m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Хуст. Замок. Часть 2. Взгляд с земли/Спадщина. Хуст. Замок. Частина 2. Погляд з землі.

первая часть тут/перша частина тут

Cпустимся с небес на землю.../Cпустимося з небес на землю...



15 век. Хустский замок, благодаря своему пограничному расположению, оказался в стороне от событий, которые в этот период захлестнули Центральную Венгрию. Замок неоднократно менял своих владельцев. В этот же период он использовался в качестве тюрьмы, где держали в заключении как знаменитых местных разбойников, так и противников королевской власти, которых после неудачных выступлений ссылали на окраину королевства.
1447 год. По приказу коменданта замка, мараморошского жупана Яноша Кендереша Маловизи, на территории Хустского укрепления была построена часовня. Янош Хуньяди (1387 - 1456), занимавший в этот период пост регента венгерского королевства, отдал приказ каштеляну замка выделять для содержания часовни 12 золотых в год или соль на эту сумму.
1467 год. Начиная с этого года, замок некоторое время находился под властью графа Имре Заполяи
------------------------------
15 століття. Хустський замок, завдяки своєму прикордонному розташуванню, виявився осторонь від подій, які в цей період захлиснули Центральну Угорщину. Замок неодноразово змінював своїх власників. В цей же період він використовувався як в'язниця, де тримали в ув'язненні як знаменитих місцевих розбійників, так і супротивників королівської влади, яких після невдалих виступів засилали на околицю королівства.
1447 рік. За наказом коменданта замку, марамороського жупана Яноша Кендереші Маловізі, на території Хустського зміцнення була побудована каплиця. Янош Хуньяді (1387 - 1456), який займав в цей період пост регента угорського королівства, віддав наказ каштеляну замку виділяти для утримання каплиці 12 золотих на рік або сіль на цю суму.
1467 рік. Починаючи з цього року, замок деякий час перебував під владою графа Імре Заполяї.

нагадую, по кліку дивимося великі картинки/напоминаю, по клику смотрим большие картинки...









15 век. Хустский замок, благодаря своему пограничному расположению, оказался в стороне от событий, которые в этот период захлестнули Центральную Венгрию. Замок неоднократно менял своих владельцев. В этот же период он использовался в качестве тюрьмы, где держали в заключении как знаменитых местных разбойников, так и противников королевской власти, которых после неудачных выступлений ссылали на окраину королевства.
1447 год. По приказу коменданта замка, мараморошского жупана Яноша Кендереша Маловизи, на территории Хустского укрепления была построена часовня. Янош Хуньяди (1387 - 1456), занимавший в этот период пост регента венгерского королевства, отдал приказ каштеляну замка выделять для содержания часовни 12 золотых в год или соль на эту сумму.
1467 год. Начиная с этого года, замок некоторое время находился под властью графа Имре Заполяи
------------------------------
15 століття. Хустський замок, завдяки своєму прикордонному розташуванню, виявився осторонь від подій, які в цей період захлиснули Центральну Угорщину. Замок неодноразово змінював своїх власників. В цей же період він використовувався як в'язниця, де тримали в ув'язненні як знаменитих місцевих розбійників, так і супротивників королівської влади, яких після невдалих виступів засилали на околицю королівства.
1447 рік. За наказом коменданта замку, марамороського жупана Яноша Кендереші Маловізі, на території Хустського зміцнення була побудована каплиця. Янош Хуньяді (1387 - 1456), який займав в цей період пост регента угорського королівства, віддав наказ каштеляну замку виділяти для утримання каплиці 12 золотих на рік або сіль на цю суму.
1467 рік. Починаючи з цього року, замок деякий час перебував під владою графа Імре Заполяї.









