m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Теребовля. Монастир кармелітів. Погляд з небес/Наследие. Теребовля. Монастырь кармелитов.



Монастир Кармелітів в місті Теребовля. Тип споруди: оборонний монастир. Також відомий як: Монастир кармелітів у Теребовлі
Перший етап будівництва: початок 17 століття (?)
Останній етап будівництва: 2-а половина 18 - початок 19 століття
Історичне сповідання: католицтво, орден кармелітів
Сучасна приналежність: Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)
-------
Монастырь Кармелитов в городе Теребовля. Тип сооружения: оборонный монастырь. Так же известен как: Кармелитский монастырь в Теребовле
Первый этап строительства: начало 17 века (?)
Последний этап строительства: 2-ая половина 18 – начало 19 века
Историческое исповедание: католичество, орден кармелитов
Современная принадлежность: Украинская автокефальная православная церковь (УАПЦ)





Монастир знаходиться в межах стародавнього міста Теребовля, вперше згаданого в Іпатіївському літописі під 1097 роком.
Місце для спорудження монастиря було вибрано на лівому березі річки Гнeзна, в безпосередній близькості від річкового русла, що захищало підступи до монастиря із заходу. Напроти монастиря, але вже на правому березі річки, височіла замкова гора.
1-ша половина 17 століття. Ймовірно, монастир почали зводити в цей період.
Кінець 16 - 1-ша половина 17 століття. Дедалі частіші ворожі набіги стимулюють вдосконалення міських оборонних споруд. Теребовля в цей період перетворюється в потужну твердиню. Місто було захищено валом, ровом і дерев'яними укріпленнями. У центрі Нового міста (лівий берег річки) будується оборонна Миколаївська церква. На правому березі річки на початку 1630-х років теребовлянський староста Олександр Балабан починає перебудовувати старий замок - на місці застарілих дерев'яно-кам'яних укріплень зводиться новий потужний кам'яний замок.
-----------
Монастырь находится в черте древнего города Теребовля, впервые упомянутого в Ипатьевской летописи под 1097 годом. 
Место для сооружения монастыря было выбрано на левом берегу реки Гнёзна, в непосредственной близости от речного русла, защищавшего подступы к монастырю с запада. Напротив монастыря, но уже на правом берегу реки, возвышалась замковая гора.
1-ая половина 17 века. Вероятно, монастырь начали возводить в этот период.
Конец 16 – 1-ая половина 17 века. Участившиеся вражеские набеги стимулируют совершенствование городских оборонительных сооружений. Теребовля в этот период превращается в мощную твердыню. Город был защищён валом, рвом и деревянными укреплениями. В центре Нового города (левый берег реки) строится оборонная Николаевская церковь. На правом берегу реки в начале 1630-х годов теребовлянский староста Александр Балабан начинает перестраивать старый замок – на месте устаревших деревянно-каменных укреплений возводится новый мощный каменный замок.





1606 - 1625 роки. У цей період було зафіксовано близько 15 татарських нападів на місто.
1635 - 1639 роки. Був зведений костел - головна будівля монастиря.
Храм, орієнтований по осі захід-схід, побудований з пісковика. Споруда - тринефна, чотирьохстолпна базиліка з подовженим п'ятигранним пресвітером. З боку західного фасаду, з боків від головного входу в храм, до храму були прибудовані дві башти. Стіни нефа розчленовані пілястрами з ліпними капітелями композитного ордера, завершені високим антаблементом. Стіни бічних фасадів храму прорізали арочні вікна, прикрашені ренесансним декором. Вікна на бічних фасадах обрамлені тесаними лиштвами з характерною профиліровкою і різьбленими замками-маскаронами з виразним малюнком.
1672 рік. Османська імперія почала війну (1672 - 1676) з Річчю Посполитою і вторглася на підконтрольні полякам землі. Величезна турецько-татарська армія, очолювана особисто султаном Мехмедом IV (1642 - 1692) на своєму шляху осаджує, штурмує і руйнує безліч міст, замків і фортець. Турки осаджують Теребовлю і, ймовірно, в цей період Кармелітський монастир був розграбований і зруйнований.
----------
1606 – 1625 годы. В этот период было зафиксировано около 15 татарских нападений на город.
1635 – 1639 годы. Был возведён костёл – главное здание монастыря.
Храм, ориентированный по оси запад-восток, построен из песчаника. Сооружение - трёхнефная, четырёхстолпная базилика с удлинённым пятигранным пресвитерием. Со стороны западного фасада, по бокам от главного входа в храм, к храму были пристроены две башни. Стены нефа расчленены пилястрами с лепными капителями композитного ордера, завершены высоким антаблементом. Стены боковых фасадов храма прорезали арочные окна, украшенные ренесансным декором. Окна на боковых фасадах обрамлены тесаными наличниками с характерной профилировкой и резными замками-маскаронами с выразительным рисунком.
1672 год. Османская империя начала войну (1672 - 1676) с Речью Посполитой и вторглась на подконтрольные полякам земли. Огромная турецко-татарская армия, возглавляемая лично султаном Мехмедом IV (1642 - 1692) на своём пути осаждает, штурмует и разрушает множество городов, замков и крепостей. Турки осаждают Теребовлю и, вероятно, в этот период Кармелитский монастырь был разграблен и разрушен.





