m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Голозубинці. Садиба/Наследие. Голозубинцы. Усадьба.



Тут без праці Р. Афтаназі "Історія (Дії) резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої" ніяк не обійтися.
Отже, колись Голозубинці були одним з фільварків дунаївецького ключа, який належав Красінським (Krasińskim).
----------
Здесь без труда Р. Афтанази "История (Деяния) резиденций в старинных окраинах Речи Посполитой" никак не обойтись.
Итак, когда то Голозубинцы были одним из поместий Дунаевецкого ключа, который принадлежал Красинским (Krasińskim).












1913

В 1850 році генерал Вінсент Красінський продав ці землі Віктору Миколаю Скібнєвському (Wiktor Mikolaj Skibniewski) гербу Слеповрон (близько 1785-1859). Цей шляхтич був головою Прикордонних Проскурівських судів, а дружиною його була Антоніна Залеська (близько 1801 - 1852).
----------
В 1850 году генерал Винсент Красинский продал эти земли Виктору Николаю Скибневському (Wiktor Mikolaj Skibniewski) герба Слеповрон (около 1785-1859). Этот шляхтич был председателем Пограничных Проскуровской судов, а женой его была Антонина Залесская (около 1801 - 1852).









Потім Голозубинці та околиці (села Іванківці та Меланія) отримав п'ятий син Віктора Миколая, Віктор Зигмунд Скібнєвський (1835-1872). А останнім власником села був син Віктора ІІ - теж Віктор, але цього разу вже Станіслав (1864 - помер після І Світової війни). Одружений від був на Емілії Жураковській гербу Сас.
----------
Затем Голозубинцы и окрестности (села Иванковцы и Мелания) получил пятый сын Виктора Николая, Виктор Зигмунд Скибневський (1835-1872). А последним владельцем села был сын Виктора II - тоже Виктор, но на этот раз Станислав (1864 - умер после Первой мировой войны). Женат от был на Эмилии Жураковская герба Сас.





Ймовірно, в кінці 1870-х років Віктор Зигмунд Скібнєвський зводить на вершині гори над Голозубинцями великий маєток. Будівництво спочатку, здається, задумувалося як класицистичне (проект славетного господаря Новомалина, адепта класицизму Томаша-Оскара Сосновського). В результаті мала б вибудуватися прямокутна симетрична споруда, одноповерхова з боку головного в'їзду в маєток, а з боку парку (вірніше, прірви над Студеницею) - двоповерхова - земля тут так і летить до річки, лише дерева, здається, її спиняють.
----------
Вероятно, в конце 1870-х годов Виктор Зигмунд Скибневський возводит на вершине горы над Голозубинцами большое имение. Строительство сначала, кажется, задумывалось как классицистическое (проект знаменитого хозяина Новомалина, адепта классицизма Томаша-Оскара Сосновского). В результате должна выстроиться прямоугольное симметричное сооружение, одноэтажное со стороны главного въезда в имение, а со стороны парка (вернее, пропасти над Студеницей) - двухэтажное - земля здесь так и летит к реке, только деревья, кажется, ее останавливают.







Три ризаліти на центральному фасаді, від найменшого - до найбільшого - збереглися до наших днів майже без змін. Як колись, так і тепер споруда була потинькована.
----------
Три ризалита на центральном фасаде, от маленького - до самого большого - сохранились до наших дней почти без изменений. Как прежде, так и теперь сооружение было оштукатуренное.







Відомо, що на час побудови споруди парковий фасад мав мати великий балкон з балюстрадою, звідки відкривався шикарний, напевне, краєвид на село та долину Студениці. Фото 1914 р. це підтверджує: з бічного боку будівлі тоді й справді не росли дерева, а зараз мало що їх повно.
----------
Известно, что на время построения сооружения парковый фасад должен был иметь большой балкон с балюстрадой, откуда открывался шикарный, наверное, вид на село и долину Студеницы. Фото 1914 это подтверждает: с боковой стороны здания тогда действительно не росли деревья, а сейчас мало что их полно.







