m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Церква-донжон у Сутківцях/Наследие. Церковь-донжон в Сутковцах.

В продовження нашої розповіді o Покровської оборонної церкви, сьогодні ми пропонуємо Вам статтю Ольги Пламеницької про цей історичний об'єкт - Церква-донжон в Сутківцях, опубліковану в журналі Української академії мистецтв, в 15 випуску 2008 року.
----------
В продолжение нашего рассказа о Покровской оборонной церкви, сегодня мы предлагаем Вам статью Ольги Пламеницкой об этом историческом объекте - Церковь-донжон в Сутковцах, опубликованную в журнале Украинской академии искусств, в 15 выпуске 2008 года.

"... церква відновлена ​​за проектом реставрації Євгенії та Ольги Пламеницьких,
розробленому в 1990 (Е.Пламеницька) і 2007 року (О.Пламеницька). Реставраційні роботи 1-ї черги проведені в 2007-2010 рр. під науковим керівництвом О.Пламеницької. Їм передувала багаторічна і кропітка дослідницька праця. Однак, реалізація проекту не завершена і вимагає продовження. Зокрема, потрібно зняти цементну штукатурку зовні і всередині церкви (результат "ремонту", проведеного священиком), покрити її вапняною, "дихаючою" штукатуркою. В інтер'єрі потрібно завершити відновлення оборонних галерей, замінити тимчасове (прогниле) перекриття підлоги першого ярусу і обладнати в підвалі музей, розкрити в першому ярусі фрески ХVI ст., Безжально знищені цементною штукатуркою (вони були в прекрасному стані, але шар цементного розчину видаляється разом з древнім живописом, який тепер повністю зберегти не вдасться). Також потрібно закінчити відновлення огорожі навколо церкви і відтворити дзвіницю, що стояла в огорожі. Крім того, розроблено проект благоустрою території, в результаті реалізації якого навколо церкви з'явиться невеликий парк. (Всі швидко звикли до нового вигляду церкви і якось відразу його прийняли, визнавши за історичний. Реставратору це особливо приємно - коли глядач не відкидає реалізований в натурі проект і не зараховує його до фальшивок. Це означає, що реставрація достовірна, тобто викликає емоційну довіру глядача. Це, мабуть, і є головна мета рествараціі) .... "
Ольга Пламеницька.
----------
"...церковь восстановлена по проекту реставрации Евгении и Ольги Пламеницких,
разработанном в 1990 (Е.Пламеницкая) и 2007 г. (О.Пламеницкая). Реставрационные работы 1-й очереди проведены в 2007-2010 гг. под научным руководством О.Пламеницкой. Им предшествовала многолетняя и кропотливая исследовательская работа. Однако, реализация проекта не завершена и требует продолжения. В частности, нужно снять цементную штукатурку снаружи и внутри церкви (результат "ремонта", проведенного священником), покрыть ее известковой, "дышащей" штукатуркой. В интерьере нужно завершить восстановление оборонительных галерей, заменить временное (прогнившее) перекрытие пола первого яруса и оборудовать в подвале музей, раскрыть в первом ярусе фрески ХVI в., безжалостно уничтоженные цементной штукатуркой (они были в прекрасной сохранности, но слой цементного раствора удаляется вместе с древней живописью, которую теперь полностью сохранить не удастся). Также нужно закончить восстановление ограды вокруг церкви и воссоздать колокольню, стоявшую в ограде. Кроме того, разработан проект благоустройства территории, в результате реализации которого вокруг церкви появится небольшой парк. (Все быстро привыкли к новому облику церкви и как-то сразу его приняли, признав за исторический. Реставратору это особенно приятно - когда зритель не отторгает реализованный в натуре проект и не причисляет его к фальшивкам. Это значит, что реставрация достоверна, т.е. вызывает эмоциональное доверие зрителя. Это, пожалуй, и есть главная цель рестварации)...."
Ольга Пламеницкая.



