m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Раковець. Замок/Наследие. Раковец. Замок.



Замок тут побудував Домінік Войцех Бієневський, галицький підчаший, в середині XVII століття, вже по закінченню національно-визвольної війни. Будівництво датують 40-ми роками XVII століття, завершення в 1660 році. Вхід до фортеці був через двоповерхову браму з напівкруглими склепіннями, до якої через виритий рів був перекинутий міст. В західній частині замку були житлові приміщення, а на північному сході розміщувалась каплиця. Посередині східної замкової стіни височіла 6-кутна башта з глибокими пивницями. Від неї до донжона вела аркова галерея.
—————
Замок здесь построил Доминик Войцех Биеневский, галицкий подчаший, в середине XVII века, уже по окончании национально-освободительной войны. Строительство датируют 40-ми годами XVII века, завершение в 1660 году. Вход в крепость был через двухэтажные ворота с полукруглыми сводами, к которым через вырытый ров был перекинут мост. В западной части замка были жилые помещения, а на северо-востоке располагалась часовня. В центре восточной замковой стены возвышалась 6-угольная башня с глубокими подвалами. От нее до донжона вела арочная галерея.







О.Чоловський відзначає наявність на надбрамній башті слідів звідного мосту, величезних пивниць біля шестикутної вежі, а також природного джерела на замковому подвір'ї. Не виключено, що саме джерело (воно й тепер є в північному куточку замкового двору) стало вирішальним чинником у виборі місця для замку, а вигоди, пов'язані з постачанням питної води, переважили вади, що їх мав майданчик. Захищати ділянку, над якою височів крутосхил, було важко: з горішньої тераси обстрілювався весь замковий двір. Це значно послаблювало оборонні якості споруди. І хоч Б.Ґеркен зауважує, що теоретик артилерійської справи Дієго Уффано обґрунтовує переваги, пов'язані з розміщенням гармат нижче від об'єктів обстрілу, нам здається, що ця обставина щонайменше вплинула на вибір місця для замку.
—————
О.Чоловський отмечает наличие на надвратной башне следов подъемного моста, огромных подвалов у шестиугольной башни, а также природного источника на замковом дворе. Не исключено, что именно источник (он и теперь в северном уголке замкового двора) стал решающим фактором в выборе места для замка, а выгоды, связанные с поставкой питьевой воды, перевесили недостатки, которые имела площадка. Защищать участок, над которым возвышался крутой склон, было трудно: с верхней террасы обстреливался весь замковый двор. Это значительно ослабляло оборонительные качества постройки. И хотя Б.Ґеркен замечает, что теоретик артиллерийского дела Диего Уффано обосновывает преимущества, связанные с размещением орудий ниже объектов обстрела, нам кажется, что это обстоятельство менее всего повлияло на выбор места для замка.









Раковецький замок був в плані неправильним багатокутником, форма його підпорядковувалася абрису майданчика. Він мав загальні розміри 40х60 метрів, якщо не брати до уваги веж, що виступали за периметр оборонних стін. Їх було три: південно-західна надбрамна (з боку поселення), північно-західна (з боку косогору), південно-східна (над стрімким берегом). В кінці XIX століття, судячи по стародавнім фотографіям Раковецького замку і графічним його зображенням, крім збереженої на повну висоту (близько 20 м) північно-західної шестикутної в плані вежі, існувала ще підложна частина прямокутної в плані триярусної надбрамної вежі, а також майже трикутна в плані південно-східна вежа на висоту одного ярусу. Їх з'єднували збережені майже по всьому периметру (крім частини над стрімким берегом Дністра) оборонні стіни Раковецького замку висотою від 2 до 8 м, в яких подекуди збереглися бійниці.
—————
Раковецкий замок был в плане неправильным многоугольником, форма его подчинялась абрису площадки. Он имел общие размеры 40х60 м., если не считать башен, выступавших за периметр оборонных стен. Их было три: юго-западная надвратная (со стороны поселения), северо-западная (со стороны косогора), юго-восточная (над обрывистым берегом). В конце XIX века, судя по старинным фотографиям Раковецкого замка и графическим его изображениям, кроме сохраненной на полную высоту (около 20 м) северо-западной шестиугольной в плане башни, существовала еще напольная часть прямоугольной в плане трехъярусной надвратной башни, а также почти треугольная в плане юго-восточная башня на высоту одного яруса. Их соединяли сохраненные почти по всему периметру (кроме части над обрывистым берегом Днестра) оборонительные стены Раковецкого замка высотой от 2 до 8 м, в которых кое-где сохранились бойницы.