Та невдовзі чи то плани, чи смаки господаря змінилися. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. голозубинський палац було значно розширено. Проект реконструкції розробив маловідомий барон Горох (Horoch). Тоді дещо було підвищено центральний ризаліт, а над портиком влаштовано напівкруглу лоджію. Біля правого бічного фасаду з'явилася прибудова - і яка! До досить суворої будівлі звідкілясь прилепилася симпатична башточка з високим шпилем на пірамідальному даху. Романтизмом запахло! Куди й поділася симетрія. До речі, дивні старі сходи, які ведуть на горище від башточки зараз, на старому знімку не помітні.
----------
Но вскоре то ли планы, то ли вкусы хозяина изменились. В конце XIX - начале ХХ в. голозубинський дворец был значительно расширен. Проект реконструкции разработал малоизвестный барон Горох (Horoch). Тогда несколько были повышены центральный ризалит, а над портиком было устроено полукруглую лоджию. У правого бокового фасада появилась пристройка - и какая! К достаточно строгому зданию откуда то прилепилася симпатичная башенка с высоким шпилем на пирамидальной крыше. Романтизмом запахло! Куда девалась симметрия. Кстати, странные старые лестницы, ведущей на чердак от башенки сейчас, на старом снимке не видны.









Зараз всередині про панські часи нагадують лише сходи і товсті стіни - хоч гарматою по них гати. Хоча одна з працівниць лікарні висловила сумнів з приводу давності сходів - тож лишаються лише стіни.
----------
Сейчас внутри о барских временах напоминают только лестницы и толстые стены - хоть пушкой по ним пруди. Хотя одна из работниц больницы выразила сомнение по поводу давности лестницы - и так остаются только стены.







В описі інтер'єрів Роман Афтаназі посилається на А.Урбанського. Так от, Урбанський (за Афтаназі) згадує, що в палаці було чимало гарних старих картин голанської школи, а також "палісандрових" меблів. Були тут і ескізи до "Berezyny" Войцеха Коссака (відомого польського художника тієї епохи), а також родинні портрети Скібнєвських та Богданів (з цього роду походила дружина Віктора Зигмунда Скібнєвського Леопольдина).
----------
В описании интерьеров Роман Афтанази ссылается на А.Урбанського. Так вот, Урбанский (по Афтанази) вспоминает, что во дворце было много хороших старых картин голландских школы, а также "палисандровой" мебели. Были здесь и эскизы к "Berezyny" Войцеха Коссака (известного польского художника той эпохи), а также семейные портреты Скибневських и Богданов (из этого рода происходила жена Виктора Зигмунда Скибневського Леопольдина).





В окремій залі зберігався турецький намет, який Віктор Станіслав привіз з подорожі до Аравії. В бібліотеці зберігалися рідкісні книги з філософії і психології, а також родинний архів за кілька століть. Плюс всілякі документи, привілеї та інша потрібна лише господарям макулатура, яка невідомо де поділася після революції.
----------
В отдельном зале сохранялся турецкий шатер, Виктор Станислав привез из путешествия в Аравию. В библиотеке хранились редкие книги по философии и психологии, а также семейный архив за несколько веков. Плюс всевозможные документы, привилегии и другая нужна только хозяевам макулатура, которая неизвестно куда делась после революции.













Загальна площа маєтку з парком складає 21 га. На даний час на території садиби розташована обласна протитуберкульозна лікарня. Палац Скібневскіх використовується як житло працівників лікарні.
----------
Общая площадь поместья с парком составляет 21 га. В настоящее время на территории усадьбы расположена областная противотуберкулезная больница. Дворец Скибневских используется как жилье работников больницы.

погляд на останок/взгляд на последок


castles.com.ua
orda.of.by
Р. Афтаназі "Історія (Дії) резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої"
geni.com
wikimedia.org




ну как то так =))

  • 1
Необыкновенно красивое здание!

да, красивое и интересное, только... начало его уничтожения уже заложено... пластиковыми окнами...

Пластиковые окна - это кошмар нашего времени!)))
Они очень быстро выйдут из строя. Может ещё всё наладится, и будут выпускать деревянные стеклопакеты, и у нас будут деньги, чтобы их купить!)

советикус больничникус, не руина, и то уже хорошо...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account