m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Сатанов. Замок/Спадщина. Сатанів. Замок.

нагадую, по кліку дивимося великі картинки/напоминаю, по клику смотрим большие картинки...



Сьогодні ми маємо унікальну можливість, в контексті історії Сатанівського замку, ознайомитися з фрагментами з чернетки книги Дмитра Плюховіча про Сатанів.
----------
Сегодня мы имеем уникальную возможность, в контексте истории Сатановского замка, ознакомиться с фрагментами из черновика книги Дмитрия Плюховича о Сатанове.





…З оборонних споруд міста (зокрема синагоги, міської брами та монастира) до нашого часу дійшов ще й Сатанівський замок. Точніше, те, що від нього залишилося: одна стіна, три вежі та фрагменти валів. Замок стоїть у північній частині міста на високій надзбручанській кручі. Якщо дивитися від села Калагарівка (воно одразу за річкою), він є чи не головною домінантою селища. А ось з боку самого Сатанова без сторонньої допомоги цитадель знайти проблематично, бо знаходиться вона на задньому дворі напівзруйнованої цукроварні.
-----
... Из оборонительных сооружений города (в частности синагоги, городских ворот и монастыря) до нашего времени дошел еще и Сатановский замок. Точнее, то, что от него осталось: одна стена, три башни и фрагменты валов. Замок стоит в северной части города на высоком надзбручанском обрыве. Если смотреть от села Калагаровка (оно сразу за рекой), он является едва ли не главной доминантой поселка. А вот со стороны самого Сатанова без посторонней помощи цитадель найти проблематично, потому что находится она на заднем дворе полуразрушенной сахарного завода.

2014






Одразу при в’їзді на територію замку стоїть «Кругла вежа» - її діаметр близько 6 метрів. Це одна з найзагадковіших сатанівських споруд. Ніхто достеменно не знає, коли і хто її звів. Є навіть екзотична гіпотеза, що вежу побудували ще давні римляни. За іншими версіями, це фрагмент якоїсь невідомої оборонної споруди, що існувала ще до виникнення самого Сатанова. Поважний вік вежі яскраво засвідчують її бійниці, пристосовані для стрільби з луків, а не вогнепальної зброї. Ще на початку ХХ ст. кругла вежа використовувалася для якихось господарських потреб. На фотографії, датованій 1920-ми роками, добре видно дерев’яні віконниці на одній з бійниць.
-----
Сразу при въезде на территорию замка стоит «Круглая башня» - ее диаметр около 6 метров. Это одно из самых загадочных сатановских сооружений. Никто точно не знает, когда и кто ее построил. Есть даже экзотическая гипотеза, что башню построили еще древние римляне. По другим версиям, это фрагмент какого-то неизвестного оборонительного сооружения, существовавший еще до возникновения самого Сатанова. О почтенном возрасте башни ярко свидетельствуют ее бойницы, приспособленные для стрельбы из луков, а не огнестрельного оружия. Еще в начале ХХ века круглая башня использовалась для каких-то хозяйственных нужд. На фотографии, датированной 1920-ми годами, хорошо видно деревянные ставни на одной из бойниц.









2016




чорні археологі? кажуть шо ні, тільки чому все так брошено відкритим =(/чёрные археологи? говорят что нет, только почему всё так брошено открытым =(


Більшість істориків вважають, що «Кругла вежа» - це залишки замку, зведеного за часів, коли місто належало Одровонжам. Саме за їхнім наказом на рубежі XV-XVI століть і звели цитадель, аби у випадку ворожих набігів жителі Сатанова мали де заховатися. Татарські ж загони головною метою мали грабунок, тож з облогою та штурмом укріплень не морочилися, а йшли собі далі шукати легших трофеїв. У пізніших документах зазначалося, що у випадку нападу ворога мешканці Сатанова, які жили в замковій юрисдикції, мали ставати до оборони замку, а які у міській – обороняти мури міста.
-----
Большинство историков считают, что «Круглая башня» - это остатки замка, построенного во времена, когда город принадлежал Одровонжам. Именно по их приказу на рубеже XV-XVI веков и возвели цитадель, чтобы в случае вражеских набегов жителям Сатанова было где спрятаться. У татарские же отрядов главной целью было ограбление, и с осадой и штурмом укреплений они не заморачивались, а уходили дальше искать легких трофеев. В более поздних документах отмечалось, что в случае нападения врага жители Сатанова, которые жили в замковой юрисдикции, должны становиться к обороне замка, а те что в городской - защищать стены города.





