m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Долина. Янівський замок та Троїцький костел/Наследие. Долина. Яновський замок и костел.



Замок і Троїцький костел в селі Долина. Тип споруди: замок з оборонним костелом.
---------
Замок и Троицкий костел в селе Долина. Тип сооружения: замок с оборонным костёлом





Так само відомий як / Так же известен как:
- Янов (рус.), Янів (укр.), Janów (пол.) - Назва села до 1960 року
- Яновський замок (рус.), Янівській замок (укр.)





Перший етап будівництва:? (Дерев'яно-земляні укріплення), початок 17 століття (кам'яний замок)
Останній етап будівництва: 18 століття (?)
-------
Первый этап строительства: ? (деревянно-земляные укрепления), начало 17 века (каменный замок)
Последний этап строительства: 18 век (?)







Поселення Янов було засновано на горбистій місцевості, яку з трьох сторін (з півночі, сходу і заходу) оточували води річки Серет. Русло річки в цьому місці робило підковоподібний вигин, в утвореній петлі і було розташоване поселення.
1497 рік. Перша письмова згадка Янова. Тоді польський король Ян I Ольбрахт (1459 - 1501) зі своїм військом рухався з боку Микулинців в сторону Яблонова і його шлях пролягав через Янов.
------------
Поселение Янов было основано на холмистой местности, которую с трёх сторон (с севера, востока и запада) окружали воды реки Серет. Русло реки в этом месте делало подковообразный изгиб, в образовавшейся петле и было расположено поселение.
1497 год. Первое письменное упоминание Янова. Тогда польский король Ян I Ольбрахт (1459 - 1501) со своим войском двигался со стороны Микулинцев в сторону Яблонова и его путь пролегал через Янов.





Місце для спорудження замку вибрали на правому березі річки, де височіло плоскогір'я, яке, як і все село, було оточене петлею річкового русла. Плоскогір'я представляло собою вузький, скелястий гребінь (мис), розташований у вузькому перешийку між двох рукавів петлі річкового русла. Завдяки крутизні схилів і вдалому розташуванню щодо вигинів річки, височина добре підходила для зведення тут оборонної твердині.
------------
Место для постройки замка выбрали на правом берегу реки, где возвышалось плоскогорье, которое, как и всё село, было окружено петлёй речного русла. Плоскогорье представляло собой узкий, скалистый гребень (мыс), расположенный в узком перешейке между двух рукавов петли речного русла. Благодаря крутизне склонов и удачному расположению относительно изгибов реки, возвышенность хорошо подходила для возведения здесь оборонной твердыни.





?. Окремі дослідники відзначають, що на місці кам'яного замку 17 століття раніше існувало більш раннє укріплення, захищене дерев'яними і земляними оборонними спорудами. Однак не уточнюється, чи йде мова про більш ранній замок, наприклад, 15-16 століть або ж про якесь городище.
Початок 17 століття. Подільський воєвода Ян Гольський на місці дерев'яно-земляних укріплень будує кам'яний замок. На території замку був побудований костел, який став домінуючою спорудою твердині. Замок мав важливе стратегічне значення, оскільки в цьому місці знаходилася переправа через річку. При Гольскому на місці старої переправи через Серет був побудований дерев'яний міст.
---------------
?. Отдельные исследователи отмечают, что на месте каменного замка 17 века ранее существовало более раннее укрепление, защищённое деревянными и земляными оборонительными сооружениями. Однако не уточняется, идёт ли речь о более раннем замке, например, 15-16 веков или же о каком-то городище.
Начало 17 века. Подольский воевода Ян Гольский на месте деревянно-земляных укреплений строит каменный замок. На территории замка был построен костёл, который стал доминирующим сооружением твердыни. Замок имел важное стратегическое значение, поскольку в этом месте находилась переправа через реку. При Гольском на месте старой переправы через Серет был построен деревянный мост.





