m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Київ. Китаїва пустинь. Свято-Троїцький монастир/Наследие. Китаева пустынь. Взгляд с небес.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Китаїв - це територія в південній частині Києва, в Голосієвському районі у східній частині Голосіївського Боголюбського лісу. Зараз це археологічний заповідник розташований між Мишиловкою, Корчуватим та Багриною горою. Назва місцевості виникла можливо від тюркського слова "китай"- фортеця (город). Нині збереглись залишки городища IX-X ст. Інша версія походження назви від давнього імені "Китай" - саме таке друге неправославне імя мав син Юрія Долгорукого та внук Володимира Мономаха. Хоча можна його перекрутити на "Китан"- це половецьке імя, а як відомо матір'ю Андрія Боголюбського була половчанка.
----------
Китаево - это территория в южной части Киева, в Голосеевском районе в восточной часті Голосеевского Боголюбського леса. Сейчас это археологический заповедник расположений между Мышеловкою, Корчеватым и Багриной горой. Название местности возникло возможно от тюркского слова "китай" - крепость (город). Сейчас сохранились остатки городища IX-X вв. Другая версия происхождения названия от древнего имени "Китай" - именно такое второе неправославное имя имел сын Юрия Долгорукого и внук Владимира Мономаха. Хотя можно его перекрутить на "Китан" - это половецком имя, а как известно матерью Андрея Боголюбского была половчанка.





Прізвисько Боголюбський пішло від містечка Боголюбово, яке князь зробив своєю резиденцією. Саме в Китаєві оселився Андрій Боголюбський. Він збудував собі гарний, великий двір, зробивши Китаїв своєю черговою резиденцією. В 1159 році Боголюбський передав, а точніше подарував Китаїв, Васильїв та Мичеськ (Радомишль) від любові до Бога та Пречистої Матері, а також в знак поминання свого роду, Києво-Печерському монастирю. У XIV століття у Китаєві було створено печерний монастир, підпорядкований з XVII століття Києво-Печерському монастирю. Монастир назвали Китаєвською пустинню.
----------
Прозвище Боголюбский пошло от городка Боголюбово, которое князь сделал своей резиденцией. Именно в Китаеве поселился Андрей Боголюбский. Он построил себе красивый, большой двор, сделав Китаев своей очередной резиденцией. В 1159 году Боголюбский передал, а точнее подарил Китаев, Васильев и Мическ (Радомышль) от любви к Богу и Пречистой Матери, а также в знак поминовения своего рода, Киево-Печерскому монастырю. В XIV века в Китаеве был создан пещерный монастырь, подчиненный с XVII века Киево-Печерскому монастырю. Монастырь назвали Китаевская пустынью.



Після прийняття християнства Китаїв чи Київський Афон, як ще його називали, став православним центром. Потім Китаївська пустинь втратила своє значення. Лавра взяла на себе функції основної обителі, і багато ченців перейшли під її склепіння. А Китаїв став скитом, куди приходили паломники-відлюдники і всі, кому набридла мирська суєта. Якщо донедавна високі вали захищали Китай-місто від нападу ворогів, то зараз ці вали перетворились на захист від міста і його суєти.
----------
После принятия христианства Китаев или Киевский Афон, как еще его называли, стал православным центром. Затем Китаевская пустынь утратила свое значение. Лавра взяла на себя функции основной обители, и многие монахи перешли под ее своды. А Китаев стал скитом, куда приходили паломники-отшельники и все, кому надоела мирская суета. Если до недавнего времени высокие валы защищали Китай-город от нападения врагов, то сейчас эти валы превратились в защиту от города и его суеты.





Гарна місцевість стала пристанищем для старих ченців Лаври. Тут були гарні озера, в яких водилось багато риби, насаджені були сади і земельні ділянки давали фрукти, овочі, ягоди; також було розвинуте бджільництво, а це - мед та свічки. В 1763-1768 роках Степан Ковнір, в минулому каменяр та підлеглий Лаври, як його ще називали "кам`яного будівництва майстер" (найкращі роботи «Ковнірівський корпус», дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, Кловський палац та інші пам`ятки українського барокко) збудував Свято-Троїцьку церкву в стилі барокко.
----------
Хорошая местность стала пристанищем для старых монахов Лавры. Здесь были красивые озера, в которых водилось много рыбы, насажены были сады и земельные участки давали фрукты, овощи, ягоды; также было развито пчеловодство, а это - мед и свечи. В 1763-1768 годах Степан Ковнир, в прошлом каменщик и подчиненный Лавры, как его еще называли "каменного строительства мастер" (лучшие работы «Ковнировский корпус», колокольни на Ближних и Дальних пещерах, Кловский дворец и другие достопримечательности украинского барокко ) построил Свято-Троицкую церковь в стиле барокко.