1675 рік. Бучацький мирний договір (18 жовтня 1672 року) підсумував перший етап Польсько-турецької війни, що не був затверджений польським сеймом. Фактично польська сторона відмовлялася надалі дотримуватися умов цього договору і тому війна відновилася. У 1675 році турецький паша Ібрагім Шишман почав наступ на Львів. Під його командуванням було 20 - 30 тисяч турків і близько 30 000 татар. Ці сили почали спустошувати Поділля. Турки захопили, зруйнували і спустошили місто, і лише захисники замку надали їм запеклий опір. Гарнізон замку протримався до підходу польського війська короля Яна III Собеського (1629 - 1696), після чого облога була знята. Ймовірно монастир, що знаходиться в захопленому місті, був розграбований і зруйнований.
1724 рік. У монастирських записах значиться, що в цьому році були споруджені дві нові оборонні вежі монастиря, а також стіна, в якій були влаштовані ворота.
Середина 18 століття. До цього періоду монастирський комплекс остаточно сформувався. Монастир складався з костелу і келій, які були оточені стінами з кутовими вежами. Над монастирськими воротами була споруджена надбрамна дзвіниця.
-------------
1675 год. Бучачский мирный договор (18 октября 1672 года), подытоживший первый этап Польско-турецкой войны, не был утверждён польским сеймом. Фактически польская сторона отказывалась в дальнейшем соблюдать условия этого договора и потому война возобновилась. В 1675 году турецкий паша Ибрагим Шишман начал наступление на Львов. Под его командованием было 20 – 30 тысяч турок и около 30 000 татар. Эти силы начали опустошать Подолье. Турки захватили, разрушили и опустошили город, и лишь защитники замка оказали им упорное сопротивление. Гарнизон замка продержался до подхода польского войска короля Яна III Собеского (1629 - 1696), после чего осада была снята. Вероятно монастырь, находящийся в захваченном городе, был разграблен и разрушен.
1724 год. В монастырских записях значится, что в этом году были сооружены две новые оборонные башни монастыря, а так же стена, в которой были устроены ворота.
Середина 18 века. К этому периоду монастырский комплекс окончательно сформировался. Монастырь состоял из костела и келий, которые были окружены стенами с угловыми башнями. Над монастырскими воротами была сооружена надвратная колокольня.