Перша писемна згадка щодо Сутківців датується 1407 р. В цьому році польський король Владислав Ягелло дав своєму васалові Хотькові Кроату містечко Ярмолинці, в околицях якого знаходяться Сутківці. 1447 р. син Кроата Олехно (Олександр) збудував в Ярмолинцях регулярний в плані замок, котрий став уже другим в містечку. При розподілі спадщини між синами Олехна перший, Дахно, отримав Ярмолинці, другий, Федір — Сутківці.
Назва села — Сутківці — уже сама в собі містить топографічну характеристику давнього поселення. Слово “сутки” означає вузький прохід, проміжок між двома будівлями чи парканами, вузький коридор чи провулок. Приміром, у вірменських актах Кам’янця-Подільсько- го XVI ст. так називали прохід між сусідніми міськими садибами. У Сутківцях топографічна ситуація цілком відповідає етимології назви. В межах південної частини села р. Ушиця підковою охоплює два миси, розділені долиною потічка, що впадає в Ушицю. На кінцях мисів знаходяться церква та замок, фланкуючи долину, в якій, за подільською традицією, під прикриттям пагорбів, розміщувалося поселення. Взаємне розташування церкви та замку і невелика відстань між ними засвідчують те, що вони являли єдиний оборонний комплекс, призначений для захисту поселення, укритого від ворога в “сутках”.
---------
Первое письменное упоминание о Сутковцах датируется 1407 годом. В этом году польский король Владислав Ягелло дал своему вассалу Хотько Кроату городок Ярмолинцы, в окрестностях которого находятся Сутковцы. В 1447 году сын кроата Олехно (Александр) построил в Ярмолинцах регулярный в плане замок, который стал уже вторым в городе. При разделе наследства между сыновьями Олехно первый сын, Дахно, получил Ярмолинцы, второй, Федор - Сутковцы.
Название села - Сутковцы - уже само по себе содержит топографическую характеристику древнего поселения. Слово "сутки" означает узкий проход, промежуток между двумя зданиями или заборами, узкий коридор или переулок. К примеру, в армянских актах Каменец-Подольского XVI в. так называли проход между соседними городскими усадьбами. В Сутковцах топографическая ситуация вполне соответствует этимологии названия. В пределах южной части села р. Ушица подковой охватывает два мыса, разделенные долиной ручья, впадающего в Ушицу. На концах мысов находятся церковь и замок, фланкирующие долину, в которой, по подольской традиции, под прикрытием холмов, размещалось поселения. Взаимное расположение церкви и замка и небольшое расстояние между ними подтверждают, что они представляли единый оборонный комплекс, предназначенный для защиты поселения, укрытого от врага в "сутках".



Замкові у Сутківцях присвячено наукову розвідку, що висвітлює його будівельну біографію — починаючи від мисового городища XIV ст. і завершуючи регулярним в плані укріпленням з наріжними баштами-пунтоне.
Щодо оборонної Покровської церкви інформація історико-літературних та архівних джерел виявляє розбіжності. Разом з тим, проведені в останні роки архітектурно- археологічні дослідження виявили низку її особливостей і значно змінили уявлення про будівельну еволюцію пам’ятки.
Покровська церква збудована з каменя-вапняку на плані квадрифолію з чотирма напівкруглими об’ємами, розташованими навколо масивного двоярусного четверика і перекритими конхами. Склепіння конхи над апсидою зроблене з каменя (з місцевими ремонтами цеглою-пальіївкою), склепіння решти конх та центрального четверика — виключно з цегли-пальцівки.
----------
Замку в Сутковцах посвящено научное исследование, освещающее его строительную биографию - начиная от мысового городища XIV в. и заканчивая регулярным в плане укреплением с угловыми башнями-пунтонами.
По оборонной Покровской церкви информация историко-литературних и архивных источников обнаруживает расхождения. Вместе с тем, проведенные в последние годы архитектурно археологические исследования выявили ряд ее особенностей и значительно изменили представление о строительной эволюции достопримечательности.
Покровская церковь построена из камня-известняка на плане квадрифолию с четырьмя полукруглыми объемами, расположенными вокруг массивного двухъярусного четверика и перекрытыми конхами. Своды конхи над апсидой сделаны из камня (с местными ремонтами кирпичом-пальеевкой), своды остальных конх и центрального четверика - исключительно из кирпича-пальцовки.