Існує цікава історія про жінку монаха. У XVII столітті молода жінка, за походженням з рязанських Тяпкіних дворян Преподобна Досифея (Дарина), досягши повноліття не забажала виходити заміж і вести світське життя. Вона покинула родинний дім і, купивши чоловічий одяг та постригши волосся, назвалась чоловічим ім'ям - Досифеєм - біглим кріпаком. Три роки працювала в Троїце-Сергієвськой Лаврі. Але одного разу в обитель приїхали рідні і впізнали Дарину. Їй довелося тікати до Києва, де на Китай-горі Досифея викопала собі печеру не побажавши користуватись чужою працею. У монастирі її прийняли і згодом висвятили на ченця. Нікому навіть на думку не спадало, що таємничий чернець - жінка. Щоб ніхто не розгадав його таємницю, Досифій понівечив своє обличчя. Мудрого відлюдника полюбили і священики, і прихожани. Багатьом вона допомагала, але все більше і більше почала віддалялась від білого дня перебуваючи в печері. Таким чином, за роки молитв та своєрідного трансу здобула дар передбачення. Саме Досифей, наставляючи відомого соловецького старця Феофана, велів йти на Соловки.
----------
Существует интересная история о женщине монахе. В XVII веке молодая женщина, по происхождению из рязанских Тяпкиных дворян Преподобная Досифея (Дарья), достигнув совершеннолетия ни захотели выходить замуж и вести светскую жизнь. Она покинула семейный дом и, купив мужскую одежду и постригшы волос, назвалась мужским именем - Досифеем - беглым крепостным. Три года работала в Троице-Сергиевськой Лавре. Но однажды в обитель приехали родные и узнали Дарью. Ей пришлось бежать в Киев, где в Китай-горе Досифея выкопала себе пещеру, не пожелав пользоваться чужим трудом. В монастыре ее приняли и впоследствии посвятили в монаха. Никому даже в голову не приходило, что таинственный монах - женщина. Чтобы никто не разгадал его тайну, Досифей изувечил свое лицо. Мудрого отшельника полюбили и священники, и прихожане. Многим она помогала, но все больше и больше стала отдалялась от белого дня находясь в пещере. Таким образом, за годы молитв и своеобразного транса получила дар предвидения. Именно Досифей, наставляя известного соловецкого старца Феофана, велев идти на Соловки.





Одного разу прийшов до скиту отрок Прохор, майбутній Преподобний Серафим Саровський. Йому сподобалося в Китаївській пустині, й він вирішив тут залишитися. Проте Досифея благословила його вирушити в «пустелю Саровську» - там допомагати людям. В 1744 році до Досифея приїхала імператриця Єлизавета Петрівна, яка, як відомо, була набожною людиною і любила їздити по святим місцям. Не полінилась піднятись на Китай-гору і побачити дивовижного відлюдника, про якого так багато говорили. Імператриці сподобались мудрі речі, які казав молодий відлюдник, вона навіть захотіла забрати Досивея в Петербург, але відлюдник відмовився. Єлизавета Петрівна подарувала торбинку із золотом, яку Досифей віддав Лаврі. На ці гроші було збудовано церкву в селі Пирогів. Проте тільки після смерті братія дізналась, що Досифей був жінкою. На заході свого життя Досифея допомагала хворим людям. Якось в монастир заїхала рязанська дворянка і, побачивши могилу Досифея, впізнала в ньому свою сестру. Хоча одного разу вони зустрічались в стінах цього ж монастиря і розмовляли через віконце. Дворянка не здогадувалась, що розмовляє з своєю сестрою і повідала, що Дарина втекла з родинного гнізда. Досифея порадила не шукати Дарини, бо вона пішла з дому заради Бога і духовного життя. Померла Досифея, читаючи молитву в віці 55 років.
----------
Однажды пришел в скит отрок Прохор, будущий Преподобный Серафим Саровский. Ему понравилось в Китаивской пустыне, и он решил здесь остаться. Однако Досифея благословила его отправиться в «пустыню Саровскую» - там помогать людям. В 1744 году к Досифее приехала императрица Елизавета Петровна, которая, как известно, была набожным человеком и любила ездить по святым местам. Не полинилась подняться на Китай-гору и увидеть удивительного отшельника, о котором так много говорили. Императрице понравились мудрые вещи, которые говорил молодой отшельник, она даже захотела забрать Досивея в Петербург, но отшельник отказался. Елизавета Петровна подарила мешочек с золотом, которую Досифей отдал Лавре. На эти деньги была построена церковь в селе Пирогово. Однако только после смерти братия узнала, что Досифей был женщиной. На закате своей жизни Досифея помогала больным людям. Как то в монастырь заехала рязанская дворянка и, увидев могилу Досифея, узнала в нем свою сестру. Хотя однажды они встречались в стенах этого же монастыря и разговаривали через окошко. Дворянка не догадывалась, что разговаривает со своей сестрой и поведала, что Дарья сбежала из семейного гнезда. Досифея посоветовала не искать Дарьи, потому что она ушла из дома ради Бога и духовной жизни. Умерла Досифея, читая молитву в возрасте 55 лет.