Последняя четверть 15 века. Король Венгрии Матьяш I Корвин (1443 - 1490) дарит в числе других владений Хустский замок своей жене Беатрисе Арагонской, которой Хуст принадлежал до конца 15 века.
Конец 15 века. В этот период в северо-восточной части Венгерского королевства всё большее влияние приобретает одна из ветвей род Перени. Под контролем этого рода находился Угочанский комитат с замком Севлюш и замком Нялаб, расположенные к западу от Хуста.
1490 год. Умирает Матьяш I Корвин. Воспользовавшись благоприятной обстановкой, граф Перени начинает проводить переговоры с Уласло II (1456 - 1516), новым королём Венгрии, стремясь получить под свой контроль Хуст и окружающие его земли.
------------------------
Остання чверть 15 століття. Король Угорщини Матьяш I Корвін (1443 - 1490) дарує в числі інших володінь Хустський замок своїй дружині Беатрисі Арагонській, якій Хуст належав до кінця 15 століття.
Кінець 15 століття. У цей період в північно-східній частині Угорського королівства все більший вплив набуває одна з гілок роду Перені. Під контролем цього роду знаходився Угочанський комітат з замком Севлюш і замком Нялаб, розташовані на захід від Хуста.
1490 рік. Помирає Матьяш I Корвін. Скориставшись сприятливою обставиною, граф Перені починає проводити переговори з Уласло II (1456 - 1516), новим королем Угорщини, прагнучи отримати під свій контроль Хуст та навколишні землі.







1511 год. Королевская власть в Венгрии ослаблена внутренними междоусобицами, потому король Уласло II решается на передачу Хуста, его замка, окрестных рудников и 5 коронных городов под власть графа Габора Перени. Таким образом, под контролем Перени оказались 2 комитата (Угочанский и Мараморошский) и 3 замка региона: Хустский, замок Нялаб и замок Севлюш. В качестве платы за аренду королевской собственности, граф обязался ежегодно передавать в королевскую казну 20 000 золотых.
29 августа 1526 года. Войска Османской империи в битве под Мохачем (Венгрия) нанесли сокрушительное поражение объединённым войскам венгров, чехов и хорватов. Последствия этого поражения были для Венгрии катастрофическими – страна была разделена на 3 части. В результате разделения задунайские и северные районы оказались под властью Габсбургов, центр страны оккупировали турки, а восточная часть Венгрии (включая Мараморошский комитат) входит в сферу влияния Трансильванского княжества, которое находилось в вассальной зависимости от Османской империи. В битве погиб и король Венгрии Людовик II (1516 – 1526), свои притязания на королевский трон выдвинул Фердинанд I (1503 - 1564), родоначальник австрийской ветви Габсбургов и Император Священной Римской империи (с 1556 года). Известно, что в этот период Хуст всё ещё принадлежал роду Перени, представитель которого выступил против избрания Фердинанда I королём Венгрии.
------------------------------------
1511 рік. Королівська влада в Угорщині ослаблена внутрішніми міжусобицями, тому король Уласло II вирішується на передачу Хуста, його замку, навколишніх рудників і 5 коронних міст під владу графа Габора Перені. Таким чином, під контролем Перені виявилися 2 комітати (Угочанський і Мараморошський) і 3 замки регіону: Хустський, замок Нялаб і замок Севлюш. Як плату за оренду королівської власності, граф зобов'язався щорічно передавати в королівську скарбницю 20 000 золотих.
29 серпня 1526 року. Війська Османської імперії в битві під Мохачем (Угорщина) завдали нищівної поразки об'єднаним військам угорців, чехів і хорватів. Наслідки цієї поразки були для Угорщини катастрофічними - країна була розділена на 3 частини. В результаті поділу задунайські і північні райони опинилися під владою Габсбургів, центр країни окупували турки, а східна частина Угорщини (включаючи Мараморошський комітат) входить в сферу впливу Трансильванського князівства, яке перебувало у васальній залежності від Османської імперії. У битві загинув і король Угорщини Людовик II (1516 - 1526), ​​свої домагання на королівський трон висунув Фердинанд I (1503 - 1564), родоначальник австрійської гілки Габсбургів і Імператор Священної Римської імперії (з 1556 року). Відомо, що в цей період Хуст все ще належав роду Перені, представник якого виступив проти обрання Фердинанда I королем Угорщини.









