m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Тарноруда Хмельницька. Костел Матері Божої Святого Скапулярія/Наследие. Тарноруда. Костел.



...Багато століть тому на пагорбах над болотистим Збручем росли густі зарослі терну, а до річки спішив потічок Тарнорудка. Якось випало тут полювати якомусь Андрію з Рипна, і коли він вибрався крізь терен на вершину пагорба, раптом побачив образ з Ісусом. Схвильований знахідкою, мисливець відніс ікону до себе додому - та на ранок її вже там не було. За казково-іконною традицією, герой ще два рази відносив образ додому, але той вперто повертався до тернових кущів. Нічого робити: біля образу на пагорбі влаштували капличку, образ розрекламували як чудодійний - і до тернових кущів заспішили прочани. Два безіменні брати в 1355-1365 роках зводять тут перший костел - ще дерев'яний.
—————
... Много веков назад на холмах над болотистым Збручем росли густые заросли терновника, а к реке спешил поток Тарнорудка. Как то выпало здесь охотиться некому Андрею из Рипна, и когда он выбрался через терен на вершину холма, вдруг увидел образ с Иисусом. Взволнованный находкой, охотник отнес икону к себе домой - и на утро ее уже там не было. По сказочно-иконной традиции, герой еще два раза относил образ домой, но тот упорно возвращался к терновым кустам. Ничего делать: у образа на холме устроили часовню, образ разрекламировали как чудодейственный - и к терновым кустам поспешили паломники. Двое безымянных братьев в 1355-1365 годах строят здесь первый костел - еще деревянный.








 
В 1583 р. Тарноруда отримала магдебургію. За своє життя вона встигла побувати в руках Одровонжів, Костків, Сенявських, Любомирських, Дуніних, Чарторийських, Малчевських. Ігнацій Малчевський, одружений з Антоніною з Сангушків Дуніною (саме їй присвятив шляхтич Антоніни), переносить свою резиденцію у Тарноруду. Вона була єдиним з тернопільською Тарнорудою містечком, навіть поділялася на райони-кути: Ксьондзівку, Піскарівку, Вигнанку і Керніки.
Та ми ж про костел хотіли... Так от. На місці дерев'яного костелика Катерина з Шембеків Сенявська зводить муровану святиню в 1643 році. (саме цим роком датують появу римо-католицької парафії в Тарноруді). Храм освятив кам'янецький єпископ Стефан Рупнеський.(він же свого часу, перед переїздом до Луцька, освятив костели в Червоногруді, Товстому, Старій Сеняві, Плоскирові тощо).  
—————
В 1583 году Тарноруда получила магдебургию. За свою жизнь она успела побывать в руках Одровонжей, Костко, Сенявских, Любомирских, Дуниных, Чарторыйских, Малчевских. Игнаций Малчевский, женатый на Антонине из Сангушко Дуниной (именно ей посвятил шляхтич Антонины), переносит свою резиденцию в Тарноруду. Она была единой с тернопольской Тарнорудой городком, даже делилась на районы-углы: Ксьондзивку, Пискаривку, Выгнанку и Керники.
Мы же о костел хотели ... Так вот. На месте деревянного костелика Екатерина с Шембеков Сенявская возводит каменную святыню в 1643 году. (Именно этим годом датируется появление римско-католического прихода в Тарноруде). Храм освятил каменецкий епископ Стефан Рупнеський. (Он же в свое время, перед переездом в Луцк, освятил костелы в Червоногруде, Толстом, Старой Сеняве, Плоскирове т.д.).

ще нещодавно герб і табличка були на фасаді, зараз їх немає/еще недавно герб и табличка были на фасаде, сейчас их нет








В 1754 р. костел було перебудовано в пізньобароковому стилі коштом Чарторийських. Храм оточували старі дерева. Хоч яким велетенським був костельний двір, та й він не вміщав всіх коней та возів під час прощ до чудотворного образу (3 травня та на Успіння). Стіни храму були до 1,5 м завтовшки, склепіння були вкриті рослинними орнаментами. Сім вівтарів храму були багато оздоблені. Чудотворний образ (69,5 на 54 см, олійна фарба на полотні) знаходився за трьома заслонами в головному вівтарі. В 1773 року образ "вдягнули" в срібні шати з золоченою короною. З досліджень польських реставраторів відомо, що на початку XVIII століття ікона пережила пожежу, перемальовувалася, а потім зберігалася в занадто вологому приміщенні.
—————
В 1754 костел был перестроен в позднебароковом стиле на средства Чарторыйских. Храм окружали старые деревья. Каким бы огромным не был костельный двор, и он не вмещал всех лошадей и телег во время паломничества к чудотворному образу (3 мая и Успение). Стены храма были до 1,5 м толщиной, своды были покрыты растительными орнаментами. Семь алтарей храма были богато украшенные. Чудотворный образ (69,5 на 54 см, масляная краска на холсте) находился по трем заслонами в главном алтаре. В 1773 году образ “одели" в серебряные одеяния с золоченой короной. Из исследований польских реставраторов известно, что в начале XVIII века икона пережила пожар, перерисовывалась, а затем хранилась в слишком влажном помещении.









