m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Сутківці. Замок/Наследие. Сутковцы. Замок.

нагадую, по кліку дивимося великі картинки/напоминаю, по клику смотрим большие картинки...



ЗАМОК, XIV-XVII ст. Розташований на довгастому пологом мисі, відділеному від височини, займаної селом, долиною струмка.
У середині XIV ст. на замковому пагорбі існувало Мисове городище, укріплене з північно-західного боку кам'яною оборонною стіною. У другій половині XV ст. на північний захід від нього було розпочато будівництво регулярного баштового замку - одної з опорних точок південної оборонної лінії на шляху вторгнення в південноруські землі татарських полчищ. Стародавня стіна XIV в. стала основою південно-східної оборонної стіни замку.
--------------------
ЗАМОК, XIV-XVII вв. Расположен на продолговатом пологом мысу, отделенном от возвышенности, занимаемой селом, долиной ручья.
В середине XIV в. на замковом холме существовало мысовое городище, укрепленное с северо-западной стороны каменной оборонительной стеной. Во второй половине XV в. к северо-западу от него было начато строительство регулярного башенного замка - одной из опорных точек южной оборонительной линии на пути вторжения в южнорусские земли татарских полчищ. Древняя стена XIV в. стала основой юго-восточной оборонительной стены замка.










Поблизу розташоване село Ярмолинці. Воно лежало якраз на горезвісному Кучманському шляху, тому фортеця була тут дуже необхідною - і просто змушена була стати мішенню для татарських набігів. Так, 1567 року фортеця була знищена, але невдовзі відбудована. Останні перебудови замку виконав 1623р. Олександр Балабан, одружений з останньою з Сутківських Варварою (Барбарою).
----------------
Вблизи расположено село Ярмолинцы. Оно лежало как раз на пресловутом Кучманском пути, поэтому крепость была здесь очень необходимой - и просто вынуждена была стать мишенью для татарских набегов. Так, в 1567 году крепость была уничтожена, но вскоре восстановлена. Последние перестройки замка выполнил в 1623р. Александр Балабан, женатый на последней из Сутковских Варваре (Барбаре).







На першому етапі були зведені його північна і західна вежі. Будівництво було завершено в третій чверті XV ст. зведенням східної і південної веж і одночасним підвищенням висоти оборонних стін. На цьому етапі замок представляв собою прямокутний двір (66х60 м), оточений стінами, по кутах якого стояли п'ятигранні вежі передбастіонного типу. По осі мису до північно-західної стіни примикала квадратна в плані надбрамна вежа. Вежі мали по 4 яруси і з'єднувалися бойовими галереями, що проходили по внутрішньому периметру оборонних стін. З південного сходу і північного заходу були влаштовані рови шириною близько 15 м. В'їзд в замок був з північно-західного боку. У 1567 році споруда була сильно зруйнована, потім під час ремонту стіни частково занижені, деякі бійниці розтесано під вікна. З кінця XVII в. замок втратив оборонне значення.
------------------------------
На первом этапе были возведены его северная и западная башни. Строительство было завершено в третьей четверти XV в. возведением восточной и южной башен и одновременным повышением высоты оборонительных стен. На этом этапе замок представлял собой прямоугольный двор (66Х60 м), окруженный стенами, по углам которого стояли пятигранные башни предбастионного типа. По оси мыса к северо-западной стене примыкала квадратная в плане надвратная башня. Башни имели по 4 яруса и соединялись боевыми галереями, проходившими по внутреннему периметру оборонительных стен. С юго-востока и северо-запада были устроены рвы шириной около 15 м. Въезд в замок был с северо-западной стороны. В 1567 г. сооружение было сильно разрушено, затем во время ремонта стены частично понижены, некоторые бойницы растесаны под окна. С конца XVII в. замок утратил оборонное значение.









