m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Кривче. Замок/Наследие. Кривче. Замок.



Важливим етапом розвитку села Оплакане (Кривче) було будівництво оборонного замку на верху гори, та поступове заселення прилеглих територій житловими поселеннями.
——————————
Важным этапом развития села Оплакане (Кривче) было строительство оборонного замка на вершине горы, и постепенное заселение прилегающих территорий жилыми поселениями.

нагадую, по кліку дивимося велику картинку/напоминаю, по клику смотрим большую картинку...





Перша письмова згадка, яка дійшла до наших часів, стосовно поселення Кривче, стосується оборонного замку. Одразу після в'їзду в село, яке ще називають Нижнє Кривче, можемо побачити величні залишки колись могутньої оборонної твердині, замку XVII століття. Замок розташований на високому узгір'ї обмеженого, з південної сторони, скалистими берегами річки Циганки, а з з північної сторони глибоким яром і є частиною укріплень Кам'янець-Подільської фортеці. Історичні джерела вказують, що розпочали будівництво замку у Кривче польські магнати Контські у 1639 році.
——————————
Первое письменное упоминание, которое дошло до наших дней, относительно поселения Кривче, касается оборонительного замка. Сразу после въезда в село, которое еще называют Нижнее Кривче, можем увидеть величественные остатки некогда могущественной военной крепости, замка XVII века. Замок расположен на высоком холме ограниченом, с южной стороны, скалистыми берегами реки Цыганки, а с с северной стороны глубоким оврагом и является частью укреплений Каменец-Подольской крепости. Исторические источники указывают, что начали строительство замка в Кривче польские магнаты Контские в 1639 году.







Замок був одним з найкращих обороноздатних укріплень того часу на Східному Поділлі — мав розвинуту систему сухих оборонних ровів з трьох сторін замку — західної, південної і східної. З північної сторони крутий схил природнього узгір'я на якому розташований замок, утруднював підступи до нього. За планувальною конфігурацією він належить до регулярних, прямокутних замків з наріжними баштами та арсеналом. Замок мав майже квадратну форму з баштами по кутах. З західного боку була влаштована в'їзна брама. В стінах башт знаходилися бійниці, на двох нижніх ярусах з лучковими перемичками, на третьому — ключоподібні бійниці. Закладені отвори бійниць у підвальному ярусі башт дають підстави стверджувати, що первісно рівень поверхні ґрунту був нижчий і башти були чотириярусними. Залишки мурів свідчать про існування прибудованого до західної стіни з боку замкового подвір'я палацу та в'їзної башти зі східного боку.
——————————
Замок был одним из лучших обороноспособной укрепленій того времени на Восточном Подолье - имел развитую систему сухих оборонных рвов с трех сторон замка - западной, южной и восточной. С северной стороны крутой склон природного косогора на котором расположен замок, затруднял подступы к нему. По планировочной конфигурацией он принадлежит к регулярным, прямоугольным замкам с угловыми башнями и арсеналом. Замок имел почти квадратную форму с башнями по углам. С западной стороны была устроена въездные ворота. В стенах башен находились бойницы, на двух нижних ярусах с лучковыми перемычками, на третьем - ключеподобные бойницы. Заложенные отверстия бойниц в подвальном ярусе башен дают основания утверждать, что первоначально уровень поверхности почвы был ниже и башни были четырехъярусной. Остатки стен свидетельствуют о существовании пристроенного к западной стене со стороны замкового двора дворца и въездной башни с восточной стороны.







Вежі та оборонні мури замку муровані з бутового каменю-вапняку, що поширений в даному регіоні, і потиньковані вапняно-пісковим тиньком.
Навіть ті рештки замкових укріплень, що дійшли до нашого часу, дають достатнє уявлення про масштабність будівництва, яке тривало не один рік. Вдало вибране місце робило його неприступним. Він належав до важливих подільських замків. Доля новозбудованого замку була типовою для подільських фортець. Замок у Кривче теж став розмінною монетою у міжнародних військово-політичних баталіях. Зважаючи на непересічне стратегічне й оборонне значення замку у Кривче, він завжди був під пильною увагою можновладців.
——————————
Башни и оборонительные стены замка каменные из бутового камня-известняка, распространенного в данном регионе, и оштукатурены известково-песочной штукатуркой.
Даже те остатки замковых укреплений, что дошли до нашего времени, дают достаточное представление о масштабности строительства, которое длилось не один год. Удачно выбранное место делало его неприступным. Он принадлежал к важным подольским замкам. Судьба нового замка была типичной для подольских крепостей. Замок в Кривче тоже стал разменной монетой в международных военно-политических баталиях. Учитывая незаурядное стратегическое и оборонное значение замка в Кривче, он всегда был под пристальным вниманием властей.