?. Хуст перешёл в личную собственность трансильванского князя Яноша Заполяи (1487 - 1540), которого провозгласили королём Венгрии, хотя фактически он контролировал только часть страны. С этого момента для Закарпатья начинается период упадка, поскольку в этой части раздробленного королевства постоянно шли военные действия между трансильванскими князьями, которых поддерживали турки, и войсками австрийских Габсбургов. Хуст в этот период неоднократно менял своих владельцев.
1540 год. Умирает Янош Заполяи. После его смерти Хуст в числе прочих владений переходит под контроль короля Венгрии Фердинанда I. Для нового владельца Хустский замок исполнял роль пограничной крепости на восточных рубежах обширных владений Габсбургов, потому Фердинанд I отдаёт приказ о проведении значительных работ в замке, направленных на ремонт и модернизацию его укреплений. После этого в крепости был размещён гарнизон.
1546 год. Ремонтные работы и модернизация проводятся на Нижнем замковом дворе.
------------------------
?. Хуст перейшов в особисту власність трансільванського князя Яноша Заполяї (1487 - 1540), якого проголосили королем Угорщини, хоча фактично він контролював тільки частину країни. З цього моменту для Закарпаття починається період занепаду, оскільки в цій частині роздробленого королівства постійно йшли військові дії між трансільванськими князями, яких підтримували турки, і військами австрійських Габсбургів. Хуст в цей період неодноразово змінював своїх власників.
1540 рік. Помирає Янош Заполяї. Після його смерті Хуст в числі інших володінь переходить під контроль короля Угорщини Фердинанда I. Для нового власника Хустський замок виконував роль прикордонної фортеці на східних рубежах величезних володінь Габсбургів, тому Фердинанд I віддає наказ про проведення значних робіт в замку, спрямованих на ремонт і модернізацію його укріплень. Після цього в фортеці був розміщений гарнізон.
1546 рік. Ремонтні роботи та модернізація проводяться на Нижньому замковому дворі.







1550 – 1552 годы. Приглашённые из Италии архитекторы усиливают укрепления замка постройками в стиле итальянской фортификационной школы.
В результате проведённых работ была значительно увеличена высота стен. Обороноспособность замка усиливали построенные (или модернизированные) башни Верхнего замка, а также бастионы. Тогда же в южной части Верхнего замка была возведена башня, которая получила название «Фердинанд» (или «Бастион Фердинанда») в честь императора. «Фердинанд» - одно из самых известных строений замка, выделявшееся свое треугольной в плане формой (отсюда ещё одно название башни – «Килевидная»). В верхней части этой башни располагался арсенал, среднюю часть занимала часовня (на её фасаде была высечена надпись «Tre Benedict Szalay De Borkonar. Anno 1554»), а нижнюю – пороховой склад. В дальнейшем название «Фердинанд» передалось и территории, которая примыкала к Килевидной башне.
15 апреля 1550 года. Император Фердинанд I отдаёт специальное распоряжение, согласно которому для помощи капитану замка назначался вице-капитан (заместитель). Капитан замка получал большую власть – он выполнял функции главы комитата и судьи. Интересно также, что капитану было приказано возвести новый бастион на том месте, где в ходе последней осады (какой именно непонятно) была пробита брешь в оборонном периметре.
--------------------------------------
1550 - 1552 роки. Запрошені з Італії архітектори підсилюють укріплення замку будівлями в стилі італійської фортифікаційної школи.
В результаті проведених робіт була значно збільшена висота стін. Обороноздатність замку посилювали побудовані (або модернізовані) вежі Верхнього замку, а також бастіони. Тоді ж в південній частині Верхнього замку була зведена вежа, яка отримала назву «Фердинанд» (або «Бастіон Фердинанда») на честь імператора. «Фердинанд» - одна з найвідоміших будівель замку, що виділяється своєю трикутною в плані формою (звідси ще одна назва вежі - «Кілевидна»). У верхній частині цієї вежі розташовувався арсенал, середню частину займала каплиця (на її фасаді було викарбувано напис «Tre Benedict Szalay De Borkonar. Anno 1 554»), а нижню - пороховий склад. Надалі назва «Фердинанд» передалась і території, яка примикала до кілевидної вежі.
15 квітня 1550 року. Імператор Фердинанд I віддає спеціальне розпорядження, згідно з яким для допомоги капітану замку призначався віце-капітан (заступник). Капітан замку отримував велику владу - він виконував функції глави комітату і судді. Цікаво також, що капітану було наказано звести новий бастіон на тому місці, де в ході останньої облоги (якої само незрозуміло) був пробитий пролом в оборонному периметрі.







