m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Кристінопіль. Церква Св. Юра/Наследие. Кристинополь (Червоноград). Церковь Св. Юра.



Ченці-василіани з'явилися в Кристинополі ще на запрошення Франціска-Сілезія Потоцького, у 1764 році, а магнат невдовзі (ще на різдво того самого 1764 року) збудував для них церкву св. Юра та монастир. (Ймовірно, дерев'яні?)
Сюди переїхали ще й чотири ченці з сусіднього Волсвинського монастиря разом зі своїм настоятелем Теодозієм Грегоровичем. Отець одночасно виконував ще й обов'язки пароха містечка.
----------
Монахи-василиане появились в Кристинополе еще по приглашению Франциска-Силезия Потоцкого, в 1764 году, а вскоре магнат (еще на рождество того же 1764 г.) построил для них церковь св. Юра и монастырь. (Вероятно, деревянные?)
Сюда переехали еще и четыре монаха из соседнего Волсвинського монастыря вместе со своим настоятелем Феодосием Грегоровичем. Отец одновременно исполнял еще и обязанности священника города.











Урочисте закладення нового храму відбулося в 1771 році, монастиря - в 1772 році.
Церква і монастир були зведені по проекту архітектора Івана Зельнера в рисах барокового та класицистичного стилів.
При кляшторі діяла велика бібліотека, де зберігався "Кристинопільський Апостол". В 1892р. в монастирі складав обіти майбутній митрополит А. Шептицький.
----------
Торжественная закладка нового храма состоялось в 1771 году, монастыря - в 1772 году.
Церковь и монастырь были построены по проекту архитектора Ивана Зельнера в чертах барочного и классицистического стилей.
При монастыре действовала большая библиотека, где хранился "Кристинопольский Апостол". В 1892г. в монастыре составлял обеты будущий митрополит А. Шептицкий.













Монастир славився своєю чудотворною іконою Божией Матери (I пол. XVIII в., иконографический тип «Богородица Одигитрия», яку подарував Франціску-Сілезію робчинський староста Станіслав Садовський в 1765 році.
----------
Монастырь славился своей Чудотворной иконой Божией Матери (I пол. XVIII в., Иконографическим тип «Богородица Одигитрия», которую подарил Франциску-Силезию робчинський староста Станислав Садовский в 1765 году.





Монастирський літопис свідчить, що в 1765 році чудотворну ікону Пресвятої Богородиці подарував Кристинопільський василіянської монашої обителі український шляхтич Станіслав Костка-Садовський. Довгий час ікона була сімейною реліквією Садовських. З усіма належними почестями вона була перенесена в монастирську церкву при ігумені о. Теодосії Ґреґоровичі. Ще в маєтку Садовських ікона прославилася різними дивами. На знак подяки за милості, які зійшли на благочестивих земляків, її прикрасили срібними ризами і одинадцятьма срібними вотамі. Це говорило про те, що дана ікона Божої Матері здавна була чудотворною. У 1768 році, як записано в монастирській хроніці, чудотворна ікона врятувала монастир і місто від «морової виразки», якою було охоплено весь край. 8 серпня 1768 року, ікону Кристинопільський Богородиці пронесли з процесією як по місту, так і навколо нього. Хвороба, яка тривала в краї ще шість місяців, відступила від стін міста. Заступництвом чудотворної ікони монастир не раз рятувався від пожеж, які виникали в місті.
----------
Монастырская летопись свидетельствует, что в 1765 году чудотворную икону Пресвятой Богородицы подарил Кристинопольской василианской монашеской обители украинский шляхтич Станислав Костка-Садовский. Долгое время икона была семейной реликвией Садовских. Со всеми надлежащими почестями она была перенесена в монастырскую церковь при игумене о. Теодосии Грегоровиче. Еще в имении Садовских икона прославилась разными чудесами. В благодарность за милости, которые сошли на благочестивых земляков, ее украсили серебряными ризами и одиннадцатью серебряными вотами. Это говорило о том, что данная икона Божьей Матери издавна была чудотворной. В 1768 году, как записано в монастырской хронике, чудотворная икона спасла монастырь и город от «моровой язвы», охватившей весь край. 8 августа 1768 года, икону Кристинопольской Богородицы пронесли с процессией как по городу, так и вокруг него. Болезнь, которая продолжалась в крае еще шесть месяцев, отступила от стен города. Покровительством чудотворной иконы монастырь не раз спасался от пожаров, которые возникали в городе.