Замок:
В якості матеріалу для побудови укріплень використовували ламаний піщаник. Замок мав довгасту, майже прямокутну, форму. Основу його укріплень становили стіни, посилені бастеями. Північна сторона укріплень була найменш доступною - тут замок мав серйозний природний захист у вигляді крутого схилу височини, що обривається в долину річки. З цього боку оборонна стіна замку була влаштована на кромці спуску. Західна сторона була напольною і тому найбільш доступною для атак противника. У західній частині замку знаходився його найбільш потужний вузол оборони (характерний для оборонної архітектури Поділля 16 - 1-ої половини 17 століть), представлений гостро зсуненою куртиною, яку посилювала потужна кругла в плані бастея. Замкові стіни досягали значної 3-метрової товщини і були прорізані бійницями. В'їзд в замок був у східній частині комплексу, влаштований в надбрамній вежі, в першому ярусі якої знаходилась арка брами.
-------------------
Замок:
В качестве материала для постройки укреплений использовали ломаный песчаник. Замок имел продолговатую, почти прямоугольную, форму. Основу его укреплений составляли стены, усиленные бастеями. Северная сторона укреплений была наименее доступной – здесь у замка была серьёзная естественная защита в виде крутого склона возвышенности, обрывающегося в долину реки. С этой стороны оборонная стена замка была устроена на кромке спуска. Западная сторона была напольной и потому наиболее доступной для атак противника. В западной части замка находился его наиболее мощный узел обороны (характерный для оборонительной архитектуры Подолья 16 – 1-ой половины 17 веков), представленный остро заломленной куртиной, которую усиливала мощная круглая в плане бастея. Замковые стены достигали внушительной 3-метровой толщины и были прорезаны бойницами. Въёзд в замок находился в восточной части комплекса и был устроен в надвратной башне, в первом ярусе которой находилась арка ворот.







Троїцький костел:
Був побудований в 1611 - 1634 роках на території замку. Риси храму формувалися в стилі пізнього ренесансу з ремінісценціями готики. Споруда була пристосована до оборони. Костел, як і замок, був споруджений з пісковика. Храм був однонефною спорудою з витягнутим п'ятигранним пресбітерієм. До бічних фасадів костелу примикали дві полігональні в плані капели. Костел перекритий хрестовими і зімкнутими склепіннями з легкої профіліровкою ребер. Площини стін розчленовані пілястрами, їх профільовані капітелі служать п'ятами склепінь нефа. П'яти склепінь пресбітерія прикрашені мініатюрними різьбленими маскаронами в стилі Відродження. Стіни костелу прорізали вузькі арочні вікна, обрамлені білокам'яними різьбленими лиштвами з різьбленими замками. Головний (західний) фасад костелу формувала оборонна вежа. У першому ярусі вежі знаходився притвор, у другому - емпорії (внутрішня галерея). Обидва яруси мали виходи в неф у вигляді аркових прорізів. Яруси вежі пов'язувала між собою гвинтові кам'яні сходи, влаштовані в товщі стін. Колодязь цих гвинтових сходів зовні костелу виражений у вигляді тричетвертної башточки.
-------------------
Троицкий костел:
Был построен в 1611 – 1634 годах на территории замка. Черты храма формировались в стиле позднего ренессанса с реминисценциями готики. Сооружение было приспособлено к обороне. Костёл, как и замок, был сооружен из песчаника. Храм представлял собой однонефную постройку с вытянутым пятигранным пресбитерием. К боковым фасадам костёла примыкали две полигональные в плане капеллы. Костёл перекрыт крестовыми и сомкнутыми сводами с легкой профилировкой ребер. Плоскости стен расчленены пилястрами, их профилированные капители служат пятами сводов нефа. Пяты сводов пресбитерия украшены миниатюрными резными маскаронами в стиле Возрождения. Стены костёла прорезали узкие арочные окна, обрамлённые белокаменными резными наличниками с резными замками. Главный (западный) фасад костёла формировала оборонная башня. В первом ярусе башни находился притвор, во втором – эмпора (внутренняя галерея). Оба яруса имеют выходы в неф в виде арочных проёмов. Яруса башни связывала между собой винтовая каменная лестница, устроенная в толще стены. Колодец этой винтовой лестницы снаружи костёла выражен в виде трехчетвертной башенки.





