m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Кременець. Замок. Частина 2/Наследие. Кременец. Замок. Часть 2.

початок тут/начало здесь

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...

в данній статті викорістовані фото 2013 року/в данной статье используованы фото 2013 года



1529 рік. Замок перейшов у власність князя - біскупа Яноша (позашлюбний син короля Сигізмунда I). Янош володів Кременцем 6 років (1529 - 1535). При ньому були проведені великі роботи по відновленню і зміцненню замку.
Замок цього періоду займав овальний в плані майданчик (близько 0,75 га) на вершині гори. Три сторони замку були оточені неприступними скелями, східну (підлогову, найбільш доступну) стіну захищав рів і перекинутий через нього міст. Майданчик комплексу споруд витягнутий по осі схід - захід і в найбільш недоступної своєї частині закінчується загостреним кутом. З напільного боку кам'яна замкова стіна тягнулася прямою лінією від кромки до кромки гори, а в іншій частині комплексу повторювала конфігурацію мису, чиї схили круто обривалися вниз, до підніжжя гори. Товщина оборонних стін - близько 2 метрів, висота - 8-12 метрів. Стіну замку завершували зубці-мерлони, що вказує на участь в будівництві твердині італійських майстрів. До стіни з її внутрішньої сторони був прибудований дерев'яний бойовий поміст. Кам'яні укріплення були посилені дерев'яним частоколом. Щоб потрапити до замку потрібно було піднятися извивающимся шляхом вгору по схилу гори, пройти по довгому вузькому хребту, який називають «Замкової шиєю», подолати на цьому шляху 2 дерев'яних мости.
—————
1529 год. Замок перешёл в собственность князя - бискупа Яноша (внебрачный сын короля Сигизмунда I). Янош владел Кременцем 6 лет (1529 - 1535). При нём были проведены большие роботы по восстановлению и укреплению замка.
Замок этого периода занимал овальную в плане площадку (около 0,75 га) на вершине горы. Три стороны замка были окружены неприступными скалами, восточную (напольную, наиболее доступную) стену защищал ров и перекинутый через него мост. Площадка комплекса сооружений вытянута по оси восток – запад и в наиболее недоступной своей части заканчивается заострённым углом. С напольной стороны каменная замковая стена тянулась прямой линией от кромки до кромки горы, а в остальной части комплекса повторяла конфигурацию мыса, чьи склоны круто обрывались вниз, к подножию горы. Толщина оборонных стен – около 2 метров, высота - 8-12 метров. Стену замка завершали зубцы-мерлоны, что указывает на участие в строительстве твердыни итальянских мастеров. К стене с её внутренней стороны был пристроен деревянный боевой помост. Каменные укрепления были усиленные деревянным частоколом. Чтобы попасть к замку нужно было подняться извивающимся путём вверх по склону горы, пройти по длинному узкому хребту, который называют «Замковой шеей», преодолеть на этом пути 2 деревянных моста.







панорама
для перегляду панорами на всьому екрані натисніть кнопку/для просмотра панорамы на всем экране нажмите кнопку

Heritage. Kremenets. Castle. Part 2.

До початку 16 століття ворота замку були влаштовані в надбрамної вежі, що носила назву Черлена. Але з розвитком вогнепальної зброї з'явилася пряма загроза обстрілу і руйнування воріт Черлене вежі з хребта гори. Тоді старі ворота замурували, а поруч збудували нову надбрамну вежу, вихід з якої був спрямований вже не на хребет, а в глибоку долину, що відділяла Замкову гору від гори Черча (раніше Чернеча гора). У протилежному кінці замку, що виходить на місто, була побудована третя, квадратна в плані, вежа. За проектом у замку повинна була з'явитися ще й четверта вежа, яка б надійніше прикрила підступи до воріт. Однак ця вежа так і не була добудована, хоча був закладений її фундамент, а для її будівництва вже був заготовлений камінь.
—————
К началу 16 века ворота замка были устроены в надвратной башне, носившей название Черлена. Но с развитием огнестрельного оружия появилась прямая угроза обстрела и разрушения ворот Черленой башни с хребта горы. Тогда старые ворота замуровали, а рядом построили новую надвратную башню, выход из которой был направлен уже не на хребет, а в глубокую долину, отделявшую Замковую гору от горы Черча (раньше Чернеча гора). В противоположном конце замка, выходящей на город, была построена третья, квадратная в плане, башня. По проекту у замка должна была появиться ещё и четвёртая башня, которая бы надёжней прикрыла подступы к воротам. Однако эта башня так и не была достроена, хотя был заложен её фундамент, а для её строительства уже был заготовлен камень.





