m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Млиниська. Костел/Наследие. Млыниская. Костел.



Млиниська. До Теребовлі 20 км, до Янова  - десь шість, а Кобиловолоки під боком. Сільрада там, цивілізація теж там. Колись магнітом був Янів, котрий зараз давно вже Долина. Село маленьке, трохи більше 400 мешканців. Назва села походить від кількох млинів на Кобиловолоцькому потоці, що протікає через село.
—————
Млыниска. До Теребовлі 20 км, до Янова - шесть, а Кобыловолоки под боком. Сельсовет там, цивилизация тоже там. Когда-то магнитом был Янов, который сейчас давно уже Долина. Село маленькое, чуть более 400 жителей. Название села происходит от нескольких мельниц на Кобиловолоцьком потоке, протекающей через село.









Перша ж письмова згадка про Млиниська тхне зіпсутим квартирним питанням: в 1650-1669 рр. янівський ксьондз з промовистим прізвищем Самуель Собєрай судився за землю і людей на ній з господарем Янова, котрий заснував "село нове при кобиловолоцькому тракті, від багатьох млинів на кобиловолоцькому потоці зване Млиниськами". З ким конкретно сварився жадібний священик, не вказано, а вибір взагалі чималий: Млиниська у різні часи належали Богушам, Скарбкам, Баворовським (І пол. ХІХ ст.), Лосям (ага) і Дунін-Борковським.
—————
Первое же письменное упоминание о Млыниском пахнет испорченным квартирным вопросом: в 1650-1669 гг. яновский ксендз с говорящей фамилией Самуэль Соберай судился за землю и людей на ней с хозяином Янова, который основал "село новое при Кобиловолоцьком тракте, от многих мельниц на Кобиловолоцьком потоке называемое Млыниская ". С кем конкретно ссорился жадный священник, не указано, а выбор вообще достаточно: Млыниская в разное время принадлежали Богуш, Скарбка, Баворовских (I пол. XIX в.), Лосями (ага) и Дунин-Борковский.









Адам Баворовський, купивши Млиниська, віддав їх в якості приданого своїй дочці Пауліні (1831-1903), коли вона йшла заміж за Володимира Лося (1826-1873). Далі село відійшло до їхньої дочки Ельжбети (Єлизавети, 1864-1929), заміжньої з відомим геральдистом Єжи Севером Дунін-Борковським (1856-1908). Останнім власником села був їхній син Петро Дунін-Борковський (1890-1949). 
У 1846 - 47 рр. майже всі мешканці села вимерли від епідемії холери. Граф переселив сюди людей з центральних областей Польщі, яких місцеві мешканці називали "мазурами".
—————
Адам Баворовский, купив Млынискую, отдал их в качестве приданого своей дочери Паулине (1831-1903), когда она вышла замуж за Владимира Лося (1826-1873). Далее село отошло к их дочери Эльжбете (Елизаветы, 1864-1929), замужней с известным геральдистом Ежи Севером Дунин-Борковским (1856-1908). Последним владельцем села был их сын Петр Дунин-Борковский (1890-1949). В 1846 - 47 гг. почти все жители села вымерли от эпидемии холеры. Граф переселил сюда людей из центральных областей Польши, которых местные жители называли «Мазур».









Панам треба десь жити - і вони жили у пізньокласицистичному палаці в парку. Палац до наших днів не дожив, він навіть до перемоги над нацизмом не дотягнув, зник у Другу світову. Тоді ж зник і його власник, Петро Борковський - разом з родиною. Але цей пізніше вигулькнув у Римі, де й доживав віку.
—————
Господам надо где-то жить - и они жили в позднекласицистичном дворце в парке. Дворец до наших дней не дожил, он даже к победе над нацизмом не дотянул, исчез во Вторую мировую. Тогда же исчез и его владелец, Петр Борковский - вместе с семьей. Но этот позже появился в Риме, где и доживал свой век.









Хто і коли палац збудував, докладно не відомо (по другій версії - Лосі заклали в Млиниськах розкішний парк з рідкісними деревами і збудували величезний палац.). Щоліта з усіх куточків Польщі сюди з'їжджалася аристократична молодь, яка проводила свій час у забавах, балах, різних ігрищах, полюванні в лісі. Відомо проте, що у 1925 р. горів його другий поверх, але споруду відразу відбудували, але зробили її нижчою, ніж була.
—————
Кто и когда дворец построил, подробно не известно (по второй версии - Лоси заложили в Млыниской роскошный парк с редкими деревьями и построили огромный дворец.). Каждое лето со всех уголков Польши сюда съезжалась аристократическая молодежь, которая проводила свое время в играх, балах, различных играх, охоте в лесу. Известно однако, что в 1925 горел его второй этаж, но сооружение сразу отстроили, сделав его ниже, чем было.









Перший поверх з великою їдальнею та маленькими салонами натомість пожежу пережив без втрат. Парк навколо палацу мав кілька широких липових алей: дерева були набагато старші від будівлі. Парк, за яким гарно доглядали, переростав у ліс. Тут було затишно, тому не дивно, що Дунін-Борковські, які володіли також чималим маєтком у Струсові, воліли проводити час тут, в Млиниськах. Залишки парку збереглися і зараз є пам'яткою природи місцевого значення. Ще донедавна парк прикрашало екзотичне, майже столітнє тюльпанове дерево. Через байдужість його знищено у 1991 році.
—————
Первый этаж с большой столовой и маленькими салонами напротив пожар пережил без потерь. Парк вокруг дворца имел несколько широких липовых аллей: деревья были намного старше здания. Парк, за которым хорошо ухаживали, перерастал в лес. Здесь было уютно, поэтому неудивительно, что Дунин-Борковский, которые обладали большим имением в Струсове, предпочитали проводить время здесь, в Млыниской. Остатки парка сохранились и сейчас являются памятником природы местного значения. Еще недавно парк украшало экзотическое, почти столетнее тюльпанное дерево. Из-за равнодушия он оуничтожено в 1991 году.









