m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Озаринці. Замок/Наследие. Озаринцы. Замок.



Озаринці - село Могилів-Подільського району Вінницької області. Здавалося б воно ніколи не було в центрі історичних подій, але й стороннім спостерігачем життя рідного краю не було. Є тут і занедбані храми, і руїни синагоги, і козацький цвинтар, і навіть водяний млин XVII століття, але мова в цьому записі піде про замок. І так, осіння експедиція 2016 року. Озаринці.
—————
Озаринцы - село Могилев-Подольского района Винницкой области. Казалось бы оно никогда не было в центре исторических событий, но и сторонним наблюдателем жизни родного края не было. Есть тут и заброшенные храмы, и руины синагоги, и казацкое кладбище, и даже водяная мельница XVII века, но речь в этой записи пойдет о замке. И так, осенняя экспедиция 2016 года. Озаринцы.

в'їжджаючи в село, на протилежному схилі бачимо останки фортеці і прямуємо в їх сторону/
въезжая в село, на противоположном склоне видим останки крепости и направляемся в их сторону















Основним заняттям селян було землеробство і базарна торгівля продуктами скотарства, ковальськими та гончарськими виробами, а також продажем курячих яєць, які вивозили з Озаринець навіть за кордон. Майже всі ремесла були зосереджені в руках місцевих євреїв. Село було розміщено на торговому шляху, який пролягав лівим берегом Дністра. Від Бара йшов уздовж річки Немійки в Лучинчик, Борщівець, Озаринець, далі до Могилева-Подільського і на південь України.
—————
Основным занятием крестьян было земледелие и базарная торговля продуктами скотоводства, кузнечными и гончарскими изделиями, а также продажей куриных яиц, которые вывозили из Озаринец даже за границу. Почти все ремесла были сосредоточены в руках местных евреев. Село было размещено на торговом пути, который пролегал левым берегом Днестра. От Бара шел вдоль р Немийкы в Лучинчика, Борщивець, Озаринец, далее до Могилева-Подольского и на юг Украины.















Цей торговий шлях був дуже неспокійний і небезпечним, адже зовсім поруч, на правому березі Дністра тягнувся не тільки торговий, але і грабіжницький Військовий Волоський шлях. Саме з нього робили спустошливі набіги турецькі війська на Подільські землі. Круті, зарослі лісом, місцями обривисті звисаючими до води кам'яними схилами берега Немійкі, були надійним захистом місцевих жителів від грабіжників.
—————
Этот торговый путь был очень беспокойный и опасным, ведь совсем рядом, на правом берегу Днестра тянулся не только торговый, но и грабительский Военный Волошский путь. Именно из него делали опустошительные набеги турецкие войска на Подольские земли. Крутые, заросшие лесом, местами обрывистые свисающими до воды каменными склонами берега Немийки, были надежной защитой местных жителей от грабителей.



















Саме тут, на крутому правому березі річки Немійкі, в 1657 році була побудована Озаринецької фортеця. У 1690 році під час спустошливої набігу турецьких військ, Озаринецької фортеця була зруйнована і лише після вигнання їх з Поділля, в 1699 році - відбудована знову.
За свідченням Антоновича, фортеця була збудована козаками під керівництвом Могильовського полковника Остапа Гоголя, предка відомого письменника Н.В. Гоголя. За другим свідченням - під керівництвом Івана Богуна. План Озаринецької фортеці був прямокутним.
—————
Именно здесь, на крутом правом берегу р Немийки, в 1657 году была построена Озаринецька крепость. В 1690 году во время опустошительного набега турецких войск, Озаринецька крепость была разрушена и только после изгнания их из Подолья, в 1699 году - отстроена снова.
По свидетельству Антоновича, крепость была построена казаками под руководством Могилевского полковника Остапа Гоголя, предка известного писателя Н.В. Гоголя. По вторым свидетельством - под руководством Ивана Богуна. План Озаринецькой крепости был прямоугольным.



