Замок багато разів займали татари і турки. Так, щойно збудована фортеця сповна відчула на своїх мурах усі особливості військових маніпуляцій. Під час Визвольної Війни українського народу, в липні 1648 року, козацькі загони Богдана Хмельницького зайняли замок, вигнавши з нього польський гарнізон. Правда, поляки через деякий час все-таки зуміли повернути замок під свою юрисдикцію. Але недовго польська шляхта володарювала в Кривченському замку. Замок відіграв важливе стратегічне значення в воєнних діях Польщі проти Туреччини. В другій половині XVII ст. Кривче зазнало значних руйнувань пов'язаних з боротьбою Польщі проти Туреччини.
——————————
Замок много раз занимали татары и турки. Так, только построена крепость вполне почувствовала на своих стенах все особенности военных манипуляций. Во время освободительной войны украинского народа, в июле 1648 году, отряды Богдана Хмельницкого заняли замок, изгнав из него польский гарнизон. Правда, поляки через некоторое время все-таки сумели вернуть замок под свою юрисдикцию. Но недолго польская шляхта властвовала в Кривченском замке. Замок сыграл важное стратегическое значение в военных действиях Польши против Турции. Во второй половине XVII в. Кривче подверглось значительным разрушениям связанных с борьбой Польши против Турции.





Вже в 1672 році після підписання Бучацької угоди між Польщею та Туреччиною замок у Кривче разом із більшою частиною Поділля перейшов у володіння турецького султана. Повертаючись додому із Бучача, турецький султан Магомет IV захопив замок у Кривче й деякий час перебував там зі своїм військом. До 1675 року замок контролювався турецьким гарнізоном. В 1675 р. король Ян ІІІ Собеський наказав взяти в облогу цю твердиню. Під час облоги оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. В тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кричинський з загоном липків (татар). Замок був пошкоджений, але попри постійні руйнування, якими на його могутніх стінах закарбовувалися усі перемоги та поразки, через його важливе військово-стратегічне значення, цю твердиню швидко відбудовували.
——————————
Уже в 1672 году после подписания Бучачского соглашения между Польшей и Турцией замок в Кривче вместе с большей частью Подолья перешел во владения турецкого султана. Возвращаясь домой с Бучача, турецкий султан Магомет IV захватил замок в Кривче и некоторое время находился там со своим войском. До 1675 замок контролировался турецким гарнизоном. В 1675 король Ян III Собеский приказал осадить эту крепость. Во время осады оборонительные сооружения получили значительные повреждения. В том же году в разрушенной крепости засел польский предатель Кричинский с отрядом липков (татар). Замок был поврежден, но несмотря на постоянные разрушения, которым на его мощных стенах зачеканивались все победы и поражения, из-за его важное военно-стратегическое значение, эту крепость быстро восстанавливали.







Пізніше в 1687 р. вже татарські загони взяли в облогу поляків, що знайшли захист за мурами замку. У 1687 році замок знову взяли татари. Взагалі, його досить часто брали чи то штурмом, чи то облогою. Село декілька раз було спалене. Багато місцевих жителів потрапило у турецьку неволю. Згадкою про ті часи залишається назва «кута» — Оплакана. За легендою, це був хутір розташований на невеликій відстані від села. Турки спалили його і винищили жителів.
——————————
Позже в 1687 году уже татарские отряды осадили поляков, что нашли защиту за стенами замка. В 1687 году замок снова взяли татары. Вообще, его достаточно часто брали то штурмом, то осадой. Село несколько раз было сожжено. Многие местные жители попали в турецкую неволю. Упоминанием о тех временах остается название «угла» - Оплаканный. По легенде, это был хутор расположены на небольшом расстоянии от села. Турки сожгли его и истребили жителей.







