m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Висічка. Каплиця Чарковських, церква св. Миколи/Наследие. Часовня Чарковских и церковь.



Недалеко від замку стоїть забута всіма напів-згоріла ампірна капличка, яка слугувала родовою усипальнею Чарковських і була частиною палацово-паркового ансамблю. В 2015 р., стан її був до неможливості катастрофічний.
—————
Недалеко от замка стоит забытая всеми полу-сгоревшая ампирная часовня, которая служила родовой усыпальницей Чарковских и была частью дворцово-паркового ансамбля. В 2015 году состояние ее было до невозможности катастрофическим.





Цю мініатюрну культову споруду звели близько 1870 року на кошти Тадеуша Чарковського-Голейовського. Вхід до каплиці прикрашено портиком з двома парами тосканських колон, під будівлею знаходиться крипта, вибита в скелі.
—————
Это миниатюрное культовое сооружение возвели около 1870 года на средства Тадеуша Чарковского-Голейовского. Вход в часовню украшен портиком с двумя парами тосканских колонн, под зданием находится крипта, выбитая в скале.







Вхід до костелу чомусь перекривають важкі пута: можливо, це в них, у Висічці, така традиція - все їм здається аварійним та загрозливим для життя подорожуючих? Тим не менш, підійти до костелу при бажанні можна, як можна і глянути в шпарину у дверях, та навіть пролізти всередину: нутрощі повністю зруйновані, лише рештки гарного нео-готичного вівтаря збереглися на стіні.
—————
Вход в костел почему-то перекрывают тяжелые оковы: возможно, это у них, в Высечке, такая традиция - все им кажется аварийным и угрожающим для жизни путешествующих? Тем не менее, подойти к костелу при желании можно, как можно и посмотреть в щель в дверях, и даже пролезть внутрь: внутренности полностью разрушены, только остатки хорошего нео-готического алтаря сохранились на стене.







Колись цей вівтар прикрашав олійний образ святого Цирила (Кирила) з дещо неканонічним підґрунтям: насправді образ був... портретом Цирила Чарковського, вбраного в білу мантію і з лілією в руці.
Художник навіть вусики та бакенбарди пана лишив за модою ХІХ століття, хоч як це й не відповідало часам, коли жив святий. Автором роботи був анонімний французький художник.
—————
Когда-то этот алтарь украшал масляный образ святого Цирила (Кирилла) с несколько неканонической основой: на самом деле образ был ... портретом Цирила Чарковски, одетого в белую мантию и с лилией в руке.
Художник даже усики и бакенбарды господина оставил в соответствии с модой XIX века, хоть это и не соответствовало временам, когда жил святой. Автором работы был анонимный французский художник.







На костелі вже давно звили своє гніздо лелеки - і незадоволено цокають, коли хтось нипає по завалам даху в храмі. Під ноги дивитися обов'язково: склепи Чарковських були в крипті усипальні, яка була частково видовбана в скелі.
—————
На костеле уже давно свили свое гнездо аисты - и недовольно цокают, когда кто-то снует по завалам крыши в храме. Под ноги смотреть обязательно: склепы Чарковских были в крипте усыпальницы, которая была частично выбита в скале.









Церква 1763 р. (дерев.) та дзвіниця 1763 р. (дерев.)[Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].
Дерев’яна церква розташована на західній околиці села, на брівці балки. Вівтарем вона орієнтована на схід, головний вхід на обійстя – зі сходу. На мурованому бабинці стоїть дата – 1954 р. Дзвіниця розташована на осі симетрії церкви на схід від останньої.
—————
Церковь 1763 (дерев.) и колокольня 1763 (дерев.) [Постановление Совета министров УССР "Об упорядочении дела учета и охраны памятников архитектуры на территории Украинской ССР" № 970 от 24.08.1963 г.].
Деревянная церковь расположена на западной окраине села, на бровке балки. Алтарем она ориентирована на восток, главный вход во двор - с востока. На каменном притворе стоит дата - 1954 гг. Колокольня расположена на оси симметрии церкви к востоку от последней.



1930-е


1989












Споруда з дерева, пізніше до нефу прибудований кам'яний бабинець замість початкового дерев'яного. Неф і апсида квадратні в плані. Апсида менших розмірів, перекрита коробовим рубаним склепінням. Неф має зімкнутий зрубовий звід на світловому восьмерике, перехід стін в який здійснений за допомогою плоских вітрил. Опасання на фігурних кронштейнах на висоті 1,5 м. Пам'ятник є характерним твором подільської школи народної архітектури.
—————
Сооружение из дерева, позднее к нефу пристроен каменный бабинец вместо первоначального деревянного. Неф и апсида квадратные в плане. Апсида меньших размеров, перекрыта коробовым рубленым сводом. Неф имеет сомкнутый срубный свод на световом восьмерике, переход стен в который осуществлен при помощи плоских парусов. Опасание на фигурных кронштейнах на высоте 1,5 м. Памятник является характерным произведением подольской школы народной архитектуры.

1989. Капличка.




Колись тут навколо царювала лоза. У Висічці були найбільші подільські виноградники. Виноград був солодкий, нехай і дозрівав на тиждень-другий пізніше, ніж у румунських та угорських конкурентів.
У 1931 р. був створений Союз садівників Теплого Поділля, в 1934 р. він розширив свою географію, став найбільшим у Польщі і почав називатися Подільсько-Покутський союз садівників. Штаб-квартирою вибрали Заліщики, президентом союзу - господаря замку в Висічці Ціріла Чарковского-Голейовского. Займалися різним - доглядали за виноградниками Стрілецького союзу в Чорткові, проводили конференції. Навчали народ, доводячи, що навіть виноградник площею в пів-моргу (близько 0,3 га) може бути не просто рентабельним, а й приносити господареві дохід не менше 1000 зл в рік. Це якщо розумно вибрати місце: ідеально підходили берега Серету і Дністра. А вже подільські ґрунти всі хороші: пісковики та глина, те, що виноград любить.
-------------
Когда-то здесь вокруг царила лоза. В Высечке были самые большие подольские виноградники. Виноград был сладкий, пусть и созревал на неделю-другую позже, чем у румынских и венгерских конкурентов.
В 1931 г. был создан Союз садоводов Теплого Подолья, в 1934 г. он расширил свою географию, став крупнейшим в Польше, и стал называться Подольско-Покутский союз садоводов. Штаб-квартирой выбрали Залещики, президентом союза - хозяина замка в Высечке Цирила Чарковского-Голейовского. Занимались разным - ухаживали за виноградниками Стрелецкого союза в Черткове, проводили конференции. Учили народ, доказывая, что даже виноградник площадью в пол-морга (около 0,3 га) может быть не просто рентабельным, но и приносить хозяину доход не менее 1000 злотых в год. Это если разумно выбрать место: идеально подходили берега Серета и Днестра. А уже подольские почвы все хороши: песчаники и глина, то, что виноград любит.

Джерела/источники:
castles.com.ua
pslava.info

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account