Унікальна серед українських храмів система склепінь четверика опирається на центральний стовп. Лапідарний двоярусний об’єм квадрифолію увінчує по периметру парапет з бійницями-машикулями. (Іл.1)
І. Могитич датує появу церкви-твердині кін. XIII — початком XIV ст.. Г. Логвин, солідаризуючись з Є. Сіцінським та А. Нєкрасовим, датує храм XV ст., О.Чоловський відносить його до XVI ст., І. Грабар — до XVI — початку XVII ст.
----------
Уникальная среди украинских храмов система сводов четверика опирается на центральный столб. Лапидарный двухъярусный объем квадрифолия венчает по периметру парапет с бойницами-машикулями. (Ил.1)
И. Могитич датирует появление церкви-крепости кон. XIII - началом XIV в. Г. Логвин, солидаризируясь с Е. Сицинским и А. Некрасовым, датирует храм XV в., О.Чоловский относит его к XVI в., И. Грабарь - до XVI - начала XVII вв.



Є. Пламеницька в 1970— 1980-ті роки, здійснивши грунтовні дослідження храму, встановила різночасовість будівництва центрального четверика з апсидою та трьох напівкруглих об’ємів і перелатувала перший будівельний етап XIV ст. 112. а згодом — кінцем XIII ст. Вона також запропонувала концептуально відмінну від загальноприйнятої будівельну історію храму. На жаль, дослідниця не встигла опублікувати матеріали досліджень; конспективний виклад їх було здійснено автором цієї статті.
----------
Е. Пламеницкая в 1970- 1980-е годы, осуществив основательные исследования храма, установила разночасовость строительства центрального четверика с апсидой и трех полукруглых объемов и передатировала первый строительный этап XIV веком,. а затем - концом XIII в. Она также предложила концептуально отличную от общепринятой строительную историю храма. К сожалению, исследовательница не успела опубликовать материалы исследований; конспективным изложением они были осуществлены автором этой статьи.



Щодо функціонально-типологічних прототипів Покровської церкви дослідники мають різні погляди. Священик Й. Стрельбицький зазначав, що поява цієї споруди як “фортеці” була пов’язана з періодом татарських набігів і згодом вона перетворилася на церкву. Г. Логвин розглядав церкву як високохудожній зразок оборонного храму. І. Могитич проводив типологічну паралель з квадрифолієм у Побережжі під Галичем і мотивував її появу потребою оборони від татарських набігів. Й. Стржиговський та М. Драган пов’язували тип храму з вірменськими впливами, а Є. Сіцінський, не заперечуючи його вірменського походження, вважав, що в Україну він потрапив із заходу. В. Вечерський, грунтуючись на дослідженнях Є. Пламеницької, виключає сутковецький храм з типологічного ряду тетраконхів. Ю. Диба розглядає церкву в колі аналогів храмів-ротонд. С. Боньковська шукає паралелі сут- ковепького тетраконху в місцевому храмобудівництві, а також у каплицях-ротондах XI—XIII ст. Угорщини та Польщі, однак робить хибний, як доведемо нижче, висновок, що “у національному храмобудівництві утверджується започатковане сутківецькою церквою-твердинею знамените українське “п’ятиглавіє” (п’ятивершя)”.
У 2006—2008 рр. в перебігу реставрації церкви в Сутківцях автором цієї статті було продовжено дослідження, розпочаті Є.Пламеницькою. Важливість отриманих результатів спонукає до публікації їх у ширшому форматі. Наразі ж предметом статті є один із аспектів, що стосується первісного функціонального призначення споруди.
------
По функционально типологическим прототипам Покровской церкви исследователи имеют разные взгляды. Священник И. Стрельбицкий отмечал, что появление этого сооружения как "крепости" было связано с периодом татарских набегов и впоследствии она превратилась в церковь. Г. Логвин рассматривал церковь как высокохудожественный образец оборонного храма. И. Могитич проводил типологические параллели с квадрифолиями в Побережье под Галичем и мотивировал его появление необходимостью обороны от татарских набегов. И. Стржиговський и М. Драган связывали тип храма с армянскими воздействиями, а Е. Сицинский, не отрицая его армянского происхождения, считал, что в Украину он попал с запада. В. Вечерский, основываясь на исследованиях Е. Пламеницкой, исключает сутковецький храм с типологического ряда тетраконх. Ю. Дыба рассматривает церковь в кругу аналогов храмов-ротонд. С. Боньковская ищет параллели сутковецкого тетраконха в местном храмостроительстве, а также в часовнях-ротонда XI-XIII в. Венгрии и Польши, однако делает ошибочный, как докажем ниже, вывод, что "в национальном храмостроительство утверждается начато суткивецькою церковью-крепостью знаменитое украинское" пятиглавие "(пятивершие)".
В 2006-2008 гг. в течении реставрации церкви в Сутковцах автором этой статьи были продлены исследования, начатые Е.Пламеницкой. Важность полученных результатов побуждает к публикации их в более широком формате. Пока же предметом статьи остается один из аспектов, касающихся первоначального функционального назначения сооружения.