1556 год. Хуст был одним из укреплений, которое не подчинилось Трансильвании без боя. Против замка был выслан отряд из 800 человек, которыми руководил Андраш Батори. Свою помощь в защите замка предлагал хорватский правитель Миклош Зрини, но в обмен он хотел получить Хуст в своё владение, а такую цену Фердинанд I не хотел заплатить и потому от помощи отказался. В результате замок был взят в плотное кольцо осады и полностью изолирован от внешнего мира. Осада затянулась.
20 января 1557 года. Так и не дождавшись подкрепления, капитан замка Бенедикт Шалаи и вице-капитан Михай Корлат принимают решение о капитуляции. К этому моменту гарнизон укрепления сократился до 12 человек. Хуст снова перешёл под контроль Трансильвании. Владельцем замка становится Янош II Сигизмунд, который дарит укрепление своей матери Изабелле Ягеллонке.
1571 год. Умирает Янош II Сигизмунд, с его смертью конфронтация между австрийскими Габсбургами и трансильванскими князяьми на время утихла. Хустский замок Янош II завещал 3-м феодалам – Михаю Чаке, Гашпару Бекешу и Криштофу Годьмашу, которые заплатили за право владеть укреплением 3 000 форинтов. Но такой поворот событий не устраивал князя Трансильвании Иштвана Батори и других магнатов, которые вынудили короля Венгрии Максимилиана II (1527 - 1576) отменить закреплённую в завещании сделку. Хуст надолго переходит под власть Трансильвании.
---------------------
1556 рік. Хуст був одним з укріплень, яке не підкорилося Трансільванії без бою. Проти замку був висланий загін з 800 чоловік, якими керував Андраш Баторі. Свою допомогу в захисті замку пропонував хорватський правитель Міклош Зріні, але в обмін він хотів отримати Хуст в своє володіння, а таку ціну Фердинанд I не хотів заплатити і тому від допомоги відмовився. В результаті замок був взятий в щільне кільце облоги і повністю ізольований від зовнішнього світу. Облога затягнулася.
20 січня 1557 року. Так і не дочекавшись підкріплення, капітан замку Бенедикт Шалаєв і віце-капітан Міхай Корлат приймають рішення про капітуляцію. До цього моменту гарнізон укріплення скоротився до 12 осіб. Хуст знову перейшов під контроль Трансільванії. Власником замку стає Янош II Сигізмунд, який дарує укріплення своїй матері Ізабеллі Ягеллонці.
1571 рік. Помирає Янош II Сигізмунд, з його смертю конфронтація між австрійськими Габсбургами та трансільванськими князями на деякий час затихла. Хустський замок Янош II заповів 3-м феодалам - Міхаю Чаке, Гашпару Бекешу і Криштофу Годьмашу, які заплатили за право володіти укріпленням 3 000 форинтів. Але такий поворот подій не влаштовував трансільванського князя Іштвана Баторі та інших магнатів, які змусили короля Угорщини Максиміліана II (1527 - 1576) скасувати закріплену в заповіті угоду. Хуст надовго переходить під владу Трансільванії.







