m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Заповедник "Самчики"/Спадщина. Заповідник "Самчики"

Оригинал взят у neo7777vitaha в Державний історико-культурний заповідник "Самчики"
Село Самчики розкинулось на березі річки Случ, в 15 км. від міста Старокостянтинів, що у Хмельницькій обл. Вірогідно, поселення в цій місцевості виникло ще до ХІІ ст.,коли визначалися кордони князівств, на які роздробилася Київська Русь. На кордоні між Київським і Волинським князівствами, що пролягав по р.Случ, у той час постали замки-сторожі. Село Самчики вперше під цією назвою (до того Замчики – від замку-сторожі) згадується в 1545 р.Тоді ж король Сиґізмунд І дарує його князеві К. Острозькому.
3. Самчики (73)
Меморіал воїнам-односельчанам полеглим у Другій світовій війні (1968р.)

Роботи по будівництві МГЕС (малої гідроелектростанції)

Роботи по будівництві МГЕС (малої гідроелектростанції)-2

 У володінні Острозьких Самчики перебували до 1620 р. Пізніше село переходило до відомих князівських родин – Заславських, Любомирських, Санґушок...
На поч.ХVII ст.державними посідачами в Самчиках були Липські, які в 1629 р. мали тут 24 двори.
У лисок приємні клопоти

Водяний млин (1904р.)

 Напр. XVII ст. на південну Волинь прийшли Хоєцькі. 3 липня 1715 р., користуючись ординаційним правом, Ян-Самюель Хоєцький отримує пусте урочище Остриківці й Самчики.
У 1725 р. на лівому березі р. Случ Я.-С. Хоєцький закладає свою резиденцію та зводить  старий палац (зараз там лікарня),а протягом 1754-1771рр,- будує монастир маріянців.
Водяний млин-2

Водяний млин-3

24 серпня 1779 р. с.Остриківці й маєток Самчики переходять до Яна-Непомука. На поч.1791 р. Хоєцькі зрікаються монастиря, на користь маршалківни Любомирської. Собі вони “пойменували” залізо (замки, ґрати, засуви..), вікна, двері, віконниці, усе інше рухоме майно, що належало їм за ухвалою суду.
Згодом Марцин Любомирський продав Самчики старості гайсинському Пьотру Чечелеві.
Амбар (?)

Рештки кляштору маріянців (18ст.)

 Завдяки Чечелеві маєток Самчики напр.ХVІІІ ст. набуває нового вигляду: збудовано палац, дві офіцини, ламус, в’їзну браму, оранжереї(зокрема відкриту), стайні, реконструйовано парк Хоєцьких у романтичному пейзажному стилі. Маєток було огороджено муром, тож недарма гості називали його замком.
Церква Св.Параскеви П*ятниці (1772р.).Фасад

Церква Св.Параскеви П*ятниці (1772р.).Тил

 У 1822 р., коли менший син Петра Чечеля Ян одружився з Людвікою Якубовською, батько віддав йому разом з іншими селами й Самчики.Наступні два десятиліття він господарював тут. Після смерті Яна догляд за маєтком і ведення справ лягли на плечі його дружини Людвіки.
Дзвіниця (1754-1771рр.)

Інформаційний щит

З 1851 р. дідичем у Самчиках був син Яна і Людвіки – Якуб (Яків). У 1854 р.він засновує сільську музичну школу.
 У маєтку мали притулок польські політичні діячі, переслідувані російською імперською владою,а коли 1863 р.вибухнуло польське повстання на Правобережній Україні, Якуб став до лав повстанців,та у бою під с.Салихою його поранивши взяли у полон,де й закатували..
Майно учасників повстання конфіскували і у серпні 1865 р. садибу Ізабелли Чечель виставляють на торги. 22 січня 1867 маєток Самчики з присілком Остриківці придбав житомирський купець Купріян Абрамович Ляшков за 51 тис.крб.
Ворота "Брама" (поч.20ст.)

Ворота "Графські"(кін.18ст.),офіцина(кін.18ст.),Китайський будинок (кін.18ст.)

