m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Каменец-Подольский. Карвасары/Спадщина. Кам'янець-Подольський. Карвасари.

Оригинал взят у andy_travelua в Карвасари

Карвасари - найвідоміше передмістя Кам'янця-Подільського. Його бачили всі, хто бував у місті. Бачили в основному зверху - з Замкового мосту. Але спускається в історичне передмістя мало хто: одних лякає відверто страхітлива дерев'яна кладка через Смотрич - випробування не з приємних для немісцевого, інших - некомфорт виснажливого підйому назад, до Старого міста. Але того, хто відважиться, чекає зворушливі враження: єдина в Кам'янці дерев'яна Хрестовоздвиженська церква, скелясті стіни каньйону річки Смотрич, нависаюча громадина Старої фортеці та патріархальне життя старих Карвасарів.
——————————
Карвасары - известнейший пригород Каменца-Подольского. Его видели все, кто бывал в городе. Видели в основном сверху - с Замкового моста. Но спускались в историческое предместье немногие: одних пугает откровенно страшная деревянная кладка через Смотрич - испытание не из приятных для не местного, других - не комфорт изнурительного подъема назад, до Старого города. Но того, кто решится, ждет трогательные впечатления: единственная в Каменце деревянная Крестовоздвиженская церковь, скалистые стены каньона реки Смотрич, нависающая громадина Старой крепости и патриархальная жизнь старых Карвасар.



Необычное для Украины название "Карвасары" имеет, очевидно, турецкие корни. Оно происходит от слова «караван-сарай» - постоялый двор с складом для товаров, служивший пристанищем для приезжих купцов и путешественников. Легенда отождествляет пригород с "курвой Сарой", когда то известной на весь Каменец.
——————————
Незвичайна для України назва "Карвасари" має, очевидно, турецьке коріння. Вона походить від слова «караван-сарай» — постоялий двір зі складом для товарів, який служив пристановищем для приїжджих купців і мандрівників. Народна легенда ототожнює передмістя з "курвою Сарою", колись відомою на весь Кам'янець.



У XV-XVI століттях Кам'янець вів значну торгівлю зі Сходом, тож через місто проїжджали турецькі, волоські та інші купці. У 1543 р. польський король Сигізмунд I розпорядився, щоб ці купці, їдучи в Литву, Москву чи Львів, не обминали би Кам'янця, де з них вимагали мито. А оскільки в Кам'янці, внаслідок королівських привілеїв, торгівлю вели фактично тільки вірмени, то сторонні купці могли перебувати лише під стінами міста. Є підстави думати, що в другій половині XVI ст. кам'янецький староста Матвій Влодек, бажаючи розвинути зовнішню торгівлю Кам'янця, але, не маючи змоги здолати завзятість вірменських купців, призначив місцевість, де нині розкинулися Карвасари, для зберігання товарів тих східних купців, що тимчасово сюди прибували. Тому тут було влаштовано комору для таких товарів - так званий караван-сарай. Звідси й походить назва поселення, що тут з'явилося, - Карвасари. Проте на першу згадку цієї назви ми натрапляємо тільки в другій половині XVII ст.
——————————
В XV-XVI веках Каменец вел значительную торговлю с Востоком, и через город проезжали турецкие, грецкие и другие купцы. В 1543 польский король Сигизмунд I распорядился, чтобы эти купцы, уезжая в Литву, Москву Львов, не обходили бы Каменца, где с них требовали пошлину. А поскольку в Каменце, в результате королевских привилегий, торговлю вели фактически только армяне, то посторонние купцы могли находиться только под стенами города. Есть основания полагать, что во второй половине XVI в. каменецкий староста Матвей Влодек, желая развить внешнюю торговлю Каменца, но, не имея возможности преодолеть упорство армянских купцов, назначил местность, где сейчас раскинулись Карвасары для хранения товаров тех восточных купцов, временно сюда прибывали. Поэтому здесь было устроено кладовую для таких товаров - так называемый караван-сарай. Отсюда и происходит название поселения, что здесь появилось, - Карвасары. Однако первое упоминание этого названия мы встречаем только во второй половине XVII в.