Успенський костел.
Старий храм в цей період переживає перебудову, яка зачепила його головний фасад. Західні стіни обох веж були прикрашені круглими вікнами та едікулами, симетрично розміщеними щодо осі фасаду. Сучасний інтер'єр костелу створено в середині - другій половині 18 століття. Стіни і склепіння покриті монументальним ілюзорним живописом. Нартекс декорований плафоном, композиція якого складається з різноманітних форм «дзеркал», і ліпними картушами в стилі рококо.
Келії.
Будівля келій є Г-образною в плані спорудою, що долучалася своїм торцем до північної частини витягнутого пресвітерія костелу. Довга секція келій витягнулася по осі північ - південь, коротка - по осі захід - схід (паралельно осі костелу). Будівля келій 2-поверхова, його внутрішні приміщення перекриті хрестовими склепіннями. Внутрішнє планування - коридорне, з одностороннім розміщенням приміщень. Архітектурний декор відсутній.
Оборонні стіни і башти
Територія монастиря оточена стіною, що окреслює прямокутник монастирського двору. Стіни зведені з цегли, їх товщу прорізають бійниці. Висота стін - близько 3 метрів.
-------------
Успенский костёл.
Старый храм в этот период переживает перестройку, затронувшую его главный фасад. Западные стены обоих башен были украшены круглыми окнами и эдикулами, симметрично размещёнными относительно оси фасада. Современный интерьер костела создан в середине - второй половине 18 века. Стены и своды покрыты монументальной иллюзорной живописью. Нартекс декорирован плафоном, композиция которого состоит из разнообразных форм «зеркал», и лепными картушами в стиле рококо.
Кельи.
Здание келий представляет собой Г-образное в плане сооружение, примкнувшее своим торцем к северной части вытянутого пресвитерия костёла. Длинная секция келий вытянулась по оси север – юг, короткая – по оси запад – восток (параллельно оси костёла). Здание келий 2-этажное, его внутренние помещения перекрыты крестовыми сводами. Внутренняя планировка — коридорная с односторонним размещением помещений. Архитектурный декор отсутствует.
Оборонные стены и башни
Территория монастыря окружена стеной, очерчивающей прямоугольник монастырского двора. Стены возведены из кирпича, их толщу прорезают бойницы. Высота стен – около 3 метров.





Кути монастирського муру посилені 4-ма вежами, спорудженими з цегли. Вежі в плані - правильні пятигранники, двоярусні, мали склепінчасті перекриття. Висота веж (без урахування висоти покрівлі) - близько 5 метрів. Вежі увінчані цегляними пірамідальними верхами, з перехватом в підніжжях. У кожній грані кожного з ярусу веж - по одній бійниці.
Головний вхід в монастирській стіні був влаштований з південного боку і мав вигляд аркового прорізу.
19 століття. Над аркою входу було зведено дзвіницю, що спиралася на чотири пілона.
?. У роки радянської влади храм був закритий і використовувався як склад.
------------
Углы монастырской стены усилены 4-мя башнями, сооружёнными из кирпича. Башни в плане — правильные пятигранники, двухъярусные, имели сводчатые перекрытия. Высота башен (без учёта высоты кровли) – около 5 метров. Башни увенчаны кирпичными пирамидальными верхами, с перехватом в основании. В каждой грани каждого из яруса башен — по одной бойнице.
Главный вход в монастырской стене был устроен с южной стороны и представлял собой арочный проём.
19 век. Над аркой входа была возведена колокольня, опирающаяся на четыре пилона.
?. В годы советской власти храм был закрыт и использовался в качестве склада.

декілька старих фото Теребовлі з монастирем кармелітів/несколько старых фото Теребовли с монастырем кармелитов














1991 рік (?). Монастир переходить у власність Української автокефальної православної церкви.
?. Обидві вежі костелу замість ранніх шатрових завершень були увінчані куполами, які в свою чергу були прикрашені декоративними ліхтарями з главками. Таким чином, була підкреслена приналежність храму до православ'я.
Наші дні. Монастирський комплекс, зведений в стилі ренесансу і бароко, дійшов до наших днів з деякими перебудовами, втративши деяку частину своїх будівель. Костел і келії відносно непогано збереглися. Храм діючий, в приміщеннях келій вчаться і живуть студенти Тернопільської духовної семінарії. Найгірше зберігся оборонний периметр - до наших днів відносно непогано збереглася лише південна секція монастирської огорожі з двома кутовими вежами - південно-західною і південно-східною.
-----------
1991 год (?). Монастырь переходит в собственность Украинской автокефальной православной церкви.
?. Обе башни костёла вместо ранних шатровых завершений были увенчаны куполами, которые в свою очередь были украшены декоративными фонарями с главками. Таким образом, была подчёркнута принадлежность храма к православию.
Наши дни. Монастырский комплекс, возведённый в стиле ренессанса и барокко, дошёл до наших дней с некоторыми перестройками, потеряв некоторую часть своих строений. Костёл и кельи относительно неплохо сохранились. Храм действующий, в помещениях келий учатся и живут студенты Тернопольской духовной семинарии. Хуже всего сохранился оборонный периметр – до наших дней относительно неплохо сохранилась лишь южная секция монастырской ограды с двумя угловыми башнями – юго-западной и юго-восточной.

