2008


2014










2016




Досить трагічні події розгорнулися у замку 1651 року, коли до Сатанова підійшло військо Данила Нечая. Місто повстанці взяли без бою – міщани самі відкрили ворота. А от замок, де засіли вірні королеві війська, козакам довелося брати штурмом. Нечаївці влаштували у замку страшенну різанину та винищили усіх, хто намагався знайти порятунок за його стінами (переважно то були поляки, українці-уніати та євреї).
Тут варто зробити невеличкий відступ.
-----
Достаточно трагические события развернулись в замке 1651 году, когда к Сатанову подошло войско Даниила Нечая. Город повстанцы взяли без боя - горожане сами открыли ворота. А вот замок, где засели верные королю войска, казакам пришлось брать штурмом. Нечаевцы устроили в замке страшную резню и истребили всех, кто пытался найти спасение за его стенами (преимущественно это были поляки, украинцы-униаты и евреи).
Здесь стоит сделать небольшое отступление.

















З сьогодення ті криваві події виглядають жахливими, нелюдяними та аморальними. Одним словом - військовими злочинами, etc. Але у XVII ст. це була загальноприйнята у Європі практика ведення війни. З точки зору людей ТОГО часу, нічого надзвичайного і аморального не відбулося. Повстанці виявилися нічим не гіршими і, на жаль, не кращими своїх сучасників. Тож з висот сьогодення нікого засуджувати не будемо. До того ж і повстання спалахнуло не на рівному місці - лють вояків Хмельницького була небезпідставною.
-----
Из сегодняшнего дня те кровавые события выглядят ужасными, бесчеловечными и аморальными. Одним словом - военными преступлениями, etc. Но в XVII в. это была общепринятая в Европе практика ведения войны. С точки зрения людей ТОГО времени, ничего удивительного и аморального не произошло. Повстанцы оказались ничем не хуже и, к сожалению, не лучше своих современников. Поэтому с высоты сегодняшнего дня никого осуждать не будем. К тому же и восстание вспыхнуло не на ровном месте - ярость воинов Хмельницкого была небезосновательной.









Найбільше ж замок постраждав під час війни з турками. Тож Сєнявському, після того як Поділля повернулося до складу Речі Посполитої, довелося перейматися не лише відбудовою укріплень міста, але й фортецю. За його наказом звели абсолютно нове укріплення, а старий замок (часів Одровонжів) опинився усередині нового, - як друга лінія оборони. «Кругла вежа», теж опинилася всередині та використовувалася, як склад для пороху та гарматних ядер. Звідси її друга назва - «Порохова».
-----
Больше всего замок пострадал во время войны с турками. Поэтому Сенявському, после того как Подолье вернулось в состав Речи Посполитой, пришлось заниматься не только восстановлением укреплений города, но и крепостью. По его приказу построили абсолютно новое укрепление, а старый замок (времен Одровонжей) оказался внутри нового - как вторая линия обороны. «Круглая башня», тоже оказалась внутри и использовалась, как склад для пороха и пушечных ядер. Отсюда ее второе название - «Пороховая».









Замок Сєнявського являє собою традиційне для свого часу укріплення. В плані він має форму неправильного п’ятикутника із вежами на кожному розі. Таким чином, кожна вежа тримала під обстрілом (фланкувала) не тільки прясло мурів, що примикали до неї, але й дві сусідні вежі. Але перевірити боєздатність нового укріплення нагоди не було. Сатанівський замок протягом XVIII та до початку ХІХ ст., використовували лише як резиденцію власників міста.
-----
Замок Сенявського представляет собой традиционное для своего времени укрепления. В плане он имеет форму неправильного пятиугольника с башнями на каждом углу. Таким образом, каждая башня держала под обстрелом (фланкировала) не только прясла стен, примыкавших к ней, но и две соседние башни. Но проверить боеспособность нового укрепления возможности не было. Сатановский замок на протяжении XVIII и до начала XIX веков использовался только в качестве резиденции владельцев города.