Турки, захопивши 1672 р. Кам'янець-Подільський, застали на Карвасарах церкву та кілька будинків, в яких тоді й поселилися татари-липки. Ці нові поселенці дуже дошкуляли християнському населенню околиць. Тож польський полководець, а згодом король Польщі Ян Собеський, а також його підлеглі, часто затіваючи походи на Кам'янець, намагалися душити цих хижаків прямісінько в їх гніздах. Так було, наприклад, восени 1673 р.
——————————
Турки, захватив 1672 Каменец-Подольский, застали на Карвасарах церковь и несколько домов, в которых тогда и поселились татары-липки. Эти новые поселенцы очень донимали христианское население околиц. Поэтому польский полководец, а впоследствии король Польши Ян Собеский, а также его подчиненные, часто затевая походы на Каменец, пытались душить этих хищников прямо в их гнездах. Так было, например, осенью 1673 года.



На початку XVIII ст. Карвасари довго не заселялися. Якесь життя тут заворушилося тільки тоді, коли біля турецького мосту було влаштовано два борошномельні млини: один - на кошти старости, а другий - міста. Оскільки торгівля борошном давала тоді великі прибутки, то на Карвасарах одразу ж стали селитися євреї. Турецька залога Хотина користувалася тільки кам'янецьким борошном. Але право вивозити борошно на бессарабський берег належало комендантові Кам'янця, а якщо хтось самовільно перевозив борошно, то такого зухвальця карали смертною стратою. Крім того, євреїв вабила сюди й звичайна торгівля: в місті вони не мали права поселятися, але, заплативши в міській брамі певну суму, могли проводити в місті кілька годин і збувати тут свої товари та ремісничі вироби на вигідніших умовах, ніж місцеві цехові ремісники. Тому в другій половині XVIII ст. єврейське населення на Карвасарах значно зросло. Так, 1765 р. їх було тільки 17, через 10 років уже 106, ще через 6 років - 171, а 1787 р. - 235 чоловік. Коли 1797 р. євреям дозволили жити в Кам'янці, найзаможніші з карвасарських євреїв переселилися до міста, а в Карвасарах залишилася тільки біднота.
——————————
В начале XVIII в. Карвасары долго не заселяются. Какая то жизнь здесь зашевелилось только тогда, когда у турецкого моста было устроено две мукомольные мельницы: одна - на средства старосты, а вторая - города. Поскольку торговля мукой давала тогда большие прибыли, то на Карвасарах сразу же стали селиться евреи. Турецкий гарнизон Хотина пользовался только каменецкой мукой. Но право вывозить муку на бессарабский берег принадлежало коменданту Каменца, а если кто-то самовольно перевозил муку, то такого наглеца наказывали смертной казнью. Кроме того, евреев влекла сюда и обычная торговля: в городе они не имели права селиться, но, заплатив в городских воротах определенную сумму, могли проводить в городе несколько часов и сбывать здесь свои товары и ремесленные изделия на более выгодных условиях, чем местные цеховые ремесленники. Поэтому во второй половине XVIII в. еврейское население на Карвасарах значительно возросло. Так, в 1765 году их было только 17, через 10 лет уже 106, еще через 6 лет - 171, а 1787 году - 235 человек. Когда в 1797 году евреям разрешили жить в Каменце, самые богатые из карвасарських евреев переселились в города, а в Карвасарах осталась только беднота.



До 1926 Карвасари були самостійним поселенням, після чого увійшли до меж міста Кам'янець-Подільський. Сьогодні Карвасари - це, фактично, одна вулочка на правому березі Смотрича.
——————————
До 1926 Карвасары были самостоятельным поселением, после чего вошли в состав города Каменец-Подольский. Сегодня Карвасары - это, фактически, одна улочка на правом берегу реки Смотрич.



Окраса Карвасарів - дерев'яна Хрестовоздвиженська церква. Церква на Карвасарах існувала вже в XVII ст. За легендою, заснувати православну церкву під стінами кам'янецької фортеці запропонував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Поранений у Хотинській битві 1621 року, гетьман на шляху до Києва проїжджав через Кам'янець-Подільський. Побачивши мури фортеці, він подумав, що їхня захисна сила стане ще міцнішою, якщо їх підпиратимуть не тільки потужні скелі, а й віра. Тоді гетьман уявив дерев'яну, легку, як молитва, церкву, яку незабаром після цього і збудували на березі Смотрича.
——————————
Украшение Карвасар - деревянная Крестовоздвиженская церковь. Церковь на Карвасарах существовала уже в XVII в. По легенде, основать православную церковь под стенами Каменецкой крепости предложил гетман Петр Конашевич-Сагайдачный. Раненый в Хотинской битве 1621 года, гетман на пути в Киев проезжал через Каменец-Подольский. Увидев стены крепости, он подумал, что их защитная сила станет еще крепче, если их подпирать не только мощные скалы, но и вера. Тогда гетман представил деревянную, легкую, как молитва, церковь, которую вскоре после этого и построили на берегу реки Смотрич.