Оборонні стіни, прилеглі до башти, були завтовшки 1,7 - 1,8 метрів і висотою близько 9 метрів. На них розміщувалися два бойові яруси. Бойовий хід верхнього ярусу Раковецького замку був на обрізі стіни на висоті близько 6,5 метрів над землею. З наполья він обмежувався бруствером висотою 2,6 метра, в якому також, як і в башті, були два рівня бійниць. Вони з боку замкового двору мали бойові отвори близько 0,45 х 0,45 метрів, з напільного - отвори двох типів: квадратні і щілиновидні, тотожні отворам вежі, - також розташовані з висотним зміщенням.
—————
Оборонительные стены, прилегающие к башне, были толщиной 1,7 – 1,8 метров и высотой около 9 метров. На них размещались два боевых яруса. Боевой ход верхнего яруса Раковецкого замка был на обрезе стены на высоте около 6,5 метров над землей. С наполья он ограничивался бруствером высотой 2,6 метра, в котором также, как и в башне, были два уровня бойниц . Они со стороны замкового двора имели боевые отверстия около 0,45 х 0,45 метров, с напольной – отверстия двух типов: квадратные и щелевидные, тождественны отверстиям башни, – также расположены с высотным смещением.





Цей цікавий прийом дуже рідкісний, його використовували на стінах Раковецького замку, які утворювали головне чоло Раковецького замку з боку в'їзду та прилягали до надбрамної вежі Раковецького замку, де були два яруси бійниць традиційного розміщення з арковими перемичками. За цією ознакою в'їзну частину Раковецького замку можна вважати більш пізньої по північній, що склалася шестикутної вежею і системою стін довільної в плані конфігурації.
—————
Этот интересный прием очень редкий, его использовали на стенах Раковецкого замка, которые образовывали главное чело Раковецкого замка со стороны въезда и прилегали к надвратной башни Раковецкого замка, где были два яруса бойниц традиционного размещения с арочными перемычками. По этому признаку въездную часть Раковецкого замка можно считать более поздней по северной, сложившейся шестиугольной башней и системой стен произвольной в плане конфигурации.







Стрільниці шестикутної вежі розміщені за дуже рідкісною системою, що давала змогу воякові, майже не змінюючи місця, вести обстріл у різних напрямках. В інтер'єрі вежі стрільниці в межах одного бойового ярусу розміщувалися двома рівно леглими рядами, один над одним, але з невеликим зміщенням квадратових отворів (розміром близько 0,35 х 0,35 м). У товщі мурів канали стрільниць відхилялися по горизонталі й вертикалі, дістаючи напрямки залежно від своїх секторів обстрілу. Назовні стрільниці виходили як квадратовими (близько 0,2 х 0,2 м), так і щілиноподібними (0,15 х 0,4 м) отворами. Можна стверджувати, що таке вирішення - це давній прототип багатоканальних стрільниць зі схрещеними каналами й спільною камерою, які з'явилися на початку XVI століття. Особливістю стрільниць долішнього ярусу був різкий ухил каналів догори - для обстрілу крутосхилу.
—————
Бойницы шестиугольной башни размещены по очень редкой системе, позволяли воину, почти не меняя места, вести обстрел в разных направлениях. В интерьере башни бойницы в пределах одного боевого яруса размещались двумя ровно лежащими рядами, друг над другом, но с небольшим смещением квадратных отверстий (размером около 0,35 х 0,35 м). В толще стен каналы бойниц отклонялись по горизонтали и вертикали, получая направления в зависимости от своих секторов обстрела. Наружу бойницы выходили как квадратными (около 0,2 х 0,2 м), так и щелевидными (0,15 х 0,4 м) отверстиями. Можно утверждать, что такое решение - это древний прототип многоканальных бойниц со скрещенными каналами и общей камерой, которые появились в начале XVI века. Особенностью бойниц нижнего яруса был резкий уклон каналов вверх - для обстрела косогора.







1657 р., хоча будівництво ще не було завершене, замок витримав облогу козацьких військ, які йши на відсіч князеві Ракоці. 1667 р. фортецю безуспішно намагались взяти татари. Але 1672 та 1676 рр. турецьке військо захоплювало таки замок та зруйнувало його. По відбудові твердиня в Раковці, як і замок в Чернелиці, що знаходиться неподалік, відігравала важливу роль в війнах Яна ІІІ Собєского з турками.
—————
1657 году, хотя строительство еще не было завершено, замок выдержал осаду казацких войск, которые шли на отпор князю Ракоци. В 1667 году крепость безуспешно пытались взять татары. Но 1672 и 1676 турецкое войско захватывало таки замок и разрушило его. По восстановлению крепость в Раковце, как и замок в Чернелице, что находится неподалеку, играла важную роль в войнах Яна III Собеского с турками.