ретро-стерео =)
https://www.4sync.com/web/directDownload/N_eh7-pZ/5ozc24.8fd18da0ffac6b538442b9a436a67919

Скоріше за все, всі ці негаразди з образом відбумалися під час гонінь на католиків і Барської конфедерації.
В 1802 р. склепіння храму потріскалося після землетрусу 14 серпня.
Вежі і мури, які видно на старих зображеннях храму, охороняли цвинтар, що лежав навколо костелу. Відомо, що під час мес до костелу вносили статую св. Яна Непомука. За однією з версій, саме ця статуя стоїть зараз біля костелу в тернопільській Тарноруді: хоча носити кам'яну фігуру важкувато навіть для кремезних чоловіків.
—————
Скорее всего, все эти проблемы с образом происходили во время гонений на католиков и Барской конфедерации.
В 1802 своды храма потрескалось после землетрясения 14 августа.
Башни и стены, которые видны на старых изображениях храма, охраняли кладбище, лежащее вокруг костела. Известно, что во время мес в костел вносили статую св. Яна Непомука. По одной из версий, именно эта статуя стоит сейчас возле костела в тернопольской Тарноруде: хотя носить каменную фигуру трудновато даже для крепких мужчин.









На початку ХХ століття (до 1909) ксьондзем в Тарноруді був Броніслав Карчевський. Він організував при храмі хор і оркестр, закупивши весь потрібний комплект інструментів. Славився суворістю до пияків, любив розганяти загулявши за північ веселунів у місцевій корчмі. Його наступника Броніслава Роговського в часи громадянської війни охороняли від біди місцеві озброєні парубки. Саме Роговський в 1920 році вивіз чудотворний образ з Тарноруди до Тернополя. Відвозив його своїми гарними кіньми селянин Кушнірчук. Як тільки виїхали за Тарноруду, слухняні коні начебто раптом зупинилися і не рушали, хоч як їх не заставляли бігти далі. Священик тоді розгорнув ікону і "благословив" нею село за спиною - і коні відразу побігли далі. В самому ж костелі помістили копію ікони (зараз ця копія знаходиться в каплиці в Гречанах під Хмельницьким). Сам образ пізніше вивезли до Кракова, а звідти до містечка Рожищ. Зараз він знаходиться у костелі міста Зєльонка Паслецька.  
—————
В начале ХХ века (До 1909) ксендзом в Тарноруде был Бронислав Карчевский. Он организовал при храме хор и оркестр, закупив весь необходимый комплект инструментов. Славился строгостью к пьяницам, любил разгонять загулявшых за полночь весельчаков в местной корчме. Его преемника Бронислава Роговского во времена гражданской войны охраняли от беды местные вооруженные парни. Именно Роговский в 1920 году вывез чудотворный образ с Тарноруда в Тернополь. Отвозил его своими красивыми лошадьми крестьянин Кушнирчук. Как только выехали за Тарноруда, послушные лошади будто вдруг остановились и не трогались, как их заставляли бежать дальше. Священник тогда развернул икону и "благословил" ею село за спиной - и лошади сразу побежали дальше. В самом же костеле поместили копию иконы (сейчас эта копия находится в часовне в Гречанах под Хмельницким). Сам образ позже вывезли в Краков, а оттуда в город Рожищ. Сейчас он находится в костеле города Зелёнка Паслецка.









В 1934 році костел було зачинено, в приміщенні влаштували клуб і танцювальну залу, а ще певний час тримали збіжжя. Підземелля з криптами було засипано. 5 серпня 1935 року було знищено костельні вівтарі, порубано лавиці і дерев'яні скульптури - щоб не заважали танцювати. Костельну бібліотеку спалили. В храмі влаштовано склад міндобрив. Але хоч і служив костел раднській владі вірою (гм) і правдою, слідкували за ним погано: з даху здерли бляху, добрива заливали дощі, пізніше обвалилися старі склепіння.
В польській книжці, присвяченій Тарнорудському образу, сказано, що 600 (!) тарнорудських сімей в той час вислали до Казахстану.
—————
В 1934 году костел был закрыт, в помещении устроили клуб и танцевальный зал, а еще некоторое время держали зерно. Подземелья с криптами были засыпаны. 5 августа 1935 было уничтожено костельные алтари, изрублены скамьи и деревянные скульптуры - чтобы не мешали танцевать. Костельную библиотеку сожгли. В храме был устроен склад минудобрений. Но хоть и служил костел советской власти верой (гм) и правдой, следили за ним плохо: с крыши содрали жесть, удобрения заливали дожди, позже обрушились старые своды.
В польской книге, посвященной Тарнорудському образа, сказано, что 600 (!) Тарнорудских семей в то время выслали в Казахстан.