1 - західна башта (башта над новим будинком)/западная башня (башня над новым домом),
2 - оборонні мури XIII-XIV століття/оборонительные стены XIII-XIV века,
3 - обороний мур IX століття/оборонная стена IX века,
4 - башта IX століття/башня IX века,
5 - невідома споруда/неизвестное сооружение,
6 - студня/колодец,
7 - підземні залишки нововідкритої споруди/подземные остатки вновь открытого сооружения,
8 - стара надбрамна башта (Черлена)/старая надвратная башня (Черлена),
9 - надбрамна (Шляхетьска) башта/надвратная (Шляхетская) башня,
10 - оборонний рів/оборонительный ров,
11 - "шия" гори/"шея" горы,
а - існуючи споруди/существующие сооружения,
б - втрачені в надземній частині споруди/утраченные в надземной части сооружения,
в - архіологічно відкриті споруди/архиологично открытые сооружения.

Опрацювала О. Пламеницька/Обработала О. Пламеницкая







У цей період у замку була досить примітивна система водопостачання - внутрішніх джерел води у твердині не було. При Яноші намагалися вирішити проблему водопостачання, викопавши колодязь. Однак копачі досягли глибини близько 30 метрів, а потім роботи були згорнуті. Тому в разі облоги замок міг протриматися тільки за рахунок заздалегідь накопичених на його території водних ресурсів.
У мирний час замок охороняло 9 осіб, 6 з яких виставляло місто, а решту місцеві села. Однак у 1-ій третині 16 століття напади татар настільки підточили людські ресурси краю, що Янош був змушений звільнити місцеве населення від зобов'язань охороняти замок і ввів постійну варту з 4-х осіб, найнятих за доходи від сіл, що належали замку.
—————
В этот период у замка была довольно примитивная система водоснабжения – внутренних источников воды у твердыни не было. При Яноше пытались решить проблему водоснабжения, выкопав колодец. Однако копатели достигли глубины около 30 метров, а затем работы были свёрнуты. Потому в случае осады замок мог продержаться только за счёт заранее накопленных на его территории водных ресурсов.
В мирное время замок охраняло 9 человек , 6 из которых выставлял город, а остальных местные сёла. Однако в 1-ой трети 16 века нападения татар настолько подточили людские ресурсы края, что Янош был вынужден освободить местное население от обязательств охранять замок и ввёл постоянную стражу из 4-х человек, нанятых за доходы от сёл, принадлежавших замку.





панорама на старе місто/панорама на старый город




1536 рік. Король Сигізмунд I віддав Кременець своїй дружині, неаполітанці Боні Сфорца, зобов'язавши її підтримувати фортечні споруди і тримати замковий гарнізон. Кременець належав Боні протягом 20-ти років (1536 - 1556). Під час правління Бони Кременець процвітав і вважався одним з найбільших міст Волині - тут проживало близько 6000 чоловік. При Боні замок зміцнювався і підтримувався в хорошому стані. Згідно збереженим архівним даним Кременецький замок цього періоду мав безлічь кам'яних і дерев'яних будівель всередині замкових стін.
1545 рік. У замку була проведена ревізія, яка засвідчила наявність 29 гармат, 2 мортир, 22 фальконетів, 10 гаківниць і 33 рушниць. Замкову артилерію обслуговувало 3 гармаша. Двох наймали за доходи від замкових маєтків, а 3-го за доходи міста.
—————
1536 год. Король Сигизмунд I отдал Кременец своей жене, неаполитанке Боне Сфорца, обязав её поддерживать крепостные сооружения и держать замковый гарнизон. Кременец принадлежал Боне на протяжении 20-ти лет (1536 - 1556). Во время правления Боны Кременец процветал и считался одним из самых больших городов Волыни – здесь проживало около 6000 человек. При Боне замок укреплялся и поддерживался в хорошем состоянии. Согласно сохранившимся архивным данным Кременецкий замок этого периода обладал множеством каменных и деревянных строений внутри замковых стен.
1545 год. В замке была проведена ревизия, которая засвидетельствовала наличие 29 пушек, 2 мортир, 22 фальконетов, 10 гаковниц и 33 ружей. Замковую артиллерию обслуживало 3 пушкаря. Двоих нанимали за доходы от замковых поместий, а 3-го за доходы города.