У XVIII столітті на Поділлі стає спокійніше, відпала загроза нападу татар і турків, через це замок у Кривче втрачає своє оборонне призначення, його почали відбудовувати і він поступово перебудовується із фортеці на панський маєток, село також почало відбудовуватись і розширюватись,. Тепер жителі почали селитися і на горі біля замку. Після поділу Польщі, у 1772 р. Кривче разом з іншими територіями Борщівщини потрапляє під владу Австрійської імперії. І хоч Австрія була на той час відсталою країною Європи, Борщівщина, як і всі західноукраїнські землі в економічному відношенні ще більше відставала від розвитку корінних австрійських земель. Спочатку Кривче входило до Заліщицького, пізніше — до Чортківського округів.
Повновладним господарем села весь час залишався польський поміщик Голійовський, який до середини XIX ст. був власником Кривченського замку у якому він і проживав. Очевидно, що в цей період замкові оборонні мури були понижені, сухі оборонні рови — засипані.
——————————
В XVIII веке на Подолье становится спокойнее, отпала угроза нападения татар и турок, поэтому замок в Кривче теряет свое оборонное назначение, его начали восстанавливать и он постепенно перестраивается из крепости в помещичье имение, село также начало восстанавливаться и расширяться ,. Теперь жители начали селиться и на горе возле замка. После раздела Польши, в 1772 Кривче вместе с другими территориями Борщевщины попадает под власть Австрийской империи. И хотя Австрия была в то время отсталой страной Европы, Борщевщина, как и все западно-украинские земли в экономическом отношении еще больше отставала от развития коренных австрийских земель. Сначала Крівче входило в состав Залещицкого, позже - в Чертковского округов.
Полновластным хозяином села все время оставался польский помещик Голийовський, до середины XIX в. он был владельцем Кривченский замка в котором он и проживал. Очевидно, что в этот период замковые оборонительные стены были снижены, сухие оборонительные рвы - засыпаны.







Після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 році панські маєтності надаються в оренду та у відкуп євреям. Масової руйнації замок зазнав у другій половині XIX ст., коли він перейшов у руки єврея Л. Зейдмана. Будучи байдужим до всіляких історичних сентиментів, свято дотримуючись лише вигоди, підприємливий ділок за короткий час розібрав на каміння дві замкові башти й північні, східні та західні мури оборонної фортеці. З «історичного» каміння Зейдман побудував винокурню, решту продав селянам. Й зараз у селі збереглися споруди побудовані з того каменю. Дійсно, що було Зейдману до чужої йому історії, для нього важили лише власні надприбутки. Тільки завдячуючи втручанню спілки охорони та консервації пам'яток архітектури руйнація замку була зупинена.
——————————
После отмены барщины в Австро-Венгрии в 1848 году барские имения предоставляются в аренду и на откуп евреям. Массовые разрушения замок претерпел во второй половине XIX века, когда он перешел в руки еврея Л. Зейдмана. Будучи равнодушным к всевозможным историческим сантиментам, свято соблюдая только выгоду, предприимчивый делец за короткое время разобрал на камни две замковые башни и северные, восточные и западные стены оборонной крепости. Из «исторического» камня Зейдман построил винокурню, остальные продал крестьянам. И сейчас в селе сохранились сооружения построены из того камня. Действительно, что было Зейдману до чуждой ему истории, для него значили только собственные сверхприбыли. Только благодаря вмешательству союза охраны и консервации памятников архитектуры разрушение замка была остановлено.