На даний час територія замкового двору являє собою відносно рівну площадку; з північного сходу і південного заходу вона обмежена природними схилами, з північного заходу і південного сходу збереглися залишки оборонних ровів. У північно-західному рові проглядаються фрагменти мостових опор. На деяких ділянках під шаром дерену простежується периметр стін замку. З п'яти його веж вціліла східна з фрагментом оборонної стіни і частина підлоги стіни північної вежі. Східна вежа - п'ятикутна в плані, меншою стороною звернена в сторону замкового двору. Збереглися неповних три яруси з чотирьох: перший - більш ніж наполовину засипаний землею, другий - з десятьма гарматними бійницями і третій - з шістьма бійницями, розтесано під вікна.
------------------
В настоящее время территория замкового двора представляет собой относительно ровную площадку; с северо-востока и юго-запада она ограничена естественными склонами, с северо-запада и юго-востока сохранились остатки оборонительных рвов. В северо-западном рву просматриваются фрагменты мостовых опор. На некоторых участках под слоем дерна прослеживается периметр стен замка. Из пяти его башен уцелела восточная с фрагментом примыкающей оборонительной стены и часть напольной стены северной башни. Восточная башня - пятиугольная в плане, меньшей стороной обращена в сторону замкового двора. Сохранились неполных три яруса из четырех: первый - более чем наполовину засыпан землей, второй - с десятью пушечными бойницами и третий - с шестью бойницами, растесанными под окна.









Стіни вежі складені з рваного каменю-вапняку, зовнішні кути викладені з тесаних білокам'яних блоків.
На фасадах між другим і третім ярусами проходить білокам'яний пояс в формі полувала. Конструкція стін тришарова, з забутовкою в ​​середній частині, товщина їх в нижньому ярусі сягає 3 м. В інтер'єрі збереглися гнізда від міжповерхових перекриттів з використанням балок; в товщі стін проходять похилі канали для відводу порохових газів. До найбільш цікавих оборонних пристроїв вежі відноситься машикулі, зовнішній отвір яких закладено, а білокам'яні консольні блоки зрубані в рівні стіни.
Замок належить до типу ранніх регулярних замків, що збереглися в Хмельницькій області. (ПГА, т. 4, с. 232-233)
-----------------
Стены башни сложены из рваного камня-известняка, наружные углы выложены из тесаных белокаменных блоков.
На фасадах между вторым и третьим ярусами проходит белокаменный пояс в форме полувала. Конструкция стен трехслойная, с забутовкой в средней части, толщина их в нижнем ярусе достигает 3 м. В интерьере сохранились гнезда от междуэтажных балочных перекрытий; в толще стен проходят наклонные каналы для отвода пороховых газов. К наиболее интересным оборонительным устройствам башни относится машикуля, наружный проем которой заложен, а белокаменные консольные блоки срублены в уровне стены.
Замок относится к типу ранних регулярных замков, сохранившихся в Хмельницкой области. (ПГА, т. 4, с. 232-233)







Крім башти, до наших часів дійшли фрагменти мурів, також просліджуються залишки мосту, який вів через рів до замку.
Є багато легенд про Сутківську твердиню. Так, розказують, що на замчищу на горі біля башт у великі релігійні свята можна побачити багато людей в білих опанчах та кожухах. Особливо часто їх бачать начебто на Великдень, тоді навіть можна почути під землею дзвони, якщо прикласти вухо до землі. Говорять також, що ці видіння дано побачити лише щасливій та чистій душею людині.
--------------
Кроме башни, до наших дней дошли фрагменты стен, также прослеживаются остатки моста, который вел через ров к замку.
Есть много легенд о Сутковской крепости. Так, рассказывают, что на Замчище на горе возле башен в большие религиозные праздники можно увидеть много людей в белых опанчах и кожухах. Особенно часто их видят будто бы на Пасху, тогда и можно услышать под землей колокола, если приложить ухо к земле. Говорят также, что эти видения дано увидеть лишь счастливому и чистому душой человеку.







В історичних хроніках Сутківці (нині - Ярмолинецький район) вперше згадуються в 1407 році в грамоті литовського князя Вітовта, якій він подарував Хотько Кроатеві (вихідцю з Угорщини) містечко Ярмолинці разом з прилеглими селами. За вірну службу, звичайно. Згодом Сутківці відійшли онукові Кроатія Федору, який і став першим з роду Сутковецьких. Власне на кошти Федора Сутковецького і зведені головні історичні пам'ятки села - церква і замок.
---------------------
В исторических хрониках Сутковцы (ныне - Ярмолинецкий район) впервые упоминаются в 1407 году в грамоте литовского князя Витовта, которой он подарил Хотько Кроату (выходцу из Венгрии) городок Ярмолинцы вместе с прилегающими селами. За верную службу, конечно. Впоследствии Сутковцы отошли внуку Кроата Федору, который и стал первым из рода Сутковецких. Собственно на средства Федора Сутковецкого и возведены главные исторические достопримечательности села - церковь и замок.