Об’ємно-просторова структура церкви є центричною. В історії архітектури відомо багато центричних за планом церков, а також церков, в архітектурно-просторовій структурі яких використовуються стовпи; втім, конструктивно вони завжди виконують функцію підбанних опор, залишаючи центр храму вільним. Зокрема, тетраконхові храми здебільшого мають центральний купол або зімкнуте склепіння над центральним об’ємом(Іл.2). Проте, в історії архітектури немає жодного прикладу, де поодинокий стовп був би розташований в центрі храму. Це суперечить концепції руху в храмі під час літургії. Отже, наявність конструктивного центрального стовпа є винятковою особливістю сут- ковецької церкви, не властивою для сакральних споруд. Другою її особливістю є підвищення центрального стовпа над склепіннями І ярусу. Про це промовисто засвідчують залишки стовпа вище пазух склепінь, в рівні підлоги II ярусу(Іл.3). Якби стовп на II ярусі був відсутній, конструктивна схема виглядала б інакше(Іл.4). Отже, немає сумнівів, що стовп служив для опирання конструкцій первісного даху центричної структури.
---------
Объемно-пространственная структура церкви является центричной. В истории архитектуры известно много центрических по плану церквей, а также церквей, в архитектурно-пространственной структуре которых используются столбы; впрочем, конструктивно они всегда выполняют функцию подкупольных опор, оставляя центр храма свободным. В частности, тетраконхи храмов в основном имеют центральный купол или сомкнутое небо над центральным пространством(Ил.2). Однако, в истории архитектуры нет ни одного примера, где единичный столб был бы расположен в центре храма. Это противоречит концепции движения в храме во время литургии. Следовательно, наличие конструктивного центрального столба является исключительной особенностью Сутковецкой церкви, не свойственной для сакральных сооружений. Второй ее особенностью является повышение центрального столба над сводами І яруса. Об этом красноречиво свидетельствуют остатки столба выше пазух сводов, на уровне пола II яруса(Ил.3). Если бы столб на II ярусе отсутствовал, конструктивная схема выглядела бы иначе(Ил.4). Следовательно, нет сомнений, что столб служил для опирания конструкций первоначальной крыши центрической структуры.



