m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Мужиєво. Домініканський костел Іоанна Хрестителя/Наследие.Мужиево.КостелИоаннаКрестителя.



Історія/История.
Колись на місці руїн, які розташовуються з правої сторони від траси при в'їзді в село Мужієво зі сторони міста Берегово, знаходився костел Святого Іоанна Хрестителя. В більшості документів вказується, що він був побудований в 1117 році. Проте є припущення, що був зведений він ще раніше, а на початку 12 століття відбулась реставрація після руйнації будівлі.
-----------
Когда-то на месте руин, что расположились с правой стороны от трассы при въезде в село Мужиево со стороны города Берегово, находился костел Святого Иоанна Крестителя. В большинстве документов указывается, что он был построен в 1117 году. Однако есть предположение, что был возведен он еще раньше, а в начале 12 века состоялась реставрация после разрушения здания.






Дослідник Імре Генсльманн вважав, що споруда побудована в 15 столітті. Його судження опирались на романський стиль побудови костелу. Свої міркування він підтверджував також півциркульними елементами вікон. Дослідники Карой Чані та Ґеза Лукс вважали, що церква була споруджена приблизно в 1300-х роках, такої ж думки дотримувався Алайош Дешманн. Елементи, які були характерні для початку 14 століття, на деяких територіях могли використовуватись значно пізніше при будівництві церковних споруд.
------------
Исследователь Имре Генсльманн считал, что сооружение построено в 15 веке. Его суждения опирались на романский стиль построения костела. Свои соображения он подтверждал также полуциркульными элементами окон. Исследователи Карой Чани и Ґеза Лукс считали, что церковь была построена примерно в 1300-х годах, того же мнения придерживался Алайош Дешманн. Элементы, характерные для начала 14 века, на некоторых территориях могли использоваться значительно позже при строительстве церковных сооружений.





Риси церковної архітектури не дають можливість достовірно виявити час будівництва. Розташування та особливості західного порталу церкви дозволяють зробити припущення більш детального характеру щодо дати виникнення споруди. Деякі характерні особливості конструкції побудови відносяться до кінця 13 століття, проте риси обрамлення дозволять віднести її до більш пізньої епохи, наприклад, до кінця 14 століття чи початку 15 століття.
-----------
Черты церковной архитектуры не позволяют достоверно выяснить время строительства. Расположение и особенности западного портала церкви позволяют сделать предположение более детального характера относительно даты возникновения сооружения. Некоторые характерные особенности построения конструкции относятся к концу 13 века, однако черты обрамления позволяют отнести ее к более поздней эпохе, например, к концу 14 или началу 15 века.



Багато історичних джерел свідчать, що 1337 роком датується перша письмова згадка про костел в селі Мужієво. Хоча, у 1330 році церква в цьому ж селі згадується у реєстрі папської десятини. В 14 столітті відбулась реконструкція костелу, в той час споруда набула готичних форм. В 1446 році культова споруда мала титул Діви Марії. До 1552 року будівля належала домініканцям, потім перейшла у розпорядження протестантів.
--------------
Многие исторические источники свидетельствуют, что 1337 годом датируется первое письменное упоминание о костел в селе Мужиево. Хотя, в 1330 году церковь в этом же селе упоминается в реестре папской десятины. В 14 веке состоялась реконструкция костела, в это время сооружение приобрело готические формы. В 1446 году культовое сооружение имело титул Девы Марии. До 1552 года строение принадлежало доминиканцам, потом перешло в распоряжение протестантов.





В 1657 році костел був зруйнований і з тих пір більше не відновлювався. Проте існують припущення, що вхідний портал костелу Святого Іоанна Хрестителя був переміщений у римо-католицький храм, який розташовується у місті Берегово. Історик, етнограф та археолог Тівадар Легоцький проводив дослідження споруди. У своїх записах він вказував дату виникнення храму  — 14 століття.
------------------
В 1657 году костел был разрушен и с тех пор больше не восстанавливался. Однако существуют предположения, что входной портал костела Святого Иоанна Крестителя был перемещен в римско-католический храм, который располагается в городе Берегово. Историк, этнограф и археолог Тивадар Легоцкий проводил исследования сооружения. В своих записях он указывал дату возникновения храма - 14 век.



