m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Острог. Замок. Частина 2. Погляд з землі/Наследие. Острог. Замок. Часть 2. Взгляд с земли.

початок тут/начало здесь

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...

Найважливішою архітектурною домінантою міста є замок князів Острозьких - справжня перлина давньоруського фортифікаційного мистецтва (вул. Замкова, 5). Саме тут, у замку, де виявлено і залишки давньоруського городища, почав свій розвиток Острог. Його перші дерев'яні укріплення, збудовані ще в домонгольські часи, були повністю знищені татарськими ордами в 1241 році. Та вже в першій половині наступного століття перший історично відомий князь з династії Острозьких - Даниїл (помер близько 1386 року) - відновлює на Судовій (замковій) горі зруйновані споруди. Пізніше вони не один раз добудовувалися та перебудовувалися, та все одно зберегли суворий вигляд середньовіччя.
—————
Важнейшей архитектурной доминантой города является замок князей Острожских - настоящая жемчужина древнерусского фортификационного искусства (ул. Замковая, 5). Именно здесь, в замке, где обнаружены и остатки древнерусского городища, начал свое развитие Острог. Его первые деревянные укрепления, построенные еще в домонгольские времена, были полностью уничтожены татарскими ордами в 1241 году. И уже в первой половине следующего столетия первый исторически известный князь из династии Острожских - Даниил (умер около 1386) - восстанавливает на Судебной (замковой) горе разрушенные сооружения. Позже они не раз достраивались и перестраивались, и все равно сохранили суровый вид средневековья.





для перегляду панорами на всьому екрані натисніть кнопку/для просмотра панорамы на всем экране нажмите кнопку


Ostrog. Castle princes Ostrozhsky.



для перегляду панорами на всьому екрані натисніть кнопку/для просмотра панорамы на всем экране нажмите кнопку

Ostrog. Castle princes Ostrozhsky. 2.

Рід князів Острозьких, які володіли містом майже без перерв з 14 по 17 століття і були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів, заслуговує на увагу і історика, і туриста.
Даниїл відомий своїми щедрими пожертвуваннями місцевим храмам, він же смертельно поранив в битві королівського гетьмана Войцеха Целея. Його старший син Федір (помер близько 1441 року) розширив острозькі володіння, боровся на стороні Яна Гуса проти Тевтонського ордену, сам воював з своїм загоном в Грюнвальдський битві в 1410 року.
—————
Род князей Острожских, владевших городом почти без перерывов с 14 по 17 века и были одними из самых богатейших и влиятельных украинских магнатов, заслуживает внимания и историка, и туриста.
Даниил известен своими щедрыми пожертвованиями местным храмам, он же смертельно ранил в битве королевского гетмана Войцеха Целея. Его старший сын Федор (умер около 1441) расширил острожские владения, сражался на стороне Яна Гуса против Тевтонского ордена, сам воевал со своим отрядом в Грюнвальдской битве в 1410 года.









Василь Федорович Острозький (Красний) (помер до 1461 року) теж розширював володіння, був приятелем великого князя литовського Казимира Ягеллончика. Саме він збудував багато чого в Острозі, Дубно та інших волинських містах.
Його онук - литовський гетьман Костянтин Іванович Острозький - прославився перемогами над татарами. Він заснував татарське передмістя з в'їздною баштою, де поселив взятих в полон татарів.
—————
Василий Федорович Острожский (Красный) (умер до 1461 года) тоже расширял владения, был другом великого князя литовского Казимира Ягеллончика. Именно он построил многое в Остроге, Дубно и других волынских городах.
Его внук - литовский гетман Константин Иванович Острожский - прославился победами над татарами. Он основал татарскій пригород с въездной башней, где поселил взятых в плен татар.










