m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Висічка. Замок/Наследие. Высечка. Замок.

Висічка / Высичка / Высечка / Wysuczka.



Село в трьох кілометрах на південь від Борщова. Принаймні, так стверджують карти. Насправді кілометрів з 4 буде - причому по будь-якому з двої існуючих шляхів. На вибір польова дорога, що починається за Верхняківцями, або через Борщів, а потім повз здоровезний став, на якому водяться чорні чаплі та догори до замку. В принципі, близько першої години у Висічку ходить жовтий автобусик, але набивається туди стільки народу, що задоволення від їзди ви не отримаєте. 
Надзвичайно мальовничі місця тут: вкриті лісами пагорби, Нічлава, озера... Хвилююче-хвилястий рельєф околиці найкраще роздивлятися з замокової гори - біля руїни костелу або поруч зі збереженим фрагментом східного муру.
-----------------
Село в трех километрах к югу от Борщева. По крайней мере, так утверждают карты. На самом деле километра с 4 будет - причем по любому из двух существующих маршрутов. На выбор полевая дорога, которая начинается за Верхняковцами, или через Борщев, а затем мимо здоровенного водоема, на котором водятся черные цапли, и наверх к замку. В принципе, примерно в полдень в Высечку ходит желтый автобусик, но набивается туда столько народу, что удовольствие от езды вы не получите.
Очень живописные места здесь: покрытые лесами холмы, Ничлава, озера ... Волнующе-волнистый рельеф окраины лучше рассматривать с замковой горы - около руины костела или рядом с сохраненным фрагментом восточной стены.











В цій місцині розташовано кілька санаторіїв, наприклад, "Лісова пісня", неподалік від озера. Враховуючи місцезнаходження Висічці, натрапити на нього не легко. Каньон річки ліворуч, розвалений костел з гніздом лелеки праворуч, і раптом на високому пагорбі, прямо перед тобою - ні, це не помилка, все вірно - башта справжнього замку. Ностальгуючи, жалкуєш найбільше, що такі несподіванні відкриття робляться все більш рарітетними. 
Що ж до замку в Висічці, то це, певно, найстрашніший приклад СУЧАСНОЇ людської безгосподарності, неуцтва та безголов‘я. Але про все по порядку.
-------------
В этом месте расположено несколько санаториев, например, "Лесная песня", недалеко от озера. Учитывая месторасположение Высечки, наткнуться на село не просто. Каньон реки слева, развалившийся костел с гнездом аиста справа, и вдруг, на высоком холме, прямо перед тобой - нет, это не ошибка, все верно - башня настоящего замка. Ностальгируя, жалеешь иногда, что такие неожиданные открытия становятся все более редкими.
Что касается замка в Высечке, то это, вероятно, самый страшный пример СОВРЕМЕННОЙ человеческой бесхозяйственности, невежества и несчастья. Но обо всем по порядку.













Про долю Висічки, яка в польських джерелах образливо називається Висучкою (Wysuczka), в перші століття існування поселення майже нічого невідомо. Хіба от те, що тут був оборонний замок, невідомо ким збудований.
"Батько" галичанського краєзнавства, Олександр Чоловський, припускав, що твердиня походить з початку XVII століття. Логічно: приблизно того ж часу маємо замки в Кудринцях чи Новосілках, які розташовані неподалік від Висічки.
-----------
О судьбе Высечки, которая в польских источниках обидно называется Висучкою (Wysuczka), в первые века существования поселения почти ничего неизвестно. Разве что то, что был здесь оборонительный замок, неизвестно кем построенный.
"Отец" галичанского краеведения, Александр Чоловский, предполагал, что возведение твердыни приходится на начало XVII века. Логично: примерно в то же время были возведены замки в Кудринцах и Новоселках, которые расположены неподалеку от Высечки.