У зв’язку з втратою стовпа форма даху зазнала принципових змін. Фотографії кінця XIX ст. фіксують на сутковецькому храмі двосхилий дах з гребенем по осі схід—захід та уступчастими щипцями над східною та західною стінами четверика (Іл.5). Втім, вартою уваги є нотатка Й. Стрельбицького, котрий 1856 р. зауважував, що верх щипців надмуровано з цегли над кам’яними стінами. Дослідженнями встановлено, що цегляні щипці (не збереглися) було поставлено на східну та західну стіни центрального четверика, які в рівні II поверху не мають перев’язі з кутами четверика(Іл.6). Отже, як східну і західну стіни, так і щипці над ними не можна вважати первісними. Вочевидь, конструкція двосхилого даху над четвериком, котру маємо на фотографіях кінця XIX ст., є не сумісною з центральним стовпом, який передбачає дах у формі намету. Таким чином, щипці з’явилися вже після руйнації стовпа; це
сталося, вірогідно, водночас з руйнацією верху парапету машикулів споруди.
Важливим висновком досліджень є встановлення різночасовості центрального четверика та північного, західного й південного об’ємів, перекритих в І ярусі конхами. Цей висновок грунтується на відсутності перев’язей стін центрального та бічних об’ємів в рівні верхнього і нижнього ярусів церкви та підмурків. Під час зведення північного та південного напівкруглих об’ємів в підмурках стін четверика, як показали дослідження, було прорубано широкі отвори на ширину крипт, що підтверджує наявність виразних слідів зрубаних торців стін(Іл. 7). Підземний простір квадрифолію спочатку використовувався, про що свідчить його пізніша одноразова засипка, в якій було вимурувано склепінчасті крипти.
------------
В связи с потерей столба форма крыши претерпела принципиальные изменения. Фотографии конца XIX в. фиксируют на сутковецком храме двускатную крышу с гребнем по оси восток-запад и уступчатыми щипцами над восточной и западной стенами четверика (Ил.5). Впрочем, достойной внимания является заметка И. Стрельбицкого, который в 1856 году замечал, что верх щипцов надстроенный кирпичем над каменными стенами. Исследованиями установлено, что кирпичные щипцы (не сохранились) были поставлены на восточную и западную стены центрального четверика, которые в уровне II этажа не имеют перевязи с углами четверика (Ил.6). Итак, как восточную и западную стены, так и щипцы над ними нельзя считать первичными. Очевидно, конструкция двускатной крыши над четверкой, которую имеем в фотографиях конца XIX в., являются не совместимыми с центральным столбом, который предусматривает крышу в форме шатра. Таким образом, щипцы появились уже после разрушения столба; это произошло, вероятно, одновременно с разрушением верха парапета машикулив сооружения.
Важным выводом исследований является установление разновременности центрального четверика и северного, западного и южного объемов, перекрытых в I ярусе конхами. Этот вывод основывается на отсутствии перевязей стен центрального и боковых объемов в уровне верхнего и нижнего ярусов церкви и фундаментов. При возведении северного и южного полукруглых объемов в фундаменте стен четверика, как показали исследования, было прорублены широкие отверстия на ширину крипт, что подтверждает наличие выразительных следов срубленных торцов стен (Ил.7). Подземное пространство квадрифолия сначала использовалось, о чем свидетельствует его поздняя одноразовая засыпка, в которой были вимуруваны сводчатые крипты.



Найхарактернішою особливістю церкви є конструкція третього оборонного ярусу з наріжними круглими бартизанами та парапетом машикулів по периметру храму, змурованих з цегли-пальцівки. Якщо парапет машикулів зберігся лише частково на висоту близько 1 м, то бартизани, перекриті мініатюрними цегляними баньками, — на повну висоту 2,25 м. У стінах бартизан також збереглися машикулі. Втім, незбіг рівнів, на яких вмуровано опорні кронштейни машикулів у бартизанах та в парапетах напівкруглих об’ємів, відсутність перев’язі між парапетними стінками й бартизанами, а також відмінність архітектурного вирішення їх (в бартизанах кронштейни виступають поза лице стін, а в конхах вмуровані в площині парапетів) свідчить про різночасовість зведення бартизан і парапетів машикулів. У кожній з бартизан було по три бійнички для спостереження та обстрілу. Дві з них (бічні) нині замуровані, оскільки направлені в примикаючі стіни парапетів(Іл.8). Це можна пояснити лише тим, що четверик з бартизанами існував ще до появи напівкруглих об’ємів з парапетами машикулів [24]. Цей висновок підтверджується відмінністю типорозмірів цегли-пальцівки в бартизанах (26x14x7 см) та парапетах машикулів (26х 12,5x6 см).
-------------
Наиболее характерной особенностью церкви является конструкция третьего оборонного яруса с угловыми круглыми бартизанами и парапетом машикулей по периметру храма, составленной из кирпича-пальцовки. Если парапет машикулей сохранился частично на высоту около 1 м, то бартизаны, перекрыты миниатюрными кирпичными глазищами - на полную высоту 2,25 м. В стенах бартизан также сохранились машикули. Впрочем, несовпадение уровней, на которых вмурованы опорные кронштейны машикулей в бартизанах и в парапетах полукруглых объемов, отсутствие перевязи между парапетными стенками и бартизанамы, а также различие архитектурного решения их (в бартизанах кронштейны выступают за лицо стен, а в конхе вмурованы в плоскости парапетов) свидетельствует о разновременности сведения бартизан и парапетов машикулей. В каждой из бартизан было по три бойнички для наблюдения и обстрела. Две из них (боковые) сейчас замурованы, поскольку направлены в примыкающие стены парапетов (Ил. 8). Это можно объяснить тем, что четверик с бартизанамы существовал еще до появления полукруглых объемов с парапетами машикулей. Этот вывод подтверждается отличием типоразмеров кирпича-пальцовки в бартизанах (26x14x7 см) и парапетах машикулей (26х 12,5x6 см).