Храм спочатку теж звели як просто укріплення. Є версія, що саме тут була перша резиденція Федора Олехновича. Коли ж на сусідньому пагорбі звели більший замок, то шляхтич з «малого» замку з'їхав, перебудувавши його в храм. Сутковецькі володіли селом до 1593 року. Останнім чоловіком цього роду став Іван Сутковецький. Потім місцевими землями володіли шляхтичі Балабани, а з кінця XVII ст. - Грабянки. В цілому, шляхтичі, як шляхтичі. За винятком хіба що Сутковецького графа Тадея Грабянки.
--------------
Храм изначально тоже возвели как просто укрепление. Есть версия, что именно здесь была первая резиденция Федора Олехновича. Когда же на соседнем холме возвели больший замок, то шляхтич с «малого» замка съехал, перестроив его в храм. Сутковецкие владели селом до 1593 года. Последним мужчиной этого рода стал Иван Сутковецкий. Потом местными землями владели шляхтичи Балабаны, а с конца XVII в. - Грабянки. В целом, шляхтичи, как шляхтичи. За исключением разве что Сутковецкого графа Фаддея Грабянки.





Згаданий пан здорово поїхав дахом на містиці, чим не забарився скористатися відомий пройдисвіт граф Каліостро. Правда, як у фільмі «Формула кохання» італієць статуй не оживляв. У Сутківцях він займався більш значною справою - синтезував «філософський камінь». Останній, нагадаємо, не тільки нібито перетворював різний мотлох в золото, а й міг дарувати ще й вічну молодість і життя. Тадей Грабянка грошей на оплату праці «мага» і на інгредієнти для «філософського каменю» не шкодував. Якщо хтось подумав, що пану Фаддею золото і молодість потрібні були для того, щоб насолоджуватися життям (дівчата, банкети, полювання і т.п.), то він помиляється. Грабянка хотів змінити світ. Звичайно на краще, тому що був ілюмінатом.
-------------
Упомянутый пан здорово поехал крышей на мистике, чем не замедлил воспользоваться известный проходимец граф Калиостро. Правда, как в фильме «Формула любви» итальянец статуй не оживлял. В Сутковцах он занимался более значительным делом - синтезировал «философский камень». Последний, напомним, не только якобы превращал разный хлам в золото, но и мог даровать еще и вечную молодость и жизнь. Фаддей Грабянка денег на оплату труда «мага» и на ингредиенты для «философского камня» не жалел. Если кто подумал, что пану Фаддею золото и молодость нужны были для того, чтобы наслаждаться жизнью (девушки, банкеты, охоты и т.п.), то он ошибается. Грабянка хотел изменить мир. Конечно к лучшему, потому что был иллюминатом.





Граф Сутковецкій мав як політичну програму-мінімум - відновлення нової Речі Посполитої (Республіка Світу) в складі союзу Польщі і України, так і створення нової мега-імперії з землями колишньої Візантії (в тому числі Палестиною і північчю Африки). У Сутківцях Каліостро написав Конституцію для задуманої Фаддеем Грабянки республіки, а також розробив для тутешніх масонів ритуал «Непереможного Скіфського Сонця». Основним його атрибутом була «Золота Скіфська Реліквія» - якась особлива золота річ, розкопана в кургані. Тут же, в сутківецькому замку, відбулася презентація обряду. Грунтовно виставивши пана Тадея на гроші, Каліостро втік, а сам граф Сутківецький, досить прогнозовано, незабаром перебрався в каземати петербурзької Петропавлівської фортеці. У Російській імперії традиційно не схвалювали, коли піддані займалися політичною самодіяльністю.
---------------
Граф Сутковецкий имел как политическую программу-минимум - восстановление новой Речи Посполитой (Республика Света) в составе союза Польши и Украины, так и создания новой мега-империи с землями бывшей Византии (в том числе Палестиной и севером Африки). В Сутковцах Калиостро написал Конституцию для задуманной Фаддеем Грабянкой республики, а также разработал для здешних масонов ритуал «Непобедимого Скифского Солнца». Основным его атрибутом была «Золотая Скифская Реликвия» - какая-то особая золотая вещь, откопанная в кургане. Здесь же, в сутковецком замке, состоялась презентация обряда. Основательно выставив пана Фаддея на деньги, Калиостро убежал, а сам граф Сутковецкий, достаточно прогнозируемо, вскоре перебрался в казематы петербургской Петропавловской крепости. В Российской империи традиционно не одобряли, когда подданные занимались политической самодеятельностью.