На плані міста 1672 р. її показано під №8 як "руську церкву Святого Хреста на Карвасарах". Під час турецького панування 1672-1699 рр. її, швидше за все, перетворили на мечеть. Чи дожила будівля церкви до XVIII ст., невідомо. Але 1739 р. на Карвасарах була уніатська дерев'яна церква з однією банею, влаштована або відновлена на початку століття священиком Гавриїлом Божовським. Мала вона тоді 30 парафіян. Ця церква до кінця століття зовсім занепала, про що засвідчують тодішні візити. Тож 1799 р. почали будувати нову церкву, яка досі стоїть на Карвасарах. Церкву, за розпорядженням преосвященного Іоанникія, 1801 р. освятив присутній Подільської духовної консисторії, ключар собору, священик Каленик Нагорський.
——————————
На плане города 1672 года ее показано под №8 как "русскую церковь Святого Креста на Карвасарах". Во время турецкого владычества 1672-1699 гг. её, скорее всего, превратили в мечеть. Дожило ли здание церкви до XVIII века, неизвестно. Но 1739 в Карвасарах была униатская деревянная церковь с одним куполом, устроенная или восстановлена ​​в начале века священником Гавриилом Божовским. У нее тогда было 30 прихожан. Эта церковь к концу века совсем пришла в упадок, о чем свидетельствуют тогдашние извещений. Поэтому в 1799 начали строить новую церковь, которая до сих пор стоит в Карвасарах. Церковь, по распоряжению преосвященного Иоанникия, в 1801 году освятил присутствующий Подольской духовной консистории, ключник собора, священник Каленик Нагорский.



Фундамент церкви складений з каменю-вапняку. Тризрубова, однобанева з ґанком і ризницею з північної сторони, і прибудованої з заходу дзвіницею (1863). Всі три зруби церкви і четвертий — дзвіниці — квадратні в плані. Має два входи — в північній стіні дзвіниці і з північної сторони центрального зрубу. Типова для Поділля споруда з ширшим і вищим триярусним центральним зрубом, що переходить за допомогою вітрил у восьмерик, завершений шатровим верхом. Перекриття вівтарної частини та бабинця пласкі. Внутрішній простір нефа розкритий, об'єднаний з бабинцем прямокутною аркою-вирізом. На північному фасаді центрального зрубу — ґанок на чотирьох фігурних стовпчиках під навісом. Пам'ятка є яскравим твором подільської школи народного дерев'яного будівництва.
——————————
Фундамент церкви выложен из камня-известняка. Трехсрубная, однобаневая с крыльцом и ризницей с северной стороны, и пристроенной с запада колокольней (1863). Все три сруба церкви и четвертый - колокольни - квадратные в плане. Имеет два входа - в северной стене колокольни и с северной стороны центрального сруба. Типичное для Подолья сооружение с более широким и высоким трехъярусным центральным срубом, что переходит с помощью парусов в восьмерик, завершенный шатровым верхом. Перекрытие алтарной части и притвора плоские. Внутреннее пространство нефа раскрыто, объединенный с притвором прямоугольной аркой-вырезом. На северном фасаде центрального сруба - крыльцо на четырех фигурных столбиках под навесом. Памятник является ярким произведением подольской школы народного деревянного строительства.





Різьблений ганок церкви/Резное крыльцо церкви::


Дзвіниця церкви збудована 1863 року/звонница, постороена в 1863 году.




Каньйон в Карвасарах:








Смотрич в Карвасарах:


Вид на Карвасари і каньйон з Замкового мосту:


Вид на Карвасари з мурів Старої фортеці/вид на Карвасары со стен старой крепости:




Інші розповіді про Кам'янець/другие рассказы о Каменце:
Кам'янецька осінь
Стара фортеця
Польський Ринок і ратуша
Руська брама
Польська брама
Катедра з мінаретом
Каньйон річки Смотрич
Укріплення Старого міста
Домініканський монастир
Відомі і таємні панорамні майданчики Кам'янця
Вулиця П'ятницька та Руський магістрат
Вірменські квартали
Карвасари



  • 1

Наследие. Каменец-Подольский. Карвасары/Спадщина. Камя

Пользователь apdance1 сослался на вашу запись в своей записи «Наследие. Каменец-Подольский. Карвасары/Спадщина. Камянець-Подольський. Карвасари.» в контексте: [...] взят у в Наследие. Каменец-Подольский. Карвасары/Спадщина. Кам'янець-Подольський. Карвасари. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account