Новим власником садиби у 1870 р. став московський дворянин Іван Олександрович Уґримов.
У 1902 р. маєток Самчики придбав Михайло Петрович Шестаков.Він відкриває гуральню, модернізовує млин, має винокурний завод,в маєтку було мило,молоко і сир,-все на продаж.  Не гаючи часу розпочинає розбудовувати маєток. Долучає до маєтку 2га сільського майдану, заклавши тут ділянки французького регулярного парку, обводить маєток кам'яним муром-орогожею, з новим головним в’їздом – Брамою, на партері ставить фонтан..
Офіцина (кін.18ст.)

Графські ворота (кін.18ст.)

 За більшовицької влади палац пустував до 1922 р. Цінні мистецькі речі з нього вивезли до музеїв Житомира й Києва. Згодом будівлі маєтку, зокрема палац, місцевий радгосп використовував під житло, клуб, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт, літньої пори в них розташовували піонерський табір. Для господарських потреб розібрали оранжерею, стайню й каретну з мезоніном, будинок для службовців, а згодом і пташник, корівник.
Китайський будиночок(ламус,комора),кін.18ст.

Фото

Потерпав маєток і під час Другої світової війни. По війні там знову господарював радгосп. У 1956 р. на його базі заснували Хмельницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію. Наукові відділи розмістили в будівлях маєтку,-у палаці була агрохімлабораторія. У 1958 р. знищено унікальний комплекс господарських споруд маєтку Хоєцьких поч. ХVІІІ ст. Історичну цілісність маєтку попсували новобудовами радянського періоду (напр.будівля наукових відділів дослідної станції у парку). Частково зруйновано первісну просторово-розпланувальну систему парку, знищено авторську композицію побудови пейзажу біля паркового фасаду, втрачено найгарніший елемент парку – альтанку (бельведер).
  Старий палац / дільнича лікарня (поч.18ст.)

Пам*ятник історикові М.Брайчевському (2007р.)

У 1979 р. взято під охорону держави увесь палацово-парковий ансамбль – маєток Самчики з церквою Параскеви П’ятниці. 1990 р.на базі палацово-паркового ансамблю створено відділ обласного краєзнавчого музею – ”Музей-маєток Самчики”, а 1997 р. засновано Державний історико-культурний заповідник „Самчики”.
Нині заповідник є об’єктом природно-заповідного фонду України і складається з парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення – "Самчиківський парк” і пам’ятки історико-культурної спадщини України – маєток (садиба) Самчики.
Парк в мурах (поч.18ст.)

Квітне..

 Маєток пережив декілька періодів розвитку: поч. ХVIII ст. – закладення перших будівель і невеликого парку; кін. ХVIII – поч. ХІХ ст. – будівництво класицистичного архітектурного ансамблю й розпланування пейзажного парку, садів; поч. ХХ ст. – розширення терену із формуванням регулярного парку, побудова огорожі-муру.
Північний фасад палацу (кін.18ст.) та фонтан (поч.20ст.)

Фронтон портика парадного (північного) палацового фасаду.Горельєфи богинь

Палац - одноповерхова споруда,зведена в стилі пізнього класицизму (ампіру) за проектом арх-ра Я. Кубицького. Будівля у формі прямокутного блоку довжиною 44 м., шириною 16,5 м. та висотою 14 м. Парадний фасад прикрашено шестиколонним портиком і трикутним фронтоном,у якому збереглося ампірне ліплення двох жіночих фігур,-богинь Венери та Церери,поряд- коло з гербом власників. Герб було знищено за часів СРСР та відновлено у 2009р.
Колонада північного фасаду

Фото

 Первісне розташування приміщень палацу збережено майже повністю. Зокрема, в палаці є п'ять залів: Кругла, Велика, Римська, Спочивальня та Японський кабінет.
Південний фасад палацу

Палац

Кругла (Голуба) вітальня має куполовидну стелю. Антаблемент склепіння зали спирається на вісім струнких, полірованих колон корінфського ордеру.Кімната абсолютно кругла і якщо стояти в центрі то своє відображення буде видно у всіх дзеркалах.
Куполовидну чашу стелі покриває рельєфна плетінка, поля якої заповненні розетками різної величини і форми. В радянські часи в  палаці була школа і вчителька посилала учня з рогаткою щоб той відбивав кусок гіпсу яким було добре писати. Тому ліпнина має такий вигляд.
В блакитному кольорі виконано все тло купола, лише плетінка й розетки – білі.
Лев,який усміхається