Найзнаменитішим же був його молодший син - Костянтин-Василь (1526 - 1608 роки). В 1550 році він став володимирським старостою, в 1559 - київським воєводою, а після Люблінської унії ще й коронним сенатором. Це був успішний правитель та сміливий полководець, який всіляко підтримував православну церкву, розвивав українську культуру та книгодрукування. Він був настільки багатим, що навіть ходив вираз: "багатий, як Острозький". Закінчився цей могутній рід його молодшим сином Янушем (помер в 1620), який не залишив дітей.
—————
Самым же знаменитым был его младший сын - Константин-Василий (1526 - 1608 годы). В 1550 году он стал владимирским старостой, в 1559 - киевским воеводой, а после Люблинской унии еще и коронным сенатором. Это был успешный правитель и смелый полководец, который всячески поддерживал православную церковь, развивал украинскую культуру и книгопечатание. Он был настолько богатым, что даже ходил выражение: "богат, как Острожский". Закончился этот могучий род его младшим сыном Янушем (умер в 1620), который не оставил детей.











Замок розташований на відносно невеликому (0,7 га) овальному майданчику на пагорбі. Сама природа тут піклувалася про оборону місця: південна та східна сторони замку виходили на крутий схил більш як 20-метрової висоти, а північна та західна частини відділені від міста глибокими ровами на основі колись існуючого яру.
В ансамбль замку входять сьогодні чотири основних будівлі: житлова оборонна вежа - "Вежа мурована", Богоявленська церква, башта Нова та дзвіниця більш пізньої забудови (1905).
—————
Замок расположен на относительно небольшой (0,7 га) овальной площадке на холме. Сама природа здесь заботилась об обороне места: южная и восточная стороны замка выходили на крутой склон более чем 20-метровой высоты, а северная и западная части отделены от города глубокими рвами на основе некогда существующего оврага.
В ансамбль замка входят сегодня четыре основных здания: жилая оборонительная башня - "Башня каменная", Богоявленская церковь, башня Новая и колокольня более поздней застройки (1905).













Найдавніша споруда фортеці - "Вежа мурована" (так її названо в акті від 1603 року про розділ маєтків князя К.-В. Острозького поміж його синами). Перші камені в її фундамент поклав ще Даниїл Острозький. Розміщена вона біля південно-східного рогу замкового пагорба. Це досить рідкісний для України тип середньовічної башти-донжона. В нижньому ярусі споруди зберігалися різноманітні припаси, тут же було зроблено глибокий колодязь. Верхня частини башти - результат пізніших перебудов ХІХ- початку ХХ століть.
Вже після ремонтних робіт в 1913 - 1915 роках приміщення було пристосоване під музей з бібліотекою. Сьогодні в 9 залах музею - досить цікава експозиція Острозького краєзнавчого музею.
—————
Древнейшая постройка крепости - "Башня каменная" (так она названа в акте от 1603 года о разделе имений князя К.-В. Острожского между его сыновьями). Первые камни в ее фундамент положил еще Даниил Острожский. Размещена она у юго-восточного угла замкового холма. Это достаточно редкий для Украины тип средневековой башни-донжона. В нижнем ярусе сооружения хранились разнообразные припасы, здесь же был сделан глубокий колодец. Верхняя часть башни - результат более поздних перестроек XIX-начала ХХ веков.
Уже после ремонтных работ в 1913 - 1915 годах здание было приспособлено под музей с библиотекой. Сегодня в 9 залах музея - довольно интересная экспозиция Острожского краеведческого музея.











В кількох десятках метрів від Вежі Мурованої - Богоявленський собор, типовий зразок хрестовокупольної системи, такої популярної в домонгольській Русі. Коли саме з'явився цей храм, історикам невідомо. Припускають, що ще за часів Василя Красного. Церква була частиною оборонних споруд міста: для цього її північну стіну, яка виходить на глибокий штучний рів, було потовщено до 2,8 м. та з'єднано з фортечними стінами. В нижній її частині з'явилися бійниці, в верхній - досить широкий уступ для вартових.
—————
В нескольких десятках метров от Башни Мурованной - Богоявленский собор, типичный образец крестовокупольной системы, такой популярной в домонгольской Руси. Когда именно появился этот храм, историкам неизвестно. Предполагают, что еще во времена Василия Красного. Церковь была частью оборонительных сооружений города: для этого ее северную стену, которая выходит на глубокий искусственный ров, была утолщена до 2,8 м. И соединено с крепостными стенами. В нижней ее части появились бойницы, в верхней - достаточно широкий уступ для часовых.