Дослідженнями встановлено відмінність груп розчинів, на яких зведено четверик з апсидою, перекритою кам’яним склепінням, та бічні напівкруглі об’єми з цегляними склепіннями. Розчини четверика та апсиди мають світло-сірий колір і належать до типу вапняно-карбонатних, зі значною кількістю заповнювача (карбонатного піску), рівномірно розподіленого у полі вапняного в’яжучого. На ідентичному розчині змуровано південно-східну стіну сутковецького замку, яка ідентифікується як первісне укріплення городища на замковому мисі. Три бічні напівкруглі об’єми навколо четверика змуровано на вапняно-карбонатному розчині темно-вохристо-сірого кольору комковато!' структури, де поряд з карбонатним піском у заповнювачі присутні уламки цегли, фракції вугілля, деревини, глинисто-землистих агрегатів, а в’яжуче зустрічається у вигляді незагашених грудочок. Цей тип розчину паралелізується з основним типом розчинів, на яких змуровано стіни й башти-пунтоне сутковецького замку, датованого другою половиною XV ст.
------------
Исследованиями установлено различие групп растворов, на которых возведены четверик с апсидой, перекрытой каменным сводом, и боковых полукруглых пространств с кирпичными сводами. Растворы четверика и апсиды имеют светло-серый цвет и принадлежат к типу известково-карбонатных, с большим количеством заполнителя (карбонатного песка), равномерно распределенного в поле известкового вяжущего. На идентичном растворе составленной юго-восточную стену сутковецкого замка, идентифицируется как первоначальное укрепление городища на замковом мысе. Три боковые полукруглые пространства вокруг четверика составленных на известково-карбонатном растворе темно-охристо-серого цвета комковатой структуры, где наряду с карбонатным песком в заполнителях присутствуют обломки кирпича, фракции угля, древесины, глинисто-землистых агрегатов, а вяжущее ввенщество встречается в виде непогашенные комочков. Этот тип раствора паралелизируеться с основным типом растворов, на которых возведенны стены и башни-пунтоны сутковецкого замка, датированного второй половиной XV в.



Поява центрального стовпа в сутковецькому храмі, судячи з ідентичності розчинів, синхронна до спорудження бічних напівкруглих об’ємів. Проте навіть на цьому етапі сакральна функція споруди як домінуюча є ще доволі проблематичною з огляду на неканонічність постановки стовпа як опорної конструкції перекриття в центрі храму, а також враховуючи розвинену оборонну систему II та III ярусів з бійницями, машикулями та залишками опорних конструкцій для бойових галерей, влаштованих в пазухах склепінь водночас із зведенням їх.
Саме оборонним спорудам притаманна система перекриття з опиранням на центральний стовп; приклади таких рішень збереглися як у версії склепінчастих, так і балкових перекриттів. Найближчими аналогами оборонних споруд зі стовпами для опирання перекриттів є башти у Кам’янці-Подільському (Стефана Баторія, Нова Західна в замку) та замках Меджибожа і Бережан.
-----------
Появление центрального столба в сутковецькому храме, судя по идентичности растворов, синхронная со строительством боковых полукруглых пространств. Однако даже на этом этапе сакральная функция сооружения как доминирующая еще довольно проблематична ввиду неканоничности постановки столба как опорной конструкции перекрытия в центре храма, а также учитывая развитую систему обороны II и III ярусов с бойницами, машикулями и остатками опорных конструкций для боевых галерей, устроенных в пазухах сводов одновременно с возведением их.
Именно оборонительным сооружениям присуща система перекрытия с опиранием на центральный столб; примеры таких решений сохранились как в версии сводчатых, так и балочных перекрытий. Ближайшими аналогами оборонительных сооружений со столбами для опирания перекрытий является башни в Каменце-Подольском (Стефана Батория, Новая Западная в замке) и замках Меджибожа и Бережаны.



