m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Томашівка. Садиба Хоєцького. Частина 2/Наследие. Томашевка. Усадьба Хоецкого. Часть 2.

Продовження, початок тут/продолжение, начало тут - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/301365.html



За черговим кутом, показується одна з головних, і таких затишно-домашніх пам'яток Томашівської садиби - велика красива веранда
—————————————————
За очередным углом, показывается одна из главных, и таких уютно-домашних достопримечательностей Томашовской усадьбы — большая красивая веранда 





Веранда, вид зсередини. Фотографія з книги Memento kresowe, Antoni Urbański, Warsaw, 1929
—————————————————
Веранда, вид изнутри.  
Фотография из книги Memento kresowe, Antoni Urbański, Warzawa, 1929







З веранди можна було спуститися в парк/Из веранды можно было спуститься в парк.



Так це виглядало в процесі ремонту. Фотографія з сайту http://ua.vlasenko.net/Так это выглядело в процессе ремонта.
 Фотография с сайта http://ua.vlasenko.net

Зазирнемо всередину садиби. Про внутрішнє убрання відомо небагато - не збереглося, або поки не знайдено жодної фотографії внутрішнього оздоблення садиби. Але дещо збереглося - (всі фотографії інтер'єрів - з сайту http://ua.vlasenko.net)

—————————————————

Заглянем внутрь усадьбы. О внутреннем убранстве известно немногое — не сохранилось, или пока не найдено ни одной фотографии внутреннего убранства усадьбы. Но кое-что сохранилось — (все фотографии интерьеров — с сайта http://ua.vlasenko.net)



На цих фотографіях, опублікованих на сайті ua.vlasenko.net - кахельні камін і підлога, викладена метлаською плиткою. Така же підлога була на веранді. Художницею по кахлю була Іва Станіславівна Куликівська (Iva Kulikovska), дружина архітектора. За її ескізу, ще в 1876 році, була виконана статуя Св. Архангела Михайла, який уражує чудовисько, для шпиля міської думи на Київському Хрещатику. *
—————————————————

На этих фотографиях, опубликованных на сайте ua.vlasenko.net — изразцовый камин и пол, выложенный метлахской плиткой. Такой же пол был на веранде. Художницей по изразцам была Ива Станиславовна Куликовская (Iva Kulikovska), супруга архитектора. По ее эскизу, еще в 1876 году, была выполнена статуя Св. Архангела Михаила, поражающего чудовище, для шпиля городской думы на Киевском Крещатике.*

* про це написано в історії садиби, зібраної служителями церкви/* об этом написано в истории усадьбы, собранной служителями церкви



У багатьох приміщеннях були влаштовані печі - білі, кахельні або кольорові.
—————————————————
Во многих помещениях были устроены печи — белые, кафельные  или цветные.



Кахлі для печей виробляли в Києві на заводі Йосафата Андріївського. інженера-хіміка. який протягом декількох років вивчав керамічне справу в Швейцарії. Цей завод свого часу виготовить 50 керамічних розеток для прикраси фасаду барабана купола Свято-Михайлівського Собору в Києві. У головних приміщеннях були дубові паркетні підлоги, в інших - дерев'яні.

—————————————————

Изразцы для печей выделывали в Киеве на заводе Иосафата Андржиевского. инженера-химика. который в течение нескольких лет изучал керамическое дело в Швейцарии. Этот завод в свое время изготовит 50 керамических розеток для украшения фасада барабана купола Свято-Михайловского Собора в Киеве. В главных помещениях были дубовые паркетные полы, в других — деревянные. 



Те, що зроблено церквою всередині - звісно не реставрація, і ремонт. Щось відновлено, але в основному стіни просто фарбуються "за мотивами".
—————————————————
То, что сделано церковью внутри — конечно не реставрация, а ремонт. Что-то восстановлено, но в основном стены просто красятся "по мотивам". 