В 70-их рр. XIX ст. власником був Соломон Боцман. У 1892 р. польський історик А. Чоловський ще бачив фундамент розібраних стін і веж.
На початку ХХ ст.. замком володів Лазар Мельцер, який віддав в дарунок землі, на яких розташований вхід до печери й залишки замку Подільському туристично-краєзнавчому товариству, завдяки чому, у 20-х рр. XX ст. цим товариством була зроблена друга спроба реставрації замку. З первісних замкових споруд збереглися західна і східна оборонні вежі та фрагмент оборонного муру, а також фрагмент в'їздової вежі. На той час відновили і накрили одну вежу. В середині вежі обладнали кілька приміщень на зимовий та літній періоди для туристів. З фундаментів зруйнованих стін і веж місцеві жителі повибирали весь камінь на господарські потреби.
——————————
В 70-ых гг. XIX в. владельцем был Соломон Боцман. В 1892 г. польский историк А. Чоловский еще видел фундаменты разобранных стен и башен.
В начале ХХ века замком владел Лазарь Мельцер, который отдал в дар земли, на которых расположен вход в пещеру и остатки замка Подольскому туристско-краеведческому обществу, благодаря чему, в 20-х гг. XX в. этим обществом была предпринята вторая попытка реставрации замка. Из первозданных замковых сооружений сохранились западная и восточная оборонительные башни и фрагмент оборонительной стены, а также фрагмент въздной башни. В то время восстановили и накрыли одну из башен. В середине башни оборудовали несколько помещений на зимний и летний периоды для туристов. С фундаментов разрушенных стен и башен местные жители повыбирали весь камень на хозяйственные нужды.



панорама з двох різних джерел для зручності перегляду/панорама из двух разных источников для удобства просмотра


</lj-embed>
Kryvche. Castle.

У 1939 р. від колишнього замку ще зберігалися дві вежі і мур між ними, а також в'їздна брама з напівзруйнованою надбрамною вежею. В 1946 р. для будівництва дороги почали розбирати як в'їзну браму, так і залишки мурів. В 50-ті роки під час будівництва сільського клубу в безпосередній близькості від замку були розібрані залишки в'їздової вежі. Третя спроба реставрації замку була зроблена в 1990 р. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам'ять про оборонну твердиню, ініціювавши її реставрацію.
——————————
В 1939 г. от бывшего замка еще сохранялись две башни и стена между ними, а также въездные ворота с полуразрушенной надвратной башней. В 1946 для строительства дороги начали разбирать как въездные ворота, так и остатки стен. В 50-е годы во время строительства сельского клуба в непосредственной близости от замка были разобраны остатки въздной башни. Третья попытка реставрации замка была сделана в 1990 году. Тогда местный колхоз приложил много усилий и средств, чтобы спасти историческую память об оборонной крепости, инициировав её реставрацию.







Але важливе значення замку і як археологічної пам'ятки. Тому перед початком ремонтних робіт група київських археологів провела архітектурно-археологічні обстеження. Завдяки їхній наполегливій роботі вдалося розчистити майже повністю засипаний землею і сміттям перший ярус двох веж, знайшли залишки оборонного муру. Під час розкопок археологи знайшли: кілька польських та польсько-литовських монет XVII ст., кахлі з XVII ст., кілька козацьких люльок, леміш для плуга та чавунну гарматну бомбу. Майстерністю виготовлення виділяються скляні посудини середньовічного часу. Всі згадані знахідки потрапили до Києво-Печерського заповідника.
У 2008 року замок у Кривче увійшов до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля».
——————————
Но важным значением замка является, что он еще и археологический памятник. Поэтому перед началом ремонтных работ группа киевских археологов провела архитектурно-археологические обследования. Благодаря их настойчивой работе удалось расчистить почти полностью засыпаны землей и мусором первый ярус двух башен, нашли остатки оборонительной стены. Во время раскопок археологи нашли несколько польских и польско-литовских монет XVII в., кафель XVII века, несколько казацких трубок, лемех для плуга и чугунную пушечное бомбу. Мастерством изготовления выделяются стеклянные сосуды средневекового времени. Все упомянутые находки попали в Киево-Печерский заповедник.
В 2008 роке замок в Крывче вошел в состав Национального историко-архитектурного заповедника «Замки Тернопольщины».

декілька старих фото/несколько старых фото:



1914


1925


1929


1930


1937




Фото из книжки Мацюка, стр. 141 (первое издание)








1988-89














Погляд на останок/Взгляд на последок


Джерела/источники:
uk.wikipedia.org
polona.pl
http://tarnopolskie.fotopolska.eu/
А. Волков
tolik-fort.livejournal.com
http://www.pslava.info
relicfinder.info




ну как то так =))

  • 1

Наследие. Кривче. Замок/Спадщина. Кривче. Замок.

Пользователь olegiiik сослался на вашу запись в своей записи «Наследие. Кривче. Замок/Спадщина. Кривче. Замок.» в контексте: [...] Originally posted by at Наследие. Кривче. Замок/Спадщина. Кривче. Замок. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account