1576 – 1577 годы. Стефан Батори (1533 - 1586) становится королём Польши, а его брат Криштоф (1530 - 1581) занимает трон Трансильванского княжества. По приказу Криштофа в 1577 была произведена реконструкция и укрепление внешних ворот замка в Хусте. Над воротами было высечено: «Hoc opus inssit fieri Magnificus dominus Cristophorus Bathory de Somlyo, Vayvoda Transilvaniae, comes Sicolarum, anno Domini millesimo quingentesimo septnagesimo septimo» («Эти работы проведены по приказу Вельможного господина Криштофа Батори из Шомло, князя Трансильванског, графа секеев, лета Господня 1577»). Работы по усилению и модернизации укреплений других оборонных узлов замка продолжались до 1579 года.
Конец 16 века. После смерти Криштофа Батори князем Трансильвании был избран его сын Жигмонд Батори (1572 - 1613). В этот период пошатнулось могущество Османской империи, покровителя Трансильвании. Этим не преминули воспользоваться Габсбурги, в результате Хуст в числе других владений Трансильвании перешёл под власть австрийского императора.
1598 год (?). Император Священной Римской империи и король Венгрии Рудольф II (1552 - 1612) дарит Хуст вместе с замком генералу Георгу Басту, занимавшему должность главнокомандующего императорской армии.
-----------------------------
1576 - 1577 роки. Стефан Баторі (1533 - 1586) стає королем Польщі, а його брат Криштоф (1530 - 1581) займає трон Трансильванського князівства. За наказом Криштофа в 1577 була проведена реконструкція і зміцнення зовнішніх воріт замку в Хусті. Над воротами було висічено: «Hoc opus inssit fieri Magnificus dominus Cristophorus Bathory de Somlyo, Vayvoda Transilvaniae, comes Sicolarum, anno Domini millesimo quingentesimo septnagesimo septimo» ( «Ці роботи проведені за наказом вельможний пана Криштофа Баторі з Шомло, князя Трансільванског, графа Секея, літо Господне 1577 »). Роботи з посилення та модернізації укріплень інших оборонних вузлів замку тривали до 1579 року.
Кінець 16 століття. Після смерті Криштофа Баторі князем Трансільванії був обраний його син Жигмонд Баторі (1572 - 1613). У цей період похитнулася могутність Османської імперії, покровителя Трансільванії. Цим скористалися Габсбурги, в результаті Хуст в числі інших володінь Трансільванії перейшов під владу австрійського імператора.
1598 рік (?). Імператор Священної Римської імперії і король Угорщини Рудольф II (1552 - 1612) дарує Хуст разом з замком генералу Георгу Басту, який обіймав посаду головнокомандувача імператорської армії.







?. Иштван Бокчай, новоизбранный трансильванский князь, начинает новую войну против Габсбургов. В рамках этой военной компании Хуст был взят в осаду и после непродолжительного сопротивления крепость капитулировала. Замок снова отошёл Трансильвании.
?. Иштван Бокчай, как новый владелец Марамороша, передаёт Хуст и треть соляных копей региона за 4 000 форинтов Валентину Другету, представителю влиятельного магнатского рода. Другет мог распоряжаться своим владением по собственному усмотрению, но при этом Иштван поставил важное условие – Хуст должен был оставаться под властью Трансильвании.
---------------------------------
?. Іштван Бокчай, новообраний трансільванський князь, починає нову війну проти Габсбургів. В рамках цієї військової компанії Хуст був узятий в облогу і після нетривалого опору фортеця капітулювала. Замок знову відійшов Трансільванії.
?. Іштван Бокчай, як новий власник Марамороша, передає Хуст і третину соляних копалень регіону за 4 000 форинтів Валентину Другету, представнику впливового магнатського роду. Другет міг розпоряджатися своїм володінням на власний розсуд, але при цьому Іштван поставив важливу умову - Хуст мав залишатися під владою Трансільванії.