Джерела/источники:
zamki-kreposti.com.ua
nac.gov.pl
delcampe.net
polona.pl
pbc.rzeszow.pl

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...




ну как то так =))

  • 1

Теребовля. Монастир кармелітів

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Теребовля. Монастир кармелітів» в контексте: [...] Спадщина. Теребовля. Монастир кармелітів. Погляд з небес/Наследие. Теребовля. Монастырь кармелитов. [...]

Додаток з фейсбуку від Сергея Калиберда:
Про орган у костьолі можу додати наступне. Теребовля. Костьол Вознесіння Найсвятішої Діви Марії і монастир отців кармелітів

Монастир кармелітів у Теребовлі був заснований у 1617 році, а вже у 1634 записані видатки на оплату за виготовлення «organków» та перший завдаток «organario» – органісту, а також пізніше виплата йому ж «за швидкість» (роботи). Наступного року, поряд із іншими, з’явилась позиція виплати органісту «ad rationem roboty». Напевно, він дуже добре порався, як із специфікою довіреної йому роботи, так і з її темпами.

Перші костьол і монастир були дерев’яними, але дуже скоро з’являються виплати каменярам та іншим будівельникам, які зводили кам’яний костьол. Час побудови костьолу був тривалим і супроводжувався постійними наїздами татар, які палили і Теребовля. Колишній монастир отців кармелітів та орган грабували усе підряд, проте роботи переривались лише ненадовго. У 1727 році був позолочений орган, заплачено малярові за «абрис вівтаря», побілені хори. Новий орган для костьолу виконав у 1759–1766 роках Францішек Єндзійовський, проспект розмалював С. Уніцький (S. Unicki або Uhnicki), різблення виконав Ян Непомук Бехерт. Проспект органа був з дерева, поліхромний і позолочений, з рослинним онаментом, складався із двох угнутоопуклих секцій, кожна з яких розміщалась на високому цоколі, була увінчана великими овальними ажурними картузами з гербом Пілява і фігурками різьблених янголів на виступаючих карнизах.

Опис 1780 року називає орган великим і зазначає, що він складався із двох частин, «мав три міхи, добре відрегульовані, дві клавіатури; у верхній клавіатурі 9 голосів, у нижній, позитиві, – 5 голосів і бубен (bęben) з чотирма великими трубами». Який механізм – bęben – був у органі, сказати важко. За рахунковими книгами у 1779 році заплачено різьбяру Даніелу за відновлення органа. З 1784 року в костьолі розпочались
відпрви міської парафії; понад сто років костьол служив одночасно як парафіяльний і як монастирський. Під час візиту декана у 1816 році стосовно органа зазначено вже «знищений орган». Після цього візиту розпочалась серія ремонтів костьолу і монастиря, які тривала до 1823 року. В актах 1829 року відзначалось, що хори музичні вимагали ремонту, а в 1834 на хорах з’явилися тріщини. Збереглися детальні описи органа від 1823 і 1825 років, з яких можна зробити висновок, що орган на той час не працював і вимагав відновлення.

Довга відсутність пізніших ремонтів у кінці ХІХ ст. призвела до того, що у 1903 році костьол був закритий, а будівельні ремонти здійснені у 1907–1910 роках. З фото 1920 року видно, що орган стояв частково спустошений, бракувало труб в проспекті. Ймовірно, що стан механіки та пневматики був не кращий. Описи 1927–1928 років свідчать, що костьол залишався у поганому стані, а в 1933 буря зірвала дах. Хоч до 1945 року костьол використовувася для служб, та орган у ньому вже ніколи не звучав.
(Із Книги "Органи Львова і Галичини, історія та сучасність", Апріорі, Львів, 2014).

  • 1
?

Log in

No account? Create an account