Певно, панам і молитися десь треба було. Перша - ще дерев'яна, оббита дубовою корою - римо-католицька каплиця у Млиниськах з'явилася у 1877 р. стараннями графині Пауліни Лось. Не так у Млиниськах, як у панському маєтку, в парку. Можливо, власники гралися у модну на той час органічну архітектуру, інакше для чого аж така скромність?
—————
Наверное, господам и молиться где-то надо было. Первая - еще деревянная, обитая дубовой корой - римско-католическая часовня в Млыниской появилась в 1877 стараниями графини Паулины Лось. Не так в Млыниской, как в барском имении, в парке. Возможно, владельцы играли в модную в то время органическую архитектуру, иначе для чего такая уж скромность?









Існуюча й нині мурована споруда походить з 1911-1912 років. Робота якісна. Андрій Бетлей в своїй статті про храм у 17 томі "Костелів і кляшторів давнього воєводства Руського" припускає, що перед нами робота когось з архітекторів Львівської політехніки. Сюди вже вчащали не лише пани - більшість населення Млинисьок на початку ХХ століття були етнічними поляками, українців тут проживало заледве кілька родин. Коли ті етнічні поляки у 1945 р. рятувалися від комуністичного щастя еміграцією, вони, ймовірно, прихопили з собою чимало з костельного майна. 
—————
Существующее и ныне каменное сооружение происходит с 1911-1912 годов. Работа качественная. Андрей Бетлей в своей статье о храме в 17 томе "Костёлов и монастырям древнего воеводства Русского" предполагает, что перед нами работа кого-то из архитекторов Львовской политехники. Сюда уже наведывались не только господа - большинство населения Млыниской в начале ХХ века были этническими поляками, украинцев здесь проживало чуть несколько семей. Когда те этнические поляки в 1945 году спасались от коммунистического счастья эмиграцией, они, вероятно, прихватили с собой немало костельного имущества.









Не дотягнулися руки комуністів до храму, тому він і зараз є прикрасою села. Хоча, зважаючи на відсутність католицької громади, не діє. Ним користувалися до 1945р., коли в часі сумнозвісної операції «Вісла» польське населення було переселено до Польщі. Пізніше в приміщенні костелу відкрили пошту, а потім склад міндобрив, а згодом склад запчастин до сільськогосподарських машин.
Але в 2014 році, помітно, що костел відремонтовано, було перекрито дах, але він знову пошкоджений і негода помалу починає лущити стіни. Неоготичний за архітектурним задумом, споруджений з цегли, має класичні високі арочні вікна прикрашені вітражами та вичурними дерев’яними рамами. Нава прикрашена красивою сингатуркою, але хрест, який завершує її, вже знову похилився.
—————
Не дотянулись руки коммунистов до храм, поэтому он и сейчас является украшением села. Хотя, учитывая отсутствие католической общины, не действует. Им пользовались до 1945г., когда во времени печально операции «Висла» польское население было переселено в Польшу. Позже в помещении костела открыли почту, а затем состав минудобрений, а впоследствии склад запчастей к сельскохозяйственным машинам.
Но в 2014 году, заметно, что костел был отремонтирован, была перекрыта крыша, но он снова поврежден и непогода постепенно начинает щелкать стены. Неоготический по архитектурному замыслу, построенный из кирпича, имеет классические высокие арочные окна украшеные витражами и вычурными деревянными рамами. Нава украшена красивой сингатуркою, но крест, который завершает ее, уже снова наклонился.









Передній фасад храму вінчає витесаний з каменю хрест. Над вхідною аркою, з двома колонами, розташована фігура Ангела. Храмові сходи помаленьку заростають травою. У вівтарній частині храму з зовнішньої сторони споруди, знаходяться сходи, якими можна потрапити на дах костелу. Двері не зачинені на замок. А от в середину храму попасти не вдалося, зачинено. Хоча через шпарину видно, що вівтарь ще зберігся, але не повністю.
—————
Передний фасад храма венчает вырубленный из камня крест. Над входной аркой, с двумя колоннами, находится фигура Ангела. Храмовые лестницы потихоньку зарастают травой. В алтарной части храма с внешней стороны здания, находится лестница, по которой можно попасть на крышу костела. Двери не закрыты на замок. А вот в середину храма попасть не удалось, закрыто. Хотя через щель видно, что алтарь еще сохранился, но не полностью.







Погляд на останок/Взгляд на последок


Джерела/источники:
castles.com.ua
ternopillya.livejournal.com
templesua2.jimdo.com
wikimapia.org
http://www.wikiwand.com/uk/Млиниська_(Жидачівський_район)
plus.google.com
biblio-mlynyska.blogspot.com

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...




ну как то так =))

  • 1
Очень красивое здание, и фотографии отличные! Особенно мне понравились фотографии дверей!

=) да уж, дверки знатные

Что внутрь-то не залезли? Я бы пролез))) эх.Люблю лазить. Как ни странно, мы с вами в какой-то степени коллеги. Только коптера у меня нет, потому бегаю и прыгаю по крышам)

он уже не один год как закрыт и заколочен, без щелей через которые можно проникнуть =(

По даному костелу у 2006-2008 роках на час навчання у НУ"ЛП" я проводив дослідження і навіть робив пропозиції по його реставрації. Там дійсно дивовижна архітектура костелу.

якщо є щось цікаве по данному костелу - додавайте тут в коментаріях, будемо Вам вдячні =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account