1552 рік. Збереглася люстрація замку цього періоду.
1563 рік. Збереглася люстрація замку цього періоду.
1569 рік. В результаті Люблінської унії Кременець перейшов під владу Речі Посполитої.
Вересень 1648 рік. До замку підступили війська Богдана Хмельницького (за деякими даними - близько 7000 козаків), якими командував Максим Кривоніс (за іншими даними - полковник Филон Джалалій). Козацькі війська підтримували місцеві повстанці. Півтора місяці (близько 6 тижнів) тривали важкі бої біля стін укріплень. Не дивлячись на опір обложених в жовтні замок був захоплений і зруйнований. Це був єдиний випадок за всю історію Кременецького замку, коли ця твердиня впала під натиском ворога. Руйнування, заподіяні козацькими військами, виявилися фатальними для замку - після цієї облоги твердиня паче не відновлювалася і поступово перетворювалася на руїни.
—————
1552 год. Сохранилась люстрация замка этого периода.
1563 год. Сохранилась люстрация замка этого периода.
1569 год. В результате Люблинской унии Кременец перешёл под власть Речи Посполитой.
Сентябрь 1648 год. К замку подступили войска Богдана Хмельницкого (по некоторым данным – около 7000 казаков), которыми командовал Максим Кривонос (по другим данным – полковник Филон Джалалий). Казацкие войска поддерживали местные повстанцы. Полтора месяца (около 6 недель) продолжались тяжёлые бои у стен укреплений. Не смотря на сопротивление осаждённых в октябре замок был захвачен и разрушен. Это был единственный случай за всю историю Кременецкого замка, когда эта твердыня пала под натиском врага. Разрушения, причинённые казацкими войсками, оказались фатальными для замка – после этой осады твердыня более не восстанавливалась и постепенно превращалась в руины.











1730 рік. Вмираючий польський король Казимир заповів більшу суму грошей, які необхідно було витратити на відновлення замку, проте не відомо чи був замок відбудований на ці гроші чи ні.
1973 - 1974 роки. Проводяться археологічні розкопки експедицією під керівництвом Євгенії Пламеницької. Що ж відомо про матеріали цих досить масштабних розкопок? Виявляється, відомо не дуже багато. Хоча правильніше буде сказати так - більшість людей про ці розкопки не знають взагалі нічого. Але ж тоді на Замковій горі було зроблено сенсаційну знахідку - кам'яні укріплення, які датували * барабанний дріб * 9 століттям!
XX вік - ?. Був розроблений проект консервації залишків замку. Зокрема, проект передбачав спорудження захисної покрівлі над надбрамною вежею. У 2008 році були виділені гроші на проведення консерваційних робіт, однак криза 2009-2010 років завадив проекту здійснитися.
11 грудня 2009 року. Указом президента Віктора Ющенка був створений Національний природний парк «Кременецькі гори».
—————
1730 год. Умирающий польский король Казимир завещал большую сумму денег, которые необходимо было потратить на восстановление замка, однако не известно был ли замок отстроен на эти деньги или нет.
1973 – 1974 годы. Проводятся археологические раскопки экспедицией под руководством Евгении Пламеницкой. Что же известно о материалах этих довольно масштабных раскопок? Оказывается, известно не очень много. Хотя правильней будет сказать так - большинство людей об этих раскопках не знают вообще ничего. А ведь тогда на Замковой горе была сделана сенсационная находка – каменные укрепления, которые датировали *барабанная дробь* 9 веком!
XX век - ?. Был разработан проект консервации руин замка. В частности, проект предусматривал сооружение защитной кровли над надвратной башней. В 2008 году были выделены деньги на проведение консервационных работ, однако кризис 2009-2010 годов помешал проекту осуществиться.
11 декабря 2009 года. Указом президента Виктора Ющенко был создан Национальный природный парк «Кременецькі гори».