16 век - 1-ая половина 17 века. В результате масштабных перестроек и модернизаций укреплений Хустский замок превратился в сложный комплекс оборонительных, жилых и хозяйственных построек. Продолговатая вершина горы, вытянутая по оси север-юг, определила ассиметрично продолговатую форму сформировавшегося на её вершине замкового комплекса. Его длина составляла около 170 метров, а ширина – около 70 метров. Комплекс разделяли на Верхний и Нижний замки/дворы, а Нижний двор в свою очередь был разделён ещё на 2 обособленные части. Вероятно, в разные эпохи у замка было разное количество башен, а к 17 веку защиту комплекса обеспечивали 6 бастионов (4 бастиона у Нижнего замка и 2 бастиона у Верхнего) и 4 башни.
Неширокая мощёная камнем дорога, ведущая к замку, спиралью обвивала гору и упиралась в ворота Нижнего замка с южной стороны комплекса. Но, вероятно, ещё на подходе к основным укреплениям на дороге существовала линия передовых оборонительных сооружений, находящихся на некотором удалении от замка. Иногда это передовое укрепление (или то, что было построенное позже на его месте) в исследовательской литературе называли «замковым дворцом».
---------------------------------
16 століття - 1-ша половина 17 століття. В результаті масштабних перебудов і модернізацій укріплень Хустський замок перетворився на складний комплекс оборонних, житлових і господарських будівель. Довгаста вершина гори, витягнута по осі північ-південь, визначила асиметрично довгасту форму сформованого на її вершині замкового комплексу. Його довжина становила близько 170 метрів, а ширина - близько 70 метрів. Комплекс поділяли на Верхній і Нижній замки / двори, а Нижній двір в свою чергу був розділений ще на 2 відокремлені частини.Ймовірно, в різні епохи у замку була різна кількість веж, а до 17 століття захист комплексу забезпечували 6 бастіонів (4 бастіони у Нижнього замку і 2 бастіону у Верхнього) і 4 башти.
Неширока мощена каменем дорога, яка веде до замку, спіраллю обвивала гору і впиралася в ворота Нижнього замку з південного боку комплексу. Але, ймовірно, ще на підході до основних укріплень на дорозі існувала лінія передових оборонних споруд, що знаходилися на деякій відстані від замку. Іноді це передове укріплення (або те, що було побудоване пізніше на його місці) в дослідницькій літературі називали «замковим палацом».







Нижний замок (первый двор):
Чтобы попасть во двор Нижнего замка, нужно было пройти через 1-ые (внешние) замковые ворота, которые защищались сложным узлом оборонительных сооружений. Перед воротами был вырыт глубокий ров, через который был переброшён деревянный мост, одна из секций которого была подъёмной. С напольной стороны ворота были защищены 2-уровневой системой оборонительных сооружений, устроенной на 2-х террасах, расположенных ступенями друг относительно друга. Слева от ворот находился один из бастионов Нижнего замка, который иногда называли «Малой Сторожевой башней», поскольку здесь находились помещения для сторожевой охраны. Справа над воротами нависали укрепления юго-западной части Верхнего замка (юго-западный бастион и килевидная башня «Фердинанд»). За воротами вдоль западной стороны Верхнего замка вытянулся по оси север-юг узкий 1-й двор Нижнего замка. На территории этого двора слева от дороги, вдоль куртины, были построены жилые дома. Здесь же находился дом палача. Впоследствии эти помещения превратят в казармы. Справа от дороги, сразу за бастионом Верхнего двора, была построена часовня (замковая церковь), объём которой был фактически вмурован в западный склон террасы, на которой разместился Верхний замок.
--------------------
Нижній замок (перший двір):
Щоб потрапити у двір Нижнього замку, потрібно було пройти через перші (зовнішні) замкові ворота, які захищалися складним вузлом оборонних споруд. Перед воротами був виритий глибокий рів, через який було перекинуто дерев'яний міст, одна з секцій якого була підйомною. З напільного боку ворота були захищені 2-рівневою системою оборонних споруд, влаштованою на 2-х терасах, розташованих ступенями один щодо одного. Зліва від воріт перебував один з бастіонів Нижнього замку, який іноді називали «Малою Сторожевою вежею», оскільки тут знаходилися приміщення для сторожової охорони. Справа над воротами нависали укріплення південно-західній частині Верхнього замку (південно-західний бастіон і килевидная вежа «Фердинанд»). За воротами уздовж західного боку Верхнього замку витягнувся по осі північ-південь вузький 1-й двір Нижнього замку. На території цього двору зліва від дороги, вздовж куртини, були побудовані житлові будинки. Тут же знаходився будинок ката. Згодом ці приміщення перетворять на казарми. Праворуч від дороги, відразу за бастіоном Верхнього двору, була побудована каплиця (замкова церква), обсяг якої був фактично вмуровано в західний схил тераси, на якій розмістився Верхній замок.