На високому узгір‘ї, неприступному з трьох боків, оточеному з заходу і з півдня протоком Драпака, що впадає в Нічлаву, й зараз видніються розвалини двох веж. Найбільш похиленою була східна сторона замкової гори, укріплена підпорною стіною з тесаного каменю - саме біля неї і виріс форпост. Замок був нерегулярним в плані, чотиристороннім, з чотирма кутовими вежами. В‘їздна брама знаходилась з напільної північної сторони. Великою твердиня не була, в боях і війнах особливо не відзначилася.
-------------
На высоком холме, недоступном с трех сторон, окруженном с запада и с юга протокой Драпака, что впадает в Ничлаву, и сейчас виднеются развалины двух башен. Наиболее пошатнувшейся была восточная сторона замковой горы, укрепленная подпорной стеной из тесаного камня - именно вблизи нее и вырос форпост. Замок был нерегулярным в плане, четырехсторонним, с четырьмя угловыми башнями. Въездные ворота находились с северной напольной стороны. Большой твердыня не была, в боях и войнах особо не отличилась.













На кожному куті височіла оборонна вежа. Увесь пагорб був оточений високим муром, залишки якого подекуди ще збереглися. З північної, рівнинної частини, було облаштовано ворота. На цьому високому пагорбі, за часів Руси, було древнє городище. А от перша згадка про нього відноситься до 1672 року, коли Поділля і замок зокрема, були захоплені турками. В замку деякий час, у 1675 році, перебував король Речі Посполитої Ян III Собєцький з військом, під час польсько-турецької війни.
-------------
На каждом углу высилась оборонительная башня. Весь холм был окружен высокой стеной, остатки которой кое-где еще сохранились. С северной, равнинной части, были оборудованы ворота. На этом высоком холме, во времена Руси, было древнее городище. Первое упоминание о нем относится к 1672 году, когда Подолье и замок в частности, были захвачены турками. В замке некоторое время, в 1675 году, находился король Речи Посполитой Ян III Собецкий с войском, во время польско-турецкой войны.













Замок у Висічці є пам’ятником архітектури національного значення. В XIX столітті на замковому дворі височів пишний неоготичний палац у два поверхи. До нашого часу збереглися фундамент та частина підземелля палацу, десяти метрова, двоярусна, шестигранна південно-східна, та зруйнована вже в наш час північно-західна вежі. У першому ярусі південно-східної вежі збереглися прямокутні бійниці, а от бійниці другого ярусу під час будівництва палацу були перероблені у прямокутні вікна. Товщина стін башти 1,6 метра. Північно-західна башта також була у два яруси з бійницями. Під час будівництва палацу добудували ще два яруси з цегли. Бійниці перетворили у неоготичні вікна, завершення вежі зробили зубчатими. В 1991 році башту було зруйновано за рішенням сільради, через її «аварійний» стан.
----------
Замок в Высечке является памятником архитектуры национального значения. В XIX веке на замковом дворе возвышался пышный неоготический дворец в два этажа. До наших дней сохранились фундамент и часть подземелий дворца, десятиметровая, двухъярусная, шестигранная юго-восточная, и разрушенная уже в наше время северо-западная башни. В первом ярусе юго-восточной башни сохранились прямоугольные бойницы, а вот бойницы второго яруса при строительстве дворца были переделаны в прямоугольные окна. Толщина стен башни 1,6 метра. Северо-западная башня также была в двухярусной, с бойницами. При строительстве дворца достроили еще два яруса из кирпича. Бойницы превратили в неоготические окна, навершия башни сделали зубчатыми. В 1991 году башня была разрушена по решению сельсовета, из-за ее «аварийного» состояния.













