m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Колодне. Церква Миколая Чудотворця/Наследие. Колодное. Церковь Николая Чудотворца.



Церква святого Миколая Чудотворця — одна з найвидатніших та найдавніших пам'яток українського церковного будівництв, являє собою цікавий приклад синтезу архітектури, монументального настінного живопису і прикладного декоративного мистецтва XV-XVIII століть. Первісно збудована 1470 року. Пам'ятка архітектури всеукраїнського значення (охоронний № 205). Найдавніший дерев'яний храм України. XVI ст.
—————
Церковь святого Николая Чудотворца - одна из самых выдающихся и самых древних памятников украинского церковного строетельства, представляет собой интересный пример синтеза архитектуры, монументальной настенной живописи и прикладного декоративного искусства XV-XVIII веков. Первоначально построенна в 1470. Памятник архитектуры всеукраинского значения (охранный № 205). Древнейший деревянный храм Украины. XVI в.





Церква стоїть на невеликому пагорбі в центрі села біля перехрестя головної вулиці й гірського потічка, що оперезує західну межу церковного подвір'я. Згідно з місцевими переказами, церква св. Миколая була головною церквою православного монастиря, колись розташованого в урочищі Одарів. Там вона простояла 330 років, і у 1800 року, коли за розпорядженням австрійської влади, монастир було закрито, була перенесена на своє нинішнє місце.
Побудована вона була, ймовірно, у 1470 році. Храм св. Миколая у Колодному, як найбільш досконалий з художньої та архітектурно-конструктивної боку, служив прототипом при зведенні безкупольних, але з вежею над бабинцем храмів. Ймовірно, подібний тип будівлі виникла ще в XII-XIII ст. як оборонний. Спеціалісти з архітектури стверджують, що ця більш як 530-річна споруда все ще зберігає деякі риси оборонного зодчества.
—————
Церковь стоит на небольшом холме в центре села возле перекрестка главной улицы и горного ручья, что опоясывает западную границу церковного двора. Согласно местным преданиям, церковь св. Николая была главной церковью православного монастыря, когда то расположенного в урочище Одарив. Там она простояла 330 лет, и в 1800 года, когда по распоряжению австрийских властей, монастырь был закрыт, она была перенесена на свое нынешнее место.
Построена она была, вероятно, в 1470 году. Храм св. Николая в Колодном, как наиболее совершенный по художественной и архитектурно-конструктивной стороны, служил прототипом при возведении безкупольних, но с башней над притвором храмов. Вероятно, подобный тип здания возникл еще в XII-XIII вв. как оборонительный. Специалисты по архитектуре утверждают, что эта более чем 530-летняя постройка все еще сохраняет некоторые черты оборонного зодчества.



Михайло Сирохман так писав про історію і архітектуру храму:
Церква Св. Миколи Чудотворця належить до найдавніших пам'яток дерев'яного церковного будівництва України. Збудували її в урочищі Одарів і пізніше перенесли на теперішнє місце. Храм зберігає певні риси, властиві оборонним спорудам. Його гордий, суворий силует в оточенні старезних дубів свідчить про високу майстерність народних будівничих у роботі з таким складним матеріалом як дуб. Найдавніші частини — зрубні стіни — збудовано в XV сторіччі (фігурує 1470 рік) з колод завдовжки 12 метрів на кам'яному фундаменті, складеному насухо. Зруби надбудовано у XVI сторіччі. У XVII або у другій половині XVIII сторіччя перебудовано вежу, яку вкрило вибагливо пророблене двоярусне барокове завершення, а також прибудовано галерею над бабинцем та ґанок на різьблених стовпчиках.
—————
Михаил Сирохман так писал об истории и архитектуре храма:
Церковь Св. Николая Чудотворца относится к древнейшим памятникам деревянного церковного строительства Украины. Построили ее в урочище Одарив и позже перенесли на нынешнее место. Храм сохраняет определенные черты, присущие оборонным сооружениям. Его гордый, суровый силуэт в окружении древних дубов свидетельствует о высоком мастерстве народных строителей в работе с таким сложным материалом как дуб. Древнейшие части - срубные стены - построены в XV веке (фигурирует 1470 год) из бревен длиной 12 метров на каменном фундаменте, сложенном насухо. Срубы надстроены в XVI веке. В XVII или во второй половине XVIII столетия перестроено башню, которую покрыло изысканно проделанное двухъярусное барочное завершение, а также пристроено галерею над притвором и крыльцо на резных столбиках.





Під час реставрації споруди в 1969-1976 роках забрали престол та ікони, які так і не повернули. Ходять чутки, що він находиться десь у Санкт-Петербурзі. Старі дзвони перевезли до нової православної церкви, хоча до приходу радянської влади храм був греко-католицьким. Тільки на світлині залишилися Царські ворота. Завдяки своїй великій вазі не знайшов нового власника тріснутий кам'яний престол на подвір'ї церкви.
—————
Во время реставрации в 1969-1976 годах забрали престол и иконы, которые так и не вернули. Ходят слухи, что он находится где-то в Санкт-Петербурге. Старые колокола перевезли в новую православную церковь, хотя до прихода советской власти храм был греко-католическим. Только на фотографии остались Царские ворота. Благодаря своему большому весу не нашел нового владельца треснувший каменный престол во дворе церкви.