1648 рік. З початком козацького повстання під приводом Богдана Хмельницького на землях в районі Теребовлі зародився потужний повстанський рух. Збройні загони нападали на володіння шляхти, супроводжуючи свої атаки грабежами і руйнуваннями. Відомо, що в цей період повстанці напали на Янов, зруйнували замок, костел та інші будівлі. Руйнування супроводжували грабунком. Можна припустити, що в цей період в замку не було гарнізону (або він був незначним), оскільки шляхта вважала за краще шукати укриття за стінами більш потужних укріплень, іноді залишаючи свої володіння, який ставали легкою здобиччю для повстанців.
Невідомо, як склалася доля замку протягом наступного періоду козацьких війн (1649 -1655 роки).
--------------
1648 год. С началом казацкого восстания под руководством Богдана Хмельницкого на землях в районе Теребовли зародилось мощное повстанческое движение. Вооружённые отряды нападали на владения шляхты, сопровождая свои атаки грабежами и разрушениями. Известно, что в этот период повстанцы напали на Янов, разрушили замок, костёл и другие строения. Разрушения сопровождали грабежом. Можно предположить, что в этот период в замке не было гарнизона (или он был незначительным), поскольку шляхта предпочитала искать укрытия за стенами более мощных укреплений, иногда оставляя свои владения, который становились лёгкой добычей для повстанцев.
Неизвестно, как сложилась судьба замка в течение следующего периода казацких войн (1649 - 1655).





1675 рік. В ході останнього і самого руйнівного етапу польсько-турецької війни (1672 - 1676) замок був захоплений турецько-татарськими військами і повністю зруйнований.
1685 рік. Замок був захоплений (або просто зайнятий?) військами Теодора Сулименко (Сулими), гетьмана Правобережної України.
18 століття. Ймовірно, після руйнувань 2-ї половини 17 століття замкові руїни не стали відновлювати, в результаті чого комплекс оборонних споруд занепав. Відомо, що в 18 столітті на території замку знаходилася селітрянa фабрика.
--------------
1675 год. В ходе последнего и самого разрушительного этапа польско-турецкой войны (1672 - 1676) замок был захвачен турецко-татарскими войсками и полностью разрушен.
1685 год. Замок был захвачен (или просто занят?) войсками Теодора Сулименко (Сулимы), гетмана Правобережной Украины.
18 век. Вероятно, после разрушений 2-ой половины 17 века замковые руины не стали восстанавливать, в результате чего комплекс оборонительных сооружений пришёл в упадок. Известно, что в 18 веке на территории замка находилась селитряная фабрика.







1779 - 1782 роки. Австрійськими військовими картографами була складена так звана «Карта Міга», на якій, серед інших населених пунктів, була відображена і забудова Янова (Долини). Замок на карті позначений схематично, у вигляді прямокутника, до якого примикає територія костьолу.
19 століття. Велика частина руїн замку була розібрана на будівельний матеріал.
Початок 20 століття. На фото цього періоду видно, що на той момент значна ділянка замкової стіни здіймалася на південь від костелу. На жаль, до наших днів ця ділянка стіни на дожила.
---------------
1779 – 1782 годы. Австрийскими военными картографами была составлена так называемая «Карта Мига», на которой, в числе прочих населённых пунктов, была отображена и застройка Янова (Долины). Замок на карте обозначен схематично, в виде прямоугольника, к которому примыкает территория костела.
19 век. Большая часть руин замка была разобрана на строительный материал.
Начало 20 века. На фото этого периода видно, что на тот момент значительный участок замковой стены возвышался к югу от костёла. К сожалению, до наших дней этот участок стены на дожил.

загальний вид на село з південного сходу. На задньому плані видно замковий пагорб з Троїцьким костелом/
общий вид на село с юго-востока. На заднем плане виден замковый холм с Троицким костелом.