Засновник археологічного напрямку в розвитку угорської науки Флоріш Ромер та дослідник і художник Ференц Шульц також займались дослідженнями споруди. У 1864 році Флоріш Ромер, після огляду руїн костелу, зазначив, що скоро від споруди нічого не залишиться. Ференц Шульц в той час зробив ескізи костелу. В 1920-х роках на фрагментах будівлі були помітні сліди фресок, проте у наш час їх вже немає.
-----------------
Основатель археологического направления в развитии венгерской науки Флориш Ромер и исследователь и художник Ференц Шульц также занимались исследованиями сооружения. В 1864 году Флориш Ромер, после осмотра руин костела, отметил, что скоро от сооружения ничего не останется. Ференц Шульц в то же время сделал эскизы костела. В 1920-х годах на фрагментах здания были заметны следы фресок, однако в наше время их уже нет.





На сьогоднішній день від храму залишились руїни, проте храм є пам'яткою архітектури. Стан споруди підтримується місцевими жителями.
-----------------
На сегодняшний день от храма остались одни руины, однако он является памятником архитектуры. Состояние сооружения поддерживается местными жителями.





Архітектура / Архитектура.
Культова споруда була побудована з самого початку у романському стилі. Будівля складалась з нефу та абсиди, які розділялись напівциркульною тріумфальною аркою. Передній фасад костелу створювався монументальною стрільчастою аркою порталу та гостроконечним фронтоном. План будівлі складається з двох об'ємних прямокутників. Костел був одноярусним, мурованим, складався з тесаних глиб, які використовувались невеликого розміру. В 14 столітті був перебудований, внаслідок чого будівля в стилі романської архітектури набула готичних рис. Після руйнації будівлі був збережений монументальний готичний портал, який розташовується на західному фасаді, також залишився гострокінцевий фронтон. Стіни нефу та апсиди збережені до середини віконних конструкцій. Східна та західна стіни нефу збереглись майже повністю. Їх фронтони уціліли на дві треті. При побудові церква була орієнтована престолом на схід. Її стіни були невеликих розмірів з армованими кутами. Для побудови стін використовувався ламаний камінь.
----------------
Культовое сооружение было построено изначально в романском стиле. Здание состояло из нефа и апсиды, которые разделялись полуциркульной триумфальной аркой. Передний фасад костела создавался монументальной стрельчатой аркой портала и остроконечным фронтоном. План здания состоял из двух объемных прямоугольников. Костел был одноярусным, каменным, построен из тесаных глыб небольшого размера. В 14 веке был перестроен, в результате чего здание в стиле романской архитектуры получило готические черты. После разрушения здания был сохранен монументальный готический портал, который располагался на западном фасаде, также остался остроконечный фронтон. Стены нефа и апсиды сохранены до середины оконных конструкций. Восточная и западная стены нефа сохранились почти полностью. Их фронтоны уцелели на две трети. При построении церковь была ориентирована престолом на восток. Стены были небольших размеров с армированными углами. Для построения стен использовался ломаный камень.



Конструктивні елементи церкви викладались з тесаного каменю. В структурі стін помітні різноманітні типи кладок. Внутрішні кути містять залишки штукатурки. Неф має прямокутну форму. До його східної частини приєднується апсида, що складається з однієї секції. Будівля була оточена однорідним цоколем, єдиним винятком слугувала ризниця та західний портал. У верхній частині профільний облом цоколя містить тонкий скіс. Там же міститься трохи більша за своїми розмірами пів-викружка, з якою сполучається валик. Також є менша за розмірами четвертинна викружка. У західному та південному кутах нефу містяться залишки коронного карнизу. В південному куті збережений нижній пласт, в західному куті  — складний профіль. Вільні кути апсиди підпирають контрфорси. Південно-східний контрфорс зберігся краще, ніж інші, хоча також зазнав руйнації.
----------------
Конструктивные элементы церкви выкладывались из тесаного камня. В структуре стен заметны различные типы кладок. Внутренние углы содержат остатки штукатурки. Неф имеет прямоугольную форму. К его восточной части присоединяется апсида, состоящая из одной секции. Здание было оцеплено однородным цоколем, единственным исключением служила ризница и западный портал. В верхней части профильный облом цоколя содержит тонкий скос. Там же содержится чуть большая по своим размерам полу-выкружка, с которой соединяется валик. Также есть меньшая по размерам четвертичная выкружка. В западном и южном углах нефа содержатся остатки коронного карниза. В южном углу сохранен нижний пласт, в западном углу - сложный профиль. Свободные углы апсиды подпирают контрфорсы. Юго-восточный контрфорс сохранился лучше, чем другие, хотя также был частично разрушен.