?. Кременецька районна рада розробила амбітний проект «Замкова гора в Кременці - Візитна картка України», що передбачає (крім усього іншого) повне відновлення Кременецького замку. Попередня оцінна вартість проекту склала 80 000 000 грн. У 2011 році планувалося почати втілювати проект у життя, для чого з міського бюджету хотіли виділити 50 000 грн., ще 150 000 планували отримати з районного бюджету та 3 000 000 грн. - з обласного. Припускалось, що надійде фінансування і з загальнодержавного бюджету. Ініціатори проекту чекали, що в його реалізації візьмуть участь приватні інвестори, підприємці та меценати з України та інших країн. Для приватних пожертвувань планувалось створити спеціальний фонд. Автори ідеї проекту також хотилы домовитися про перенесення праху Данила Галицького з міста Холм (Польща) в Кременець, де останки легендарного правителя були б перепоховані в крипті Богоявленського собору, що підноситься навпроти Замкової гори. Але мабуть - не зрослося ...
—————
?. Кременецкий районный совет разработал амбиционный проект «Замкова гора в Кременці — візитна карта України», предполагающий (помимо всего прочего) полное восстановление Кременецкого замка. Предварительная оценочная стоимость проекта составила 80 000 000 грн. В 2011 году планировалось начать воплощать проект в жизнь, для чего из городского бюджета хотели выделить 50 000 грн., ещё 150 000 планировали получить из районного бюджета и 3 000 000 грн. – из областного. Предполагалось, что поступит финансирование и из общегосударственного бюджета. Инициаторы проекта ожидали, что в его реализации примут участие частные инвесторы, предприниматели и меценаты из Украины и других стран. Для частных пожертвований планировалось создать специальный фонд. Авторы идеи проекта также хотели договориться о переносе праха Данилы Галицкого из города Холм (Польша) в Кременец, где останки легендарного правителя были бы перезахоронены в крипте Богоявленского собора, возвышающегося напротив Замковой горы. Но видимо - не срослось…

1881 р. Вигляд замку з південного заходу. Дереворит М.Рашевського/1881. Вид замка с юго-запада. Дереворит М.Рашевського


Поч.19 ст. Вигляд замку з південного сходу. Літографія/Нач.19 в. Вид замка с юго-востока. Литография.


1930-і роки/1930-е годы
https://www.4sync.com/web/directDownload/p2qaT0Tp/hYlECnps.e6a4d18df141d79f4070b7305157075a

Наші дні. Збережені руїни стін мають в плані овальну форму, витягнуту зі сходу на захід. У деяких місцях стіни стерті практично вщент, в інших - збереглися на майже початкову висоту. Збереглася квадратна в плані надбрамна 2-ярусна вежа з арковими готичними воротами. Над воротами збереглися 2 отвори: прямокутне і невеличке кругле. У західному куті замку залишилися сліди квадратної в плані вежі. Територія замку не забудована.
—————
Наши дни. Сохранившиеся руины стен имеют в плане овальную форму, вытянутую с востока на запад. В некоторых местах стены стёрты практически до основания, в других – сохранились на почти изначальную высоту.  Сохранилась квадратная в плане надвратная 2-ярусная башня с арочными готическими воротами. Над воротами сохранились 2 отверстия: прямоугольное и небольшое круглое. В западном углу замка остались следы квадратной в плане башни. Территория замка не застроена.

Погляд на останок/Взгляд на последок


далі буде.../продолжение следует...

Джерела/источники:
http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/kremeneckij-zamok-kremenec

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування весняної експедиції. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Це можуть бути, як грошові кошти перераховані на мою карту Приватбанку (5363 5426 0205 1337), так і талони на паливо або власне саме паливо. Для тих що є нашими друзями за кордоном України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию весенней экспедиции. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Это могут быть, как денежные средства перечисленные на мою карту Приватбанка (5363 5426 0205 1337), так и талоны на топливо или собственно само топливо. Для тех что является нашими друзьями за рубежом Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту"Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account