Нижний замок (второй двор, «Средний»):
Северная часть 1-го замкового двора была ограничена поперечной стеной, преграждавшей путь ко 2-му двору Нижнего замка. В стене были устроены ворота. Возможно, перед стеной был вырыт ров. О том, как выглядел комплекс Средних ворот, точных сведений нет. Его могли прикрывать как собственные укрепления, так и оборонительные сооружения Верхнего замка, нависающего над этими воротами. Отдельные исследователи считают, что ворота были устроены в надвратной деревянной башне. Пройдя через средние ворота, можно было попасть на 2-й двор Нижнего замка (Средний замковый двор). Здесь находилась самая обширная площадка замка, состоящая из площадок 3-х замковых бастионов северной части укреплений (двух 4-угольных и одного килевидного). В какой-то момент истории здесь разместилась самая большая пушка замка, которая стреляла каждое утро на рассвете, возвещая о начале нового дня. Когда же в замке разместился гарнизон, то из пушки стреляли ещё и в случае, когда кто-то из солдат дезертировал. На площадке северо-восточного бастиона находилась пороховая мельница. В месте, где 2-й двор Нижнего замка подходил к воротам Верхнего замка, был вырыт ров шириной 8,5 метров.
Укрепления Нижнего замка были представлены 4-мя бастионами, 3 из которых были 4-угольными, а 1 имел килевидную (треугольную) форму. Бастионы имели 1 ярус обороны в свое верхней части. Обстрел противника осуществлялся через бойницы, устроенные в каменном зубчатом парапете, ограждавшем площадки укреплений.
----------------
Нижній замок (другий двір, «Середній»):
Північна частина першого замкового двору була обмежена поперечною стіною, яка стояла на заваді до 2-го двору Нижнього замку. У стіні були влаштовані ворота. Можливо, перед стіною був викопаний рів. Про те, як виглядав комплекс Середніх воріт, точних відомостей немає. Його могли прикривати як власні укріплення, так і оборонні споруди Верхнього замку, що нависає над цими воротами. Окремі дослідники вважають, що ворота були влаштовані в надбрамній дерев'яній вежі. Пройшовши через середні ворота, можна було потрапити на 2-й двір Нижнього замку (Середній замковий двір). Тут знаходився найбільший майданчик замку, що складався з майданчиків 3-х замкових бастіонів північній частині укріплень (двох 4-вугільних і одного кілевидного). У якийсь момент історії тут розмістилася найбільша гармата замку, яка стріляла щоранку на світанку, сповіщаючи про початок нового дня. Коли ж в замку розмістився гарнізон, то з гармати стріляли ще й у разі, коли хтось із солдатів дезертирував. На майданчику північно-східного бастіону перебував пороховий млин. У місці, де 2-й двір Нижнього замку підходив до воріт Верхнього замку, був викопаний рів шириною 8,5 метрів.
Укріплення Нижнього замку були представлені 4-ма бастіонами, 3 з яких були 4-вугільними, а 1 мав кілевідную (трикутну) форму. Бастіони мали 1 ярус оборони свого верхній частині. Обстріл противника здійснювався через бійниці, влаштовані в кам'яному зубчастому парапеті, що огороджує майданчики укріплень.