Архитектура/Архітектура.

Церква святого Миколая є двозрубна тридільна споруда — більший зруб включає наву та бабинець і невеликого вівтарного зрубу під стрімким дахом. Нава та вівтар перекриті коробовими склепіннями та завершуються стрімкими дахами. На почорнілому зрубі вівтаря до теперішнього часу збереглися два невеликих початкових віконця, точнісінько як у будівлях, зображених на іконах XIV-XV ст. Стіни та склепіння нави і вівтаря розписані. Над бабинцем піднімається висока вежа-дзвіниця з підсябиттям і відкритою аркадою для дзвону. Завершення вежі перебудовано у XVII ст. Тоді ж з'явилася ще й галерея, а вежа, яка раніше була, ймовірно, по центру церкви, посунулася і опинилася над бабинцем. Тому її завершення має такий виразний барочний характер.
Вівтар і нава перекриті рубаним склепінням. На другому ярусі бабинця влаштована відкрита галерея, з різьбленими порталами, з виходом на хори. Із західного боку до бабинця прибудована галерея на різьблених стовпах, з вирізанними у вигляді арок підкосами. На рівні заломів основного зрубу влаштоване широке піддашшя, яке плавно переходить у покрівлю вівтарної частини та зливається з галереєю перед бабинцем.
—————
Церковь святого Николая двухсрубная трёхдольное сооружение - больший сруб включает неф и бабинец, и небольшой алтарный сруб под остроконечной крышей. Нава и алтарь перекрыты коробовыми сводами и завершаются остроконечными крышами. На почерневшем срубе алтаря до настоящего времени сохранились два небольших начальных окошка, точно как в зданиях, изображенных на иконах XIV-XV вв. Стены и своды нефа и алтаря расписаны. Над притвором поднимается высокая башня-колокольня с отворами и открытой аркадой для колокола. Завершение башни перестроены в XVII в. Тогда же появилась еще и галерея, а башня, которая раньше была, вероятно, по центру церкви, подвинулась и оказалась над притвором. Поэтому ее завершения имеет такой выразительный барочный характер.
Алтарь и неф перекрыты рубленым сводом. На втором ярусе бабинца устроена открытая галерея, с резными порталами, с выходом на хоры. С западной стороны к бабинцу пристроена галерея на резных столбах, с вырезаными в виде арок подкосами. На уровне заломов основного сруба устроена широкое крыльцо, которое плавно переходит в крышу алтарной части и сливается с галереей перед притвором.

на жаль, мені не вдалося потрапити всередину церкви-музею, тільки кілька знімків через заґратовані віконця при вже сівшем за горизонт сонці, інші фото з інших джерел/к сожалению, мне не удалось попасть во внутрь церкви-музея, только несколько снимков через зарешеченные окошки при уже севшем за горизонт солнце, остальные фото из других источников










Дах та вежа вкриті ґонтом. Фундамент у церкви кам'яний, складений насухо. Церква стала такою у результаті декількох перебудов, що мали місце протягом трьох століть. Науковці визначають принаймні три основні періоди її будівництва та перебудов. Значні перебудови церкви сталися у другій половині XVI та наприкінці XVII ст.
Форми храму позначені монументальністю. Це враження посилюється характером зрубу, виконаного з величезних дубових плах та фактурного покриття з дубового ґонту, так званого клину. Вишукані співвідношення об'ємів споруди, пластичне трактування завершень вежі та динамічна композиція об'ємів надають споруді надзвичайної привабливості. Інтер'єр храму, з точки зору просторової організації, лаконічний і простий. Урочистий характер церкві надає різьблений іконостас, поновлений у 1737 p., та стінопис. Настінні розписи, виконані у XVIII ст., покривають площини стін та склепіння нави, а також стіни вівтаря. Збереглися фрагменти стінопису і у бабинці.
—————
Крыша и башня покрыты гонтом. Фундамент в церкви каменный, составленный насухо. Церковь стала такой в ​​результате нескольких перестроек, имевших место в течение трех веков. Ученые определяют по крайней мере три основных периода ее строительства и перестроек. Значительные перестройки церкви произошли во второй половине XVI и в конце XVII в.
Формы храма обозначены монументальностью. Это впечатление усиливается характером сруба, выполненного из огромных дубовых плах и фактурного покрытия из дубового гонта, так называемого клина. Изысканные соотношение объемов сооружения, пластическая трактовка завершений башни и динамичная композиция объемов предоставляют сооружению вид чрезвычайной привлекательности. Интерьер храма, с точки зрения пространственной организации, лаконичный и простой. Торжественный характер церкви предоставляет резной иконостас, восстановленный в 1737 году, и стенопись. Настенные росписи, выполненные в XVIII в., Покрывают плоскости стен и свода нефа, а также стены алтаря. Сохранились фрагменты стенописи и в притвора.