Після переходу місцевих князів в католицизм Богоявленський храм було піддано анафемі. Церква більш як 200 років стояла пусткою і до середини ХІХ століття перетворилася на руїну. Лише в 1886 році почалася реконструкція храму за проектом архітектора В. Токарева. Відновлення, в ході якого була збережена лише північна стіна з бійницями, було завершено в 1891 році. "Копія "в натуральну величину зберегла основні пропорції трьохнефного, чотиристовпного п'ятиглавого храму, характерного для давньої Русі. Та пропорції i деталювання фрагментів церкви, особливо глав, були помітно порушені. Витягнулися вгору барабани, зникли готичні елементи декору зовнішніх стін, з'явилися натомість деталі в модному на той час "візантійському" стилі. Помітно стала довшою апсидна частина, біля східного входу з'явилась невеличка прибудова. В інтер'єрі був встановлений масивний "візантійський" іконостас роботи петербурзьких майстрів. Стіни покрили розписами (зараз забілені). В 80-ті роки ХХ століття куполи позолотили. Зараз храм виглядає, занадто новеньким. Можливо, багатство кольорів на фасаді тому сприяє.
—————
После перехода местных князей в католицизм Богоявленский храм был предан анафеме. Церковь более 200 лет пустовала и до середины XIX века превратилась в руины. Только в 1886 году началась реконструкция храма по проекту архитектора В. Токарева. Восстановление, в ходе которого была сохранена только северная стена с бойницами, было завершено в 1891 году. "Копия" в натуральную величину сохранила основные пропорции трехнефного, четырехстолпного пятиглавого храма, характерного для древней Руси. Но пропорции и деталировка фрагментов церкви, особенно глав, были заметно нарушены. Вытянулись вверх барабаны, исчезли готические элементы декора наружных стен, появились взамен детали в модном в то время "византийском" стиле. Заметно стала длиннее апсидная часть, у восточного входа появилась небольшая пристройка. В интерьере был установлен массивный "византийский" иконостас работы петербургских мастеров. Стены покрыли росписями (сейчас забелены). В 80-е годы ХХ века купола позолотили. Сейчас храм выглядит, слишком новеньким. Возможно, богатство цветов на фасаде поэтому способствует.

початок - частина 1/начало - часть 1
продовження - частина 3/продолжение - часть 3

Джерела/источники:
castles.com.ua
wikipedia.org
pslava.info

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування експедиції. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Це можуть бути, як грошові кошти перераховані на мою карту Приватбанку (5363 5426 0205 1337), так і талони на паливо або власне саме паливо. Для тих що є нашими друзями за кордоном України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию экспедиции. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Это могут быть, как денежные средства перечисленные на мою карту Приватбанка (5363 5426 0205 1337), так и талоны на топливо или собственно само топливо. Для тех что является нашими друзьями за рубежом Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту"Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.




ну как то так =))

  • 1
Будують - знищують- будують...Все по колу. Зміст існування нашого. Дякую вам...Сумно .

Спадщина. Острог. Замок. Частина 3. Архивне/Наследие. Ос

Пользователь lashkevich_2009 сослался на вашу запись в своей записи «Спадщина. Острог. Замок. Частина 3. Архивне/Наследие. Острог. Замок. Часть 3. Архивное.» в контексте: [...] та частина 2 [...]

Спадщина. Острог. Замок. Частина 3. Архивне/Наследие. Ос

Пользователь lashkevich_2009 сослался на вашу запись в своей записи «Спадщина. Острог. Замок. Частина 3. Архивне/Наследие. Острог. Замок. Часть 3. Архивное.» в контексте: [...] і часть 2 [...]

Спадщина. Острог. Замок. Частина 2. Погляд з землі/Насле

Пользователь lashkevich_2009 сослался на вашу запись в своей записи «Спадщина. Острог. Замок. Частина 2. Погляд з землі/Наследие. Острог. Замок. Часть 2. Взгляд с земли.» в контексте: [...] ина. Острог. Замок. Частина 2. Погляд з землі/Наследие. Острог. Замок. Часть 2. Взгляд с земли. [...]

Спадщина. Острог. Замок. Частина 2. Погляд з землі/Насле

Пользователь lashkevich_2009 сослался на вашу запись в своей записи «Спадщина. Острог. Замок. Частина 2. Погляд з землі/Наследие. Острог. Замок. Часть 2. Взгляд с земли.» в контексте: [...] Дальше еще есть [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account