Джерела повідомляють про один з епізодів війни, пов'язаний з Раковецьким замком. Беньовський зі шляхтою та селянами мужньо відбивав напади татар, аж доки в замку скінчився провіант. Потім оборонці мусили розпочати переговори з татарами. І тоді юнак, ім'я якого лишилося невідомим, спустився вночі по мотузці зі стрімкої скелі над річкою, двічі переплив Дністер і дістався Чернелиці, де отаборилися поляки. Він розповів їм про скруту оборонців і переконав, що Раковецький замок можна легко відбити. Поляки вночі блискавично оточили ворожий табір. Беньовський з оборонцями також зробив вилазку з боку замку. Татарів розгромили.
—————
Источники сообщают об одном из эпизодов войны, связанном с Раковецким замком. Бенёвский со шляхтой и крестьянами мужественно отбивал нападения татар, пока в замке не закончился провиант. Затем защитники должны были начать переговоры с татарами. И тогда юноша, имя которого осталось неизвестным, спустился ночью по веревке с отвесной скале над рекой, дважды переплыл Днестр и добрался до Чернелицы, где распологались поляки. Он рассказал им о трудности защитников и убедил, что Раковецкий замок можно легко отбить. Поляки ночью молниеносно окружили вражеский лагерь. Бенёвский с защитниками также сделал вылазку со стороны замка. Татар разгромили.







Наприкінці XVII століття там, де містився Раковецький замок, була переправа через Дністер, а в замку зберігалися запаси провіанту й амуніції. Саме тому цей важливий воєнно-стратегічний об'єкт ставав місцем військових сутичок.
—————
В конце XVII века там, где находился Раковецкий замок, была переправа через Днестр, а в замке хранились запасы провианта и амуниции. Именно поэтому этот важный военно-стратегический объект становился местом военных столкновений.







В XVIII ст. замок втратив своє оборонне значення і слугував за житло. Під час Барської конфедерації в 1768 році фортеця згоріла і вже ніколи не піднялася з руїн. 1840 року власник Раковця Дверницький організував на території замку поташеву фабрику, але й вона невдовзі згоріла. Наприкінці того ж століття власником руїн став Шмуль Баран. Від часів занепаду замку місцеві жителі потроху розбирали споруду: огорожі їхніх садиб муровані з червонястого замкового каменю.
—————
В XVIII в. замок потерял свое оборонительное значение и стал жильем. Во время Барской конфедерации в 1768 году крепость сгорела и уже никогда не поднялась из руин. В 1840 году владелец Раковца Дверницкий организовал на территории замка Поташев фабрику, но и она вскоре сгорела. В конце того же века владельцем руин стал Шмуль Баран. Со времен упадка замка местные жители понемногу разбирали здание: ограждения их усадеб каменные из красноватого замкового камня.









Орест Мацюк писав, що ще в 60-х рр. ХХ ст. були навколо збереженої східної башти великі фрагменти оборонних мурів, та моторні аборигени розібрали навіть фундаменти. Зберігся лише невеликий фрагмент північно-західного муру. Біля башти є ще вхід до величезної пивниці.
—————
Орест Мацюк писал, что еще в 60-х гг. ХХ в. были вокруг сохраненной восточной башни большие фрагменты оборонительных стен, но неуёмние аборигены разобрали даже фундаменты. Сохранился лишь небольшой фрагмент северо-западной стены. У башни есть еще вход в огромный подвал.

панорама з двох різних джерел для зручності перегляду/панорама из двух разных источников для удобства просмотра



Rakowiec. Castle.

декілька старих фото та літографія/несколько старых фото и литография


















декілька фото з/несколько фото с mapio.net






Село на Дністрі в Городенківському районі Івано-Франківської області. До нього навіть є дороговказ, а це, повірте, зустрічається не так вже й часто. Доїхавши до центру села, лишаєте машину там - або біля каплички - і далі йдете пішки.
----------
Село на Днестре в Городенковском районе Ивано-Франковской области. В него даже есть указатель, а это, поверьте, встречается не так уж часто. Доехав до центра села, оставляете машину там - или у часовни - и дальше идете пешком.

місце на мапі/место на карте

Джерела/источники:

О.Пламеницкая. Раковецкий замок XIV-XVII веков
castles.com.ua
interestingukraine.kiev.ua
www.abebooks.it
audiovis.nac.gov.pl




ну как то так =)

  • 1
  • 1
?

Log in

No account? Create an account