Про чудеса та книжка теж пише: коли в часи ксьондза Броніслава Роговького (1910-ті) дах костелу замість гонту вкривали бляхою, майстру Хіполкові допомагав юнак на прізвище Волинський. За його свідченнями, на піддашшю над вівтарем була величезна кількість милиць, паличок, інвалідських протезів. Причому приходили з надією не лише католики, а й православні. Одна жінка три години молилася Тарнорудському Ісусу над тілом свого сина-потопельника - і той ожив. Ще якась жінка з Зайчиків мала паралізовану руку, а після прощі все пройшло. Ну і так далі…
Відомо, що невдовзі після Другої світової, в 1945-46 роках, з "польської" Тарноруди (яка була на той час такою самою радянською, як і ця) часом приходив правити служби священик - костел в тій Тарноруді все ще діяв.
В 1990-ті роки костел повернули віруючим, а в 1990 році проводилися роботи з відновлення храму стараннями отця Владислава Ванаґса. У 1990 р. старанням о. було проведено роботи по його реставрації. Наступного року костел повторно освятив під титулом Матері Божої Святого Скапулярія єпископ Ян Ольшанський.
—————
О чудесах та книга тоже пишет: когда во времена ксендза Бронислава Роговького (1910-е) крышау костела вместо гонта покрывали железом, мастеру Хиполкову помогал юноша по фамилии Волынский. По его сведениям, на козырьке над алтарем было огромное количество костылей, палочек, инвалидов протезов. Причем приходили с надеждой не только католики, но и православные. Одна женщина три часа молилась Тарнорудському Иисусу над телом своего сына-утопленника - и тот ожил. Еще какая-то женщина с Зайчиков имела парализованную руку, а после паломничества все прошло. Ну и так далее…
Известно, что вскоре после Второй мировой войны, в 1945-46 годах, из "польской" Тарноруды (которая была в то время такой же советской, как и эта) время приходил править службы священник - костел в той Тарноруде все еще действовал.
В 1990-е годы костел вернули верующим, а в 1990 году проводились работы по восстановлению храма стараниями отца Владислава Ванаґса. В 1990 году стараниям настоятеля были проведены работы по его реставрации. В следующем году костел повторно освятил под титулом Матери Божьей Святого Скапулярия епископ Ян Ольшанский.

фігурки святих, збережені парафіянами повернулися в храм/фигурки святых, сохраненные прихожанами вернулись в храм












Джерела/источники:
http://www.castles.com.ua/tarnoruda2.html
http://andy-travel.com.ua/tarnoruda

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування експедиції. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Це можуть бути, як грошові кошти перераховані на мою карту Приватбанку (5363 5426 0205 1337), так і талони на паливо або власне саме паливо. Для тих що є нашими друзями за кордоном України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию экспедиции. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Это могут быть, как денежные средства перечисленные на мою карту Приватбанка (5363 5426 0205 1337), так и талоны на топливо или собственно само топливо. Для тех что является нашими друзьями за рубежом Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту"Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.




ну как то так =))

  • 1

Тарноруда Хмельницька. Костел Матері Божої Святого Ск

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Тарноруда Хмельницька. Костел Матері Божої Святого Скапулярія» в контексте: [...] ина. Тарноруда Хмельницька. Костел Матері Божої Святого Скапулярія/Наследие. Тарноруда. Костел. [...]

мій дід працював на цьому складі в церкві комірником)

а в мого товарища дружина з Тарноруди, як виявилося =)

Почему же "по сказочно-иконной" традиции? На каком основании подразумевается, что этого не было?

Видимо, по тому, что таких историй не счесть, и они повторяются, как на кальке =) ...

К счастью, таких историй, действительно, много. Но это не значит, что они ложные.

так-с, с традицией разобрались =), ну а сказка - она не есть ложь... она просто - сказка, рассказ, e.t.c. ...

Вы сами-то какого вероисповедания?

христианского =)

площа з паломниками


шанована і старовинна копія чудотворної ікони Ісуса Милосердного Тарнорудського


фото з сайту - http://www.tarnoruda.org.ua

Edited at 2017-03-11 11:06 am (UTC)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account