Особливу загрозу для обителі мала велика пожежа 26 березня 1782 року що сталася саме у Великодню суботу, коли в монастирі відбувалася Всеношна. Тоді в місті згоріло 142 будинки. Зі співом «При всіх Ти помолилися Блага ...», монахи вийшли з чудотворною іконою напроти вогню, що вже підходив до стін монастиря. Великой сили вогонь змінив свій напрямок в протилежну сторону, не заподіявши чернечої обителі ніякої шкоди. 26 січня 1771 року на підставі рішення духовної комісії, владика Максиміліан Рило своєю грамотою проголосив Кристинопільський ікону Пресвятої Богородиці чудотворною. У 1777 році цю ікону, стараннями ігумена Ампліята Крижанівського, було оновлено: виготовлені нові ризи і прикрашено позолотою, перлами і дорогоцінними каменями.
----------
Особую угрозу для обители имел большой пожар 26 марта 1782 года, что произошла именно в Пасхальную субботу, когда в монастыре происходила Всенощная. Тогда в городе сгорело 142 дома. С пением «При всех Ты помолились Благая …», монахи вышли с чудотворной иконой напротив огня, что уже подходил к стенам монастыря. Большой силы огонь изменил свое направление в противоположную сторону, не причинив монашеской обители никакого вреда. 26 января 1771 года на основании решения духовной комиссии, владыка Максимилиан Рыло своей грамотой провозгласил Кристинопольскую икону Пресвятой Богородицы чудотворной. В 1777 году эту икону, стараниями игумена Амплията Крыжановского, было обновлено: изготовлены новые ризы и украшено позолотой, жемчугом и драгоценными камнями.







У 1815 році австрійська влада, за часів церковної реформи імператора Йосифа II, конфіскувала всі коштовності з цієї ікони. Однак, щоб ікона не залишилася без належного прикраси, тодішній ігумен монастиря о. Маркіян Тарнавський наказав виготовити новий одяг. Його виготовили з дерева, красиво вирезбленного і позолоченого. У такій обробці ікона перебувала до 1901 року. Тоді ж, стараннями ігумена обителі о. Михайла Повха, для чудотворного Образу Пресвятої Богородиці були придбані нові срібні шати. За чудотворні діяння, ікону з часом прикрасили десятки дарів-вот. В кінці XIX - початку ХХ століття слава про Кристинопільську чудотворну ікону Божої Матері вийшла далеко за межі Галичини. Визнаючи цей факт і підтверджуючи чудотворну значимість цього Образу Пресвятої Богородиці, в 1902 році Папа Римський Лев ХІІІ надав Кристинопільському василіанському храму Св. Юра відпущення на Богородичні свята, а також на свято св. Онуфрія. Відпущення, що відбувалися в Кристинопільському монастирі, були великі і багатолюдні.
----------
В 1815 году австрийская власть, во времена церковной реформы императора Иосифа II, конфисковала все драгоценности с этой иконы. Однако, чтобы икона не осталась без должного украшения, тогдашний игумен монастыря о. Маркиян Тарнавский приказал изготовить новые одежды. Их изготовили из дерева, красиво вырезбленные и позолоченные. В такой отделке икона находилась до 1901 года. Тогда же, стараниями игумена обители о. Михаила Повха, для чудотворного Образа Пресвятой Богородицы были приобретены новые серебряные одеяния. За чудотворные деяния, икону со временем украсили десятки даров-вот. В конце XIX — начале ХХ века слава о Кристинопольской чудотворной иконе Божьей Матери вышла далеко за пределы Галичины. Признавая этот факт и подтверждая чудотворную значимость этого Образа Пресвятой Богородицы, в 1902 году Папа Римский Лев ХIII предоставил Кристинопольскому василианскому храму Св. Юра отпущения на Богородичные праздники, а также на праздник св. Онуфрия. Отпущения, происходившие в Кристинопольском монастыре, были большие и многолюдные.