фото руїн замкових стін і Троїцького костелу, вид з півдня. Фото 1920-х років/
фото руин замковых стен и Троицкого костела, вид с юга. Фото 1920-х годов




1970-ті роки (?). Замок в Долині потрапляє в поле зору радянських дослідників.
Наші дні. Велика частина укріплень була розібрана аж до рівня фундаментів. Фрагментарно збереглися залишки окремих оборонних споруд замку. Західна бастея (з підвалом) над рівнем землі збереглася на висоту одного ярусу. У цьому ярусі є бійниці з широкими розгорнутими схилами. До бастеї примикає збережена ділянка південної оборонної замкової стіни з заломом. Ця стіна має однакову з бастеєю висоту. Збережені ділянки стін в середньому мають висоту близько 3 метрів. Від північної оборонної стіни зберіглася невелика ділянка фундаменту. У східній частині замкового комплексу збереглися залишки першого ярусу надбрамної вежі.
------------
1970-е годы (?). Замок в Долине попадает в поле зрения советских исследователей.
Наши дни. Большая часть укреплений была разобрана вплоть до уровня фундаментов. Фрагментарно сохранились остатки отдельных оборонительных сооружений замка. Западная бастея (с подвалом) над уровнем земли сохранилась на высоту одного яруса. В этом ярусе имеются бойницы с широко расходящимися откосами. К бастее примыкает сохранившийся участок южной оборонной замковой стены с заломом. Эта стена имеет одинаковую с бастеей высоту. Сохранившиеся участки стен в среднем имеют высоту около 3 метров. От северной оборонной стены сохранился небольшой участок фундамента. В восточной части замкового комплекса сохранились остатки первого яруса надвратной башни.


Позначення на плані: 1 - бастея, 2 - стіни, 3 - Троїцький костел, 4 - дзвіниця костелу, 5 - в'їзд/
Обозначения на плане: 1 – бастея, 2 - стены, 3 – Троицкий костёл, 4 – колокольня костёла, 5 – въезд.




Краще за все з початкових замкових споруд зберігся костел, який дожив до наших днів у відносно непоганому стані, хоча і втратив частину свого декору і був частково перебудований.
Відомий дослідник замків Західної України Орест Мацюк відзначав, що на схід від костелу, в урочищі «Кут», зберігся фрагмент оборонного валу довжиною близько 40 метрів. До валу примикає город, на якому були виявлені численні фрагменти кераміки 16-17 століть. На думку дослідника цієї місцевості Байгера, тут міг перебувати якийсь оборонний табір.
----------------
Лучше всего из первоначальных замковых сооружений сохранился костел, который дожил до наших дней в относительно неплохом состоянии, хотя и утратил часть своего декора и был частично перестроен.
Известный исследователь замков Западной Украины Орест Мацюк отмечал, что к востоку от костёла, в урочище «Кут», сохранился фрагмент оборонного вала длиной около 40 метров. К валу примыкает огород, на котором были обнаружены многочисленные фрагменты керамики 16-17 веков. По мнению исследователя этой местности Байгера, здесь мог находится некий оборонный лагерь.

трошки архівних фото з 1989 року/немного архивных фото из 1989 года

брама


брама з дзвіцицею костелу




























Підземелля твердині, за переказами, тягнуться до Теребовлянського замку на 12 км. Вони не досліджені.
Якщо наперед не знати, що в селі є замок, його можна і не помітити. Територія замкової гори заросла деревами та кущами. Прикро.
--------------
Подземелья крепости, по преданию, тянутся к Теребовлянскому замку на 12 км. Они не исследованы.
Если заранее не знать, что в селе есть замок, его можно и не заметить. Территория Замковой горы заросла деревьями и кустами. Досадно.

Погляд на останок/Взгляд на последок


Джерела/источники:
zamki-kreposti.com.ua
pslava.info
castlesua.jimdo.com
castles.com.ua

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...




ну как то так =))

  • 1

Спасибо большое за репортаж . Очень красивые фотографии )


(Deleted comment)
=))) насмешили - здесь вообще ничего кроме бастеи не осталось =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account