Замкова брама/Замковые ворота


Одна з башт які не зберешлися/Одна из башен которые не сохранились


До кінця XVIII ст. у фортеці зберігався і такий важливий атрибут магістратської влади, як меч ката. Він, «в назіданіє», демонстративно висів над замковою брамою. Точніше, - одразу два мечі. Сатанівський магістрат надавав перевагу виключно двом видам покарань. За дрібні порушення – штраф. За більші – відтинали голови. Ув’язнення присуджували неохоче (аби не морочитися з утриманням та охороною засудженого). Попри відверту жорстокість, сатанівські судді трепетно ставилися до духовних потреб рокованих на смерть. Тому й було два мечі. Один – для християн. Інший, так званий, «кошерний», - виключно для юдеїв. Пізніше ті мечі перекочували до будинку ратуші, що стояла колись посеред Ринкової площі. Там вони зберігалися до 1831 року, аж поки російський імператор Микола І не скасував Магдебурзьке право по всій Україні (крім Києва). Після цього указу магістрат ліквідували, а мечі десь ділися.
-----
К концу XVIII в. в крепости сохранялся и такой важный атрибут магистратской власти, как меч палача. Он, «в назидание», демонстративно висел над замковой воротами. Точнее - сразу два меча. Сатановский магистрат предпочитал исключительно два вида наказаний. За мелкие нарушения - штраф. За большие - отрезали головы. Заключение присуждали неохотно (чтобы не заморачиваться с содержанием и охраной осужденного). Несмотря на откровенную жестокость, сатановские судьи трепетно ​​относились к духовных потребностей приговоренных к смерти. Поэтому и было два меча. Один - для христиан. Другой, так называемый, «кошерный» - исключительно для иудеев. Позже те мечи перекочевали в дом ратуши, что стоял когда-то посреди Рыночной площади. Там они хранились до 1831 года, пока российский император Николай I не отменял Магдебургское право по всей Украине (кроме Киева). После этого указа магистрат ликвидировали, а мечи где пропали.









Варто зазначити, що злочинців теж страчували «роздільно». Юдеїв (виключно за допомогою «кошерного меча») - на південній горі, а християн - на горі з північної сторони замку … Страчувати засуджених мав право лише “сертифікований” кат, - у іншому випадку то було не виконання вироку, а беззаконне вбивство. Сатанівський магістрат, зазвичай, користувався послугами заплічних справ майстрів із Кам'янець-Подільського. Траплялося, що засуджені до страти чекали на виконання вироку десятиліттями!…
-----
Стоит отметить, что преступников тоже казнили «раздельно». Иудеев (исключительно с помощью «кошерного меча») - на южной горе, а христиан - на горе с северной стороны замка ... Казнить осужденных имел право только "сертифицирований" палач - в противном случае это было не исполнения приговора, а беззаконное убийство. Сатановский магистрат, как правило, пользовался услугами заплечных дел мастеров из Каменец-Подольского. Случалось, что осужденные к смертной казни ждали исполнения приговора десятилетиями ...













…Після 1831 року замок фактично стояв пусткою. Частина його споруд сяк-так використовувалася під склади, частина – під в’язницю. Повний гаплик фортеці настав наприкінці ХІХ ст., коли поруч почали зводити цукроварню. Першу чергу заводу пустили вже восени 1899 р. Головним акціонером заводу та ініціатором його спорудження стала графиня Климентина Тишкевич-Потоцька (1856 - 1921). Це була одна з найкрасивіших аристократок того часу. Колись ця панночка примудрилася звабити спадкоємця австро-угорського престолу кронпринца Рудольфа. Той навіть хотів з нею побратися. Аби уникнути морганатичного шлюбу красуню хутко спровадили подалі з Відня та швиденько підшукали для неї чоловіка - графа Яна Тишкевича.
-----
... После 1831 замок фактически пустовал. Часть его сооружений кое-как использовалась под склады, часть - под тюрьму. Полный каюк крепости наступил в конце XIX века, когда рядом начали строить сахарный завод. Первую очередь завода пустили уже осенью 1899. Главным акционером завода и инициатором его сооружения стала графиня Климентина Тышкевич-Потоцкая (1856 - 1921). Это была одна из самых красивых аристократок того времени. Когда-то эта барышня умудрилась соблазнить наследника австро-венгерского престола кронпринца Рудольфа. Тот даже хотел на ней жениться. Чтобы избежать морганатического брака красавицу быстро отправили подальше из Вены и быстро подыскали для нее мужа - графа Яна Тышкевича.