Миколаївська церква в с. Колодному безумовно є унікальною пам'яткою за своїми архітектурно-мистецькими якостями. Але її значимість полягає в тому, що вона стала взірцем для будівництва інших храмових споруд закарпатського регіону. В останні роки ХХ століття церква сильно занепала, ґонтове покриття прогнило, дахи протікали, вода змивала чудові настінні розписи. Впродовж 2007-2008 років занепала церква була реставрована завдяки гранту, наданому посольством США в Україні (40 тисяч доларів). У церкви замінили дах, закрили аркаду на дзвіниці сіткою від птахів, відремонтували двері, дерев'яними кілками позатикали всі отвори і щілини в зрубах. На пожертви сільської громади (47 тис.грн.) зміцнили стіни, поставили браму, на вікна — ковані ґрати, вимостили кам'яними сходами дорогу на пагорб, де знаходиться церква. Тоді на відкриття реконструйованого храму приходив особисто посол США в Україні Вільям Тейлор.
—————
Николаевская церковь в с. Колодном безусловно является уникальным памятником по своим архитектурно-художественным качествам. Но ее значимость заключается в том, что она стала образцом для строительства других храмовых сооружений закарпатского региона. В последние годы ХХ века церковь сильно обветшала, гонтовое покрытие прогнило, крыши протекали, вода смывала замечательные настенные росписи. В течение 2007-2008 годов захудавшая церковь была реставрирована благодаря гранту, предоставленному посольством США в Украине (40000 долларов). В церкви заменили крышу, закрыли аркаду на колокольне сеткой от птиц, отремонтировали двери, деревянными колками позатыкали все отверстия и щели в срубах. На пожертвования сельской общины (47 тыс.грн.) укрепили стены, поставили ворота, на окна - кованые решетки, вымостили каменными лестницами дорогу на холм, где находится церковь. Тогда на открытие реконструированного храма приходил лично посол США в Украине Уильям Тейлор.









Розпись/Розпис.

Найдавніші розписи розташовані у вівтарі, вони відносяться до другої половини XVII в. Їх окремі сюжети поділяються смугами оригінальних орнаментів, що складаються з виноградної лози. Нава розписана на теми Страстей Христових. Глибокою людяністю виділяються жіночі образи в сцені «Положення в труну», розташованої на північній стіні. Наївним народним духом відзначена композиція «Прабатьки Адам і Єва». Всі сюжети сприймаються як збільшені мініатюри або невеликі жанрові картинки. Для сюжетів, розміщених в наві церкви Миколи, характерні подрібнені форми, просторове рішення композицій, які вступають у протиріччя з архітектурою, руйнують площину стіни , а з нею і тектонічну структуру споруди.
Зберігся настінний бароковий розпис XVIII сторіччя, що його виконав, згідно з латинським написом на плафоні, «почесний громадянин Антоній Валі» (в селі Вишково, в реформатському храмі зазначено, що Антоній Валі був дворянином з Вальду в комітаті Нітра і у віці 47 років розмалював плафон храму, закінчивши роботу у серпні 1789 р.). Вівтарний розпис походить з другої половини XVII сторічч.
Іконостас було зроблено в середині XVII сторіччя, а поновлював його в 1737 році художник Ілля з Хуста, про що свідчить напис на звороті царських врат.
—————
Древнейшие росписи расположены в алтаре, они относятся ко второй половине XVII в. Их отдельные сюжеты делятся полосами оригинальных орнаментов, состоящих из виноградной лозы. Нава расписана на темы Страстей Христовых. Глубокой человечностью выделяются женские образы в сцене «Положение во гроб», расположенной на северной стене. Наивным народным духом отмечена композиция «Прародители Адам и Ева». Все сюжеты воспринимаются как увеличенные миниатюры или небольшие жанровые картинки. Для сюжетов, размещенных в нави церкви Николая, характерны измельченные формы, пространственное решение композиций, которые вступают в противоречие с архитектурой, разрушают плоскость стены, а с ней и тектоническую структуру сооружения.
Сохранилась настенная барочная роспись XVIII столетия, её выполнил, согласно латинской надписи на плафоне, «почетный гражданин Антоний Вали» (в селе Вышково, в реформатском храме указано, что Антоний Вали был дворянином с Вальдо в комитате Нитра и в возрасте 47 лет разрисовал плафон храма, закончив работу в августе 1789). Алтарный роспись происходит со второй половины XVII столетия. Иконостас был сделан в середине XVII века, а восстанавливал его в 1737 году художник Илья из Хуста, о чем свидетельствует надпись на обороте царских врат.















Погляд на останок/Взгляд на последок


Джерела/источники:
wikipedia.org & Folkerman
haidamac.org.ua
oko.kiev.ua
castles.com.ua
zakarpattya.net.ua
travelua.com.ua




ну как то так =))

  • 1
Несравненной красоты храм!

Наследие. Колодное. Церковь Николая Чудотворца/Спадщи

Пользователь vol_majya сослался на вашу запись в своей записи «Наследие. Колодное. Церковь Николая Чудотворца/Спадщина. Колодне. Церква Миколая Чудотворця.» в контексте: [...] у в Наследие. Колодное. Церковь Николая Чудотворца/Спадщина. Колодне. Церква Миколая Чудотворця. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account