При цьому історія не забувається - на стінах акуратно намальовані герби князів Долгорукових і герб Любич (внизу), до якого належали Хоєцькі
—————————————————
При этом история не забывается — на стенах аккуратно нарисованы гербы князей Долгоруковых и герб Любич (внизу), к которому принадлежали Хоецкие





Відновлюється ліпнина стель де це можливо. В ході ремонту з'ясувалося, що раніше стіни фарбувалися в сірі, бежеві і охристі тони, іноді в теракотові і рожеві. У багатьох кімнатах стелі прикрашали розетки і карнизи. Деякі елементи ліпного декору бронзувалися.
—————————————————
Восстанавливается лепнина потолков где это возможно. В ходе ремонта выяснилось, что ранее стены окрашивались в серые, бежевые и охристые тона, иногда в терракотовые и розовые. Во многих комнатах потолки украшали розетки и карнизы. Некоторые элементы лепного декора бронзировались.



У приміщеннях складені деталі старого декору. Його подальша доля мені невідома.
—————————————————

В помещениях сложены детали старого декора. Его дальнейшая судьба мне не известна.





Стіни одного з двох салонів садиби прикрашали три цінні картини відомих польських художників - "Посол Вильчек просить Яна III про допомогу перед битвою під Віднем" пензля Войцеха Герсона, "В'їзд Ягайла до Краківського замку” Олександра Лессер і "Після нападу татар" Леопольда Лоеффлера. В іншому салоні стояли меблі червоного дерева, оббиті сап'яном. В їдальні висіли портрети Яна Непомука і Петра Хоєцького, а в бібліотеці зберігалися сімейні реліквії і безліч книг, в т.ч. з економіки та різні видання польських поетів.
—————————————————
Стены одного из двух салонов  усадьбы украшали три ценные картины известных польских художников — "Посол Вильчек просит Яна III о помощи перед битвой под Веной" кистиВойцеха Герсона, "Въезд Ягайлы в Краковский замок" Александра Лессера и "После нападения татар" Леопольда Лоеффлера. В другом салоне стояла мебель красного дерева, обитая сафьяном. В столовой висели портреты Яна Непомука и Петра Хоецкого, а в библиотеке хранились семейные реликвии и множество книг, в т.ч. по экономике и различные издания польских поэтов.



"Посол Вильчек просить Яна III про допомогу перед битвою під Віднем" пензля Войцеха Герсона/"Посол Вильчек просит Яна III о помощи перед битвой под Веной" кисти Войцеха Герсона

Подивимось інші два фасади.

—————————————————
Посмотрим оставшиеся два фасада. 





На мою думку чудово!/Помоему прекрасно!



Перед бордовим фасадом коли то виросло дві сосни, причому одна з них була просто величезною - висотою в 30 м і 5 метрів в діаметрі. На жаль, цієї сосни тепер немає. а та, що є видна і на старій фотографії, внизу.
—————————————————
Перед парковым фасадом когда то росло две сосны, причем одна из них была просто огромной — высотой в 30 м и 5 метров в диаметре. К сожалению, этой сосны теперь нет. а та, что есть видна и на старой фотографии, внизу.



Перед бордовим фасадом коли то виросло дві сосни, причому одна з них була просто величезною - висотою в 30 м і 5 метрів в діаметрі. На жаль, цієї сосни тепер немає, а та, що є видна і на cтарій фотографії , нижче.
—————
Перед парковым фасадом когда то росло две сосны, причем одна из них была просто огромной — высотой в 30 м и 5 метров в диаметре. К сожалению, этой сосны теперь нет, а та, что есть, видна и на старой фотографии, внизу.



Сам цей фасад був парковим, бо виходив на парк біля садиби.
—————————————————
Сам этот фасад был парковым, ибо выходил на парк возле усадьбы. 