Зараз від вежі залишився напівзруйнований один ярус з підземеллям. Від північно-східної вежі залишився лише фундамент, та поруч, залишки оборонного муру. Замок почав занепадати в кінці XVII століття. Про його власників у той час відомостей віднайти на вдалося. За часів перебування Поділля у складі Австро-Угорської імперії (1772 рік) власниками Висічки була родина Шимановських (не перевірено). В 1800 році замок переходить у власність родини Чарковських. Дружина Чарковського молодшого Марія Феліція Голейовська (Mariya Feliciya Golejewska) (1805-1893), через відсутність у шлюбі дітей, усиновила та зробила управителем замку Тадеуша Чарковського (Tadeusz Czarkowski) (1850-1945), родича по материнській лінії, додавши до його призвіща Голейовський. От в той час і було побудовано неоготичний палац між двома вежами. В замку було велике зібрання старовинних книг, зброї, картин, посуду, антикварних меблів. Після Тадеуша Чарковського-Голейовського, управителем замку став його син Кирил Чарковський Голейовський (Cyryl Czarkowski-Golejewski) (1885-1940).
--------------
Сейчас от башни остался лишь полуразрушенный ярус с подземельем. От северо-восточной башни остался лишь фундамент, и рядом, остатки оборонительной стены. Замок начал приходить в упадок в конце XVII века. О его владельцах в то время сведений найти на удалось. Во времена пребывания Подолья в составе Австро-Венгерской империи (1772 год) владельцами Высечки была семья Шимановских (не проверено). В 1800 году замок переходит в собственность семьи Чарковских. Жена Чарковского младшего Мария Фелиция Голейовска (Mariya Feliciya Golejewska) (1805-1893), в следствии отсутствия детей, усыновила и сделала управляющим замка Тадеуша Чарковски (Tadeusz Czarkowski) (1850-1945), родственника по материнской линии, добавив к его фамилии "Голейовский" . Вот в то время и был построен неоготический дворец между двумя башнями. В замке было большое собрание старинных книг, оружия, картин, посуды, антикварной мебели. После Тадеуша Чарковски-Голейовского, управляющим замка стал его сын Кирил Чарковский-Голейовський (Cyryl Czarkowski-Golejewski) (1885-1940).













У 1900 році замок зазнав великої шкоди від пожежі. Тодішній його власник Кирил Чарковський-Голейовський розібрав частину мурів, в’їзну браму, та засипав оборонні рови навколо замку. У 1910 році він провів реконструкцію палацу. Під час Першої світової війни замок не постраждав. В 1937 році Кирил Чарковський-Голейовський передав замок у власність своєму сину Кирилу Чарковському-Голейовському молодшому (1915-1988). В 1939 році, з приходом комуністів, замок було пограбовано. Велика частина цінностей замку згодом опинилася у власності російського письменника Алєксєя Толстого. 18 вересня 1939 комуністи заарештували Кирила Чарковського-Голейовського старшого, та вбили в київських застінках НКВД в 1940 році. Його синам, Кирилу та Тадеушу вдалося спастися втечею. Після Другої світової війни комуністи розібрали замок, залишивши лише фундамент, який було важко руйнувати. Було знищено і парк, що був розбитий на замковому пагорбі.
------------
В 1900 году замок получил большой ущерб от пожара. Тогдашний его владелец Кирил Чарковский-Голейовский разобрал часть стен, въездные ворота, и засыпал оборонительные рвы вокруг замка. В 1910 году он провел реконструкцию дворца. Во время Первой мировой войны замок не пострадал. В 1937 году Кирил Чарковский-Голейовский передал замок в собственность своему сыну Кирилу Чарковскому-Голейовскому младшему (1915-1988). В 1939 году, с приходом коммунистов, замок был разграблен. Большая часть ценностей замка впоследствии оказалась в собственности российского писателя Алексея Толстого. 18 сентября 1939 года коммунисты арестовали Кирила Чарковского-Голейовского старшего, и убили его в киевских застенках НКВД в 1940 году. Его сыновьям, Кирилу и Тадеушу, удалось спастись бегством. После Второй мировой войны коммунисты разобрали замок, оставив только фундамент, который было тяжело разрушить. Был уничтожен и парк, который был высажен на замковом холме.















Таким чином, на сьогодні збереглась лише масивна південно-східна 6-гранна двоярусна вежа. Збудована вона з пісковику на розчині з вапна. Докладний паспорт вежі з "Літопису Борщівщини":
Висота приблизно 10 м, ширина однієї сторони 5,3 м, товщина муру - 1,6 м. Бійниці прямокутні, з лучковими перемичками з тонкого вапняку. Первинну форму зберегли бійниці нижнього ярусу (бійниці верхнього розтесані у прямокутні вікна). Перекриття між ярусами було дерев'яне, не збереглося. Зі східної і південної сторін вежа у своїй основі укріплена кам'яною стіною. Стрільниці на рівні першого ярусу зберегли свою первісну форму, а на другому перебудовані у вікна розміром 1,5 на 1,7 м.
--------------
Таким образом, на сегодня сохранилась лишь массивная юго-восточная 6-гранная двухъярусная башня. Построена она из песчаника на растворе из извести. Подробный паспорт башни с "Летописи Борщевщины":
Высота около 10 м, ширина одной стороны 5,3 м, толщина стен - 1,6 м. Бойницы прямоугольные, с лучковыми перемычками из тонкого известняка. Первоначальную форму сохранили бойницы нижнего яруса (бойницы верхнего растесаны в прямоугольные окна). Перекрытия между ярусами были деревянными, и не сохранились. С восточной и южной сторон башня в своей основе укреплена каменной стеной. Бойницы на уровне первого яруса сохранили свою первоначальную форму, а на втором перестроены в окна размером 1,5 на 1,7 м.