Ось західної стіни нефу містить портал, який виступає з загальної площини стіни. У фронтальній стороні стіни знаходиться рама, що утворює сегментне завершення. Профіль рами з внутрішнього боку утворюється обломами. Колись внутрішню поверхню завершення наповнював тимпан, проте зараз, через руйнацію, неможливо визначити його вигляд. В одній із частин споруди містяться гнізда, які були необхідні для використання колоди-засову. Поверхня над порталом прорізується невеликим вікном з арковим завершенням. Південна стіна нефу посередині містить вибірку. На цій поверхні міг розташовуватись портал, який існував до початку процесу реставрації церкви у Берегово і який міг бути переміщений до неї. Південна сторона фасаду містить два вікна з однаковою конструкцією. До нашого часу збереглись лише нижні половинки. До процесу руйнації вони мали півциркульне завершення. При цьому їх бокові поверхні були скошені. Північна стіна нефу має горизонтальний виступ на рівні, де розташовується карниз. Західна сторона нефу зберегла сліди хорів.
--------------
Ось западной стены нефа содержит портал, выступающий из общей плоскости стены. Во фронтальной стороне стены находится рама, образующая сегментное окончание. Профиль рамы с внутренней стороны образуется обломами. Когда-то внутреннюю поверхность навершия заполнял тимпан, однако сейчас, в следствии разрушений, невозможно определить его вид. В одной из частей сооружения содержатся гнезда, которые были необходимы для использования бревна-засова. Поверхность над порталом прорезается небольшим окном с арочным завершением. Южная стена нефа посредине содержит выборку. На этой поверхности мог располагаться портал, который существовал до начала процесса реставрации церкви в Берегово и который мог быть перемещен в нее. Южная сторона фасада содержит два окна с одинаковой конструкцией. До настоящего времени сохранились лишь нижние половинки. До разрушения они имели полуциркульные навершия. При этом их боковые поверхности были скошены. Северная стена нефа имеет горизонтальный выступ на уровне, где располагается карниз. Западная сторона нефа сохранила следы хоров.



Тріумфальна арка роз'єднує неф та апсиду. Арка має півциркульне завершення, а знизу на її колонах містяться цоколі квадратної форми. Колони мають продовження їх грані скошуються з двох сторін. Поверхня тріумфальної арки містить залишки розписів, які були виконані раніше. В записах дослідника Флоріша Ромера йде мова про дату, яку могли містити ці фрески. В стовпах тріумфальної арки знайдені витесані гнізда для балок. Фронтальна стіна над аркою зі стрілчатим отвором. Цей отвір слугує для з'єднання простору горища апсиди та нефу. Форми вікна нефу нагадують вікна апсиди. Проте вікна апсиди ширші, ніж вікна нефу. До 21 століття від них збереглись лише пластові камені, які розташовуються з самого низу. Архівні документи містять свідчення, що вікна апсиди були стрілчастими з трикутними орнаментальними прикрасами. Південна стіна нефа має заглиблення для седілії, в якої є сегментне перекриття. Продивляється місце, де колись знаходились двері ризниці. Проте жодних слідів її кам'яної рами не знайдено.
---------------
Триумфальная арка разъединяет неф и апсиду. Арка имеет полуциркульные навершия, а снизу на ее колоннах содержатся цоколи квадратной формы. Колонны имеют продолжения - их грани скашиваются с двух сторон. Поверхность триумфальной арки содержит остатки росписей, выполненных ранее. В записях исследователя Флориша Ромера идет речь о дате, которую могли содержать эти фрески. В столбах триумфальной арки найдены высеченные гнезда для балок. Фронтальная стена над аркой со стрельчатыми отверстием. Это отверстие служит для соединения пространства чердака апсиды и нефа. Формы окон нефа напоминают окна апсиды. Однако окна апсиды шире, чем окна нефа. До 21 века от них сохранялись лишь пластовые камни, которые располагаются в самом низу. Архивные документы содержат сведения, что окна апсиды были стрельчатыми с треугольными орнаментальными украшениями. Южная стена нефа имеет углубление для седилии, в которой есть сегментные перекрытия. Просматривается место, где когда-то находились двери ризницы. Однако никаких следов ее каменной рамы не найдено.