зараз тут влаштовані клумби з яскравими квітами/сейчас тут устроены клумбы с яркими цветами







Навіть є сходи і т.д. Але всі вони нарочито сучасні і погано в'яжуться з садибою.
—————————————————
Даже есть лестницы и т.д. Но все они нарочито современные и плохо вяжутся с усадьбой.





Подалі за клумбами в 2009 році побудували храм. Зараз думаю готовий.
—————————————————
Вдали за клумбами в 2009 году строили храм. Сейчас думаю готов.









Храм вийшов невеликим та акуратним/Храм вышел небольшим и аккуратным





Історично в Томашівці не було ні православної, ні римсько-католицької церков, крім згадуваної каплиці в самій садибі. Церква і костел були в Дідівщині, в 6 верстах від Томашівки, з якими вона становила єдиний прихід. В історії Томашівки, зібраної священнослужителями сказано, що в роду Хоєцьких особливо шанували чудотворну ікону Божої Матері Бердичівської, по молитвам до якої дивним чином припинилася пожежа, що охопила будинок Хоєцьких в одній з їх резиденцій
—————————————————
Исторически в Томашовке не было ни православной, ни римско-католической церквей, кроме упоминавшейся часовни в самой усадьбе. Церковь и костел были в Дедовщине, в 6 верстах от Томашовки, с которыми она составляла единый приход. В истории Томашовки, собранной священнослужителями сказано, что в роду Хоецких особо почиталась чудотворная икона Божьей Матери Бердичевская, по молитвам к которой чудесным образом прекратился пожар, охвативший дом Хоецких в одной из их резиденций







Повертаємося до головного фасаду.
—————————————————
Возвращаемся к главному фасаду.













Фасад під час ремонту. Фотографія з сайту http://ua.vlasenko.net
—————————————————
Фасад во время ремонта.
 Фотография с сайта http://ua.vlasenko.net



Перед палацом є майданчик з водограєм.
—————————————————
Перед дворцом есть площадка с фонтаном.









У 1864 році тут налічувалося 548 мешканців, з них 516 були православними, а 32 католиками. На рубежі XIX-XX столітть село Томашівка налічувала 140 дворів, мешканців в ній було 733 людини. У селі була ковальня, а також і школа грамоти. Селянам належало 525 десятин землі.
—————————————————
В 1864 году здесь насчитывалось 548 жителей, из них 516 были православными. а 32 католиками. На рубеже XIX-XX века деревня Томашовка насчитывала 140 дворов, жителей в ней было 733 человека. В деревне была кузница, а также и школа грамоты. Крестьянам принадлежало 525 десятин земли. 





Там за пагорбами видніється "кріпосна стіна"
—————————————————
Там за холмиками виднеется "крепостная стена"



Якщо підходити до палацу з боку воріт, описаних в самому початку. То ліворуч можна побачити колишні госпбудівлі - вочевидь будівлю стаєнь, вибудувану за настільки поширеному в Подьскій губернії і дуже красивому способу - їх гранітних каменів.
—————————————————
Если подходить ко дворцу со стороны ворот, описанных в самом начале. То слева можно увидеть бывшие хозпостройки — повидимому здание конюшен, выстроенное по столь распространенному в Подьской губернии и очень красивому способу — их гранитных камней. 





І на останок/И на последок



Текст і частина фотографій наведених у даній статті використані з люб'язного дозволу Сергія Котелко, з його розповіді, після відвідин 29 вересня 2009 року Томашівкі. Текст з того часу не втратив актуальності. Мої фотографії липня 2015 та березня 2016 року, як завжди, доповнять розповідь.
----------
Текст и часть фотографий приведенных в данной статье использована с любезного разрешения Сергея Котелко, из его рассказа, после посещений 29 сентября 2009 года Томашевки. Текст с того времени не потерял актуальности. Мои фотографии июля 2015 года и марта 2016 года, как всегда, дополнят повествование.

Дали буде.../Продолжение следует...




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account