Вже при в'їзді в село стає зрозумілим значення топоніма. У цій місцевості можна почути слово «сутки». Ні, це не суржиковий варіант слова «доба». Сутками називають прохід між пагорбами і схилами. Цих «суток» тут до чорта, звідси і назва. Власне цей посічений ландшафт і став причиною виникнення тут села і укріплень.
-------------
Уже при въезде в село становится понятным значение топонима. В этой местности можно услышать слово «сутки». Нет, это не суржиковый вариант слова «доба». Сутками называют проход между холмами и склонами. Этих «суток» здесь до черта, отсюда и название. Собственно этот посеченный ландшафт и стал причиной возникновения здесь села и укреплений.





«Автобусні» туристи зазвичай милуються стародавньою фортецею з майданчика, який знаходиться метрів за сто від церкви. Щоб дійти до самої цитаделі, потрібно гарненько прогулятися і ще перейти на сусідню гору через «сутки» по дну яких дзюрчить безіменний потічок. Старожили стверджують, що до Першої світової дістатися до замку нібито було простіше - між горами був протягнутий підвісний міст. Хто прогуляється і вибереться на замкову кручу - не пошкодує. На жаль, з чотирьох веж укріплення до теперішнього часу дійшла тільки одна і фрагмент фундаменту іншого, а ще вали та рови. Навколо вцілілої вежі видно специфічні «закопушки» лицарів металодетектора і лопати. Що шукали і що знайшли «чорні археологи» - невідомо. Чи то не золоту «Скіфську Реліквію» графа Каліостро?
------------
«Автобусные» туристы обычно любуются древней крепостью с площадки, которая находится метрах в ста от церкви. Чтобы дойти до самой цитадели, нужно хорошенько прогуляться и еще перейти на соседнюю гору через «сутки» по дну которых журчит безымянный ручеек. Старожилы утверждают, что до Первой мировой добраться до замка будто бы было проще - между горами был протянут подвесной мост. Кто прогуляется и выкарабкается на замковую кручу - не пожалеет. К сожалению, из четырех башен укрепления до настоящего времени дошла только одна и фрагмент фундамента другой, а еще валы и рвы. Вокруг уцелевшей башни видны специфические «закопушки» рыцарей металлодетектора и лопаты. Что искали и что нашли «черные археологи» - неизвестно. Не золотую ли «Скифскую Реликвию» графа Калиостро?

панорама з двох різних джерел для зручності перегляду/панорама из двух разных источников для удобства просмотра



Sutkovtsy. Castle.

У давнину частину обриву дещо підправили, щоб ускладнити його подолання ворогами. Стає зрозуміло, чому мало хто наважувався штурмувати Сутковецький замок. У 1567 р фортеця зазнала сильних руйнувань, після чого її довелося відновлювати мало не заново. Згодом, коли загроза татарських набігів і турецького вторгнення минула, замок втратив оборонне значення і деякий час використовувався як палац. Більшу частину бійниць розширили і перетворили у вікна. В XIX ст. він вже був порожній і поступово руйнувався - це добре видно на малюнку Орди.
----------------
В древности часть обрыва несколько подправили, чтобы усложнить его преодоление врагами. Становится понятно, почему мало кто решался штурмовать Сутковецкий замок. В 1567 г. крепость подверглась сильным разрушениям, после чего ее пришлось восстанавливать чуть ли не заново. Впоследствии, когда угроза татарских набегов и турецкого вторжения миновала, замок потерял оборонное значение и некоторое время использовался как дворец. Большую часть бойниц расширили и превратили в окна. В XIX в. он уже пустовал и постепенно разрушался - это хорошо видно на рисунке Орды.



Погляд на останок/Взгляд на последок


Джерела/Источники:
ukrsekta.info
castles.com.ua
cyfrowe.mnw.art.pl

Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Зараннее спасибо =) ...




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account