Північна стіна нефу містить квадратну нішу, невелику за розмірами. Є припущення, що в апсиди колись було нервюрне перекриття. Його залишки спостерігаються у кутах. Є певні залишки від сакристії. Вони збереглись у тому місці, де до сторони нефу та апсиди примикали її західна та східна стіна. Дослідники припускають, що у сакристії було пряме перекриття. На західному фасаді верхня частина фронтону містить зображення переплетеного подвійного прямокутника, який вписаний в загальне коло. Розуміння цього геометричного орнаменту розкриває Йожеф Чемеґі у спеціальній літературі і називає це ланцюговим хрестом. Такі орнаменти зустрічаються у пам'ятках романської епохи на території Угорщини. Кам'яна церква мала численні різьбленні деталі. Її архітектура була більш складною у порівнянні з іншими церквами, що розташовувались у сільських місцевостях. При побудові церкви використовувався єдиний метод будівництва.
---------------
Северная стена нефа содержит квадратную нишу, небольшую по размерам. Есть предположение, что в апсидах когда то было нервюрное перекрытие. Его остатки наблюдаются в углах. Есть определенные остатки от сакристии. Они сохранились в том месте, где к стороне нефа и апсиды примыкали ее западная и восточная стены. Исследователи предполагают, что в сакристии было прямое перекрытие. На западном фасаде верхняя часть фронтона содержит изображения переплетения двойного прямоугольника, который вписан в общий круг. Понимание этого геометрического орнамента раскрывает Йожеф Чемеґи в специальной литературе и называет это цепным крестом. Такие орнаменты встречаются в памятниках романской эпохи на территории Венгрии. Каменная церковь имела многочисленные резные детали. Ее архитектура была более сложной по сравнению с другими церквями, которые располагались в сельских местностях. При построении церкви использовался единственный метод строительства.



Розкопки 2016 року/Раскопки 2016 года.
Середньовічною спорудою вже довгі роки цікавляться науковці з різних країн світу. І ось нещодавно експедиція Ужгородського національного університету почала дослідження згаданого об’єкта. З 5 по 20 травня молоді науковці, студенти, волонтери старанно вели розкопки архітектурної пам’ятки.
«Під час робіт дослідили два приміщення церкви – вівтарну частину та секрестія. При цьому було виявлено матеріал, аналіз якого засвідчує, що активність церкви припадає на початок ХV–ХVІІ ст. Але сподіваємося, згодом ще будуть знахідки, які вкажуть на ХІV ст. Оскільки цього року плануємо продовжити там дослідження основної частини церкви – нефу», – розповідає завідувач археологічного музею УжНУ, кандидат історичних наук Володимир Мойжес.
-----------------
Средневековой постройкой уже долгие годы интересуются ученые из разных стран мира. И вот недавно экспедиция Ужгородского национального университета начала исследования упомянутого объекта. С 5 по 20 мая молодые ученые, студенты, волонтеры тщательно вели раскопки памятника архитектуры.
«Во время работ исследовали два помещения церкви - алтарную часть и секрестию. При этом был выявлен материал, анализ которого показывает, что активность церкви приходится на начало ХV-XVII вв. Но надеемся, со временем еще будут находки, которые укажут на XIV в. Поскольку в этом году планируем продолжить там исследования основной части церкви - нефа », - рассказывает заведующий археологического музея УжНУ, кандидат исторических наук Владимир Мойжес.





За словами дослідника, результатом праці стало виявлення безлічі цікавих знахідок. Експедиції вдалося знайти дві зламані шаблі, які датуються кінцем ХVІ ст. Відповідно до давнього звичаю, якщо шляхетський рід переривався по чоловічій лінії, шаблю ламали й хоронили разом із покійником.
---------------------
По словам исследователя, результатом работы стало выявление множества интересных находок. Экспедиции удалось найти две сломанные сабли, которые датируются концом XVI в. Согласно древнему обычаю, если благородный род прерывался по мужской линии, саблю ломали и хоронили вместе с покойником.







