m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Первые Бровки. Усадьба Сцибор-Рыльских/Спадщина. Перші Бровки. Садиба Сцибор-Рильских.



Історія:
Під час правління польського короля Сигізмунда III село було колонізоване польською шляхтою. Воно було власністю князів Любомирських, а потім Рогозинських. Починаючи з 18 століття, селом, яке входило до Сквирського повіту, володів рід Сцібор-Рильських. Село мало власну церкву та вітряний млин.
—————
История:
Во время правления польского короля Сигизмунда III село было колонизировано польской шляхтой. Оно было собственностью князей Любомирских, а затем Рогозинский. Начиная с 18 века, селом, которое входило в состав Сквирского уезда, владел род Сцибор-Рыльских. Село имело свои церковь и ветряную мельницу.


Маєток Сцібор-Рильських (1914 р.)/Усадьба Сцибор-Рыльских (1914 год)


Інтер'єр маєтку Сцібор-Рильських (1914 р.)/Интерьер усадьбы Сцыбор0Рыльских (1914 год)


Марія й Оскар Сцібор-Рильські - останні поміщики/Мария и Оскар Сцибор-Рыльский - последние помещики


герб Остоя

З 1834 року селом, разом із сусідніми Ярешками (загалом — 412 чоловіч. душ), володів Діонизій-Каетан (Діонисій Антонович) Рильський (Сцібор-Рильський) — двоюрідний брат Теодора Рильського — прадіда Максима Рильського і онук відомого Шимона Рильського, що належав до гербу Остоя. Протягом трьох років згідно з вибором місцевого дворянства Діонисій Сцібор-Рильський був сквирським повітовим суддею. У 1870 населення становило 723 православних і 39 католиків.
—————
С 1834 года селом, вместе с соседними Ярешками (всего - 412 человечих душ), владел Дионизий-Каэтан (Дионисий Антонович) Рыльский (Сцибор-Рыльский) - двоюродный брат Теодора Рыльского - прадеда Максима Рыльского и внук известного Шимона Рыльского, принадлежавший к гербу Остоя. В течение трех лет в соответствии с выбором местного дворянства Дионисий Сцибор-Рыльский был Сквирским уездным судьей. В 1870 население составляло 723 православных и 39 католиков.

ще недавно будівля виглядала ось так (1910)/
еще недавно здание выглядело вот так (1910)








До 1918 селом володів Оскар Сцібор-Рильський (Oskar Ścibor-Rylski) разом з дружиною Марією з роду Раціборовських.
У селі поки ще можна побачити руїни садиби, що належала дядькові М. Рильського.
Територія садиби безнадійно заростає дикими деревами, так що навіть сфотографувати її повністю вже неможливо. Все поступово руйнується, у найближчі кілька років від будинку, швидше за все, залишиться лише купа будівельного сміття.
—————
До 1918 селом владел Оскар Сцибор-Рыльский (Oskar Ścibor-Rylski) вместе с женой Марией из рода Рациборовских.
В селе пока еще можно увидеть руины усадьбы, принадлежавшей дяде М. Рыльского.
Территория усадьбы безнадежно зарастает дикими деревьями, так что даже сфотографировать ее полностью уже невозможно. Все постепенно разрушается, в ближайшие несколько лет от дома, скорее всего, останется только куча строительного мусора.









Цікава легенда про будинок, розказана місцевим жителем. Коли сталася революція 1917-го року, робітники і селяни прийшли до Рильського, щоб заявити свої права на його власність.
Він зустрів їх на ганку, сперечатися не став, оскільки «проти лому немає прийому», але попросив трудящих про одне – не руйнувати будинок (такі випадки, коли поміщицькі садиби знищували «просто так», були досить поширеними), а знайти йому якесь корисне застосування, наприклад, можна влаштувати тут школу.
—————
Интересная легенда о доме, рассказанная местным жителем. Когда произошла революция 1917-го года, рабочие и крестьяне пришли к Рыльскому, чтобы заявить свои права на его собственность.
Он встретил их на крыльце, спорить не стал, поскольку «против лома нет приема», но попросил трудящихся об одном - не разрушать дом (такие случаи, когда помещичьи усадьбы уничтожали «просто так», были довольно распространенными), а найти ему какое-то полезное применение, например, можно устроить здесь школу.

але природа і безгоспність беруть своє .../
но природа и бесхозность берут своё...


















Він повернувся назад у свій (мабуть, з цього моменту, уже – не свій) будинок, і після цього його ніхто не бачив. Кажуть, у садибі був передбачений підземний хід на околицю села, де його чекала запряжена карета, на якій і втік господар садиби.
Как это не печально и странно звучит, но местные жители сто лет назад оказались более рачительными, чем их наследники...
Ще більш цікава подія сталася на багато років пізніше, практично вже в наш час. З якоюсь картою приїхала в село спадкоємиця поміщика, найняла будівельну техніку, і пізно вночі витягла зі ставка щось. Селяни кажуть про карету з золотом :-).
Ось такі в Бровках Перших живуть фантазери.
—————
Он вернулся назад в свой (видимо, с этого момента, уже - не свой) дом, и после этого его никто не видел. Говорят, в усадьбе был предусмотрен подземный ход на окраину села, где его ждала запряженная карета, на которой и сбежал хозяин усадьбы.
Як це не сумно та дивно звучить, але місцеві жителі сто років тому виявилися більш дбайливими, ніж їхні спадкоємці ...
Еще более интересное событие произошло на много лет позже, практически уже в наше время. С какойто картой приехала в село наследница помещика, наняла строительную технику, и поздно ночью вытащила из пруда что-то. Крестьяне говорят - карету с золотом :-).
Вот такие у Бровках Первых живут фантазеры.

всередині від поміщиків не залишилося нічого, напевно крім старого кахлю/
внутри от помещиков не осталось ничего, наверно кроме старого кафеля





видовище - дуже сумне .../
зрелище - очень печальное...












ще кілька років та руйнація дійде до свого апогею/
еще несколько лет и руйнация дойдет до своего апогея



















а навколо все густіша чаща, що приховує непотрібне погляду .../
а вокруг всё более густая чаща, скрывающая не потребное взору...







wikipedia.org
galleryua.com
ua.interestingukraine.kiev.ua
zig-zag.org.ua
travel.creature.biz.ua




ну как то так =))

  • 1
Почти совсем разрушено всё!

да, это уже скорее мертвое здание... как не печально...

Мёртвые руины!

Дякую! Днями був поряд, у Чорнорудці, звідти велом на Городківку поїхав... Матиму на увазі на майбутне й Бровки. А будинок, що руйнується - звісно ж, дуже сумно!... :(

  • 1
?

Log in

No account? Create an account