Таким чином, висновок про різночасовість четверика з апсидою та бічних північного, південного й західного напівкруглих об’ємів, зроблений Є. Пламеницькою на підставі дослідження підмурків та І ярусу храму, доповнюється даними щодо приналежності чотирьох наріжних бартизан до етапу самостійного функціонування центрального об’єму. Це промовисто засвідчує, що четверик з наріжними бартизанами з’явився раніше і мав оборонне призначення. Найвірогідніше за все він був оборонною вежею-донжоном на мису. Така функція була цілком виправданою в умовах розташування поселення на Кучманському шляху.
Прямим аналогом вирішення квадратної вежі з бартизанами є вежа- дзвіниця вірменської церкви св. Нігола в Кам’янці-Подільському, частково перебудована у XVIII ст. Наявність консольних бартизан на кутах верхнього ярусу дзвіниці зафіксована на гравюрі XVII ст.(Іл. 9) і є характерною для середньовічних башт різного призначення — донжонів, міських надбрамних веж тощо (Іл. 10).
Церква в Сутківцях демонструє архаїчний прийом склепінчастого перекриття з опиранням на центральний стовп, прямим аналогом якого можна вважати квадрифолієву вежу-донжон в Етампі (Іль де Франс), датовану XII ст (Іл. 11а).
-------------
Таким образом, вывод о разновременности четверика с апсидой и боковых северного, южного и западного полукруглых пространств, сделанный Е. Пламеницкой на основании исследования фундаментов и I яруса храма, дополняется данными о принадлежности четырех краеугольных бартизан к этапу самостоятельного функционирования центрального пространства. Это красноречиво свидетельствует о том, что четверик с угловыми бартизанамы появился раньше и имел оборонительное назначение. Вероятнее всего он был оборонительной башней-донжоном на мысу. Такая функция была вполне оправданной в условиях расположения поселения на Кучманском пути.
Прямым аналогом решения квадратной башни с бартизанамы является башня-колокольня армянской церкви св. Нигола в Каменце-Подольском, частично перестроеная в XVIII в. Наличие консольных бартизан на углах верхнего яруса колокольни зафиксировано на гравюре XVII в.(Ил. 9) и характерно для средневековых башен разного назначения - донжонов, городских надвратных башен и тому подобное (Ил. 10).
Церковь в Сутковцах демонстрирует архаичный прием сводчатого перекрытия с опиранием на центральный столб, прямым аналогом которого можно считать квадрифолиевую башню-донжон в Этампе (Иль де Франс), датированную XII в (Ил. 11а).



Отже перший висновок за результатами досліджень полягає у наявності в будівельній історії сутковецького храму раннього “безконхового” етапу, на якому існувала квадратна в плані башта зі східною екседрою та наріжними бартизанами (Іл. 11а). Другий висновок полягає у домінуванні оборонної функції на етапі розбудови в XV ст. квадратного донжона і перетворення його на квадрифолій, завершений парапетом з бійницями-машикулями (Іл. 11б). Не виключено, шо вже на етапі спорудження квадрифолія з’явилася його друга, сакральна функція; адже не можна ігнорувати інформацію про існування в церкві дзвону з датою “1476”, про який згадується в історико-літературних джерелах.
----------
Так что первый вывод по результатам исследований заключается в наличии в строительной истории сутковецкого храма раннего "безконхового" этапа, на котором была квадратная в плане башня с восточной экседрой и краеугольными бартизанами(Ил. 11а). Второй вывод заключается в доминировании оборонной функции на этапе развития в XV в. квадратного донжона и превращения его в квадрифолий, завершенный парапетом с бойницами-машикулиями(Ил. 11б). Не исключено, что уже на этапе строительства квадрифолия появилась его вторая, сакральная функция; ведь нельзя игнорировать информацию о существовании в церкви колокола с датой "1476", о котором упоминается в историко-литературных источниках.



