корецкую обитель, Ровенской, а на территории Свято-Успенского монастыря располагается советская воинская часть. При немцах монастырь почти выгорел, а по возвращении советов в нем разместили тракторную бригаду.







«Коли ми прийшли сюди у 1975 році, то побачили суцільні руїни, – згадує архітектор-реставратор Євген Осадчий. – Обитель на той час була зовсім недосліджена, тож ми зайнялися науковими розвідками: археологічні, архітектурні, історичні дослідження. І в результаті всіх цих напрацювань було складено проект (див. макет  реконструкції). Якщо знаєте у Литві Тракай, то наш комплекс був би не гірший за Тракайський...»
—————
«Когда мы пришли сюда в 1975 году, то увидели сплошные руины, - вспоминает архитектор-реставратор Евгений Осадчий. - Обитель в то время была совсем исследована, поэтому мы занялись научными исследованиями: археологические, архитектурные, исторические исследования. И в результате всех этих наработок был составлен проект (см. Макет реконструкции). Если знаете в Литве Тракай, то наш комплекс был бы не хуже Тракайский ... »



для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті/для просмотра панорамы на всем экране нажмите на плашку с её названием в левом вехнем углу

Zimne. Svyatogorsky Assumption Zimnenski Stauropegial monastery. Belfry.



І хоча в обителі ще тривали реставраційні роботи (не були зроблені лише комунікації), вже у 1987 році монастир увійшов в перелік пам’яток національного значення. Кажуть, що згодом там хотіли розмістити санаторій та включити об’єкт в туристичне «Золоте кільце Волині». Рішенням Волинського облвиконкому від 27 серпня1990 року споруди монастиря Успіння Пресвятої Богородиці у селі Зимне Володимир-Волинського району було передано вірянам Російської православної церкви «для використання жіночим монастирем». А після здобуття Україною незалежності обитель була підпорядкована УПЦ МП. 1996 року обитель отримала ставропігію Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви.
—————
И хотя в обители еще продолжались реставрационные работы (ни были сделаны только коммуникации), уже в 1987 году монастырь вошел в перечень памятников национального значения. Говорят, что впоследствии там хотели разместить санаторий и включить объект в туристическое «Золотое кольцо Волыни». Решением Волынского облисполкома от 27 серпня1990 года постройки монастыря Успения Пресвятой Богородицы в селе Зимнее Владимир-Волынского района было передано верующим Русской православной церкви «для использования женским монастырем». А после обретения Украиной независимости обитель была подчинена УПЦ МП. В 1996 году обитель получила ставропигию Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины, Предстоятеля Украинской Православной Церкви.





Святогорський монастир, - розповідає ігуменя Стефана, — це велич волинської духовності. Його чернече життя будувалось на основі афонського ісихазму та студійських аскетичних традицій. Наше господарство, — продовжує ігуменя Стефана, — тримається на праці черниць, тобто є натуральним. Нам допомагають усі, хто вірить в Бога. Але крім пожертв благодійників, ми маємо своє велике господарство. Територія монастиря займає майже 15 гектарів, у тому числі орної землі — 10 гектарів. Черниці вирощують тепличну городину, багато видів овочів. Тому й задовольняємо не лише власні потреби, а й виступаємо благодійниками: обитель допомагає нужденним, пенсіонерам, багатодітним сім’ям, а в трапезній часто проводимо благодійні обіди. При обителі виховуються діти з неблагополучних сімей, в монастирі періодично функціонує благодійний табір для оздоровлення дітей-сиріт. Саме з монастирів пішов вислів, що праця є молитва. Праця для нас — звернення до Бога, яким є молитва.
—————
Святогорский монастырь, - рассказывает игуменья Стефана - это величие волынской духовности. Его монашеская жизнь строилась на основе афонского исихазма и студийских аскетических традиций. Наше хозяйство, - продолжает игуменья Стефана, - держится на труде монахинь, то есть натуральным. Нам помогают все, кто верит в Бога. Но кроме пожертвований благотворителей, мы имеем свое большое хозяйство. Территория монастыря занимает почти 15 гектаров, в том числе пашни - 10 гектаров. Монахини выращивают тепличную овощи, многие виды овощей. Поэтому и удовлетворяем не только собственные потребности, но и выступаем благодетелями: обитель помогает нуждающимся, пенсионерам, многодетным семьям, а в трапезной часто проводим благотворительные обеды. При обители воспитываются дети из неблагополучных семей, в монастыре периодически функционирует благотворительный лагерь для оздоровления детей-сирот. Именно из монастырей пошло выражение, что труд является молитва. Работа для нас - обращение к Богу, которым является молитва.



початок тут/начало здесь

Далі тут.../Продолжение здесь...

Джерела/источники:
pslava.info
castles.com.ua
tyzhden.ua
uk.wikipedia.org
ua.vlasenko.net

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Проект висловлює свою подяку в допомозі організації зйомок Сіноідальному інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ та його голові, Єпіскопу Ірпінському Клименту/Проект выражает свою благодарность в помощи организации съемок Синоидальному информационно-просветительскому отделу УПЦ и его главе, Епископу Ирпенскому Клименту


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))

  • 1
Спасибо за интересный рассказ и фотографии!

  • 1
?

Log in

No account? Create an account