«Судячи зі знахідок, можна зробити висновок, що дві шляхетські родини перервалися по чоловічій лінії, а останні їхні представники були тут поховані в кінці ХVІ ст. Також ми знайшли залишки одягу та прикрас –  ґудзики, виготовлені з металу, намистини. Виявили декілька монет, які можна датувати від ХV до початку ХVІІ ст. Було знайдено шпору ХVІІ ст. З цього періоду є багато кераміки, – каже дослідник. – До речі, коли ми проводили археологічні дослідження, то було встановлено, що церкву пограбували приблизно у другій половині ХVІІ ст. Можна зробити припущення, що відбулося це в 1657 році, коли польські війська під час походу на Закарпаття зруйнували цей храм і спалили село Мужієво. Судячи із залишків поховань у вівтарній частині та кількості контурів поховальних ям, можна дійти висновку, що там було поховано не менше 15 людей. Але збережені тільки п’ять поховань. До решти «приклалися» грабіжники. Варто зазначити, що ми знайшли сліди перекопів «чорних археологів». Відбулося це приблизно у 2005–2006 роках. Зрозуміло, що шукали вони там щось дуже цінне».
---------------------
«Судя по находкам, можно сделать вывод, что две благородные семьи были прерваны по мужской линии, а последние их представители были здесь похоронены в конце XVI в. Также мы нашли остатки одежды и украшений - пуговицы, изготовленные из металла, бусины. Обнаружили несколько монет, которые можно датировать ХV — началом XVII века. Была найдена шпора XVII века. С этого периода находим много керамики, - говорит исследователь. - Кстати, когда мы проводили археологические исследования, то было установлено, что церковь ограбили примерно во второй половине XVII века. Можно предположить, что произошло это в 1657 году, когда польские войска во время похода в Закарпатье разрушили храм и сожгли село Мужиево. Судя по остаткам захоронений в алтарной части и количества контуров погребальных ям, можно сделать вывод, что там было захоронено не менее 15 человек. Но сохранены только пять захоронений. К остальным «приложились» грабители. Стоит отметить, что мы нашли следы раскопок «черных археологов». Произошло это примерно в 2005-2006 годах. Понятно, что искали они там что-то очень ценное ».









Як розповідає історія, цінність цього об’єкта визначається тим, що це одна із найстаріших кам’яних будівель краю. Про костел Святого Іоанна Хрестителя можна буде дізнатися більше після ще багатьох досліджень. Усі предмети, які були знайдені під час розкопок, потрібно детально очистити й дослідити, бо це вже музейні експонати – свідки історії. Дослідникам є над чим працювати. До цієї роботи залучають провідних істориків і науковців краю, щоб для майбутнього покоління пам’ятки історії стали культурною спадщиною, яку потрібно берегти і примножувати.
---------------------
Как рассказывает история, ценность этого объекта определяется тем, что это одна из старейших каменных зданий края. О костеле Святого Иоанна Крестителя можно будет узнать больше после дальнейших исследований. Все предметы, которые были найдены во время раскопок, нужно подробно очистить и исследовать, потому что это уже музейные экспонаты - свидетели истории. Исследователям есть над чем работать. К этой работе привлекают ведущих историков и ученых края, чтобы для будущего поколения памятники истории стали культурным наследием, которое нужно беречь и приумножать.

Декілька старих фото та малюнків/Несколько старых фото и рисунки
















Джерела/источники:
istoria.ko.net.ua
wikipedia.org
temple-tour.eu
mukachevo.net


ну как то так =))

  • 1
Здесь очень много предстоит работы для учёных!

для этого брата - работы завсегда хватит =))

Мужиєво. Домініканський костёл ІоаннаХрестителя

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Мужиєво. Домініканський костёл ІоаннаХрестителя» в контексте: [...] дие. Мужиево. Костел Иоанна Крестителя/Спадщина.Мужиєво.Домініканський костел ІоаннаХрестителя. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account