Враховуючи, що замок вже був нікому не потрібен (сама власниця міста воліла жити у Парижі), його мури та башти почали розбирати на будматеріали для зведення фабрики. «Батько подільського краєзнавства» Юхим Сіцінський, побувавши улітку 1901 року в Сатанові, зокрема занотував:
«Донедавна околиці замку були пустопорожнім місцем, але два роки тому тут влаштовано величезний цукровий завод, і тепер біля замкових руїн підносяться величезні будівлі з високими димохідними трубами; скрізь гул, стукіт, суєта. Для заводських потреб подекуди засипаються рови, зриваються кам'яні мурування тощо».
Розвиваючись завод і далі наступав на замок, поки від останнього не залишилися жалюгідні три вежі і лише одна стіна з колишніх п’яти.
-----
Учитывая, что замок уже был никому не нужен (сама владелица города предпочла жить в Париже), его стены и башни начали разбирать на стройматериалы для возведения фабрики. «Отец подольского краеведения» Ефим Сицинский, побывав летом 1901 года в Сатанове, в частности записал:
«До недавнего времени окраины замка были пустым местом, но два года назад здесь устроен огромный сахарный завод, и теперь у замковых руин возвышаются огромные здания с высокими дымоходными трубами; везде гул, стук, суета. Для заводских нужд кое-где засыпаются рвы, срываются каменные кладки и т.д. ».
Развиваясь завод и дальше наступал на замок, пока от последнего не остались жалкие три башни и только одна стена с прежних пяти.









1924 року місцева влада збиралися взагалі знести залишки давнього укріплення по-революційному, «до основанья». Мовляв, руїни загрожують життю та здоров’ю людей (хазяйновиті подоляни розбирали на каміння залишки мурів і трапилося кілька нещасних випадків). Але на захист пам’ятки горою стали історики. Врешті в Харкові (тоді столиці Радянської України) ту постанову скасували. Крім того, у столиці розпорядилися провести реставрацію і виділили на те 5.000 крб. Нагадаємо, що за рік до того в СРСР провели грошову реформу і на той час це була величезні кошти. Але реставрацію ніхто не почав і куди поділися ті гроші - невідомо.
-----
В 1924 году местные власти собирались вообще снести остатки древнего укрепления по-революционному, «до основанья». Мол, руины угрожающих жизни и здоровью людей (хозяйственные подоляне разбирали на камни остатки стен и случилось несколько несчастных случаев). Но в защиту памятника горой стали историки. В конце концов в Харькове (тогда столице Советской Украины) это постановление отменили. Кроме того, в столице распорядились провести реставрацию и выделили на то 5.000 руб. Напомним, что за год до того в СССР провели денежную реформу и в то время это была огромные средства. Но реставрацию никто не стал делать и куда делись эти деньги - неизвестно.









Вдруге укріпленню не поталанило наприкінці 1980-х років. Тоді замок теж зібралися відновити. Інститут «Укрзахідпроектреставрація» (м. Львів) навіть розробив повний проект реставрації частини замку, що збереглася, та відбудови знищеної. Проект завершили як раз до 1991 року. Далі можна не продовжувати… В кризу 90-х якось було не до відродження замків. Про давні грандіозні плани сьогодні нагадують хіба що кілька фотокопій частини проектної документації, що зберігається в краєзнавчому музеї Городка. Залишається надія, що з перетворенням Сатанова на курорт світового рівня знайдуться інвестори, що відродять давню твердиню...
-----
Вдруг укреплению не повезло в конце 1980-х годов. Тогда замок тоже собрались восстановить. Институт «Укрзападпроектреставрация» (г.. Львов) даже разработал полный проект реставрации части замка, сохранившаяся и восстановления уничтоженной. Проект завершили как раз до 1991 года. Дальше можно не продолжать ... В кризис 90-х как-то было не до возрождения замков. О давних грандиозные планы сегодня напоминают разве что несколько фотокопий части проектной документации, хранящейся в краеведческом музее Городка. Остается надежда, что с преобразованием Сатанова в курорт мирового уровня найдутся инвесторы, возродят древнюю крепость...





а ось таке нещастя стоїть на в'їзді до теріторії замку/а вот такое несчастье стоит при въезде на территории замка


Текстове жерело/Текстовый источник: Дмитро Полюхович. Фрагменти з чернетки книги про Сатанів/Дмитрий Полюхович. Фрагменты из черновика книги о Сатанове.

Джерела:
Дмитро Полюхович
polona.pl
tovtry.km.ua
forum.zamki.pl




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account