m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Колочава. Святодуховская церковь/Спадщина. Колочава. Святодухівська церква.

У Колочаві-Горб біля головної дороги, на пагорбі сперечається стрункістю зі смереками музей - дерев'яна Церква Зішестя Святого Духа (Святодухівська Церква). Згідно з написом на одвірку «Создан храм сей 1795 при парохові Іоані Попович при царі Францишкі ІІ майстрові Ференц Текка. Тоді був великий голод». У давні часи голод часто супроводжував верховинське життя і подібні нещастя часом фіксувалися у парохіальних книгах, а в Колочаві запис потрапив навіть на одвірок церкви.
—————
В Колочаве-Горб у главной дороги, на холме спорит стройностью с елями музей - деревянная Церковь Сошествия Святого Духа (Святодуховская Церковь). Согласно надписи на перекладине «Создан храм сей 1795 при священнике Иоанне Поповиче при царе ФРАНЦИШКО ІІ мастером Ференц Текке. Тогда был большой голод ». В давние времена голод часто сопровождал верховинскую жизнь и подобные несчастья временамі фиксировались в пріходскіх книгах, а в Колочаве запись попала даже на косяк церкви.









Зроблена без єдиного цвяха, у бароковому стилі церква донині заставляє мліти від захоплення не одного прохожого туриста. Двозрубна тридільна церква струнка і досконала в пропорціях. Головні об’єми дивовижно збалансовані по горизонталі й вертикалі. Висока вежа над бабинцем завершена чудовим бароковим ансамблем з гранчастої бані з дашком, ліхтаря та кулястої главки над ним.
—————
Сделана без единого гвоздя, в барочном стиле церковь по сей день заставляет томиться от восторга не одного прохожего туриста. Двухсрубная тридильна церковь стройная и совершенная в пропорциях. Главные объемы удивительно сбалансированы по горизонтали и вертикали. Высокая башня над притвором завершена прекрасным барочным ансамблем из граненого купола с козырьком, фонаря и шаровидной главки над ним.


Гоберман Д. Н. Памятники деревянного зодчества Закарпатья. – Ленинград: Аврора, 1970 г.


Макушенко П. И. Народная деревянная архитектура Закарпатья (18 – начала 20 века). – Москва: Стройиздат, 1976 г., с. 126.

Під час радянських часів комуністи повністю спустошили святиню всередині, а у вівтарі замість образів поставили портрети комуністичних вождів. Божий дім же невірники перетворили на музей атеїзму. Та за іронією долі, саме це й допомогло зберегти архітектуру і зовні церква залишилася недоторканою в своїй первісній красі. Пам'ятку повністю відреставровано у 1969–1970 рр. У 2000 році довкола поставили нову огорожу.
—————
При советских временам коммунисты полностью опустошили святыню внутри, а в алтаре вместо образов поставили портреты коммунистических вождей. Дом Божий же нехристи превратили в музей атеизма. И по иронии судьбы, именно это и помогло сохранить архитектуру и снаружи церковь осталась нетронутой в своей первоначальной красоте. Памятник полностью отреставрирован в 1969-1970 гг. В 2000 году вокруг поставили новую ограду.


Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с.


1992. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 469.


1996. Світлина Д. Комбета

На території храму-музею розташовано кілька чеських могил, поховання угорського поштаря. У давнину також поширеною була практика ховати відомих людей та меценатів біля церкви. Це вважалося особливим вшануванням такої особи. Біля дерев’яної церкви Святого Духа ще й досі збереглося чимало таких поховань. Одне із них – невідома могила під деревом, яка відноситься до 80-х років 19 століття. На ній вказано лише прізвище Секереш. Скоріш за все, там лежить якийсь відомий колочавський меценат.
—————
На территории храма-музея расположено несколько чешских могил, захоронение венгерского почтальона. В древности также распространенной была практика хоронить известных людей и меценатов у церкви. Это считалось особым почитанием такого лица. У деревянной церкви Святого Духа до сих пор сохранилось немало таких захоронений. Одно из них - неизвестная могила под деревом, которая относится к 80-м годам 19 века. На ней указана только фамилия Секереш. Скорее всего, там лежит какой-то известный колочавский меценат.







Біля входу до храму стоїть один з найцікавіших пам’ятників села. Присвячений він видатній пам’ятці сакрального рукопису колочавського дяка Івана Лугоша «Перло дорогоцінноє». Композиція має вигляд «робочого місця» літописця: на великому камені лежить розкрита бронзова книга, біля неї - чорнильниця і перо. Поруч стоїть камінь-стілець, на якому нібито щойно сидів автор рукопису. В приміщенні  музею розміщенні копії сторінок рукопису. Сам рукопис зберігається в Ужгородському державному музеї.
—————
У входа в храм стоит один из самых интересных памятников села. Посвящен он выдающейся памятнике сакральной рукописи колочавского дьяка Ивана Лугоша «Перло дорогоцинное». Композиция имеет вид «рабочего места» летописца: на большом камне лежит раскрытая бронзовая книга, у нее - чернильница и перо. Рядом стоит камень-стул, на котором якобы только что сидел автор рукописи. В помещении музея размещены копии страниц рукописи. Сам рукопись хранится в Ужгородском государственном музее.

так інтер'єр виглядає сьогодні/
так интерьер выглядит сегодня











У вівтарі храму розташована унікальна мироточива ікона, єдина у своєму роді - "Ісус Христос - виноградар”/
В алтаре храма расположена уникальная мироточивая икона, единственная в своем роде - "Иисус Христос - виноградарь"





перенесений з Колочави іконостас в Шелестівської церкви в музеї народної архітектури та побуту в Ужгороді/
перенесенный из Колочавы иконостас в Шелестовской церкви в музее народной архитектуры и быта в Ужгороде




Осуждение Христа. Икона. XVIII в. Церковь св. Духа, Колочава. Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. – М.: Искусство, 1973 г., с. 115.

Дерев'яну двоярусну дзвіницю, що стояла біля церкви, громада перенесла до збудованої неподалік православної церкви й оббила бляхою
Церкву зняли з реєстрації діючих храмів 9 січня 1953 року. Згодом ікони було вмонтовано до іконостасу Шелестівської церкви в Ужгородському музеї архітектури і побуту. Тепер тут діє музей, проводять екскурсії і сакральну пам’ятку колочавці дбайливо охороняють. 
—————
Деревянную двухъярусную колокольню, стоявшую возле церкви, община перенесла к построенной неподалеку православной церкви и оббила жестью.
Церковь сняли с регистрации действующих храмов 9 января 1953. Впоследствии иконы были вмонтированы в иконостаса Шелестовской церкви в Ужгородском музее архитектуры и быта. Теперь здесь действует музей, проводят экскурсии и сакральный памятник колочавцы бережно охраняют.


Світлина, 1980 р. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. с. 471.



Джерела/источники:
kolochava.com
pslava.info
wikipedia.org




ну как то так =))

  • 1
Как всегда огромное спасибо!!!

  • 1
?

Log in

No account? Create an account