Фото 1988/89
















На відстані 84 м від цієї вежі знаходяться нещасні залишки південно-західної вежі. Ширина однієї сторони становила 4,3 м. Вона була оштукатуреною. Два верхні яруси на збережених фотокартках виглядають вкрай привабливо і нагадують обрисами башти Червонограду: добудовані у першій половині ХІХст. за пануючою тоді модою на готику, вони мали у завершенні зубці та неоготичні вікна. Тепер від вежі зберігся тільки мур на висоту першого ярусу. Можна зайти всередину нижнього ярусу, подивитись на напівциркульні перекриття стелі з розпалубками над трьома маленькими прямокутними бійницями.
На відстані 118 м на північ від південно-східної вежі із землі виглядає округлої форми кам‘яний фундамент. Це залишки північно-східної вежі. Між цими вежами, по самому краю узбіччя, зберігся фундамент оборонної стіни.
------------
На расстоянии 84 м от этой башни находятся несчастные остатки юго-западной башни. Ширина одной стороны составляла 4,3 м. Она была оштукатуренной. Два верхних яруса на сохранившихся фотографиях выглядят крайне привлекательно и напоминают очертаниями башни Червонограда: достроены в первой половине ХIХ ст. в соответствии с господствующей тогда модой на готику, они имели в завершении зубцы и неоготические окна. Теперь от башни сохранились только стены на высоту первого яруса. Можно зайти внутрь нижнего яруса, посмотреть на полуциркульные перекрытия потолка с распалубками над тремя маленькими прямоугольными бойницами.
На расстоянии 118 м к северу от юго-восточной башни из земли выглядывает округлой формы каменный фундамент. Это остатки северо-восточной башни. Между этими башнями, по самому краю обочины, сохранился фундамент оборонительной стены.

















Територія, віддана зараз під футбольне поле, а колись - під замок, величезна. Можливо, господарі твердині і не використовували весь пагорб, та їх нащадкам здалося, що без прегарної башти з місцевих футболістів скоріше вийдуть марадони та блохіни. Шкода. Замковою горою гуляють коні - білі та гніді, гарні, вгодовані. Тут же, поруч, на землі де-не-де трапляються конячі ж кістки у великих кількостях. Кругообіг коней в природі...
------------
Территория, отданная сейчас под футбольное поле, а когда-то - под замок, огромна. Возможно, хозяева крепости и не использовали весь холм, и их потомкам показалось, что без распрекрасной башни из местных футболистов скорее выйдут Марадоны и Блохины. Жаль. По замковой горе гуляют лошади - белые и гнедые, красивые, упитанные. Здесь же, рядом, на земле кое-где попадаются лошадиные же кости в больших количествах. Круговорот лошадей в природе ...









ще трошки архивного/еще немного архивного












палац, 30 роки прошлого віку/дворец, 30 годы прошлого века






Погляд на останок/Взгляд на последок




Джерела/источники:
relicfinder.info
castlesua.jimdo.com
castles.com.ua
nac.gov.pl
kresy.pl
polona.pl
google.com
pslava.info

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Заранее спасибо =) ...




ну как то так =))

  • 1
как-то он совсем уж развалился.

что не может природа, довершают человеки...

Знищення замку інакше як варварством назвати не можна(( Помітив невелику помилку: на третій знизу фото не Висічка а Підгорянський монастир

дякую, прибрав =)
гарно мати свіжий погляд, глаз замулюється, придивився, такі так - Підгора =).
то підпис ввів в оману =))

як там дорога до Висічки з траси і по селу ? Бо коли я був ( 2012) це була одна з найгірших доріг, яку я в своєму житті бачив)

якогось жахливого екстриму на пам'яті нема, та й звиклий я до поганих доріг в глибинці =)
взагалі, в прошлому році, на моїй пам'яті, з дорогами було краще ніж в інші роки...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account