панорама з двох різних джерел для зручності перегляду/панорама из двух разных источников для удобства просмотра



Krystynopil/Chervonograd.

У червні 1947 року, з приходом комуністичного режиму, Василіанська чернеча обитель перестала функціонувати. 17 червня 1947 року останніми залишили вже спорожнілий монастир о. Арсен Кулібаба, брат Якінта Філіп і брат Веніамін. Вони переїхали до Варшави і таємно взяли з собою дорогу святиню - чудотворну ікону Божої Матері. Спочатку ікона знаходилася в каплиці новіціятского дому Сестер Служебниць, пізніше - в каплиці монастиря оо.Васіліан.
----------
В июне 1947 года, с приходом коммунистического режима, Василианская монашеская обитель перестала функционировать. 17 июня 1947 года последними оставили уже опустевший монастырь о. Арсен Кулибаба, брат Якинт Филипп и брат Вениамин. Они переехали в Варшаву и тайно взяли с собой дорогую святыню — чудотворную икону Божьей Матери. Сначала икона находилась в часовне новициятского дома Сестер Служебниц, позже — в часовне монастыря оо.Василиан.







З тих пір аж до 1994 року, ікона зберігалася в церкві Успіння Богородиці в Варшаві. В Україну святиня повернулася тільки в березні 1994 року. У квітні 1994 її перенесли з львівського монастиря Святого Онуфрія - через села і міста Жовківського та Сокальського районів - до Кристинополя. 7 квітня 1994 чудотворну ікону Божої Матері урочисто повернули в Кристинопільський василіанський монастир, де за її посередництвом зглянулися на віруючих численні ласки. У 1995 році після завершення реставрації, яку виконала художниця Оксана Ясинецька, Кристинопільський чудотворна ікона Пресвятої Богородиці отримала свій первісний вигляд.
Зараз Церкву Св. Юра використовує греко-католицька громада міста.
----------
С тех пор вплоть до 1994 года, икона хранилась в церкви Успения Богородицы в Варшаве. В Украину святыня вернулась только в марте 1994 г. В апреле 1994 г. ее перенесли из львовского монастыря Святого Онуфрия — через села и города Жолковского и Сокальского районов — до Кристинополя. 7 апреля 1994 г. чудотворную икону Божьей Матери торжественно возвратили в Кристинопольский василианский монастырь, где при ее посредничестве снисходят на верующих многочисленные ласки. В 1995 году после завершения реставрации, которую выполнила художница Оксана Ясинецкая, Кристинопольская чудотворная икона Пресвятой Богородицы получила свой первоначальный вид.
Сейчас Церковь Св. Юра использует греко-католическая община города.

Погляд на останок/Взгляд на последок


Шановні друзі! Допомогти проекту "Українські Пам'ятки архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON, ставши патроном в нашій обоймі. Заздалегідь дякуємо =) …/
Уважаемые Друзья! Помочь проекту "Украинские памятники архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON, став патроном в нашей обойме. Зараннее спасибо =) ...

Джерела/источники:
pilgrimage.in.ua
castles.com.ua
lvug.com.ua




ну как то так =))

  • 1

Кристинополь (Червоноград). Церковь Св. Юра

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Кристинополь (Червоноград). Церковь Св. Юра» в контексте: [...] у в Спадщина. Кристінопіль. Церква Св. Юра/Наследие. Кристинополь (Червоноград). Церковь Св. Юра. [...]

Очень красивый и хорошо отреставрированный ансамбль!

да =) греко-католики постарались...

Вот бы все памятники старины так восстановить!

Ваши слова, да Богу в уши =)

А види пташиного польоту?

=)) це знималось коли ще не було на проекті коптера - мабуть по весні буде експедиція по Волині та північній Львівщині, от тоді й буде з коптеру...

Спасибо! А есть ли фотографии интерьеров?

Пока нет =(... в 2014, в момент когда я там снимал был воскресный день и в обоих храмах было очень много народу до и после службы, а временем на ожидания я особо не располагал. Возможно, по будущей весне, я еще раз посещу этот регион и сделаю снимки интерьеров =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account