Верхний замок:
Его укрепления располагались на террасе, приподнятой относительно террасы Нижнего замка на высоту около 6-8 метров. Верхний замок имел около 120 метров в длину, а его максимальная ширина составляла около 40 метров. Попасть в Верхний замок можно было только через северные (внутренние) ворота, к которым вёл подъёмный мост, переброшенный через ров, вырытый на территории Нижнего замка. Терраса Верхнего замка была со всех сторон окружена каменной стеной, высота которой изначально достигала 15-20 метров. Ширина стен укреплений – около 2 метров. В стенах укреплений были проделаны 2 ряда бойниц. Усиливали укрепления два 4-угольных бастиона в южной части замка, а также 4 башни. Цилиндрическая Пороховая башня (её руины сохранились) находилась на западном участке стены Верхнего замка. Квадратная Часовая башня (полностью утрачена) была самым высоким сооружением комплекса, её возвели в северной части Верхнего замка. Эту башню венчала кровля с позолоченным крестом. В северо-восточной части двора находилась Барабанная башня (полностью утрачена), а в южной – башня «Фердинанд» (её руины сохранились). Под Барабанной башней в скале был вырублен колодец, глубина которого достигала 160 метров. Когда именно его прорубили – неизвестно. На территории Верхнего замка размещались жилые помещения, склады, конюшни, кухня, пекарня и корчма. Жилые и хозяйственные постройки примыкали к западной и восточной стене замка. У западной стены был возведён 2-этажный замковый дворец, на 2-м этаже которого находились зимние покои коменданта. Были в замке и летние покои, построенные в южной части укреплений, на одном из бастионов (юго-западном?) неподалёку от башни «Фердинанд». Благодаря этому за бастионом закрепилось название «Летний». Впоследствии, когда замок стал крепостью Габсбургов, большинство помещений приспособили под казармы.
-----------------
Верхній замок:
Його укріплення розташовувалися на терасі, піднесеної щодо тераси Нижнього замку на висоту близько 6-8 метрів. Верхній замок мав близько 120 метрів в довжину, а його максимальна ширина становила близько 40 метрів. Потрапити до Верхнього замку можна було тільки через північні (внутрішні) ворота, до яких вів підйомний міст, перекинутий через рів, виритий на території Нижнього замку. Тераса Верхнього замку була з усіх боків оточена кам'яною стіною, висота якої спочатку досягала 15-20 метрів. Ширина стін укріплень - близько 2 метрів. У стінах укріплень були пророблені 2 ряди бійниць. Посилювали зміцнення два чотирьохвугільних бастіони в південній частині замку, а також 4 вежі. Циліндрична Порохова вежа (її руїни збереглися) перебувала на західній ділянці стіни Верхнього замку. Квадратна Годинникова вежа (повністю втрачена) була найвищою спорудою комплексу, її звели в північній частині Верхнього замку. Цю вежу вінчала покрівля з позолоченим хрестом. У північно-східній частині двору знаходилася Барабанний вежа (повністю втрачена), а в південній - вежа «Фердинанд» (її руїни збереглися). Під Барабанної вежею в скелі був вирубаний колодязь, глибина якого сягала 160 метрів. Коли саме його прорубали - невідомо. На території Верхнього замку розміщувалися житлові приміщення, склади, стайні, кухня, пекарня і корчма. Житлові і господарські будівлі примикали до західної і східної стіни замку. У західної стіни був зведений 2-поверховий замковий палац, на 2-му поверсі якого перебували зимові покої коменданта. Були в замку і літні покої, побудовані в південній частині укріплень, на одному з бастіонів (південно-західному?) неподалік від вежі «Фердинанд». Завдяки цьому за бастіоном закріпилася назва «Літній». Згодом, коли замок став фортецею Габсбургів, більшість приміщень пристосували під казарми.



на крайнему фото другої частини, одні з тих, хто взявся за тяжку працю привида замкових руїн в пристойний вигляд, за що їм і всім хто займався розчищенням замку, велике людське - ДЯКУЄМО!/
на крайнем фото второй части, одни из тех, кто взялся за тяжкий труд привидения замковых руин в пристойный вид, за что им и всем кто занимался расчисткой замка, большое человеческое СПАСИБО!

Часть 1/Частина 1

Текстовый источник - zamki-kreposti.com.ua/
Текстове джерело - zamki-kreposti.com.ua





ну как то так =))

  • 1
Интересное продолжение истории!

будет еще немного =) в третьей части...

Хустський замок згори та на старих листівках

Пользователь pan_baklazhan сослался на вашу запись в своей записи «Хустський замок згори та на старих листівках» в контексте: [...] Часть 2. Взгляд с земли/Частина 2. Погляд з землі. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account