Втім, належить визнати, що на цьому етапі фортифікаційний компонент ще виразно домінував. У такому вигляді квадрифолій проіснував до останньої чверті XVII ст., коли Поділля потрапило під владу турків. На цьому етапі, вірогідно, відбулася руйнація верхньої частини парапету машикулів та центрального стовпа в рівні II ярусу. Лише у XVIII ст., після повернення Поділля до Польщі, з’явилася надбудова псевдоготичних щипців на кшталт костьолу(Іл. 12в). У середині XIX ст., після переходу Поділля під владу Російської імперії, завершення храму було знову змінене на п’ятиверхе з дзвіницею над притвором в дусі російської православної традиції (дів. іл. 1).
----------
Впрочем, следует признать, что на этом этапе фортификационный компонент еще отчетливо доминировал. В таком виде квадрифолий просуществовал до последней четверти XVII в., когда Подолье попало под власть турок. На этом этапе, вероятно, произошло разрушение верхней части парапета машикулей и центрального столба на уровне II яруса. Только в XVIII в., после возвращения Подолья в Польшу, появилась надстройка псевдоготических щипцов типа костела(Ил. 12в). В середине XIX в., после перехода Подолья под власть Российской империи, навершие храма было вновь изменено на пятиглавий с колокольней над притвором в духе русской православной традиции (См. ил. 1).



В історії архітектури України пізнього середньовіччя відомим, хоч і слабо дослідженим, є явище інкастеляції — пристосування храмів до оборони. Вартим не меншої уваги є недосліджене зворотне явище, яке умовно можна назвати “сакралізація” — пристосування давніх оборонних споруд під храми. Поряд із сутковецьким донжоном найближчим прикладом такого перетворення є церква у сусідньому селі Шарівка, також на Кучманському шляху, де оборонна башта XIV ст. після добудови триконхового храму перетворилася на церковну дзвіницю (за даними досліджень Є. Пламеницької).
-----------
В истории архитектуры Украины позднего средневековья известным, хотя и слабо исследованным, есть явление инкастеляции - приспособление храмов к обороне. Заслуживает не меньшего внимания неисследованное обратное явление, которое условно можно назвать "сакрализация" - приспособление древних оборонительных сооружений под храмы. Наряду с сутковецким донжоном ближайшим примером такого преобразования является церковь в соседнем селе Шаровка, также на Кучманском пути, где оборонительная башня XIV в. после достройки трехконхового храма превратилась в церковную колокольню (по данным исследований Е. Пламеницкой).



Досліджуючи оборонні споруди типу донжонів, варто придивитися до масивного мурованого “Борисоглібського квадрифолію” на полі “Мурованка” у Побережжі під Галичем, датованого другою половиною XII ст., що має зовнішній діаметр понад 20 м та стіни завтовшки близько З м., а також просліджується його вражаюча типологічна подібність до донжону в Етампі (Іль де Франс) кінця XII ст. (Іл. 11).
----------
Исследуя оборонительные сооружения типа донжонов, стоит присмотреться к массивному каменному "Борисоглебскому квадрифолию" на поле "Мурованка" у Побережья под Галичем, датированного второй половиной XII в., Имеет внешний диаметр более 20 м и стены толщиной около З м., а также прослеживается его впечатляющее типологическое сходство с донжоном в Этампе (Иль де Франс) конца XII в.(Іл. 11).



У контексті зроблених висновків набуває особливої ваги зауважене І. Могитичем поширення на Галичині й Волині в XI—XVI ст. мурованих оборонних веж. На нашу думку, географію цього явища можна розширити, залучивши до ареалу їхнього розповсюдження терени, де за часи сформувалася потужна система фортифікацій, яка в ХІУ-ХУІІ ст. стала надійним “подільським щитом Європи”.
-----------
В контексте сделанных выводов приобретает особое значение замеченное И. Могитичем распространение в Галиции и Волыни в XI-XVI вв. каменных оборонительных башен. По нашему мнению, географию этого явления можно расширить, подключив к ареалу их распространения территории, где в это время сформировалась мощная система фортификаций, которая в ХIV-ХVII в. стала надежным "подольским щитом Европы".



Джерело/источник - Стаття О. Пламеніцької "Церква-донжон у Сутківцях" в pdf-е





ну как то так =))

  • 1
Весьма интересно!

Скажем так, совершенно другой взгляд на памятку =) ну и "интересно", конечно, никуда не денешь ...

Конструкции интересно рассматривать. И ведь красиво как всё получается.

Огромное Спасибо!!!! Очень интересно!

завсегда - пожалуйста =)

Довольно необычная церковь.

есть такое дело =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account