m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Поморяни. Ратуша/Наследие. Поморяны. Ратуша.



До Поморян, захованих у глухому південно-східному куті Золочівщини, добратися не легко хоча би з огляду на страхітливо роздовбану дорогу. Але таки варто. Емоційний заряд і від смутку руїни, і від труднощів добирання, і від загального занепаду на фоні гарних краєвидів і хай добряче поруйнованих, але все ж чудовивих пам’яток архітектури, вам гарантовано.
----------
К Поморянам, спрятанным в глухом юго-восточном углу Золочевщины, добраться нелегко хотя бы учитывая устрашающе раздолбанную дорогу. Но все-таки стоит. Эмоциональный заряд и от печали руины, и от трудностей добирания к месту, и от всеобщего упадка на фоне красивых пейзажей и пусть изрядно разоренных, но все же чудесных памятников архитектуры , вам гарантировано.





Спершу трохи історії. Всезнаюча Вікіпедія пише, що топонім Поморяни (Pomorzany польською) завдячує таки морю. І нічого страшного, що на відміну від своєї польської тезки Поможан десь під Щеціном, моря під боком не має. Буцім-то колись давно річка Золота Липа, ага та сама, що в Дунаєві чи Чемеринцях, “була одним великим ставом і виглядала, наче море”. Ставів на Золотій Липі таки багато нині є біля тої ж Урмані чи в Бережанах. Але повірити в такий величезний став, який можна було переплутати з морем, я все ж не можу. Хіба які залишки праокеану Тетіс випадково забули кавалок своїх вод у цьому милому куточку Неньки-Вкраїни.
----------
Сначала немного истории. Всезнающая Википедия пишет, что топоним Поморяны (Pomorzany польской) обязан таки морю. И ничего страшного, что в отличие от своей польской тезки Поможан где под Щецином, моря под боком нет. Вроде бы когда-то давно река Золотая Липа, ага та же, что в Дунаеве или Чемеринцах, "была одним большим прудом и выглядела, как море". Прудов на Золотой Липе таки много сейчас есть у той же Урмани или в Бережанах. Но поверить в такой огромный став, который можно было перепутать с морем, я все же не могу. Разве остатки праокеана Тетис случайно забыли кусок своих вод в этом милом уголке Матушке-Вкраини.





Хоча є і інші версії походження назви, серед яких найпопулярніші “помор” (через епідемії чи голод) чи “болото” (запозичене з німецької). Але лишимо в спокої топонім. Отже, історія.
Згадується містечко з 1437 р. коли такий собі шляхтич Микола Свинка, отримав ділянку землі від короля Казимира і збудував тут дерев’яний замок. В кінці 15 століття маєтність перейшла до Жигмунта Сєнинського і була в руках цього роду до 1620 року, коли ці землі купив Якуб Собєський, батько майбутнього короля Польщі. З 1740 року Поморяни були власністю Радзивілів, а 1789 року перейшли у власність Прушинських, а у 1876 р. – всюдисущим Потоцьким, які і володіли містечком аж до 1939 р. Сьогодні Поморяни, всього лиш селище з менш ніж півтори тисячі жителів.
----------
Хотя есть и другие версии происхождения названия, среди которых популярные "помор" (через эпидемии или голод) или «болото» (заимствованное из немецкого). Но оставим в покое топоним. Итак, история.
Упоминается городок с 1437 когда некий шляхтич Николай Свинка, получил участок земли от короля Казимира и построил здесь деревянный замок. В конце 15 века имение перешло к Жигмунту Сенинському и было в руках этого рода до 1620 года, когда эти земли купил Якуб Собеский, отец будущего короля Польши. С 1740 года Поморяны были собственностью Радзивиллов, а 1789 перешли в собственность Прушинских, а в 1876 - вездесущим Потоцким, которые и владели местечком вплоть до 1939 года. Сегодня Поморяны, всего лишь поселок менее полутора тысяч человек.





Одже одна із атракцій (не головна, звісно, але все ж) – Поморянська ратуша – стоїть, як то і мається, на центральному майдані. Її не можна назвати вишуканою, але досить таки цікавою, чи скорше незвичною – з трьома неоготичними баштами по кутах (четвертою з лівого заднього кута башти немає) і без традиційної високої вежі по центру.
Але, вся справа в тому, що від первісної ратуші, збудованої у 19 ст. по першій світовій війні лишилося лиш одне крило. Як можемо бачити з архівного фото, і центральна вежа була на місці (та й ще з оглядовим майданчиком на горі), та й тих неоготичних башточок, які нині додають ратуші імпозантності, було значно більше, та й стрілчасті вікна відповідали неоготичному стилю будови.
----------
Одна из достопримечательностей (не главная, конечно, но все же) - Поморянский ратуша - стоит, как и должно, на центральной площади. Ее нельзя назвать изысканным, но довольно интересной, или скорее необычной - с тремя неоготическими башнями по углам (четвертой с левого заднего угла башни нет) и без традиционной высокой башни по центру.
Но, все дело в том, что от первоначальной ратуши, построенной в 19 в. по первой мировой войне осталось только одно крыло. Как можем видеть из архивного фото, и центральная башня была на месте (и еще со смотровой площадкой на горе), и тех неоготических башенок, которые сейчас добавляют ратуши импозантность, было значительно больше, и стрельчатые окна соответствовали неоготическому стилю строения.






Вціліле крило вже по війні нова польська адміністрація пристосувала під магістрат, з тих пір, певно походить і балкон по центру другого поверха. Добре, що у тому крилі збереглися ці восьмигранні вежечки з зубцями на горі, що надає ратуші такої собі подоби замку.
----------
Уцелевшее крыло уже после войны новая польская администрация приспособила под магистрат, с тех пор, вероятно происходит и балкон по центру второго этажа. Хорошо, что в том крыле сохранились эти восьмигранные башенки с зубцами на горе, что уподобляет ратушу некому подобию замка.





Ну а нині, краще від тексту скажуть фото…
-----------
Ну а сейчас, лучше текста скажут фотографии ...









На сьогоднішній день, решта ратуші виставлена на продаж, хочуть за неї - 15000 доларів США. Тільки покупці, не поспішають ...
-----------
На сегодняшний день, оставшаяся часть ратуши выставлена на продажу, хотят за неё - 15000 долларов США. Только покупатели, не спешат...

Джерела/источники:
haidamac.org.ua
A.Czokolowsky "Przeszlosc i Zabytki wojewodztwa Tarnopolskiego" 1926





ну как то так =))

  • 1

Наследие. Поморяны. Ратуша/Спадщина. Поморяни. Ратуша.

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Наследие. Поморяны. Ратуша/Спадщина. Поморяни. Ратуша.» в контексте: [...] Оригинал взят у в Наследие. Поморяны. Ратуша/Спадщина. Поморяни. Ратуша. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account