m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Постолівка. Капличка/Наследие. Постоловка. Часовня.



Постолівка - наступне село після Личківців і Городниці на шляху з Гусятина до Скалата.
Перша писемна згадка — 1546. В люстраційних записах 1564 р. вказано, що в селі Постолівці (Pvstolvka) руський воєвода збудував двір (dworzecz) на острові, який омивають води ставка на ріці Срібна Липа, для заховування худоби; там же є сіножать і фільварок[2] (Т.1, с. 105).
В селі діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива. Чимале село (понад 1300 жителів), відоме з 1574 р. (за іншими даними - з 1546 р.), місцевість в Постолівці мальовнича.
—————
Постоловка - следующее село после Лычковцов и Городницы на пути из Гусятина до Скалата. Первое письменное упоминание - 1546. В люстрационных записях 1564 указано, что в селе Постоловка (Pvstolvka) русский воевода построил двор (dworzecz) на острове, который омывают воды пруда на реке Серебряная Липа, для содержанія скота; там же есть сенокос и поместье [2] (Т.1, с. 105).
В селе действовали «Просвита», «Луг», «Сельский хозяин» и другие общества, кооперативы. Село большое (более 1300 человек), известное с 1574 (по другим данным - с 1546), местность в Постоловке живописна.







Місцева цвинтарна римо-католицька капличка, присвячена, ймовірно, апостолам Петру і Павлу, чомусь датується вікіпедією фантастичним XVIII століттям, але скоріш за все каплицю було споруджено в 1890 році (в укр.вікі пишуть, що це костел 1904 року). 1923 році вона була відремонтована та перебудована.
—————
Местная кладбищенская римско-католическая часовня, посвященная, вероятно, апостолам Петру и Павлу, она датируется википедией фантастическим XVIII веком, но скорее всего часовню была построена в 1890 году (в укр.вики пишут, що это костел 1904 года). 1923 году она была отремонтирована и перестроена.









Споруда давно вже агонізує: з того часу, як я в січні 2005 року була сфотографована сигнатурка, що проломила дах і впала всередину каплички, мало що змінилося.
А вот Апостоли і досі стоять в нішах на фасаді храму. В Павла вже немає більшої частини голови, та і стан скульптур святих такий самий занедбаних як і у всієї споруди. Ще вище, в ніші, стоїть ще один святий, який - невідомо.
—————
Сооружение давно уже агонизирует: с того времени, как я в январе 2005 года была сфотографирована сигнатурка, что проломила крышу и упала внутрь часовни, мало что изменилось.
А вот Апостолы до сих пор стоят в нишах на фасаде храма. В Павла уже нет большей части головы, да и состояние скульптур святых такой же заброшенных как и у всей постройки. Еще выше, в нише, стоит еще один святой, - неизвестно.







Сигнатурка впала в середину храму, туди ж завалилася і покрівля. З під штукатурки проглядає добротна цегла. Вишуканий портал  ще зберігся, так само як і оригінальні вхідні двері. Дві колони головного фасаду увінчують вцілілі обеліски. Каплиця є пам'яткою місцевого значення.
—————
Сигнатурка упала внутрь храма, туда же рухнула и кровля. Из под штукатурки проглядывает добротный кирпич. Изысканный портал еще сохранился, так же как и оригинальные входные двери. Две колонны главного фасада венчают уцелевшие обелиски. Часовня является памятником местного значения.









Капличка з одного боку цвинтаря, з іншого - скромна, захована за деревами мурована церква Івана Хрестителя, малоцікава з точки зору архітектури. Та й капличка дале-е-е-еко не шедевр, вона гіпнотизує не архітектурною досконалістю, а ось цими грубої роботи, трішки наївними апостолами на фасаді, цими скромними потугами на нео-готику, цим флером запущеності і тихої агонії. Танатофілам від краєзнавства і туризму таке дико подобається: в цьому вбачають сліди нашої безперечної європейськості. Мовляв, і ми були з Австрією, і в нас он які храми будували... Які, а? Які? Скромні, малопоказні, трішки примітивні...
—————
Часовня с одной стороны кладбища, с другой - скромная, спрятанная за деревьями каменная церковь Иоанна Крестителя, малоинтересна с точки зрения архитектуры. И часовня дале-е-е-эко не шедевр, она гипнотизирует НЕ архитектурным совершенством, а вот этими грубой работы, немного наивными апостолами на фасаде, этими скромными потугами на нео-готику, этим флером запущенности и тихой агонии. Танатофилам от краеведения и туризма такое дико нравится: в этом видят следы нашей несомненной европейскости. Мол, и мы были с Австрией, и у нас вон храмы строили ... Какие, а? Какие? Скромные, малопоказные, немного примитивные ...







Поруч з селом археологи виявили археологічні пам'ятки трипільської, та підкарпатської культури.
У 1943 році через Постолівку, як і інші села в долині річки Гнилої, проходили партизанські загони Сидора Ковпака.
В селі народилися історик, архівіст Євген Барвінський, лікар УГА Євген Гайдукевич, полковник УПА Євген Побігущий (псевдо Рен).
—————
Рядом с селом археологи обнаружили археологические памятники трипольской, и подкарпатской культуры.
В 1943 году через Постоловку, как и другие села в долине реки Гнилой, проходили партизанские отряды Сидора Ковпака.
В селе родились историк, архивист Евгений Барвинский, врач УГА Евгений Гайдукевич, полковник УПА Евгений Побигущий (псевдо Рен).





2005


2010


Джерела/источники:
templesua.jimdo.com
castles.com.ua
andy-travel.com.ua
wikiwand.com

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...




ну как то так =))

  • 1
По дверям видно, что это не 17-й век! Они слишком хорошо сохранились!

иногда, двери сохраняются лучше всего остального =) ...

Вам виднее!)...

в укр.вікі пишуть, що це костел 1904 року..

  • 1
?

Log in

No account? Create an account