В XIX ст Китаївська пустинь була монастирським ансамблем, що складався з монастирського подвір‘я, яке мало форму шестикутника. До нього входили цегляна Троїцька церква, чудова 45-метрова дзвіниця, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів — Петра, Олексія та Іони, будинок настоятеля, братський корпус, двоповерховий дім для старих священнослужителів, келійні корпуси та цегляна огорожа з брамою. З 1898 році на території господарчого двору діяв лаврський свічний завод. До нового корпусу богадільні 1904 році прибудовано церкву св.Серафима Саровського.
----------
В XIX в Китаевская пустынь была монастырским ансамблем, состоящий из монастырского подворья, которое имело форму шестиугольника. В него входили кирпичная Троицкая церковь, замечательная 45-метровая колокольня, трапезная с церквями Двенадцати апостолов и Трех русских святителей - Петра, Алексия и Ионы, дом настоятеля, братский корпус, двухэтажный дом для престарелых священнослужителей, келейные корпуса и кирпичная ограда с воротами. С 1898 году на территории хозяйственного двора действовал лаврский свечной завод. В новый корпус богадельни в 1904 году пристроена церковь св.Серафима Саровского.





У 1920-і роки храми продовжували діяти, але сама пустинь ченцям вже не належала: у келіях розмістилася дитяча колонія, частина споруд використовувалася сільськогосподарськими закладами. 1930 році Китаїв було остаточно ліквідовано, територію та будівлі передано Всесоюзному дослідному інституту плодового та ягідного господарства (з 1954 р. — Український НДІ садівництва). На жаль, дзвінниця до нашого часу не збереглась - в 1932 році її розібрали. Інші споруди сильно постраждали під час Другої світової війни. Після війни у пустині розміщувалися Республіканський навчально-виробничий комбінат бджільництва і Український науково-дослідний інститут захисту рослин.
----------
В 1920-е годы храмы продолжали действовать, но сама пустынь монахам уже не принадлежала: в кельях разместилась детская колония, часть сооружений использовалась сельскохозяйственными учреждениями. 1930 году Китаев был окончательно ликвидирован, территория и здания переданы Всесоюзному исследовательскому институту плодового и ягодного хозяйства (с 1954 г.. - Украинский НИИ садоводства). К сожалению, колокольня до нашего времени не сохранилась - в 1932 году ее разобрали. Другие сооружения сильно пострадали во время Второй мировой войны. После войны в пустыне размещались Республиканский учебно-производственный комбинат пчеловодства и Украинский научно-исследовательский институт защиты растений.

старе фото/старое фото


У Китаївській пустині в 1857 році були знайдені та досліджені Китаєвські печери. У 1910-12 роках під керівництвом археолога А. Д. Ертеля було знайдено кілька підземних галерей, схожих за структурою на печери Києво-Печерської лаври. У Китаєвських печерах було знайдено залишки двох вогнищ, предмети побуту. На стінах збереглися написи старослов'янськими літерами. Крім Досифея тут похований старець Феофіл (Россоха) - схиархимандрит, перший намісник відродженої Китаївської пустині. 1928-1996 рр. відомий проповідник був включений в реєстр великих старців. Китаївська пустинь і в наш час досить людне та популярне місце паломництва та відвідання туристами.
----------
В Китаевской пустыни в 1857 году были найдены и исследованы Китаевская пещеры. В 1910-12 годах под руководством археолога А. Д. Эртеля было найдено несколько подземных галерей, похожих по структуре на пещеры Киево-Печерской лавры. В Китаевских пещерах были найдены остатки двух очагов, предметы быта. На стенах сохранились надписи старославянским буквами. Кроме Досифея здесь похоронен старец Феофил (Россоха) - схиархимандрит, первый наместник возрожденной Китаевской пустыни. 1928-1996 гг. Известный проповедник был включен в реестр великих старцев. Китаевская пустынь и в наше время довольно людное и популярное место паломничества и посещение туристами.





панорама
для перегляду панорами на всьому екрані натисніть кнопку/для просмотра панорамы на всем экране нажмите кнопку

Heritage. Kyiv. Sacred desert Kitaevo.

Джерело/источник:
ukrainaincognita
wikipedia

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...


  • 1
тільки спочатку треба дати копняка московським попам
а потім вже займатися як своїм

якщо Ви не помітили, ми тут розмовляемо не про попів, а про нашу спадщину =) всі попи побуванчики на нашій землі - а спадщина, вона на віки =)

тут цілком згоден
не раз там бував бо дуже до вподоби місця
а мене запитують а ви якого патріархату
а не київського ли часом
після цього і міркую що вони роблять на київський землі та у наших церквах


Edited at 2017-02-04 08:35 pm (UTC)

Спадщина. Київ. Китаїва пустинь. Свято-Троїцький монас

Пользователь lashkevich_2009 сослался на вашу запись в своей записи «Спадщина. Київ. Китаїва пустинь. Свято-Троїцький монастир/Наследие. Китаева пустынь. Взгляд с небес.» в контексте: [...] ина. Київ. Китаїва пустинь. Свято-Троїцький монастир/Наследие. Китаева пустынь. Взгляд с небес. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account