Сумний лев

Стіни Круглої зали поллі і в підвалі знаходились грубки в яких під час прийомів палили дровами, також були каміни для обігрівання кімнати.Навпроти вхідних дверей ,в ліпному оздобленні – велике дзеркало.Підлога – паркет із набору різних порід дерев. Урочисте завершення зали завершувала - висока кришталева люстра. Голуба кімната відігравала роль театральної й танцювальної зали. В ній проводили бали,різні прийоми..
Спочивальня

Спочивальня-2

Праворуч від Круглої зали знаходиться Велика(Червона) зала-їдальня.У ній є 4 вікна і 4 дверей. В одному із кутків стояв камін з мармуру.
На стелі – дві великі розетки. В залі, в міжвіконному просторі- дзеркала та картини, в шафах- порцеляна, на мармурових колонах - римські вази, англійський годинник фірми «Уардт» кін. XVIII ст. а в центрі – розсувний стіл і стільці. Меблі сучасні,бо все було розкрадено. Є рояль..
Підлога в кімнаті частково збереглася,в декількох місцях розібрана в часи революції, -грілися нею. Те що залишилось в радянські часи зафарбували.
Велика (Червона) зала

Велика (Червона) зала-2

Наступна- Римська кімната. В той час було популярним мати кімнату в грецькому, єгипетському чи римському стилі.Підлога в цій кімнаті не збереглася, ліпнина частково пошкоджена.  В ліпнині відтворені фрагменти одягу римських легіонерів, орли символізують розквіт Римської Імперії.
Колони це імітація мармуру,-всередині пресована солома і дуб. Зберігся розсувний стіл і один стілець того часу.
На стінах можна побачити фото господарів, а також гостей. Самчики в той час були певним осередком культури в Україні.
Римська зала

Римська зала-2

Із зали Римської потрапляємо до кутової вітальні, званої із-за фресок Японською. Із кімнати через  ганок (знищений в 1951 р.) виходили у парк.
Фресковий живопис кімнати ділиться на три яруси: нижній – панель з оздоблювальним візерунком; середній – сюжет вазону хризантем в декоративних рамах; верхній – різні сюжети: дві картини із зображеннями самураїв, японку з парасолькою, журавля, різної форми декоративних драконів, екзотичних метеликів, візерунків..
Купол кімнати має золотисте тло з драконами серед галузок і квітів.
Кругла (Блакитна) зала

Люстра Блакитної зали

Відомо, що мода на далекосхідне мистецтво розпочалася в Європі ще на поч. XVIII ст., а в Російській імперії отримала новий «вибух» за царювання Єкатерини ІІ.
На поч. ХХ ст. розписи нижнього ярусу кімнати забілили вапном і лише в 1958 р. фрески відкрили й поновили.Фрески Японської кімнати в Самчиках наразі залишилися єдиною пам'яткою європейського орієнталізму поч. XIX ст. в Україні.
Кругла (Блакитна) зала-2

Японська кімната

Китайський будинок-триповерхова споруда, покрита чотирисхиловим шпилястим дахом, з рогами на кутах.На флюгері - цифри «1814».
В центрі глибокого льоху будиночка вимуровано квадратну камеру, перекриту підлогою цоколя,через отвір якої камера заповнювалася льодом з річки.В стінах камери влаштовані ніші із полицями на яких зберігалися продукти, що потребували холоду.В підлозі кімнати,де знаходився лід, був водовідвід, по якому тала вода витікала в річку.
Японська кімната-2

Елементи експозиції

 Неподалік від Китайського будинку стоїть найдавніша (з 1725р.) будівля маєтку,-це старий палац маєтку Хоєцьких, який пізніше використовували як кухню. Зараз в приміщені лікарня, а до підвалу водять екскурсії(про екскурсії,на час відвідин,я на жаль не знав).
Елементи експозиції-2

Елементи експозиції-3

  Елементом парку є Готична алея липи зеленої американської – еукльора.Гілки дерев декоровані так,що проростають лише ззовні, роблячи внутрішній простір алеї подібним до готичних храмів.
Ваза

Фото

 А ще тут,десь на середині озера,на його дні "спочиває" статуя Будди з Японської кімнати маєтку,яку свого часу по містку занесли туди і втопили "свідомі"..
Вид від купальні

Будинок винокура й акцизних чинів гуральні (кін.19-поч.20ст.)


?

Log in

No account? Create an account