У центральній частині південної стіни, де був в'їзд у фортецю, ще донині стоять стіни двоповерхового будинку нижнього ярусу надбрамної вежі. У північно-західній частині фортеці, вже майже не видно, є фундамент восьмигранної вежі, яка всередині була кругла. З північного сходу перебувала вежа, від якої залишилися склепіння і льохи. Вся площа фортеці була обнесена кам'яними стінами, з східної і північної сторін уздовж стін були кам'яні будинки. За східним будинком знаходилися льохи. Східну зовнішню стіну підпирали контрфорси. У західній стіні були ще амбразури.
—————
В центральной части южной стены, где был въезд в крепость, еще доныне стоят стены двухэтажного дома нижнего яруса надвратной башни. В северо-западной части крепости, уже почти не видно, есть фундамент восьмигранной башни, которая внутри была круглая. С северо-востока находилась башня, от которой остались своды и погреба. Вся площадь крепости была обнесена каменными стенами, с восточной и северной сторон вдоль стен были каменные дома. За восточным домом находились погреба. Восточную внешнюю стену подпирали контрфорсы. В западной стене были еще амбразуры.

















На північ від фортеці був ще один двір, такий же за площею, але стіни були нижче і вужче. На місці Озаринецької фортеці є підземні ходи, в яких знаходили стародавню зброю, монети часів римського імператора Трояна.
—————
К северу от крепости был еще один двор, такой же по площади, но стены были ниже и уже. На месте Озаринецькой крепости есть подземные ходы, в которых находили древнее оружие, монеты времен римского императора Трояна.















Старожили розповідають, що підземні ходи вели від фортеці вниз під річку і вгору до сучасного базарній площі. На жаль, час і люди не пощадили будівлі фортеці.
—————
Старожилы рассказывают, что подземные ходы вели от крепости вниз под реку и вверх до современного базарной площади. К сожалению, время и люди не пощадили строения крепости.





















панорама

Heritage. Ozaryntsi. Castle. Ruins.

декілька старих фото/несколько старых фото








Погляд на останок/Взгляд на последок


Інформація з Пам'ятників містобудування та архітектури УРСР:
ЗАМОК, 1657 року. Служив захистом від частих вторгнень на Поділля татар по так званому Волоському шляху, що йшов уздовж правого бессарабського берега Дністра. Фортеця в 1690 році була зруйнована турками, а по вигнанні їх з Поділля (1699 р.) знову відновлена. Згодом зруйнувалася від часу. Замок в плані являє собою майже квадрат зі стороною 55 м (площа близько 0,3 га). Був огороджений стінами. Уздовж північної та східної тяглися кам'яні споруди. Східна зовні була укріплена контрфорсами. У північно-західному куті фортеці височіла восьмигранна вежа. Вхід в замок перебував у центрі південної стіни.
З півночі примикав квадратний в плані двір, також обнесений кам'яним муром, але більш тонкої і низькою. Один з власників замку перебудував залишки його в хлібні комори. До теперішнього часу частково збереглися ділянки східної стіни і каземат.
—————
Информация из Памятников градостроительства и архитектуры УССР:
ЗАМОК, 1657 г. Служил защитой от частых вторжений на Подолье татар по так называемому Волошскому шляху, шедшему вдоль правого бессарабского берега Днестра. Крепость в 1690 г. была разрушена турками, а по изгнании их из Подолья (1699 г.) опять восстановлена. Впоследствии разрушилась от времени. Замок в плане представляет собой почти квадрат со стороной 55 м (площадь около 0,3 га). Был огражден стенами. Вдоль северной и восточной тянулись каменные сооружения. Восточная снаружи была укреплена контрфорсами. В северо-западном углу крепости возвышалась восьмигранная башня. Вход в замок находился в центре южной стены.
С севера примыкал квадратный в плане двор, также обнесенный каменной стеной, но более тонкой и низкой. Один из владельцев замка перестроил остатки его в хлебные амбары. До настоящего времени частично сохранились участки восточной стены и каземат.


Джерела/источники:
kolokray.com
tim-taller15.livejournal.com
pslava.info
panoramio.com
[Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 21-22)

  • 1
От крепости мало что осталось, но это настоящее сокровище!

и этих сокровищ у нас хватает, вот карта -

http://karta.zamki-kreposti.com.ua/

Что ж! Можно только позавидовать!)

Замок Озаринцы

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Замок Озаринцы» в контексте: [...] Оригинал взят у в Спадщина. Озаринці. Замок/Наследие. Озаринцы. Замок. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account